Чотири блоки живлення на 12 вольт у slim-виконанні
Так уже склалося, що до мене на операційний стіл потрапила певна кількість різних блоків живлення. І, як ви розумієте, потрапили вони до мене не просто так, а з певної причини. Ну а якщо є причина, то чому б не подивитися, що вони собою являють.
Нагадую: щоб постійно бути в курсі нових тем у блозі, рекомендую підписатися на мій інстаграм, де я публікуватиму сповіщення про всі нові теми й, можливо, писатиму просто про щось цікаве — посилання на акаунт
Також підписатися на оновлення та нові статті можна в телеграм-каналі — https://t.me/KirichBlog
Причиною, з якої ці та інші блоки живлення потрапили до мене, стало звернення одного хорошого чоловіка з проханням допомогти розібратися у великому розмаїтті китайської продукції — як від великих фабрик, так і не дуже. Якщо коротко: якщо вже продавати в нас китайські блоки живлення, то такі, які будуть якісніше виготовлені й служитимуть довше за інші, що продаються в наших магазинах. Як на мене, це правильна справа, і я завжди за таке берусь, та й сам підхід цієї людини мені сподобався.
Останнім часом я перевірив кілька десятків різних блоків живлення й можу сказати, що ціна не завжди вирішує, тобто не факт, що купите дорожчий блок і він буде точно кращим. Недоліки можна знайти всюди, навіть у Mean Well. Але недоліки бувають різні.
Компонентні — коли виробник бере непогану схему й трасування, але заощаджує на компонентах, їхній якості або кількості
Схемотехнічні — прорахунки під час розробки, розрахунків тощо
Конструктивні — наприклад, неправильне охолодження: компоненти й схема начебто непогані, але неправильний розрахунок відведення тепла знижує потужність.
Безпека — один із важливих критеріїв. Наприклад, блок непогано зроблений і працює відносно нормально, але людина, яка трасувала плату, не забезпечила достатнього зазору між первинною та вторинною частинами. Таке трапляється як навмисно, з метою заощадити, так і випадково, через помилку.
Ну а оскільки є можливість або впливати на виробника, змушуючи його встановлювати те, що потрібно, і туди, куди потрібно, або просто вибрати іншого виробника, то чому б не обрати продукцію, яка буде кращою за решту. Власне, цим ми й займаємося: шукаємо блоки з оптимальним співвідношенням ціни та якості, адже для покупця блок живлення часто — це просто якась коробочка з цифрами на корпусі й ціною на ціннику, а про те, що всередині, мало хто замислюється.
Отже, зустрічайте огляди блоків живлення. Оскільки їх відносно багато, я згрупував по кілька штук в одному огляді й почну з тонких.
Першими йдуть чотири тонкі блоки живлення, усі на 12 вольт. Відрізняються вони, по суті, лише потужністю: 100, 150, 200 і 300 ватів.

Зовні блоки дуже схожі: алюмінієвий корпус, ширина 53 мм, товщина 23 мм. Відрізняються лише довжиною — 187, 220, 273 і 286 мм відповідно до потужності.
12 вольт, 100 ватів, 8.3 А
12 вольт, 150 ватів, 12.5 А
12 вольт, 200 ватів, 16.7 А
12 вольт, 300 ватів, 25 А

Підключення повністю однакове: клемник із кришкою, з одного боку — мережа й заземлення, з іншого — по дві пари контактів на полюс.
Вихідна напруга фіксована, регулювання немає.

Усередині вони також дуже схожі, принаймні за компонуванням. До речі, одразу зазначу, що в подібних БЖ компоненти зазвичай розташовані так, що конденсатори, як найбільш чутливі до температури компоненти, містяться в найхолодніших місцях. Та й загалом компонування вільне, що позитивно позначається на температурному режимі.
У всіх блоків живлення плати й компоненти вкриті захисним лаком: десь більше, десь менше, але в будь-якому разі це плюс виробникові.

Для тестів використовувалися:
1. Навантаження на базі Atorch CL24: одне вже продали, а друге, щоб не простоювати в очікуванні нового господаря, вирішило попрацювати :)
2. Осцилограф.
3. Мультиметр, мій звичайний UT185A
4. Тепловізор

Почну з моделей на 100 і 150 ватів. На відміну від потужніших, вони виконані за топологією Flyback, що забезпечує ширший діапазон вхідної напруги. Хоча вже під час підготовки огляду я помітив, що для версії на 100 ватів заявлено 190–240 вольт. Чому так — не знаю, не бачу жодної причини, чому цей БЖ не мав би працювати від 90 вольт, а не від 190. Утім, для наших мереж це неактуально, просто дивно.
Блок MN-100W12V на 12 вольт, 100 ватів, 8.3 ампера.

Є вхідний мережевий фільтр, а також термістор для обмеження пускового струму. Конденсатори, підключені до корпусу, — типу Y, що дуже добре.

На виході — два діоди, увімкнені паралельно, чотири конденсатори 1000 мкФ 16 вольт і дросель для зменшення ВЧ-пульсацій. Одразу зазначу, що в цьому колі краще використовувати конденсатори на 25 вольт.

Трансформатор дуже сподобався, особливо те, що як вторинну обмотку використано шину.

На вході встановлено конденсатор невідомого мені виробника із заявленою ємністю 150мкФ, фактична ємність трохи менша за 110мкФ. Пізніше я ще повернуся до цього питання, але вже можу сказати, що такої ємності більш ніж достатньо для цього блока живлення за нашої напруги в мережі, а за невеликого зниження потужності він може працювати й у нижньому діапазоні — 115 вольт.

Також сподобалася реалізація охолодження: тепло від компонентів відводиться на алюмінієвий корпус за допомогою досить великих термопрокладок. Я б ще відвів тепло від трансформатора — було б узагалі чудово.

Перші випробування я проводив з електронним навантаженням ZKEtech EBC-A10H, але, як виявилося, цей блок без проблем витримує навіть 10А — і в холодному, і в гарячому стані. Також відзначу хорошу стабільність вихідної напруги.

Також одразу оцінив ККД. На жаль, після того як я випадково спалив свій старий ватметр, потужність на вході можу лише оцінювати, бо новий і значно повільніший, і менш точний, хоча зовні один в один як старий. Сумно :(
Заодно з'ясувалося, що БЖ цілком працює і зі струмом навантаження 11А, далі просто спрацьовує захист від перевантаження.
ККД вимірювався в діапазоні 1-11А і виявився не надто високим: на піку сягає максимум 84.5%

Пульсації вимірювалися за прямого підключення щупа до клем, але тут я навіть забув увімкнути фільтр 20МГц на осцилографі, тому викиди помітніші.
І навіть так відзначу дуже низький рівень пульсацій, який насправді ще нижчий. До того ж я ускладнив умови, перевіривши пульсації в діапазоні до 10А, а не 8.3.
На знімках результати без навантаження та за струмів 3.3, 6.6 і 10А. Навіть за перевантаження маємо не більш як 50мВ основних пульсацій і 150 з урахуванням викидів.

НЧ-пульсації — тут у мене також немає зауважень.

Прогрівання проводилося в режимах 6, 7, 8.3 і 9А, загальний час випробування — 1 година 16 хвилин.

Початкова напруга — 12.189 вольта, під навантаженням трохи зростає, а після прогрівання підвищується ще більше. На двох останніх фото — гарячий БЖ під струмом 10А та без навантаження. Повний розкид між холодним і гарячим БЖ становив лише 35мВ — чудовий результат.

