USB відеоадаптер, ну або майже відеокарта.

Оскільки я досить тісно пов’язаний у своїй роботі з комп’ютерами, мене цікавлять різні незвичайні речі для комп’ютера. Не так давно я дізнався про такий цікавий пристрій, як відеокарта, що під’єднується до USB-роз’єму комп’ютера, і щойно зміг узяти її на огляд, одразу цим скористався.
Загалом усе як завжди: огляд, розбирання, тестування.

Насправді в такому пристрої немає нічого незвичайного: через шину USB передається відеопотік, який потім перетворюється на аналоговий сигнал і виводиться на монітор. Але для нормальної роботи таких пристроїв із високою роздільною здатністю пропускної здатності шини USB 2.0 замало, тому їх роблять для шини USB 3.0, яка забезпечує помітно вищу швидкість передавання даних.
Але ця відеокарта цілком може працювати й у разі під’єднання до USB 2.0, щоправда, максимальна роздільна здатність буде обмежена до 800х600.
Навіщо потрібні такі пристрої? Та для багатьох цілей. Наприклад, для створення конфігурацій із кількома моніторами там, де неможливо встановити додаткову відеокарту, або коли встановлення повноцінної відеокарти просто невигідне.

Але перейдемо до огляду. Постараюся коротко й по суті.
Почну, як завжди, з упаковки: пристрій надійшов у невеликому пакетику.


У комплекті USB-відеокарта й диск із драйверами, більше нічого немає.


Розміри цього пристрою приблизно як у сірникової коробки, а корпус такий самий, як у перетворювача HDMI-VGA, який я вже колись оглядав.


На одному боці корпусу розташований стандартний 15-контактний роз’єм VGA із різьбою для фіксації кабелю в роз’ємі.


З протилежного боку виведено короткий кабель із USB-роз’ємом на кінці, закритим захисним ковпачком.
Увесь пристрій, як і кабель, виконаний у синьому кольорі — мабуть, за асоціацією із синіми роз’ємами USB 3.0.


Як усі тут знають, я майже ніколи не обходжуся без розбирання, до того ж мені самому було дуже цікаво подивитися. Навіть вирішив відкривати за феншуєм — для цього взяв ніж у колір корпусу :)
Коробочка відкривається дуже легко: достатньо підчепити передню частину по шву, потім трохи відтиснути назовні — і все. При цьому тримається вона добре. Таку саму конструкцію я бачив в огляді перетворювача HDMI-VGA.


Плата зроблена дуже непогано, ну, можливо, майже дуже непогано: явних огріхів і недбалостей не помітив. Відповідні дроти зафіксовані термоклеєм.
Паяння акуратне, плату відмито від флюсу.


Як завжди, на випадок можливого ремонту або просто для розглядання — пара фото плати.
У центрі видно контролер USB-VGA, живлять його два маленькі DC-DC-перетворювачі (контролеру потрібні дві напруги: 3.3 і 1.2 Вольта), є місце під мікросхему EEPROM.


На зворотному боці плати розташовані переважно пасивні компоненти, не рахуючи чотирьох транзисторів. Крапля припою під контролером, мабуть, виконує роль мінірадіатора :)


Як USB-VGA-контролер використано мікросхему FL2000DX уже відомої нам (за попереднім оглядом) компанії Fresco Logic’s. Це друга мікросхема з четвірки, яку вона виробляє :)
Як і минулого разу, я не скористався комплектним CD-диском, а завантажив драйвер із сайту виробника. Про всяк випадок продублюю його у себе на Яндекс.Диску.


З блок-схеми контролера можна зрозуміти, що має випускатися варіант із цифровим виходом — можливо, це буде корисно. Особливо не шукав, бо мені потрібен був саме аналоговий вихід.
Насправді називати це відеокартою — гучно сказано. Через USB передається цифровий потік, який перетворюється у формат, зрозумілий монітору, і ми бачимо зображення. Обробки відео як такої не відбувається — усе робиться програмно на комп’ютері.


