Ремонт маленького й дуже старого низьковольтного ДБЖ
Я вже й не пам’ятаю, коли й за яких обставин до мене потрапила ця платка, але минуло явно багато років. І ось лежала вона, лежала, аж поки я випадково на неї не натрапив і не вирішив просто з цікавості розібратися та полагодити. Що з цього вийшло — читайте у статті.
Нагадую: щоб постійно бути в курсі нових тем у блозі, рекомендую підписатися на мій інстаграм, де я публікуватиму сповіщення про всі нові теми й, можливо, писатиму просто про щось цікаве — посилання на обліковий запис
Також підписатися на оновлення та нові статті можна в телеграм-каналі — https://t.me/KirichBlog
Схоже, такий блок продається як окремо, так і в корпусі з батареєю. А з огляду на те, що на виході він має 12 і 18 вольт, то явно призначений для СКУД, де 12 вольт використовуються для контролера, а 18 вольт — для електромеханічного замка.
На проводах висять три світлодіоди:
1. Наявність 220
2. Наявність напруги на виході
3. Заряд батареї.

Монтаж доволі щільний, що для таких пристроїв недобре: нагрівання, деградація компонентів, а такі блоки живлення зазвичай працюють цілодобово й мають служити роками.

Судячи зі стану, плата ніколи не була в ремонті, а компоненти стоять рідні. Власне, тому мені й було цікаво її покопирсати.
1. Модель BBP-30, виготовлена фірмою Никтон-С у далекому 2005 році. Фірма працює й досі, і в неї є сайт.
2. На вході є мережевий фільтр, термістор, місце під варистор, але немає мережевого запобіжника. Припускаю, що його встановлюють безпосередньо в корпусі, що, на мій погляд, не завжди зручно.
3. Вхідний конденсатор 47мкФ 400 вольт
4. Як ШІМ-контролер використано TOP234Y, і мушу сказати, що для 2005 року це дуже прогресивне рішення. Я сам тоді широко застосовував ці мікросхеми разом із попередніми TOP22x. Загалом ці контролери мені дуже подобаються, і тоді я неабияк дивувався, коли читав, що в когось із ними були проблеми.
5. Міжобмотковий конденсатор звичайний високовольтний, що, звісно, неправильно. До того ж його маркування почало стиратися навіть від ватки зі спиртом, коли я спробував трохи почистити плату. Загалом — ніколи не використовуйте такі конденсатори в цьому колі.
6. Трансформатор на осерді E25, решта маркування особливого стосунку до справи не має.

На виході — жах: плата помітно підгоріла, але, судячи з вигляду, це сталося через перегрівання, а не займання.

Ззаду пилюка. Уже потім помітив, що фото вийшло невдалим, а тепер перезнімати буде вже не так автентично :)
Польовий транзистор ліворуч угорі відповідає за захист від надмірного розряджання та переполюсування, діод посередині — за канал 18 вольт.

Цікаве рішення з перевернутим оптроном. До речі, відстань між виводами явно замала, а крім того, тут добре видно пилюку: додамо вологу — і матимемо пробій.

Обробка радіатора просто неймовірна :)
До речі, один з отворів для кріплення компонентів овальний — для можливої компенсації в разі перекосу.
Але загалом я хотів би звернути увагу, що компоненти встановлені у звичайних корпусах, не Fullpak, просто через ізоляційну прокладку. Ба більше, радіатор заходить на обидва боки блока, тобто на холодний і гарячий боки.

Так, за таких умов пробити вхід на вихід може бути дуже просто, тому краще використовувати окремі радіатори — безпека зайвою не буває.

Паспорта на цю модель не знайшов, але знайшов, найімовірніше, на наступну. Тут радіатори вже якраз роздільні, а крім того, є дата 06.03.2008, тож 2005 рік на платі виглядає цілком правдоподібно.
Мене ж тут цікавили технічні характеристики.

Спроба ввімкнути показала кілька невдалих запусків, і тут явно типова проблема — вийшов з ладу конденсатор у колі живлення ШІМ-контролера. Замінюю конденсатор на новий — і блок оживає. Загалом тут краще використовувати якомога якісніші конденсатори.