Нагрівання за струму навантаження 7 ампер. Відзначу лише, що вихідні діоди нагріваються нерівномірно.

Нагрівання за струму 9А — майже 110% від максимально заявленого значення.
Тут також нічого особливо критичного, хіба що знову видно, що один із діодів має вищу температуру. Підозрюю, це через близьке розташування резисторів снабера.
Мене часто запитують, яка температура компонентів допустима. Насправді це залежить і від умов експлуатації. Якщо БЖ стоятиме надворі, де можливі перепади температур, а ви перевіряєте його за кімнатної температури, це одне. А якщо він стоятиме в умовах тієї самої кімнати, то інше.
Самі компоненти витримують відносно високу температуру: напівпровідники цілком нормально працюють за температури до 115-125 градусів. Тут радше важливо те, що вони можуть нагрівати розташовані поруч компоненти, наприклад конденсатори. Трансформатори й дроселі краще не нагрівати вище 100-105 градусів, а я б узагалі обмежився діапазоном до 100 градусів.
Далі все просто: дивимося на виміряну температуру, на температуру навколишнього повітря, додаємо до температури компонента різницю між температурою повітря під час випробування та тією, за якої цей БЖ може працювати, і отримуємо повну температуру.
Умовно кажучи, транзистор за кімнатної температури нагрівається до 100 градусів, а максимально допустима температура — 120. Отже, до кімнатних 25 градусів додаємо 20 (120-100) і отримуємо, що умовне перегрівання настане за температури повітря 45 градусів. Далі вирішуємо за ситуацією.
Звісно, це дуже спрощено, але, на мою думку, цілком зрозуміло. До того ж багато що залежить від характеру навантаження.

2. БЖ CTG-150W-12V, на 12 вольтів, 150 ватів, 12.5А — Посилання на товар.
Цей БЖ дуже схожий на попередній: має ту саму топологію, приблизно таке саме розташування компонентів і взагалі виглядає просто як трохи збільшена версія попереднього.

У первинній частині також є фільтр і термістор, але конденсатор тут цілком фірмовий і непоганий — це добре.

У вихідній частині діоди стали товстішими, а конденсаторів побільшало: 5 проти чотирьох у версії на 100 ватів, але конденсатори також на 16 вольтів.

Якщо покласти поруч два блоки, то можна побачити, що загалом було виконано певне масштабування, тобто ставимо модніші й габаритніші компоненти — отримуємо більшу потужність. Щоправда, трансформатор тут намотаний не шиною, а чимось більше схожим на літцендрат, це теж добре, схвалюю.

Конструкція корпусу ідентична, прокладки поставили трохи менші, але мені все одно подобається, так само як і те, що біля вихідних діодів гвинт притискає плату до корпусу саме між діодами.

І попередній, і цей блок керуються невеликими ШІМ-контролерами; судячи з розпіновки, найімовірніше, це поширений OB2263MP. Але в моделі на 150 ватів ШІМ-контролер керує транзистором не безпосередньо, а за допомогою емітерного повторювача, що має поліпшити форму сигналу на його затворі.
На виході типова схема на TL431, також добре помітно, що плата покрита захисним лаком.

Заявлена вхідна ємність конденсатора — 400 вольтів, 120мкФ, виробництва Aishi; фактична ємність — 107мкФ, це цілком нормально, оскільки вкладається в допустимий розкид.
Сумарна ємність вихідних конденсаторів — 5700мкФ.
Вище я писав, що розповім про конденсатори. У попереднього було зазначено 150мкФ, у цього — 120, але фактично ємність в обох майже однакова. Як таке буває?
А все просто: конденсатори мають габарити, а точніше — об’єм, і саме він визначає ємність. Якщо взяти два конденсатори з однаковою робочою напругою, то, найімовірніше, вони матимуть приблизно однакову ємність (виняток — явно недозаповнені підробки). Так, ємність можна трохи збільшити, застосувавши дорожчі діелектрики, або зменшити, наприклад, у серіях LowESR, але розкид не дуже великий: в одному габариті матимемо приблизно однакову ємність.
Але китайцям закони фізики не писані, тому вони легко можуть написати замість 120 і 150 — 220 і навіть 100500 мкФ, хоча суті це не змінить. Я ж зазвичай дивлюся на фактичну ємність і на те, чи достатня вона для конкретного блока живлення.
Потужність цього БЖ — 150 ватів, конденсатор на 107, це нормально для мережі 220 вольтів, але замало для 115. Ні, БЖ працюватиме, але зростуть низькочастотні пульсації та знизиться ККД, через що високовольтний транзистор нагріватиметься трохи сильніше. Це також може позначитися на вихідній потужності, тому за зниженої напруги рекомендую зменшувати і її.
Цікаво, що в попереднього БЖ ємність конденсатора в перерахунку на 1 ват потужності була в півтора раза більшою, ніж у цього, але для нього було заявлено діапазон 190-240, а для цього — 90-240 вольтів, хоча логічніше було б указати навпаки :)

Блок нормально працює за заявлених 12.5А, а напругу починає знижувати за струму близько 16.2А

ККД вимірювався в діапазоні 1-16А і становить близько 86-87%, що трохи вище, ніж у попереднього.

Пульсації вимірювалися без навантаження, а також за струмів 5, 10, 15А, і тут я відзначу їхню малу величину: навіть за 15А, що становить близько 120% від максимуму, було не більше 75-100мВ.

Низькочастотні пульсації вимірював (так випадково вийшло) за струмів 4, 8, 12 і 15А; лише за максимального струму почали з’являтися пульсації 100Гц, в інших режимах усе нормально. Але знову ж таки, 15А — це 120% від максимуму, тобто БЖ віддавав 180 ватів замість заявлених 150.

Без навантаження на виході майже ідеальні 12 вольтів.

За струму 7А напруга практично незмінна, за струму 13А на гарячому БЖ вона просіла приблизно на 0.1 вольта.
Після прогрівання струмом 13А напруга просіла ще більше й становила вже 11.76 вольта, а після зняття навантаження — 11.8 вольта.
Тобто маємо хорошу стабілізацію напруги зі зміною навантаження, але її явну залежність від температури. Це не критично, просто хотілося б краще.

Температурні режими за струму 7А, що трохи більше половини від максимального. Я б сказав, що все холодне, хіба що термістор гарячий, але для нього це якраз нормально.

За струму 13 А (заявлений максимум — 12,5 А) температура, звісно, зросла, але навіть так вхідний транзистор має близько 78 градусів, трансформатор — 81, а вихідні діоди — до 100, бо фокус перемістився на резистори снабера.
Загалом тут однозначно залік, та ще й є непоганий запас для роботи за зниженої вхідної напруги, хоча це взагалі не заявлено.

3. CTG-200W-12V, блок живлення на 12 вольт, 200 ват, 16,7 А — посилання на товар
А ось це вже цікавіший блок, як на мене. Конструктив схожий, хоча насправді схемотехнічно він помітно відрізняється від попередніх.