Зроблю невеликий відступ. Іноді під час використання таких пристроїв (зокрема конвертерів у VGA) виникає ситуація, коли монітор, підключений до конвертера, не хоче переходити в режим сну. Тобто пристрій вимкнули, а на екрані бігає заставка «Перевірте підключення кабелю», і монітор не гасне.
Таке трапляється тому, що виробник іноді не з’єднує 10-й контакт роз’єму VGA із землею.
Взагалі це спільний контакт лінії синхронізації, але за його з’єднанням із землею визначається, чи підключений монітор до комп’ютера.
Якщо у Вас виникла така проблема, просто з’єднайте 10-й і 5-й контакти роз’єму VGA. У мене така проблема була з конвертером HDMI-VGA, після з’єднання цих виводів усе запрацювало як слід.
У цьому пристрої це вже зроблено, тож доопрацювання не потрібне.


Як це часто буває, усе починається з установлення драйвера.
Приємно здивувало, що інсталятор українізований. Не скажу, що це критично, але приємно.


Під час установлення програма двічі запитає, чи згодні ми встановити драйвери.
Спочатку це буде власне драйвер адаптера, потім — драйвер відображення (дублювання вікна).
Оскільки вибору в мене було небагато, я вирішив погодитися. Щоправда, перед усіма експериментами про всяк випадок створив образ системи — мало що.


Крім того, у системі буде запущено фоновий процес ddmgr.exe.
На знімку екрана показано завантаження процесора під час виведення відео на додатковий екран.
Під час виведення відео воно змінювалося в діапазоні 9-11%.


Спочатку я підключив до адаптера свій основний монітор і перевірив усі доступні роздільності (список нижче), після цього підключив тестовий Samsung.
Після перезавантаження драйвер визначив модель тестового монітора, а основний не розпізнав навіть після перезавантаження.
Утім, це ні на що не впливає, але показує, що принаймні в половині випадків адаптер дає змогу отримати від монітора інформацію про його модель.


Усе йшло як по маслу: і плата гарна, і з драйверами проблем не виникло, і навіть модель монітора вдалося визначити. Але на цьому плюси закінчилися.
Отже. Спочатку наведу список роздільностей, які я перевірив і які доступні з цим адаптером.
800x600 1360x768 1024x768 1366x768 1152x864 1400x1050 1280x600 1440x900 1280x720 1600x900 1280x768 1600x1200 1280x800 1680x1050 1280x960 1920x1080 1280x1024
Список доволі непоганий, він охоплює більшість доступних моніторів і проєкторів.
Але тестування показало, що чудово працюють усі роздільності, крім тих, які потрібні мені. Точніше, крім тих, на які розраховані мої тестові монітори.
Зображення в роздільностях 1680x1050 і 1920x1080 обидва монітори показали так, як на фото.


На спробу встановити роздільну здатність 1600x1200 обидва монітори вилаяли мене брудними словами й відмовилися працювати, оскільки роздільна здатність виходить за межі їхнього діапазону.
Після встановлення роздільної здатності 1600x900 мій основний монітор (штатна роздільна здатність — 1920х1080) показував зображення без проблем, а тестовий із роздільною здатністю 1680х1050 — із невеликою чорною смугою вгорі.
За решти роздільних здатностей обидва монітори працювали абсолютно без проблем.


Для експерименту я підключив монітор до планшета. Мета була перевірити роботу в режимі USB 2.0 і сумісність із Win 8.1
Обидві перевірки пройшли успішно, але монітор працював із роздільною здатністю 800х600 — більшої просто не дає встановити. Усі можливості виведення зображення також збереглися: можна використовувати його або як клон основного монітора (але тоді роздільна здатність основного стане такою самою, як у додаткового), або як розширений робочий стіл (у цьому режимі роздільні здатності можна вибирати незалежно одна від одної).
На фото відкрито документ: його частина на основному екрані, а частина — на додатковому.


