Десять бюджетних блоків живлення на 12 вольт, 1–8 ампер, у пластикових корпусах

Насправді тут коректніше писати не 10 блоків живлення, а 6+4, адже шість надійшли на попередню перевірку як зразки, а чотири — вже після певних доопрацювань і, по суті, серійні. Але суть залишається незмінною: у сьогоднішньому огляді — десять блоків живлення на 12 В різної потужності.

Нагадую: щоб постійно бути в курсі нових тем у блозі, рекомендую підписатися на мій інстаграм, де я публікуватиму сповіщення про всі нові теми й, можливо, писатиму просто про щось цікаве — посилання на акаунт

Також підписатися на оновлення та нові статті можна в телеграм-каналі — https://t.me/KirichBlog


Мені приїхала посилка з десятком різних блоків живлення, і одразу скажу: на мій погляд, пластиковий корпус для блока живлення — далеко не найкраще рішення. Річ у тім, що в таких корпусах тепловідведення значно гірше, але це найпростіше рішення, яке дає на виході готовий пристрій.
Ви, звісно, скажете: а як же блоки живлення ноутбуків та інше? Так, згоден, але там усе зовсім інакше. По-перше, рівень елементної бази та складність схемотехніки, а відповідно й ККД, суттєво відрізняються. Але головне — інше: компонування та заливання плати герметиком (або компаундами) прибирає звідти повітря, і тепло фактично майже одразу (а іноді й одразу) передається на пластик корпусу. До того ж пластик буває з доволі непоганою теплопровідністю. У китайських безіменних моделях начинка спочатку нагріває повітря, а вже воно завдяки природній конвекції нагріває корпус. У результаті маємо відносно теплий корпус і гарячу електроніку. У ноутбучних (подібних) блоків здається, що корпус розпечений, як пічка, але це саме тому, що компоненти ефективно віддають тепло, і їхня реальна температура не така висока.

Зрозуміло, що на китайських фабриках, які штампують максимально дешеві моделі, ніхто не буде з цим морочитися, бо це складно й дорого. Тож маємо те, що маємо.


Як я вже сказав, блоки живлення умовно поділені на 2 групи: 6 і 4 штуки. Почну з тих, що надіслали як зразки: це шість моделей, причому чотири з них візуально нічим не відрізняються одна від одної.


Усі блоки живлення на 12 В, із заявленим вихідним струмом 3, 4, 5, 6, 7 і 8 А, відповідно мають маркування 1203–1208.


Як завжди, показуватиму за зростанням — починаючи з моделі 1203 і закінчуючи 1208.
Отже, блок на 12 В, 3 А: усередині порожньо й сумно.


Ось, до речі, для прикладу блок живлення ноутбука Lenovo: потужність близько 45 Вт, і видно, що радіатори розташовані так, щоб мінімізувати повітряний прошарок. Причому для виробництва це нічого не коштує, ну або майже нічого — треба просто хоч трохи думати головою. Те саме стосується трансформатора: можна так само відводити тепло на корпус — або безпосередньо через теплопровідну прокладку, або додати теплорозподільну пластину. І це я ще не згадав варіант, коли радіатор частково розташований безпосередньо в шарі пластику корпусу, як у деяких моделей Mean Well.
Загалом, після всіх цих тестів я дедалі більше схиляюся до ідеї зробити власний варіант бюджетного БЖ, а потім замовити його на тій самій фабриці, де виготовляють дешеві блоки живлення.


Уже під час первинного огляду помітив цікаву річ: вставку для світлодіода в корпусі зроблено універсально, тобто на виробництві нескладно встановити її як ліворуч, так і праворуч.




Вхідного фільтра немає, усе гранично просто. Добре хоч запобіжник не забули.


На вхідному конденсаторі маркування 47 мкФ, транзистор на 5 А, Y-конденсатор є, на виході — пара діодів і пара конденсаторів на 16 В, 680+1000 мкФ.


Щодо електробезпеки зауважень немає, як, власне, і до плати: усе навіть відносно акуратно, за винятком звички китайців паяти дроти не в отвори, а просто до доріжок.


Реальна ємність вхідного конденсатора — 30 мкФ, сумарна ємність вихідних — 1650 мкФ. Уже зрозуміло, що на вхідному мало бути маркування 33, але вирішили зробити «красивіше». Втім, для мережевих 230 В і потужності 36 Вт достатньо й 30 мкФ.



Струм спрацьовування захисту сильно завищений: за заявлених 3 А вона спрацьовує аж при 5,7 А, що забагато. Струм спрацьовування не залежить від температури.
Вихідна напруга, виміряна на клемах БЖ, становить 12,28 В без навантаження і змінюється від 12,28 до 12,25 В у діапазоні 0,5–4 А, що свідчить про хорошу стабілізацію. Усе інше, що ви бачите на графіку, — наслідок падіння напруги на тонкому вихідному кабелі.
Споживання без навантаження — близько 0,45 Вт.



ККД близько 85% — загалом нормально для бюджетних моделей. ККД вимірювався в діапазоні 0.5–4 ампери з кроком 0.5 А.


ВЧ-пульсації, як зазвичай, вимірював без навантаження та за 33/66 і 100%, за максимального струму основна складова становить близько 200 мВ — цілком прийнятно для подібних моделей.


До пульсацій 100 Гц також претензій немає, можна вважати, що цей тест блок пройшов.



Тест проводив за струмів 1, 2, 3 і 3.2 А, останній етап — просто з цікавості. Залежність напруги від температури невелика й від’ємна: у гарячого блока напруга на 40 мВ нижча, ніж у холодного.