Цей блок живлення зібрано за топологією «косий напівміст». На мій погляд, це правильне рішення; єдине, у чому воно помітно поступається зворотноходовому перетворювачу, — це робочий діапазон вхідної напруги, тому в таких блоках живлення зазвичай на вході встановлено перемикач 115/230. Тут перемикача немає, а конденсатор один; у моделях із перемиканням завжди стоять два конденсатори на 200–250 вольт.
За точно такою самою топологією зібрані блоки живлення Mean Well серії LRS на 200 і 350 ват, і до них я ще повернуся.

На виході також пара діодів, але якщо в попередніх вони просто працювали паралельно, то тут працюють почергово. Втім, до теми огляду це не має стосунку. Вхідного фільтра тут немає, що, на мій погляд, трохи неприємно — могли б і додати.

1. На вході два транзистори, поруч із ними пара діодів — це характерні зовнішні ознаки косого напівмоста.
2. Трансформатор схожий на той, що стоїть у моделі на 150 ват. Ви, звісно, запитаєте: як так виходить — зовні схожий, але там 150, а тут 200 ват? Річ у тім, що в зворотноходового блока живлення трансформатор має зазор, який дещо знижує його потужність; тут зазор не потрібен, і магнітопровід працює ефективніше. Але, як і попередній, він намотаний літцендратом, що правильно.
3. Ще одна суттєва відмінність: тут два оптрони — основний і для каналу захисту від перенапруги на виході. У цьому плані він також схожий на Mean Well серії LRS.
4. На виході чотири конденсатори по 1000 мкФ, 16 вольт, і тут такий варіант цілком виправданий, бо режим їхньої роботи легший, ніж у зворотноходового блока живлення; вимоги до напруги також нижчі. До слова, знову про Mean Well: у LRS на 200 і 350 ват конденсатори теж на 16 вольт, щоправда, фірма там значно краща :) Ну і ще одна ознака косого напівмоста, хоча й непряма, — великий вихідний дросель.
Плату також покрито лаком, та й узагалі це той випадок, коли блок приємно взяти в руки.

Конденсатор тут такий самий, як у попередньої моделі, реальна ємність — 108 мкФ, що для такої потужності трохи замало.
Ємність на виході — 4500 мкФ, тут без питань.

Конструкція також повторює попередні моделі; крім того, як і в попередніх, ізоляцію плати від корпусу виконано належним чином — мені подобається.

Блок може віддати максимум до 19,2 А, а за 19,3 А вже починає знижувати напругу. На гарячу цей поріг буде трохи нижчим: це зумовлено тим, що під час нагрівання трохи зростає опір шунтів і захист спрацьовує раніше.

ККД цього блока — близько 86,5%, причому, що незвично, на великій ділянці графік являє собою ідеальну пряму. Я навіть перевірив, чи не помилився у формулах в Excel. Перевіряв у діапазоні 1–20 А, щоправда, за 20 А напруга просіла, оскільки навантаження перевищило максимальне.

Пульсації без навантаження та за струмів 5, 11 і 17 А. У мене взагалі немає претензій: навіть за струму 17 А їхній розмах становить лише близько 100 мВ в основній частині та 160 мВ навіть з урахуванням «голок».

Те саме на низьких частотах. Не сказав би, що це критично: ємність вхідного конденсатора все-таки замала, але цілком допустимо. Хоча мене більше зацікавила нижня частина осцилограми, де пульсації майже не залежали від потужності навантаження.

Без навантаження на виході блока близько 12,15 вольта.

За половинного навантаження падає до 12,14, за повного та на прогрітому блоці живлення майже не змінилася.
Після прогрівання за повних 17 А маємо майже те саме, що й було; знімаємо навантаження й отримуємо 12,162 вольта. Просто ідеально: розкид 10 мВ між гарячим і холодним БЖ та близько 20 мВ за навантаження 0 і 100%.

Відповідно, температури після прогрівання за половинного навантаження.
Вхідні транзистори й трансформатор майже холодні, вихідні діоди, по суті, теж, ось тільки мене бентежить нагрівання ШІМ-контролера.

Після прогрівання за повного навантаження отримали такі температури.
Вхідні транзистори точно холодніші за 90, бо фокус перескочив на ШІМ-контролер, ідеально.
Трансформатор — 80 градусів, чудово.
Один із вихідних діодів — 118, забагато. Тобто за кімнатної температури все нормально, але запасу, по суті, немає.

4. CTG-300W-12V, БЖ 12 вольт, 300 ват, 25 А — посилання на товар
Коли я вперше поглянув на цю модель, то подумав, що це той самий БЖ, що й попередній, просто з доданими радіаторами, але виявилося, що це не зовсім так, хоча спільного в них дуже багато.

Вхідна частина зовні повністю ідентична, хіба що з'явився радіатор; навіть вхідний конденсатор той самий, але є деякі невеликі зміни.

На виході зовні теж усе дуже схоже на модель на 200 ват.

1. ШІМ-контролер KA3845, верхній транзистор керується через трансформатор гальванічної розв'язки, нижній — безпосередньо.
2. На виході пара конденсаторів по 3300 мкФ, 16 вольт; власне, сумарну ємність збільшено пропорційно до потужності.

Вхідний конденсатор такий самий, як у попередніх БЖ, ті самі приблизно 105 мкФ; на мій погляд, це дуже мало для такої потужності. На виході заявлені 6600 є, тут усе нормально, хоча багато дрібних працюють краще, ніж менша кількість, але з більшою ємністю.

Якщо покласти два блоки поруч, видно, що модель на 300 ват трохи довша, але в іншому майже повторює менш потужного побратима.

Трансформатори майже повністю ідентичні, аж до маркування; відрізняються одним символом.

Якийсь дивний дротик збоку є навіть в обох версій, що ще раз свідчить про їхню схожість.

Виймаємо плату й бачимо ту саму конструкцію, де тепло відводиться на корпус. І мушу сказати, що це працює непогано — про це свідчить помітно висока температура корпусу, а отже, тепло передається.
А ось додаткові радіатори, думаю, не такі ефективні, бо тепло передається на них не лише через пластик, а й через відносно невелику площу корпусів. Тобто так, вони покращують загальну картину, але впливають не дуже сильно; нижнє відведення тепла працює краще.

Під радіаторами є зміни.
У первинному колі зміни суто косметичні: наприклад, змінився номінал шунта — було 0.75+0.47, стало 3 по 0.75, тобто було 0.29 Ома, стало 0.25 Ома.

А ось у вторинному колі пару великих діодів замінили на чотири менші, і, на мій погляд, це якраз правильно: так тепло відводитиметься трохи краще. Також, як і у версії на 200 ват, є захист від перевищення напруги на виході.

Без навантаження на виході БЖ має близько 12.18 вольта, приблизно як і попередній.
А ось зі струмом біда: я отримав максимум близько 21.5 ампера за заявлених 25. Хоча чому тут дивуватися: у моделі на 200 ват було 19.3 А за шунта 0.28, тут — 21.5 за шунта 0.25. Тобто тут виробник свідомо знизив вихідну потужність приблизно до 250 ват.
Як казав чоловік, який надіслав мені ці блоки, йому й китайці писали, мовляв, потужність цього БЖ — не більш як 80% від заявленої. Але одна річ, коли БЖ може віддати 300 ват за заявлених 300, але не може віддавати їх тривалий час, і зовсім інша — коли бачиш БЖ на 300 ват, налаштований на потужність 250. То вже й писали б 250 — навіщо вводити в оману? Тим паче ми бачили, що попередній БЖ нормально працював за 200 ват; тут, з поліпшеним охолодженням, він точно мав би вміти тривало віддавати 250.