Далі розповім про те, що не ввійшло до опису вище.
Спочатку я планував оцінити «замиленість» зображення, можливо, навіть спробувати зробити порівняльні фото, але відмова працювати з високими роздільними здатностями змінила мої плани. За низьких роздільних здатностей «замиленість» зазвичай не помітна, а запустити цю коробочку з високою роздільною здатністю мені не вдалося. Максимальна роздільна здатність, якої я досяг, — 1600х900. Але оскільки жодна з отриманих роздільних здатностей не є штатною для моїх моніторів, оцінити щось за ними важко. За однієї роздільної здатності (1400х1050) я зміг перевірити чіткість по горизонталі, оскільки 1050 — одна зі штатних роздільних здатностей мого тестового монітора. Лінії були чіткі, без спотворень.

Звісно, я перевірив, чи можна виводити відео на додатковий монітор.
Спочатку нічого не виходило, я навіть пробував вимкнути dualview, яким користуюся для виведення відео на телевізор. Коли переносив плеєр на додатковий монітор, відео відтворювалося кілька секунд, а потім зображення завмирало, хоча лічильник часу плеєра продовжував іти. Проблема була в самому плеєрі Media Player Classic. Коли я спробував штатний плеєр Win XP, усе запрацювало без проблем: відео відтворювалося чудово, нічого не гальмувало й не зависало тощо. Було враження, ніби користуюся звичайною відеокартою: різниці між віконним режимом і повноекранним не було.

Споживання енергії я не вимірював, але під час роботи адаптер ледь теплий, навіть за роздільної здатності 1600х900. Судячи з температури, я б оцінив споживану (а отже, і розсіювану) потужність приблизно в 0.3-0.4 Ватта максимум, або близько 60-80мА.

Підсумок.
Переваги
Якісне складання
Просте встановлення та підключення
Добре працює за всіх роздільних здатностей до 1600х900 включно.
Низьке споживання потужності, а отже, і невелике нагрівання.
Великий вибір доступних роздільних здатностей.
З деякими моніторами пристрій дає змогу автоматично визначити модель монітора.

Недоліки
Недолік лише один: не вдалося отримати відео з роздільною здатністю 1680х1050 і 1920х1080. Роздільна здатність 1600х1200 під питанням, оскільки монітори не могли її відобразити, але думаю, що результат буде таким самим, як і з указаними роздільними здатностями.

Не можу стверджувати, що це брак конкретного екземпляра або що така проблема є в усіх, адже я перевірив лише 1 адаптер. Але проблема була, і я показав її, як міг. Найімовірніше, проблема апаратна, оскільки на знімку екрана зображення було нормальним. Можливо, монітор не може коректно працювати з цим адаптером, але я більше схиляюся до некоректної роботи самого адаптера.
Але загалом враження залишилося позитивним: якщо підключити монітор із меншою роздільною здатністю (взагалі сама ідея виводити зображення високої роздільної здатності через аналогове підключення не дуже вдала), то працюватиме добре.
Навантаження на процесор, звісно, було не таким, як від апаратної відеокарти, але я б не сказав, що воно дуже велике (порядку 9-11% на процесорі Е7500). Варто враховувати, що все відбувається програмно, а адаптер — це лише ЦАП, підключений через USB. Адже ще відносно недавно порівнювали завантаження процесора під час використання апаратної звукової карти й кодека АС97 та бачили різницю — зараз це здається смішним.

Адаптер надала для огляду й тестування крамниця gearbest.

Взагалі є думка взяти на огляд інший адаптер (іншого виробника) для порівняння. Не знаю, чи буде це цікаво. Якщо що — пишіть, спробую інші моделі.


Сподіваюся, огляд був цікавим і, можливо, корисним :)

Товар надано магазином для написання огляду.