Ремонт блока живлення кондиціонера Panasonic, додано відгук

Приблизно 4 роки тому в мене була стаття про ремонт плати кондиціонера, і ось до мене звернулася людина, у якої точно така сама плата й точно така сама несправність. Спочатку розмова йшла про нюанси роботи сервісних центрів, але слово за слово — і перейшли до питання, чи можу я відремонтувати плату. Ну, в принципі, чому б і ні, можна. Отримав, звітую.

Нагадую: щоб постійно бути в курсі нових тем у блозі, рекомендую підписатися на мій інстаграм, де я публікуватиму сповіщення про всі нові теми й, можливо, писатиму просто про щось цікаве — посилання на акаунт

Також підписатися на оновлення та нові статті можна в телеграм-каналі — https://t.me/KirichBlog

Отже, йдеться про цю статтю, написану ще 2019 року. Якщо чесно, я вже й забув про неї.


Якщо прочитати статтю або хоча б переглянути фотографії, то видно, що так, маємо ту саму плату. Симптоми — не вмикається.


Цікаво, що, як і минулого разу, варистор і запобіжник цілі, а високовольтний транзистор виходить з ладу. Щоправда, я знаю, чому так відбувається, але цілий варистор зазвичай свідчить про те, що на вході не було високої напруги. Хоча тут він розрахований аж на 510 вольт (амплітудного значення).
Власник плати вирізав транзистор.


На платі є два резистори, які постійно нагріваються, аж плата потемніла. Точно така сама проблема була й у плат із попередньої статті.


Нижній бік. Повернув плату так, щоб було зручніше читати позиційні позначення. Видно, що транзистор явно перегрівався.


Проблемний вузол. Тут видно згорілі компоненти, а серед них — резистор на 1 Ом (імовірно), який, власне, і згорів раніше за запобіжник, адже запобіжник спільний для всієї системи, номіналом 3.15А.


Оскільки це вже третя така плата, яка потрапила до мене, вирішив перемалювати схему, а заодно позначив компоненти, що згоріли.
Керамічні конденсатори я також вимірював. Не впевнений лише в номіналі струмовимірювального резистора: з огляду на досвід роботи з подібними БЖ, він має бути близько 1 Ома. Номінали решти компонентів відновив за попередніми фотографіями.
Транзистор VT1 невідомий. Річ у тім, що на ньому маркування WG, за яким знаходиться «цифровий» транзистор, який тут навряд чи може стояти. Але пошук в інтернеті також вивів на транзистор KTC3876, який теж має кодове маркування WG.

Перемалював схему. Тепер чекаю, коли за кілька днів на якомусь черговому сайті з’явиться підпис на кшталт «схема блока живлення кондиціонера Panasonic» або «скачати схему кондиціонера безкоштовно», ну або як тут, схема, шматок тексту — і все. Нагадую, що я відносно лояльно ставлюся до копіювання матеріалів сайту, але є принаймні одна обов’язкова умова — наявність активного посилання на статтю.



Випаюємо несправні компоненти, прибираємо зайвий припій, протираємо плату.


Купка згорілої дрібноти й те, чим її замінимо. До речі, у попередніх БЖ маленький діод був справний, стабілітрон ще треба перевірити.
Взяв транзистор BC817.


Запаяв компоненти, відмив плату.


З транзистором ситуація складніша, і це одна з причин, чому я не люблю блоки живлення, зібрані за автогенераторною схемою. Річ у тім, що тут помітну роль може відігравати ємність затвора транзистора, тож просто поставити «потужніший» не вийде. У рідного 2SK2865 ємність затвора становила 380пФ, напруга — 600 вольт, опір — 4.2 Ома. Раніше для заміни я використовував IRFU420: 360пФ, 500 вольт і 3 Ома.
Спершу знайшов удома випаяний звідкись STK0260: 290пФ, 600 вольт, 4.7 Ома. Для тесту підійде, а якщо згорить, то принаймні не шкода.


Але блок живлення без проблем запустився й видав потрібні 5 і 12 вольт.


Минулого разу вихід з ладу високовольтної частини призвів до пробою стабілітрона в каналі 12 вольт. Це друга причина, чому мені не подобаються автогенератори: на відміну від схем із ШІМ-контролерами, тут цілком реально може вийти з ладу навантаження, бо БЖ починає «розносити» — напруга на виході зростає. Типовий приклад — чергове джерело живлення в дешевих блоках живлення ATX, де висохлі конденсатори в колі 5 вольт призводять до пробою ШІМ-контролера, який живиться від іншої обмотки.

Цікаво, що насправді стабілітрон виявився на 15 вольт, хоча на платі чітко вказано 12 вольт. У високовольтній частині також є стабілітрон на 3.9 вольта, третій стоїть паралельно TL431, на 4.7 вольта, звісно, перевірив і їх. Загалом схемотехніка місцями дивна, особливо це стосується кіл зворотного зв’язку.



Оскільки БЖ запустився, міняю транзистор на відповідніший — у цьому випадку це SSS4N60A, такі в мене є вдома. Цей транзистор має більшу ємність, 450-710пФ, напругу 600 вольт, але менший опір — 2.2Ома, а крім того, він у більшому корпусі, ніж був рідний, а отже, менше шансів на перегрівання.