Щодо ККД результати приблизно такі самі, як у моделі на 200 ват; єдина відмінність — тут верхня межа струму була не 20, а 22 А. За 22 А БЖ знизив напругу, оскільки його максимум трохи перевищує 21 А.

А ось пульсації тут більші. Перевіряв без навантаження та за струмів 7, 15 і 22А. На максимальній потужності розмах сягав 250–300мВ, думаю, через інші вихідні конденсатори. Я пояснював, що багато дрібних зазвичай працюють краще, ніж мало великих.

На НЧ картина дещо відрізняється, також видно, що на максимальній потужності сильно зростають пульсації 100Гц.

Без навантаження на виході близько 12.2 вольта.

Під навантаженням 11А стало 12.202 вольта, під повним навантаженням після прогрівання майже не змінилося.
Але після прогрівання під струмом 21А БЖ почав знижувати напругу, що було трохи передбачувано. Після зняття навантаження на гарячому БЖ було 12.216 вольта.
До стабілізації напруги — як залежно від навантаження (якщо не враховувати перехід у захист), так і при зміні навантаження — у мене претензій немає, усе просто ідеально. Втім, у моделі на 200 ватт із цим також проблем не було.

А що там із температурами?
Тут транзистори й діоди під радіаторами, довелося наклеїти на них невеликі шматочки ізоляційної стрічки, бо вимірювати температуру радіатора тепловізором без зміни налаштувань некоректно.
За струму 11А взагалі жодних питань, усе чудово.

За струму 21А загалом також жодних претензій: трансформатор мав температуру 88 градусів, що ще далеко до максимуму. Транзистори й діоди під радіаторами, тому можу лише приблизно оцінити, що там відбувається, але, спираючись на тести попереднього БЖ, можу сказати, що, найімовірніше, усе гаразд.
Найгарячішим компонентом був вихідний дросель — близько 105 градусів. Його верхня межа температури трохи вища, ніж у трансформатора, але, як на мене, усе одно забагато. Тут явно проситься щось більше, намотане дротом більшого перерізу.
Тобто тут можна сказати, що це БЖ на цілком реальні 230–250 ватт.

Але повернімося до конденсаторів.
Вище я наводив як приклад блоки Mean Well, там є дві популярні моделі на 200 і 350 ватт. Так от, у них маємо:
200 ватт, два конденсатори по 330 послідовно, відповідно 165мкФ. -
350 ватт, два конденсатори по 560 послідовно, відповідно 280мкФ
А тут у БЖ на 200 і (умовно) 250 ватт встановили 105мкФ (реальної ємності), що в півтора-два рази менше за потрібне.
Саме тому я вирішив перевірити, що буде при збільшенні ємності. Для цього використав ще один конденсатор на 100мкФ, припаявши його паралельно до штатного.
У процесі дізнався дещо нове:
1. Напруга на конденсаторі тримається дуже довго: навіть за годину на ньому близько 200 вольт.
2. Мій мультиметр у режимі вимірювання ємності має захист, тому у відповідь на спробу під'єднати заряджений до 200 вольт конденсатор просто ввімкнув режим Discharge і лише потім показав результат.

Провів тест під навантаженням, але по суті глобально нічого не змінилося: блок видавав ту саму потужність, що й раніше, і так само після прогрівання за струму 21А почав знижувати напругу. Але це відбувалося не через малу ємність конденсатора, а через налаштування вимірювання струму.
Температури також були, по суті, такими самими. Добре було б подивитися температуру транзисторів, але під радіатором це незручно робити, а повторювати тести без радіатора довго.

А ось на чому це помітно позначилося, то це на рівні пульсацій 100 Гц — на тих самих викидах угору й униз у кожній клітинці. І це також було передбачувано.
Закономірне запитання: якщо й так усе нормально працює, то чому я згадую цей нещасний вхідний конденсатор? Спробую пояснити.
БЖ працюватиме, навіть якщо зменшити ємність конденсатора ще у два-три рази, але вхідна ємність тут впливає на такі параметри:
1. Запас за вхідною напругою: що менша ємність, то раніше БЖ почне «здаватися» при зниженні напруги на вході.
2. Пульсації 100 Гц на виході. Іноді це критично, до того ж вони залежать від пункту 1.
3. Ресурс конденсатора: що менша його ємність, то більші на ньому пульсації; що більші пульсації, то сильніше він нагрівається і старіє.
4. Певною мірою при зменшенні ємності може сильніше нагріватися вхідний транзистор, але різниця тут дуже мала, і частіше це стосується обратноходових БЖ.
Для мене особисто критичніші пункти 1 і 3, і мені геть незрозуміло, чому виробник просто не подовжив корпус на пару сантиметрів і не встановив два конденсатори паралельно. Заодно я б на його місці трохи зменшив номінал шунта, щоб БЖ міг хоча б короткочасно віддавати 300 ватт. Ну і вихідний дросель — я писав, що тут він реально розрахований максимум на 240–250 ватт. По суті, невеликими змінами можна було б зробити БЖ помітно кращим. але це лише моя особиста думка.