Друга проблема: на платі вигорів транзистор вузла заряджання батареї. Тут струм заряджання стабілізується лінійним стабілізатором, а крім того, послідовно з ним увімкнений ще й діод. Я вважаю таку схемотехніку тупиковою і зазвичай заводжу стабілізацію струму на загальний зворотний зв’язок блока живлення: втрати менші, струм заряджання стабільніший, а саме заряджання наприкінці циклу відбувається швидше.
Проводи підключення світлодіодів стали буквально пластмасовими, ізоляція потріскалася.
Найімовірніше, акумулятор вийшов з ладу, стабілізатор перегрівся — і на цьому все померло.

Коли купував деталі для інших ремонтів, заодно купив транзистор і для цього блока, у цьому випадку це BCP69

Спочатку вкоротив проводи до світлодіодів і припаяв, як було спочатку. Для цього проводи краще позначити й зробити фото.
1. Знімаємо старий транзистор, разом із ним знімається і полігон, до якого його було припаяно.
2. Одразу знімаємо старий діод і зрештою маємо несправний транзистор, підсмажений діод і полігон.
3. Спроба відмити плату ні до чого не привела.
4. Беремо фрезу й вичищаємо місце монтажу.
5. Покриваємо місце роботи захисним лаком.
6. Припаюємо новий діод, вивід вставляємо в рідний отвір і загинаємо у формі літери О, щоб утворити нову контактну площадку. Я поставив звичайний діод 1N4937, хоча взагалі тут краще працював би діод Шотткі, наприклад 1N5819, але я відновлював схему до початкового стану, рідний стояв 1N4007.

Припаюємо новий транзистор на рідне місце.

Перевіряємо: працює, світяться світлодіоди наявності мережі та напруги на виході.

Заодно замінив клеми підключення до акумулятора, мінусова була зовсім погана.

Це фото безпосередньо не стосується блока живлення, але стосується акумулятора, з яким я його перевіряв. Видно, що навіть просто від лежання на столі рамка акумуляторів тріснула, хоча я б не сказав, що вони там стояли туго, просто, мабуть, сам пластик поганий :(

Роботу зарядного пристрою перевіряв за допомогою електронного навантаження в режимі CV. Це важливо: навантаженням у режимі CC ви коректно цього не перевірите. Я вже неодноразово про це писав, але все одно нагадаю.
1. За напруги 12 вольт і нижче струм заряджання становить 340-370мА
2. За 12.8 вольта струм падає до 270мА, дається взнаки відносно велике падіння напруги на стабілізаторі
3. За 13 вольт струм падає до 220мА, а світлодіод індикації заряджання майже гасне, що, м’яко кажучи, не зовсім коректно: до кінця заряджання ще далеко.
4. А за 13.8 вольта струм заряджання прямує до нуля.
Загалом умови заряджання дотримано, напруга на акумуляторі не перевищує 13.8 вольта, але наприкінці струм заряджання дуууже малий, тому акумулятор заряджатиметься довго, і саме тому я використовую інший принцип стабілізації струму заряджання.

За напруги на акумуляторі 11.5 вольта транзистор нагрівається приблизно до 90 градусів, тож якщо акумулятор або один з елементів замкне (таке іноді трапляється), отримаємо перегрів цього транзистора.

Для цієї моделі блока живлення заявлено вихідний струм 2 ампери тривало і 2.5 ампера короткочасно, але, на жаль, я отримав лише 1.75А, а за підвищення до 1.77А БЖ переходив у захист. Практика показала, що навіть 1.7А блок тривало не витримує: струм спрацьовування захисту знижується в міру нагрівання.
У блока живлення є канал 18 вольт, але навантаження на нього дуже короткочасне й на тепловий режим ніяк не впливає. До речі, я б, мабуть, у такому варіанті поставив для заряджання акумулятора DC-DC на мікросхемі 34063 від каналу 18 вольт, але це лише моя думка.

