Блок живлення CTG-60W-12V — дуже непоганий

У мене вже був огляд цілої серії цих блоків живлення, але саме цей якось затримався в дорозі, тому публікую результати його тестування лише зараз. І повірте, цей ІБЖ вартий того, щоб його показати.

Нагадую: щоб постійно бути в курсі нових тем у блозі, рекомендую підписатися на мій інстаграм, де я публікуватиму сповіщення про всі нові теми й, можливо, писатиму просто про щось цікаве — посилання на акаунт

Також підписатися на оновлення та нові статті можна в телеграм-каналі — https://t.me/KirichBlog


Для тих, хто забув або не бачив, нагадаю: йдеться про цей огляд, раптом стане в пригоді. Пізніше, можливо, додам цей огляд до попереднього.

Конструктивно він такий самий, як і попередні: світлий плаский корпус із вентиляцією, нічого незвичайного. Але хочу нагадати: зазвичай що меншою є заявлена потужність блока живлення, то краще він витримує перевантаження. Звісно, йдеться про лінійку моделей одного типу, а не про довільні моделі, хоча певною мірою це стосується і їх.




Монтаж акуратний, до того ж плата вкрита захисним лаком, що трапляється не так уже й часто, а дарма: навіть звичайний Plastik-70 підвищує надійність і захищає від пилу.


Підключення типове: пара клемників — триконтактний для мережі й чотириконтактний для навантаження, хоча за таких малих струмів вистачило б і двох контактів.


1. На вході є фільтр, запобіжник і термістор. Мабуть, бракує лише варистора, а дарма: блок розбірний, отже, придатний до ремонту.
2. Вхідний конденсатор Aishi 47мкФ 400 вольт.
3. Гаряча сторона блока живлення, ШІМ також під лаком, але навряд чи тут є щось ексклюзивне.
4. Група резисторів струмовимірювального шунта й високовольтний транзистор Sif5N64, 5 ампер 650 вольт — для такої потужності більш ніж достатньо.



1. Трансформатор плаский, блок усе-таки класу Slim, виконаний дуже акуратно.
2. Вихідна частина, монтаж явно односторонній, тому видно всі елементи; унизу також видно Y-конденсатор.
3. Діод на 20 ампер 100 вольт. Зрозуміло, що за струму 20 ампер він перегріється, але суть у тому, що запас має бути щонайменше трикратним, і тут його навіть перевищено.
4. На виході є дросель для зменшення пульсацій, а також чотири конденсатори 1000мкФ 16 вольт. І мушу сказати, що чотири конденсатори — це справді правильно. Можливо, я замінив би один на полімерний, але загалом і так нормально. Звісно, хотілося б конденсатори на 25 вольт, але, справедливості заради, у такому варіанті й на 16 вольт вони працюватимуть нормально саме завдяки запасу за ємністю, а також тому, що імпульсні струми розподіляються між кількома конденсаторами.




Під платою є ізолятор і пара теплопровідних прокладок під транзистором і діодною збіркою — це теж правильно.


Виміряна ємність вхідного конденсатора — близько 43мкФ, вихідних — 4562мкФ. Для заявленого струму 5 ампер і напруги мережі 230 вольт це цілком нормально; особливо сподобалася вихідна ємність. Але для мережі 115-120 вольт ємності вхідного конденсатора може бути замало, тому рекомендую знизити потужність приблизно на 20-25%.



Для тестування використовував свою звичну EBC-A10H, переважно тому, що вона вміє будувати зручні графіки й має нормальний автоматичний тест.



Струм спрацювання захисту — близько 7-7.1А для холодного БЖ і близько 6.9-7А для гарячого. Загалом забагато, але тут усе залежить від температур, які покаже тест під навантаженням.




Спочатку ККД цієї моделі я не вимірював, та й узагалі після того, як спалив свій улюблений ватметр, не вимірюю його в блоків живлення потужністю менш як 100 ват. На жаль, вимірювати щось ватметром, покази якого можуть стрибати, наприклад, між 153.5/155.2 ват, дуже... складно, до того ж він ну зовсім повільний.

Але буквально сьогодні отримав ватметр Atorch. Не скажу, що це прямо-таки вимірювальний прилад, але оскільки в них зазвичай використовуються мікросхеми для лічильників електроенергії, йому цілком можна довіряти. До того ж він коректніше працює з малими струмами (і потужностями), що мені й потрібно.
Загалом узяв інше, у цьому випадку зручніше електронне навантаження й виміряв ККД.


ККД вимірювався в діапазоні 0.5-7.0А, і мушу сказати, що вже за доволі рівним графіком схоже, що цей блок вимірює точніше.
Отримав близько 84%, що загалом характерно для зворотноходових перетворювачів такої потужності.


З пульсаціями також усе гаразд, нижче результати без навантаження та за струмів 2, 4 і 6А.
Навіть за струму 6А, що фактично становить 120% навантаження, повний розмах з урахуванням «голок» склав 100мВ, але основна складова, яка фактично й доходить до споживача, становила лише близько 30мВ.


На низьких частотах видно роботу «зеленого режиму», а також те, що пульсації на частоті 100 Гц майже відсутні, точніше, їхньою величиною можна знехтувати.



Тест, як зазвичай, проводився інтервалами приблизно по 20 хвилин за струмів навантаження 2, 4 і 6А. При цьому помічено невелику (близько 10-20мВ) позитивну залежність напруги від температури, а залежність від навантаження практично відсутня.



Результати за струмів навантаження 4 і 6А; за меншого струму просто немає сенсу їх наводити.

За 4 амперів усе умовно холодне, за 6А, що, як я писав, фактично є перевантаженням, цікавіше.
Трансформатор — 80 градусів, чудово; високовольтний транзистор — 82 градуси, також без питань; вихідна діодна збірка — близько сотні. Можливо, це й забагато, але якщо врахувати, що блок працював із перевантаженням, а в нас є ще щонайменше 10-15 градусів запасу, то цілком нормально.




Висновки.
Особисто на мій погляд, це хороший приклад якісного блока живлення. Я б, можливо, трохи знизив поріг захисту від перевантаження. В іншому можна сказати, що складання якісне, до елементної бази також зауважень немає, блок легко працює за 120% навантаження, має відносно невеликі пульсації та добру стабільність вихідної напруги. Думаю, цілком можна рекомендувати.

На цьому поки все, сподіваюся, було корисно. Як завжди, буду радий вашим коментарям, а також дякую Віталію за наданий для тестування зразок.