Висновки.
Найскладніший етап будь-якої статті чи огляду — дуже стисло переказати все те, про що йшлося вище.
Якщо дуже коротко, то по суті моя основна претензія — до БЖ на 300 Вт, та й то здебільшого через малу ємність вхідного конденсатора і дивне налаштування обмеження струму.
В іншому блоки живлення справили приємне враження.
У моделі на 100 Вт встановили підроблений вхідний конденсатор, але з правильною ємністю. БЖ має відносно низький рівень пульсацій, реальну вихідну потужність і навіть більшу, а також хорошу конструкцію.
Модель на 150 Вт схемотехнічно трохи краща за попередню, заявлену потужність витримує без питань, до рівня пульсацій також зауважень немає.
Модель на 200 Вт сподобалася трохи більше за попередні: правильна схемотехніка, захист від перевищення вихідної напруги. Єдине — вхідний конденсатор якось замалий для 200 Вт.
Модель на 300 Вт — найнеоднозначніша. Начебто її поліпшили порівняно з варіантом на 200 Вт, але вхідний конденсатор зовсім малий, а пара вихідних не може забезпечити достатнього зниження пульсацій, думаю, через вищий ESR. Тобто задум хороший, але реалізація підвела. Якщо використовувати його як БЖ на 200 Вт, буде супер.
Що сподобалося в усіх моделях: доволі висока якість складання, плата покрита лаком, якісні вхідні конденсатори (у моделей на 150–200–300 Вт); у моделі на 100 Вт конденсатор незрозумілий, але ємність достатня. Також відзначу доволі правильну конструкцію відведення тепла від напівпровідників. Якби так само реалізували відведення тепла від трансформатора і дроселя, було б ще краще.
Якщо зовсім коротко, блоки сподобалися, хоча виробникові ще є куди прагнути, щоб їх удосконалити, та й ціни, як на мене, цілком адекватні.
На сьогодні в мене все. Як завжди, буду радий коментарям і запитанням, а також хочу подякувати Віталію за надіслані для тестування зразки.
Нагадую: щоб постійно бути в курсі нових тем у блозі, рекомендую підписатися на мій інстаграм, де я публікуватиму сповіщення про всі нові теми й, можливо, писатиму просто про щось цікаве — посилання на акаунт
Також підписатися на оновлення та нові статті можна в телеграм-каналі — https://t.me/KirichBlog
Причиною, з якої ці та інші блоки живлення потрапили до мене, стало звернення одного хорошого чоловіка з проханням допомогти розібратися у великому розмаїтті китайської продукції — як від великих фабрик, так і не дуже. Якщо коротко: якщо вже продавати в нас китайські блоки живлення, то такі, які будуть якісніше виготовлені й служитимуть довше за інші, що продаються в наших магазинах. Як на мене, це правильна справа, і я завжди за таке берусь, та й сам підхід цієї людини мені сподобався.
Останнім часом я перевірив кілька десятків різних блоків живлення й можу сказати, що ціна не завжди вирішує, тобто не факт, що купите дорожчий блок і він буде точно кращим. Недоліки можна знайти всюди, навіть у Mean Well. Але недоліки бувають різні.
Компонентні — коли виробник бере непогану схему й трасування, але заощаджує на компонентах, їхній якості або кількості
Схемотехнічні — прорахунки під час розробки, розрахунків тощо
Конструктивні — наприклад, неправильне охолодження: компоненти й схема начебто непогані, але неправильний розрахунок відведення тепла знижує потужність.
Безпека — один із важливих критеріїв. Наприклад, блок непогано зроблений і працює відносно нормально, але людина, яка трасувала плату, не забезпечила достатнього зазору між первинною та вторинною частинами. Таке трапляється як навмисно, з метою заощадити, так і випадково, через помилку.
Ну а оскільки є можливість або впливати на виробника, змушуючи його встановлювати те, що потрібно, і туди, куди потрібно, або просто вибрати іншого виробника, то чому б не обрати продукцію, яка буде кращою за решту. Власне, цим ми й займаємося: шукаємо блоки з оптимальним співвідношенням ціни та якості, адже для покупця блок живлення часто — це просто якась коробочка з цифрами на корпусі й ціною на ціннику, а про те, що всередині, мало хто замислюється.
Отже, зустрічайте огляди блоків живлення. Оскільки їх відносно багато, я згрупував по кілька штук в одному огляді й почну з тонких.
Першими йдуть чотири тонкі блоки живлення, усі на 12 вольт. Відрізняються вони, по суті, лише потужністю: 100, 150, 200 і 300 ватів.

Зовні блоки дуже схожі: алюмінієвий корпус, ширина 53 мм, товщина 23 мм. Відрізняються лише довжиною — 187, 220, 273 і 286 мм відповідно до потужності.
12 вольт, 100 ватів, 8.3 А
12 вольт, 150 ватів, 12.5 А
12 вольт, 200 ватів, 16.7 А
12 вольт, 300 ватів, 25 А

Підключення повністю однакове: клемник із кришкою, з одного боку — мережа й заземлення, з іншого — по дві пари контактів на полюс.
Вихідна напруга фіксована, регулювання немає.

Усередині вони також дуже схожі, принаймні за компонуванням. До речі, одразу зазначу, що в подібних БЖ компоненти зазвичай розташовані так, що конденсатори, як найбільш чутливі до температури компоненти, містяться в найхолодніших місцях. Та й загалом компонування вільне, що позитивно позначається на температурному режимі.
У всіх блоків живлення плати й компоненти вкриті захисним лаком: десь більше, десь менше, але в будь-якому разі це плюс виробникові.

Для тестів використовувалися:
1. Навантаження на базі Atorch CL24: одне вже продали, а друге, щоб не простоювати в очікуванні нового господаря, вирішило попрацювати :)
2. Осцилограф.
3. Мультиметр, мій звичайний UT185A
4. Тепловізор

Почну з моделей на 100 і 150 ватів. На відміну від потужніших, вони виконані за топологією Flyback, що забезпечує ширший діапазон вхідної напруги. Хоча вже під час підготовки огляду я помітив, що для версії на 100 ватів заявлено 190–240 вольт. Чому так — не знаю, не бачу жодної причини, чому цей БЖ не мав би працювати від 90 вольт, а не від 190. Утім, для наших мереж це неактуально, просто дивно.
Блок MN-100W12V на 12 вольт, 100 ватів, 8.3 ампера.

Є вхідний мережевий фільтр, а також термістор для обмеження пускового струму. Конденсатори, підключені до корпусу, — типу Y, що дуже добре.

На виході — два діоди, увімкнені паралельно, чотири конденсатори 1000 мкФ 16 вольт і дросель для зменшення ВЧ-пульсацій. Одразу зазначу, що в цьому колі краще використовувати конденсатори на 25 вольт.

Трансформатор дуже сподобався, особливо те, що як вторинну обмотку використано шину.

На вході встановлено конденсатор невідомого мені виробника із заявленою ємністю 150мкФ, фактична ємність трохи менша за 110мкФ. Пізніше я ще повернуся до цього питання, але вже можу сказати, що такої ємності більш ніж достатньо для цього блока живлення за нашої напруги в мережі, а за невеликого зниження потужності він може працювати й у нижньому діапазоні — 115 вольт.

Також сподобалася реалізація охолодження: тепло від компонентів відводиться на алюмінієвий корпус за допомогою досить великих термопрокладок. Я б ще відвів тепло від трансформатора — було б узагалі чудово.

Перші випробування я проводив з електронним навантаженням ZKEtech EBC-A10H, але, як виявилося, цей блок без проблем витримує навіть 10А — і в холодному, і в гарячому стані. Також відзначу хорошу стабільність вихідної напруги.

Також одразу оцінив ККД. На жаль, після того як я випадково спалив свій старий ватметр, потужність на вході можу лише оцінювати, бо новий і значно повільніший, і менш точний, хоча зовні один в один як старий. Сумно :(
Заодно з'ясувалося, що БЖ цілком працює і зі струмом навантаження 11А, далі просто спрацьовує захист від перевантаження.
ККД вимірювався в діапазоні 1-11А і виявився не надто високим: на піку сягає максимум 84.5%

Пульсації вимірювалися за прямого підключення щупа до клем, але тут я навіть забув увімкнути фільтр 20МГц на осцилографі, тому викиди помітніші.
І навіть так відзначу дуже низький рівень пульсацій, який насправді ще нижчий. До того ж я ускладнив умови, перевіривши пульсації в діапазоні до 10А, а не 8.3.
На знімках результати без навантаження та за струмів 3.3, 6.6 і 10А. Навіть за перевантаження маємо не більш як 50мВ основних пульсацій і 150 з урахуванням викидів.

НЧ-пульсації — тут у мене також немає зауважень.

Прогрівання проводилося в режимах 6, 7, 8.3 і 9А, загальний час випробування — 1 година 16 хвилин.

Початкова напруга — 12.189 вольта, під навантаженням трохи зростає, а після прогрівання підвищується ще більше. На двох останніх фото — гарячий БЖ під струмом 10А та без навантаження. Повний розкид між холодним і гарячим БЖ становив лише 35мВ — чудовий результат.

Нагрівання за струму навантаження 7 ампер. Відзначу лише, що вихідні діоди нагріваються нерівномірно.