Трохи поганяв за струму 1.7А, але блок почав переходити в захист, навіть особливо не нагрівшись.

Зрештою довелося тестувати за струму 1.5А. Можна подивитися, що відбувається з тепловими режимами.
1. Загальний вигляд, видно сильне нагрівання термістора (праворуч)
2. Вихідні діоди блока живлення: тут стоїть пара діодів, з’єднаних катодами, — з виходу власне БЖ і з акумулятора. І ось тут у мене питання: чому загальний діод БЖ стоїть на великому радіаторі, а діод діодної розв’язки, через який, по суті, тече той самий струм, не лише в меншому корпусі, а ще й без радіатора? У результаті маємо 102 градуси навіть за струму 1.5А, причому плата просто лежить на столі, а не стоїть у закритому корпусі.
3. ШІМ також має досить високу температуру — 103 градуси, що дещо дивно.

Також вихідна напруга блока сильно залежить від температури: у холодному стані 14.4 вольта, потім падає до 13.8 і далі майже не змінюється, знизившись до 13.65 вольта.

Тут мені стало цікаво, чи не старі конденсатори є причиною раннього вимкнення блока живлення. Таке, власне, трапляється часто, тим паче блоку вже 18 років.
1, 2. Рідні конденсатори на виході 12 вольт і на вході БЖ — відповідно 2х1000мкФ і 47мкФ.
3, 4. Нові конденсатори: один такий самий, як установлений, з тими ж параметрами 1000х35 і від тієї ж фірми, та високовольтний на 22мкФ.
Видно, що вихідні конденсатори цілком справні: ESR у пари — 81мОм, в одного, відповідно, 160мОм, у нового — 0.74мОм, але насправді це не так уже й критично. А от із вхідним усе гірше: ESR — 7 Ом, тоді як у нового — 2 Ома.

Але! Я знайшов такий самий конденсатор, як установлений у цьому БЖ, з тими ж параметрами й від того ж виробника, та ще й уживаний. Так от, навіть у нього ESR був 2 Ома проти 7 у рідного.
І так, нагадую: часто ESR набагато критичніший за ємність!

Зрештою для експерименту я зробив дві речі:
1. Паралельно до вихідних підключив 1000мкФ 50 вольт Samwha RD серії
2. Вхідний замінив на такий самий уживаний, але зі значно кращими параметрами.
І зрештою отримав... вимкнення за ще меншого струму. Тобто якщо на холодну БЖ вимикався приблизно за 1.76-1.77А, то тепер він став вимикатися вже за 1.72-1.74А. За 1.7А працював, але також мав схильність до зниження цього порога в міру прогрівання.
Тобто результат вийшов цілком протилежний, і думаю, що це пов’язано з вхідним конденсатором.

Висновки.
На мій погляд, цей ремонт не вдався. Точніше, не зовсім так: я повернув БЖ до початкового стану, але особисто мене цей стан не влаштовує.
У підсумку маємо цілком робочий ДБЖ: він заряджає акумулятор, живить навантаження, показує свій стан, але має низку недоліків: не надто хорошу безпеку (міжобмотковий конденсатор я згодом замінив), потужність менша за заявлену, малий струм заряджання наприкінці циклу, помітно нагрівається діод розв’язки виходу.
Але все ж розробників я сварити не буду. По-перше, це було дуже давно, і я не знаю, що спонукало зробити саме так, а по-друге, судячи з усього, частину недоліків вони згодом виправили.
На сьогодні в мене все. Сподіваюся, було корисно, і, як завжди, буду радий коментарям. А щодо цієї плати: якщо комусь потрібна, можу подарувати, але доставлення — за ваш рахунок.
Нагадую: щоб постійно бути в курсі нових тем у блозі, рекомендую підписатися на мій інстаграм, де я публікуватиму сповіщення про всі нові теми й, можливо, писатиму просто про щось цікаве — посилання на обліковий запис
Також підписатися на оновлення та нові статті можна в телеграм-каналі — https://t.me/KirichBlog
Схоже, такий блок продається як окремо, так і в корпусі з батареєю. А з огляду на те, що на виході він має 12 і 18 вольт, то явно призначений для СКУД, де 12 вольт використовуються для контролера, а 18 вольт — для електромеханічного замка.
На проводах висять три світлодіоди:
1. Наявність 220
2. Наявність напруги на виході
3. Заряд батареї.