Підключаю навантаження: 10 Ом по каналу 5 вольт і 20 Ом по каналу 12 вольт, тобто загальна потужність навантаження близько 10 Вт, і... БЖ не запускається. Знімаю навантаження з каналу 5 вольт — усе одно не запускається. Точніше, намагається запуститися, але напруга на виходах значно занижена.
І це третя причина, чому мені не подобаються автогенераторні схеми: вони більш «тупі».


Далі спробував діяти логічно.
Потужність БЖ явно невелика, про це свідчать дрібні конденсатори у вихідних колах, але про всяк випадок перевірив і їх. Виявилося, що конденсатори в повному порядку, ESR і ємність відповідають новим Samwha серії RD.
Кілька разів переперевірив компоненти первинного кола, спробував замінити високовольтний транзистор — без різниці.


В ідеалі, звісно, добре було б мати справну плату, щоб зрозуміти, чи це нормальна поведінка.
Після цього згадав, що буквально тиждень тому в мене в ремонті була плата з кондиціонера тієї ж фірми, і коли глянув на фото, виявилося, що плати майже ідентичні, навіть резистори, що гріються, на місці :)

Але на відміну від старої плати тут уже встановили ШІМ-контролер, і я вирішив визначити потужність БЖ непрямим способом.


Знаходжу даташит на застосований ШІМ-контролер і з’ясовую, що його максимальна потужність становить лише 7 ват. З огляду на те, що зазвичай ставлять із запасом, реальна потужність цього БЖ не перевищує 4-5 Вт, а може, й менша. Ну а оскільки, судячи з усього, плати керування схожі, то потужність старої плати приблизно така сама.


Після цього з’ясував, що проблема із запуском виникає, коли до виходу підключене резистивне навантаження. Якщо підключити його після запуску, БЖ працює нормально.
Підключив навантаження 30 Ом, напруга на виході була близько 11.1 вольта, струм, відповідно, 0,37А, потужність 4.1 Вт. Поганяв у такому режимі близько 15 хвилин — аномального нагрівання не виявив, транзистор нагрівся лише до 60 градусів, що я вважаю нормою.
Зрештою ще раз промив плату, покрив лаком і на цьому закінчив.


Звісно, хтось скаже: ну, якщо ти так критикуєш автогенераторні схеми, то, як то кажуть, критикуючи — пропонуй. І я запропоную один із варіантів перероблення, який іноді використовую для ремонту БЖ з автогенераторною схемотехнікою. Так, допомагає не завжди, але приблизно у 80% випадків, та й перероблення зазвичай не надто складне. Власне, якби це був мій кондиціонер, то насамперед спробував би саме такий варіант.

Отже, за основу взяв схему, показану раніше, навіть елементи не пересував — просто видалив непотрібні, додав пару нових і пару замінив.
Видаляємо майже всі компоненти, залишаємо діод живлення, додаємо конденсатор перед оптроном, конденсатор паралельно базі малого транзистора міняємо на електролітичний конденсатор із резистором, а високовольтний транзистор замінюємо на контролер від Power Integrations, наприклад TOP242, TOP243.

У результаті отримуємо всі «плюшки» сучасного БЖ: захист від перегрівання й перенапруги, стабільну роботу, вищий ККД.


Підсумок: кондиціонер запрацював, господар задоволений, особливо з огляду на те, що зараз уже стало досить спекотно, принаймні в нас у Харкові.
Як передісторію та відгук надав відео, сподіваюся, буде корисно.
До речі, на каналі є кілька відео про об’єктиви, як я зрозумів, людина ними займається.


Також від тієї ж людини — процес встановлення плати в кондиціонер. Зауважу, людина робила це вперше, але все пройшло вдало.
Розмістив це відео в себе, бо воно довге.



Висновки.
Висновки поки що робити зарано: сьогодні відправив плату людині, щоб він установив її у свій кондиціонер і перевірив. Але все ж хотів би згадати про деякі речі.
1. Незрозуміло, що стало причиною виходу з ладу, а для мене це дуже важливо, бо, на мій особистий погляд, вважати ремонт завершеним можна, усунувши причину або принаймні зрозумівши, у чому вона полягає.
2. Маємо справний варистор і запобіжник, справні конденсатори, справну вихідну частину, але пробитий ключ і вигорілі компоненти на платі.
3. Маємо дивність із запуском під час резистивного навантаження, але, можливо, тут це нормально.
4. Окремо хочу ще раз сказати: я ненавиджу автогенераторні схеми, бо часто вони поводяться так, як хочеться їм, а не мені. Та й узагалі працюють нестабільно, мають нижчу надійність і, на відміну від сучасних схем, справді можуть призвести до виходу навантаження з ладу. Звідси й пішли байки, що вихід із ладу БЖ вбиває навантаження. Імовірність того, що сучасний БЖ виведе навантаження з ладу, прямує до нуля.

Загалом, поки чекаю на звіт про встановлення плати в кондиціонер. Коли отримаю, доповню огляд. А поки що це все, сподіваюся, було корисно.