Нагрівання за струму 9А — майже 110% від максимально заявленого значення.
Тут також нічого особливо критичного, хіба що знову видно, що один із діодів має вищу температуру. Підозрюю, це через близьке розташування резисторів снабера.
Мене часто запитують, яка температура компонентів допустима. Насправді це залежить і від умов експлуатації. Якщо БЖ стоятиме надворі, де можливі перепади температур, а ви перевіряєте його за кімнатної температури, це одне. А якщо він стоятиме в умовах тієї самої кімнати, то інше.
Самі компоненти витримують відносно високу температуру: напівпровідники цілком нормально працюють за температури до 115-125 градусів. Тут радше важливо те, що вони можуть нагрівати розташовані поруч компоненти, наприклад конденсатори. Трансформатори й дроселі краще не нагрівати вище 100-105 градусів, а я б узагалі обмежився діапазоном до 100 градусів.
Далі все просто: дивимося на виміряну температуру, на температуру навколишнього повітря, додаємо до температури компонента різницю між температурою повітря під час випробування та тією, за якої цей БЖ може працювати, і отримуємо повну температуру.
Умовно кажучи, транзистор за кімнатної температури нагрівається до 100 градусів, а максимально допустима температура — 120. Отже, до кімнатних 25 градусів додаємо 20 (120-100) і отримуємо, що умовне перегрівання настане за температури повітря 45 градусів. Далі вирішуємо за ситуацією.
Звісно, це дуже спрощено, але, на мою думку, цілком зрозуміло. До того ж багато що залежить від характеру навантаження.

2. БЖ CTG-150W-12V, на 12 вольтів, 150 ватів, 12.5А — Посилання на товар.
Цей БЖ дуже схожий на попередній: має ту саму топологію, приблизно таке саме розташування компонентів і взагалі виглядає просто як трохи збільшена версія попереднього.

У первинній частині також є фільтр і термістор, але конденсатор тут цілком фірмовий і непоганий — це добре.

У вихідній частині діоди стали товстішими, а конденсаторів побільшало: 5 проти чотирьох у версії на 100 ватів, але конденсатори також на 16 вольтів.

Якщо покласти поруч два блоки, то можна побачити, що загалом було виконано певне масштабування, тобто ставимо модніші й габаритніші компоненти — отримуємо більшу потужність. Щоправда, трансформатор тут намотаний не шиною, а чимось більше схожим на літцендрат, це теж добре, схвалюю.

Конструкція корпусу ідентична, прокладки поставили трохи менші, але мені все одно подобається, так само як і те, що біля вихідних діодів гвинт притискає плату до корпусу саме між діодами.

І попередній, і цей блок керуються невеликими ШІМ-контролерами; судячи з розпіновки, найімовірніше, це поширений OB2263MP. Але в моделі на 150 ватів ШІМ-контролер керує транзистором не безпосередньо, а за допомогою емітерного повторювача, що має поліпшити форму сигналу на його затворі.
На виході типова схема на TL431, також добре помітно, що плата покрита захисним лаком.

Заявлена вхідна ємність конденсатора — 400 вольтів, 120мкФ, виробництва Aishi; фактична ємність — 107мкФ, це цілком нормально, оскільки вкладається в допустимий розкид.
Сумарна ємність вихідних конденсаторів — 5700мкФ.
Вище я писав, що розповім про конденсатори. У попереднього було зазначено 150мкФ, у цього — 120, але фактично ємність в обох майже однакова. Як таке буває?
А все просто: конденсатори мають габарити, а точніше — об’єм, і саме він визначає ємність. Якщо взяти два конденсатори з однаковою робочою напругою, то, найімовірніше, вони матимуть приблизно однакову ємність (виняток — явно недозаповнені підробки). Так, ємність можна трохи збільшити, застосувавши дорожчі діелектрики, або зменшити, наприклад, у серіях LowESR, але розкид не дуже великий: в одному габариті матимемо приблизно однакову ємність.
Але китайцям закони фізики не писані, тому вони легко можуть написати замість 120 і 150 — 220 і навіть 100500 мкФ, хоча суті це не змінить. Я ж зазвичай дивлюся на фактичну ємність і на те, чи достатня вона для конкретного блока живлення.
Потужність цього БЖ — 150 ватів, конденсатор на 107, це нормально для мережі 220 вольтів, але замало для 115. Ні, БЖ працюватиме, але зростуть низькочастотні пульсації та знизиться ККД, через що високовольтний транзистор нагріватиметься трохи сильніше. Це також може позначитися на вихідній потужності, тому за зниженої напруги рекомендую зменшувати і її.
Цікаво, що в попереднього БЖ ємність конденсатора в перерахунку на 1 ват потужності була в півтора раза більшою, ніж у цього, але для нього було заявлено діапазон 190-240, а для цього — 90-240 вольтів, хоча логічніше було б указати навпаки :)

Блок нормально працює за заявлених 12.5А, а напругу починає знижувати за струму близько 16.2А

ККД вимірювався в діапазоні 1-16А і становить близько 86-87%, що трохи вище, ніж у попереднього.

Пульсації вимірювалися без навантаження, а також за струмів 5, 10, 15А, і тут я відзначу їхню малу величину: навіть за 15А, що становить близько 120% від максимуму, було не більше 75-100мВ.

Низькочастотні пульсації вимірював (так випадково вийшло) за струмів 4, 8, 12 і 15А; лише за максимального струму почали з’являтися пульсації 100Гц, в інших режимах усе нормально. Але знову ж таки, 15А — це 120% від максимуму, тобто БЖ віддавав 180 ватів замість заявлених 150.

Без навантаження на виході майже ідеальні 12 вольтів.

За струму 7А напруга практично незмінна, за струму 13А на гарячому БЖ вона просіла приблизно на 0.1 вольта.
Після прогрівання струмом 13А напруга просіла ще більше й становила вже 11.76 вольта, а після зняття навантаження — 11.8 вольта.
Тобто маємо хорошу стабілізацію напруги зі зміною навантаження, але її явну залежність від температури. Це не критично, просто хотілося б краще.

Температурні режими за струму 7А, що трохи більше половини від максимального. Я б сказав, що все холодне, хіба що термістор гарячий, але для нього це якраз нормально.

За струму 13 А (заявлений максимум — 12,5 А) температура, звісно, зросла, але навіть так вхідний транзистор має близько 78 градусів, трансформатор — 81, а вихідні діоди — до 100, бо фокус перемістився на резистори снабера.
Загалом тут однозначно залік, та ще й є непоганий запас для роботи за зниженої вхідної напруги, хоча це взагалі не заявлено.

3. CTG-200W-12V, блок живлення на 12 вольт, 200 ват, 16,7 А — посилання на товар
А ось це вже цікавіший блок, як на мене. Конструктив схожий, хоча насправді схемотехнічно він помітно відрізняється від попередніх.

Цей блок живлення зібрано за топологією «косий напівміст». На мій погляд, це правильне рішення; єдине, у чому воно помітно поступається зворотноходовому перетворювачу, — це робочий діапазон вхідної напруги, тому в таких блоках живлення зазвичай на вході встановлено перемикач 115/230. Тут перемикача немає, а конденсатор один; у моделях із перемиканням завжди стоять два конденсатори на 200–250 вольт.
За точно такою самою топологією зібрані блоки живлення Mean Well серії LRS на 200 і 350 ват, і до них я ще повернуся.

На виході також пара діодів, але якщо в попередніх вони просто працювали паралельно, то тут працюють почергово. Втім, до теми огляду це не має стосунку. Вхідного фільтра тут немає, що, на мій погляд, трохи неприємно — могли б і додати.