Монтаж доволі щільний, що для таких пристроїв недобре: нагрівання, деградація компонентів, а такі блоки живлення зазвичай працюють цілодобово й мають служити роками.

Судячи зі стану, плата ніколи не була в ремонті, а компоненти стоять рідні. Власне, тому мені й було цікаво її покопирсати.
1. Модель BBP-30, виготовлена фірмою Никтон-С у далекому 2005 році. Фірма працює й досі, і в неї є сайт.
2. На вході є мережевий фільтр, термістор, місце під варистор, але немає мережевого запобіжника. Припускаю, що його встановлюють безпосередньо в корпусі, що, на мій погляд, не завжди зручно.
3. Вхідний конденсатор 47мкФ 400 вольт
4. Як ШІМ-контролер використано TOP234Y, і мушу сказати, що для 2005 року це дуже прогресивне рішення. Я сам тоді широко застосовував ці мікросхеми разом із попередніми TOP22x. Загалом ці контролери мені дуже подобаються, і тоді я неабияк дивувався, коли читав, що в когось із ними були проблеми.
5. Міжобмотковий конденсатор звичайний високовольтний, що, звісно, неправильно. До того ж його маркування почало стиратися навіть від ватки зі спиртом, коли я спробував трохи почистити плату. Загалом — ніколи не використовуйте такі конденсатори в цьому колі.
6. Трансформатор на осерді E25, решта маркування особливого стосунку до справи не має.

На виході — жах: плата помітно підгоріла, але, судячи з вигляду, це сталося через перегрівання, а не займання.

Ззаду пилюка. Уже потім помітив, що фото вийшло невдалим, а тепер перезнімати буде вже не так автентично :)
Польовий транзистор ліворуч угорі відповідає за захист від надмірного розряджання та переполюсування, діод посередині — за канал 18 вольт.

Цікаве рішення з перевернутим оптроном. До речі, відстань між виводами явно замала, а крім того, тут добре видно пилюку: додамо вологу — і матимемо пробій.

Обробка радіатора просто неймовірна :)
До речі, один з отворів для кріплення компонентів овальний — для можливої компенсації в разі перекосу.
Але загалом я хотів би звернути увагу, що компоненти встановлені у звичайних корпусах, не Fullpak, просто через ізоляційну прокладку. Ба більше, радіатор заходить на обидва боки блока, тобто на холодний і гарячий боки.

Так, за таких умов пробити вхід на вихід може бути дуже просто, тому краще використовувати окремі радіатори — безпека зайвою не буває.

Паспорта на цю модель не знайшов, але знайшов, найімовірніше, на наступну. Тут радіатори вже якраз роздільні, а крім того, є дата 06.03.2008, тож 2005 рік на платі виглядає цілком правдоподібно.
Мене ж тут цікавили технічні характеристики.

Спроба ввімкнути показала кілька невдалих запусків, і тут явно типова проблема — вийшов з ладу конденсатор у колі живлення ШІМ-контролера. Замінюю конденсатор на новий — і блок оживає. Загалом тут краще використовувати якомога якісніші конденсатори.

Друга проблема: на платі вигорів транзистор вузла заряджання батареї. Тут струм заряджання стабілізується лінійним стабілізатором, а крім того, послідовно з ним увімкнений ще й діод. Я вважаю таку схемотехніку тупиковою і зазвичай заводжу стабілізацію струму на загальний зворотний зв’язок блока живлення: втрати менші, струм заряджання стабільніший, а саме заряджання наприкінці циклу відбувається швидше.
Проводи підключення світлодіодів стали буквально пластмасовими, ізоляція потріскалася.
Найімовірніше, акумулятор вийшов з ладу, стабілізатор перегрівся — і на цьому все померло.