1. На вході два транзистори, поруч із ними пара діодів — це характерні зовнішні ознаки косого напівмоста.
2. Трансформатор схожий на той, що стоїть у моделі на 150 ват. Ви, звісно, запитаєте: як так виходить — зовні схожий, але там 150, а тут 200 ват? Річ у тім, що в зворотноходового блока живлення трансформатор має зазор, який дещо знижує його потужність; тут зазор не потрібен, і магнітопровід працює ефективніше. Але, як і попередній, він намотаний літцендратом, що правильно.
3. Ще одна суттєва відмінність: тут два оптрони — основний і для каналу захисту від перенапруги на виході. У цьому плані він також схожий на Mean Well серії LRS.
4. На виході чотири конденсатори по 1000 мкФ, 16 вольт, і тут такий варіант цілком виправданий, бо режим їхньої роботи легший, ніж у зворотноходового блока живлення; вимоги до напруги також нижчі. До слова, знову про Mean Well: у LRS на 200 і 350 ват конденсатори теж на 16 вольт, щоправда, фірма там значно краща :) Ну і ще одна ознака косого напівмоста, хоча й непряма, — великий вихідний дросель.
Плату також покрито лаком, та й узагалі це той випадок, коли блок приємно взяти в руки.

Конденсатор тут такий самий, як у попередньої моделі, реальна ємність — 108 мкФ, що для такої потужності трохи замало.
Ємність на виході — 4500 мкФ, тут без питань.

Конструкція також повторює попередні моделі; крім того, як і в попередніх, ізоляцію плати від корпусу виконано належним чином — мені подобається.

Блок може віддати максимум до 19,2 А, а за 19,3 А вже починає знижувати напругу. На гарячу цей поріг буде трохи нижчим: це зумовлено тим, що під час нагрівання трохи зростає опір шунтів і захист спрацьовує раніше.

ККД цього блока — близько 86,5%, причому, що незвично, на великій ділянці графік являє собою ідеальну пряму. Я навіть перевірив, чи не помилився у формулах в Excel. Перевіряв у діапазоні 1–20 А, щоправда, за 20 А напруга просіла, оскільки навантаження перевищило максимальне.

Пульсації без навантаження та за струмів 5, 11 і 17 А. У мене взагалі немає претензій: навіть за струму 17 А їхній розмах становить лише близько 100 мВ в основній частині та 160 мВ навіть з урахуванням «голок».

Те саме на низьких частотах. Не сказав би, що це критично: ємність вхідного конденсатора все-таки замала, але цілком допустимо. Хоча мене більше зацікавила нижня частина осцилограми, де пульсації майже не залежали від потужності навантаження.

Без навантаження на виході блока близько 12,15 вольта.

За половинного навантаження падає до 12,14, за повного та на прогрітому блоці живлення майже не змінилася.
Після прогрівання за повних 17 А маємо майже те саме, що й було; знімаємо навантаження й отримуємо 12,162 вольта. Просто ідеально: розкид 10 мВ між гарячим і холодним БЖ та близько 20 мВ за навантаження 0 і 100%.

Відповідно, температури після прогрівання за половинного навантаження.
Вхідні транзистори й трансформатор майже холодні, вихідні діоди, по суті, теж, ось тільки мене бентежить нагрівання ШІМ-контролера.

Після прогрівання за повного навантаження отримали такі температури.
Вхідні транзистори точно холодніші за 90, бо фокус перескочив на ШІМ-контролер, ідеально.
Трансформатор — 80 градусів, чудово.
Один із вихідних діодів — 118, забагато. Тобто за кімнатної температури все нормально, але запасу, по суті, немає.

4. CTG-300W-12V, БЖ 12 вольт, 300 ват, 25 А — посилання на товар
Коли я вперше поглянув на цю модель, то подумав, що це той самий БЖ, що й попередній, просто з доданими радіаторами, але виявилося, що це не зовсім так, хоча спільного в них дуже багато.

Вхідна частина зовні повністю ідентична, хіба що з'явився радіатор; навіть вхідний конденсатор той самий, але є деякі невеликі зміни.

На виході зовні теж усе дуже схоже на модель на 200 ват.

1. ШІМ-контролер KA3845, верхній транзистор керується через трансформатор гальванічної розв'язки, нижній — безпосередньо.
2. На виході пара конденсаторів по 3300 мкФ, 16 вольт; власне, сумарну ємність збільшено пропорційно до потужності.

Вхідний конденсатор такий самий, як у попередніх БЖ, ті самі приблизно 105 мкФ; на мій погляд, це дуже мало для такої потужності. На виході заявлені 6600 є, тут усе нормально, хоча багато дрібних працюють краще, ніж менша кількість, але з більшою ємністю.

Якщо покласти два блоки поруч, видно, що модель на 300 ват трохи довша, але в іншому майже повторює менш потужного побратима.

Трансформатори майже повністю ідентичні, аж до маркування; відрізняються одним символом.

Якийсь дивний дротик збоку є навіть в обох версій, що ще раз свідчить про їхню схожість.

Виймаємо плату й бачимо ту саму конструкцію, де тепло відводиться на корпус. І мушу сказати, що це працює непогано — про це свідчить помітно висока температура корпусу, а отже, тепло передається.
А ось додаткові радіатори, думаю, не такі ефективні, бо тепло передається на них не лише через пластик, а й через відносно невелику площу корпусів. Тобто так, вони покращують загальну картину, але впливають не дуже сильно; нижнє відведення тепла працює краще.

Під радіаторами є зміни.
У первинному колі зміни суто косметичні: наприклад, змінився номінал шунта — було 0.75+0.47, стало 3 по 0.75, тобто було 0.29 Ома, стало 0.25 Ома.

А ось у вторинному колі пару великих діодів замінили на чотири менші, і, на мій погляд, це якраз правильно: так тепло відводитиметься трохи краще. Також, як і у версії на 200 ват, є захист від перевищення напруги на виході.

Без навантаження на виході БЖ має близько 12.18 вольта, приблизно як і попередній.
А ось зі струмом біда: я отримав максимум близько 21.5 ампера за заявлених 25. Хоча чому тут дивуватися: у моделі на 200 ват було 19.3 А за шунта 0.28, тут — 21.5 за шунта 0.25. Тобто тут виробник свідомо знизив вихідну потужність приблизно до 250 ват.
Як казав чоловік, який надіслав мені ці блоки, йому й китайці писали, мовляв, потужність цього БЖ — не більш як 80% від заявленої. Але одна річ, коли БЖ може віддати 300 ват за заявлених 300, але не може віддавати їх тривалий час, і зовсім інша — коли бачиш БЖ на 300 ват, налаштований на потужність 250. То вже й писали б 250 — навіщо вводити в оману? Тим паче ми бачили, що попередній БЖ нормально працював за 200 ват; тут, з поліпшеним охолодженням, він точно мав би вміти тривало віддавати 250.

Щодо ККД результати приблизно такі самі, як у моделі на 200 ват; єдина відмінність — тут верхня межа струму була не 20, а 22 А. За 22 А БЖ знизив напругу, оскільки його максимум трохи перевищує 21 А.

А ось пульсації тут більші. Перевіряв без навантаження та за струмів 7, 15 і 22А. На максимальній потужності розмах сягав 250–300мВ, думаю, через інші вихідні конденсатори. Я пояснював, що багато дрібних зазвичай працюють краще, ніж мало великих.