Коли купував деталі для інших ремонтів, заодно купив транзистор і для цього блока, у цьому випадку це BCP69

Спочатку вкоротив проводи до світлодіодів і припаяв, як було спочатку. Для цього проводи краще позначити й зробити фото.
1. Знімаємо старий транзистор, разом із ним знімається і полігон, до якого його було припаяно.
2. Одразу знімаємо старий діод і зрештою маємо несправний транзистор, підсмажений діод і полігон.
3. Спроба відмити плату ні до чого не привела.
4. Беремо фрезу й вичищаємо місце монтажу.
5. Покриваємо місце роботи захисним лаком.
6. Припаюємо новий діод, вивід вставляємо в рідний отвір і загинаємо у формі літери О, щоб утворити нову контактну площадку. Я поставив звичайний діод 1N4937, хоча взагалі тут краще працював би діод Шотткі, наприклад 1N5819, але я відновлював схему до початкового стану, рідний стояв 1N4007.

Припаюємо новий транзистор на рідне місце.

Перевіряємо: працює, світяться світлодіоди наявності мережі та напруги на виході.

Заодно замінив клеми підключення до акумулятора, мінусова була зовсім погана.

Це фото безпосередньо не стосується блока живлення, але стосується акумулятора, з яким я його перевіряв. Видно, що навіть просто від лежання на столі рамка акумуляторів тріснула, хоча я б не сказав, що вони там стояли туго, просто, мабуть, сам пластик поганий :(

Роботу зарядного пристрою перевіряв за допомогою електронного навантаження в режимі CV. Це важливо: навантаженням у режимі CC ви коректно цього не перевірите. Я вже неодноразово про це писав, але все одно нагадаю.
1. За напруги 12 вольт і нижче струм заряджання становить 340-370мА
2. За 12.8 вольта струм падає до 270мА, дається взнаки відносно велике падіння напруги на стабілізаторі
3. За 13 вольт струм падає до 220мА, а світлодіод індикації заряджання майже гасне, що, м’яко кажучи, не зовсім коректно: до кінця заряджання ще далеко.
4. А за 13.8 вольта струм заряджання прямує до нуля.
Загалом умови заряджання дотримано, напруга на акумуляторі не перевищує 13.8 вольта, але наприкінці струм заряджання дуууже малий, тому акумулятор заряджатиметься довго, і саме тому я використовую інший принцип стабілізації струму заряджання.

За напруги на акумуляторі 11.5 вольта транзистор нагрівається приблизно до 90 градусів, тож якщо акумулятор або один з елементів замкне (таке іноді трапляється), отримаємо перегрів цього транзистора.

Для цієї моделі блока живлення заявлено вихідний струм 2 ампери тривало і 2.5 ампера короткочасно, але, на жаль, я отримав лише 1.75А, а за підвищення до 1.77А БЖ переходив у захист. Практика показала, що навіть 1.7А блок тривало не витримує: струм спрацьовування захисту знижується в міру нагрівання.
У блока живлення є канал 18 вольт, але навантаження на нього дуже короткочасне й на тепловий режим ніяк не впливає. До речі, я б, мабуть, у такому варіанті поставив для заряджання акумулятора DC-DC на мікросхемі 34063 від каналу 18 вольт, але це лише моя думка.

Трохи поганяв за струму 1.7А, але блок почав переходити в захист, навіть особливо не нагрівшись.

Зрештою довелося тестувати за струму 1.5А. Можна подивитися, що відбувається з тепловими режимами.
1. Загальний вигляд, видно сильне нагрівання термістора (праворуч)
2. Вихідні діоди блока живлення: тут стоїть пара діодів, з’єднаних катодами, — з виходу власне БЖ і з акумулятора. І ось тут у мене питання: чому загальний діод БЖ стоїть на великому радіаторі, а діод діодної розв’язки, через який, по суті, тече той самий струм, не лише в меншому корпусі, а ще й без радіатора? У результаті маємо 102 градуси навіть за струму 1.5А, причому плата просто лежить на столі, а не стоїть у закритому корпусі.
3. ШІМ також має досить високу температуру — 103 градуси, що дещо дивно.

Також вихідна напруга блока сильно залежить від температури: у холодному стані 14.4 вольта, потім падає до 13.8 і далі майже не змінюється, знизившись до 13.65 вольта.

Тут мені стало цікаво, чи не старі конденсатори є причиною раннього вимкнення блока живлення. Таке, власне, трапляється часто, тим паче блоку вже 18 років.
1, 2. Рідні конденсатори на виході 12 вольт і на вході БЖ — відповідно 2х1000мкФ і 47мкФ.
3, 4. Нові конденсатори: один такий самий, як установлений, з тими ж параметрами 1000х35 і від тієї ж фірми, та високовольтний на 22мкФ.
Видно, що вихідні конденсатори цілком справні: ESR у пари — 81мОм, в одного, відповідно, 160мОм, у нового — 0.74мОм, але насправді це не так уже й критично. А от із вхідним усе гірше: ESR — 7 Ом, тоді як у нового — 2 Ома.

Але! Я знайшов такий самий конденсатор, як установлений у цьому БЖ, з тими ж параметрами й від того ж виробника, та ще й уживаний. Так от, навіть у нього ESR був 2 Ома проти 7 у рідного.
І так, нагадую: часто ESR набагато критичніший за ємність!

Зрештою для експерименту я зробив дві речі:
1. Паралельно до вихідних підключив 1000мкФ 50 вольт Samwha RD серії
2. Вхідний замінив на такий самий уживаний, але зі значно кращими параметрами.
І зрештою отримав... вимкнення за ще меншого струму. Тобто якщо на холодну БЖ вимикався приблизно за 1.76-1.77А, то тепер він став вимикатися вже за 1.72-1.74А. За 1.7А працював, але також мав схильність до зниження цього порога в міру прогрівання.
Тобто результат вийшов цілком протилежний, і думаю, що це пов’язано з вхідним конденсатором.

Висновки.
На мій погляд, цей ремонт не вдався. Точніше, не зовсім так: я повернув БЖ до початкового стану, але особисто мене цей стан не влаштовує.
У підсумку маємо цілком робочий ДБЖ: він заряджає акумулятор, живить навантаження, показує свій стан, але має низку недоліків: не надто хорошу безпеку (міжобмотковий конденсатор я згодом замінив), потужність менша за заявлену, малий струм заряджання наприкінці циклу, помітно нагрівається діод розв’язки виходу.
Але все ж розробників я сварити не буду. По-перше, це було дуже давно, і я не знаю, що спонукало зробити саме так, а по-друге, судячи з усього, частину недоліків вони згодом виправили.
На сьогодні в мене все. Сподіваюся, було корисно, і, як завжди, буду радий коментарям. А щодо цієї плати: якщо комусь потрібна, можу подарувати, але доставлення — за ваш рахунок.
Цю сторінку знайшли, коли шукали:
https://www.kirich.blog/stati/zametki-na-polyah/1192-remont-malenkogo-i-ochen-starogo-nizkovoltnogo-ibp, 1, ремонт ибп, bbp30r5, 4, ремонт ибп своими руками пошагово для начинающих
https://www.kirich.blog/stati/zametki-na-polyah/1192-remont-malenkogo-i-ochen-starogo-nizkovoltnogo-ibp, 1, ремонт ибп, bbp30r5, 4, ремонт ибп своими руками пошагово для начинающих
Цифри з цього огляду є в базі вимірювань: Блоки живлення
Порахувати самомуУсі калькулятори
Товари зі знижкою
Вас може зацікавити
Товари зі знижкою
Підтримати проєкт
Усі матеріали на сайті та поради безкоштовні, однак ми будемо вдячні за підтримку проєкту та каналу!
Коментарі2
Обговорити на форуміЄ запитання чи власний досвід? Обговоріть статтю з автором і читачами: на форумі зручно показувати схеми та фото.
Перейти на форумКоментувати можуть зареєстровані читачі. Це займає хвилину, і можна увійти через той самий акаунт, що й на форумі.
УвійтиРеєстрація




Коментарі публікуються мовою оригіналу.