На НЧ картина дещо відрізняється, також видно, що на максимальній потужності сильно зростають пульсації 100Гц.

Без навантаження на виході близько 12.2 вольта.

Під навантаженням 11А стало 12.202 вольта, під повним навантаженням після прогрівання майже не змінилося.
Але після прогрівання під струмом 21А БЖ почав знижувати напругу, що було трохи передбачувано. Після зняття навантаження на гарячому БЖ було 12.216 вольта.
До стабілізації напруги — як залежно від навантаження (якщо не враховувати перехід у захист), так і при зміні навантаження — у мене претензій немає, усе просто ідеально. Втім, у моделі на 200 ватт із цим також проблем не було.

А що там із температурами?
Тут транзистори й діоди під радіаторами, довелося наклеїти на них невеликі шматочки ізоляційної стрічки, бо вимірювати температуру радіатора тепловізором без зміни налаштувань некоректно.
За струму 11А взагалі жодних питань, усе чудово.

За струму 21А загалом також жодних претензій: трансформатор мав температуру 88 градусів, що ще далеко до максимуму. Транзистори й діоди під радіаторами, тому можу лише приблизно оцінити, що там відбувається, але, спираючись на тести попереднього БЖ, можу сказати, що, найімовірніше, усе гаразд.
Найгарячішим компонентом був вихідний дросель — близько 105 градусів. Його верхня межа температури трохи вища, ніж у трансформатора, але, як на мене, усе одно забагато. Тут явно проситься щось більше, намотане дротом більшого перерізу.
Тобто тут можна сказати, що це БЖ на цілком реальні 230–250 ватт.

Але повернімося до конденсаторів.
Вище я наводив як приклад блоки Mean Well, там є дві популярні моделі на 200 і 350 ватт. Так от, у них маємо:
200 ватт, два конденсатори по 330 послідовно, відповідно 165мкФ. -
350 ватт, два конденсатори по 560 послідовно, відповідно 280мкФ
А тут у БЖ на 200 і (умовно) 250 ватт встановили 105мкФ (реальної ємності), що в півтора-два рази менше за потрібне.
Саме тому я вирішив перевірити, що буде при збільшенні ємності. Для цього використав ще один конденсатор на 100мкФ, припаявши його паралельно до штатного.
У процесі дізнався дещо нове:
1. Напруга на конденсаторі тримається дуже довго: навіть за годину на ньому близько 200 вольт.
2. Мій мультиметр у режимі вимірювання ємності має захист, тому у відповідь на спробу під'єднати заряджений до 200 вольт конденсатор просто ввімкнув режим Discharge і лише потім показав результат.

Провів тест під навантаженням, але по суті глобально нічого не змінилося: блок видавав ту саму потужність, що й раніше, і так само після прогрівання за струму 21А почав знижувати напругу. Але це відбувалося не через малу ємність конденсатора, а через налаштування вимірювання струму.
Температури також були, по суті, такими самими. Добре було б подивитися температуру транзисторів, але під радіатором це незручно робити, а повторювати тести без радіатора довго.

А ось на чому це помітно позначилося, то це на рівні пульсацій 100 Гц — на тих самих викидах угору й униз у кожній клітинці. І це також було передбачувано.
Закономірне запитання: якщо й так усе нормально працює, то чому я згадую цей нещасний вхідний конденсатор? Спробую пояснити.
БЖ працюватиме, навіть якщо зменшити ємність конденсатора ще у два-три рази, але вхідна ємність тут впливає на такі параметри:
1. Запас за вхідною напругою: що менша ємність, то раніше БЖ почне «здаватися» при зниженні напруги на вході.
2. Пульсації 100 Гц на виході. Іноді це критично, до того ж вони залежать від пункту 1.
3. Ресурс конденсатора: що менша його ємність, то більші на ньому пульсації; що більші пульсації, то сильніше він нагрівається і старіє.
4. Певною мірою при зменшенні ємності може сильніше нагріватися вхідний транзистор, але різниця тут дуже мала, і частіше це стосується обратноходових БЖ.
Для мене особисто критичніші пункти 1 і 3, і мені геть незрозуміло, чому виробник просто не подовжив корпус на пару сантиметрів і не встановив два конденсатори паралельно. Заодно я б на його місці трохи зменшив номінал шунта, щоб БЖ міг хоча б короткочасно віддавати 300 ватт. Ну і вихідний дросель — я писав, що тут він реально розрахований максимум на 240–250 ватт. По суті, невеликими змінами можна було б зробити БЖ помітно кращим. але це лише моя особиста думка.

Висновки.
Найскладніший етап будь-якої статті чи огляду — дуже стисло переказати все те, про що йшлося вище.
Якщо дуже коротко, то по суті моя основна претензія — до БЖ на 300 Вт, та й то здебільшого через малу ємність вхідного конденсатора і дивне налаштування обмеження струму.
В іншому блоки живлення справили приємне враження.
У моделі на 100 Вт встановили підроблений вхідний конденсатор, але з правильною ємністю. БЖ має відносно низький рівень пульсацій, реальну вихідну потужність і навіть більшу, а також хорошу конструкцію.
Модель на 150 Вт схемотехнічно трохи краща за попередню, заявлену потужність витримує без питань, до рівня пульсацій також зауважень немає.
Модель на 200 Вт сподобалася трохи більше за попередні: правильна схемотехніка, захист від перевищення вихідної напруги. Єдине — вхідний конденсатор якось замалий для 200 Вт.
Модель на 300 Вт — найнеоднозначніша. Начебто її поліпшили порівняно з варіантом на 200 Вт, але вхідний конденсатор зовсім малий, а пара вихідних не може забезпечити достатнього зниження пульсацій, думаю, через вищий ESR. Тобто задум хороший, але реалізація підвела. Якщо використовувати його як БЖ на 200 Вт, буде супер.
Що сподобалося в усіх моделях: доволі висока якість складання, плата покрита лаком, якісні вхідні конденсатори (у моделей на 150–200–300 Вт); у моделі на 100 Вт конденсатор незрозумілий, але ємність достатня. Також відзначу доволі правильну конструкцію відведення тепла від напівпровідників. Якби так само реалізували відведення тепла від трансформатора і дроселя, було б ще краще.
Якщо зовсім коротко, блоки сподобалися, хоча виробникові ще є куди прагнути, щоб їх удосконалити, та й ціни, як на мене, цілком адекватні.
На сьогодні в мене все. Як завжди, буду радий коментарям і запитанням, а також хочу подякувати Віталію за надіслані для тестування зразки.
Цю сторінку знайшли, коли шукали:
1, 3
1, 3
Ця модель є у зведеній таблиці: Порівняння блоків живлення: пульсації, ККД і нагрів
Цифри з цього огляду є в базі вимірювань: Блоки живлення
Порахувати самомуУсі калькулятори
Товари зі знижкою
Вас може зацікавити
Товари зі знижкою
Підтримати проєкт
Усі матеріали на сайті та поради безкоштовні, однак ми будемо вдячні за підтримку проєкту та каналу!
Обговорити на форуміЄ запитання чи власний досвід? Обговоріть статтю з автором і читачами: на форумі зручно показувати схеми та фото.
Перейти на форумКоментувати можуть зареєстровані читачі. Це займає хвилину, і можна увійти через той самий акаунт, що й на форумі.
УвійтиРеєстрація