Нагрівання за струму навантаження 3 і 3.2 А, і тут я б навіть сказав, що все нормально: транзистор — ідеально, трансформатор також цілком непогано, вихідні діоди добряче гріються, але якщо працювати зі струмами до 2.5 А, то має працювати без проблем. Єдине — однозначно треба змінити струм спрацювання захисту.




Блок 1204 на 12 вольт, 4 ампери, по суті, особливо нічим не відрізняється: встановили радіатор на вихідну діодну збірку й перенесли радіатор транзистора на бічну сторону.


Фільтра так само немає. Загалом, мушу сказати, що насправді відсутність фільтра не завжди критична, а от термістор точно не завадив би, адже він згладжує кидок струму під час заряджання вхідного конденсатора, і що більша його ємність, то важливіша наявність термістора.



На вході лише запобіжник, конденсатор промаркований як 47 мкФ, як і в попередньому варіанті, транзистор уже на 7 ампер, Y-конденсатор на місці, на виході діодна збірка на 20 А і пара конденсаторів на 16 вольт, 1000 мкФ.



З погляду електробезпеки плата має одразу два критичні місця — точки кріплення радіаторів. Верхній радіатор з’єднаний із виходом, оскільки діодна збірка не ізольована, а транзистор хоч і в ізольованому корпусі, проте сам радіатор з’єднаний із мінусом високої вхідної напруги.
Вирішити проблему можна лише змінивши трасування друкованої плати й місце встановлення кріпильного контакту радіатора.


Вхідний конденсатор, як і в попередньому варіанті, має ємність 30 мкФ, на виході все нормально — 1000+1000.



Захист спрацьовує за струму 5.2 А, що цілком прийнятно. Без навантаження на виході 12.37 вольта, споживає при цьому, як і попередній, 0.45 Вт.
За зміни струму навантаження від 0.5 до 5 ампер напруга на контактах плати знижується з 12.37 до 12.33 вольта, що просто чудово.



ККД близько 86%, вимірювався в діапазоні 0.5–5 ампер із кроком 0.5 А.


ВЧ-пульсації без навантаження та за струмів 1, 2 і 4 ампери.
Тут гірше, ніж у попереднього: за струму 4 ампери маємо близько 300–350 мВ без урахування «голок». Не те щоб зовсім жахливо, але хотілося б краще, та й для чутливих навантажень краще не використовувати.


На частоті 100 Гц — без претензій.


Нагрівання перевіряв за струмів 2, 3 і 4 ампери. Залежність вихідної напруги від температури майже нульова: як було 12.39, так і залишається 12.39.


Температури за струмів 3 і 4 ампери.
Ну, тут мушу сказати, що все більш-менш непогано:
За 3 амперів трансформатор має 79 градусів — чудово, транзистор — 75, теж непогано, діодна збірка — 87, добре.
За 4 амперів трансформатор — 94, нормально, транзистор — 92, теж без претензій, діодна збірка — 107, не те щоб багато, але запас не дуже великий.

На мою думку, я б не навантажував його тривалий час струмом понад 3.–3.5 А — тоді він має прослужити цілком довго, хоча за кімнатної температури цілком витримує і 4 ампери.



Третій піддослідний — модель 1205, 12 вольт, 5 ампер.
По суті, трохи змінена версія попереднього.



Із помітних змін — більший діодний міст, ємніший конденсатор і трохи масивніші радіатори.



Вхідний конденсатор має маркування 68мкФ, транзистор — ті самі 7 ампер, що й у попереднього блока. Y-конденсатор є, сховався між трансформатором і радіатором. На виході пара конденсаторів 1000мкФ 16 вольт, діодну збірку погано видно, на мою думку, 20А.
Із цікавого: у нього два світлодіоди — основний і резервний :))))


Плата, по суті, типова для таких блоків. Із зауважень щодо безпеки зазначу, що точка кріплення радіатора діода розташована близько до доріжки гарячої сторони, але, оскільки діодна збірка встановлена в ізольованому корпусі, це не так критично.


Фактична ємність вхідного конденсатора — 47мкФ, тобто на один крок нижче в ряду Е6. Сумарна ємність вихідних конденсаторів — 1700мкФ, що дивно: зазвичай до них претензій немає.


Захист налаштований приблизно на 5.5А. Після перевищення струму вихідна напруга починає знижуватися, а не вимикається повністю.
У прогрітого блока захист спрацьовує трохи раніше.
Напруга без навантаження — 12.22 вольта, споживана потужність — 0.35 ватта. У діапазоні струму навантаження до 0.55 ампера напруга на контактах плати знижується з 12.22 до 12.04 — прийнятно.


ККД майже 87% — загалом непогано для бюджетного блока живлення. ККД вимірювався в діапазоні 0.5-5.4А з кроком 0.5А.


Пульсації без навантаження та за струмів 1.5, 3 і 5 ампер.
На ВЧ — прийнятно, за максимального струму близько 250-300мВ, але є досить великі «голки». Для навантаження вони не надто критичні, а от конденсаторам доводиться важко.


На 100 Гц усе гаразд, але, оскільки ємність вхідного конденсатора на межі, думаю, за 115 вольт картина буде помітно гіршою.


Нагрівання перевіряв за струмів 3, 4 і 5 ампер. Залежність напруги від температури невелика й від’ємна — приблизно 60мВ, цілком нормально.


Нагрівання за струмів 4 і 5 ампер.
За 4 ампер трансформатор нагрівається до 89 градусів — нормально, транзистор — до 85 градусів, також нормально, діодна збірка — до 107, забагато, але терпимо.
За 5 ампер картина, звісно, гірша: ККД майже такий самий, як у попереднього, об’єм корпусу той самий, а потужність зросла. У результаті трансформатор нагрівається до 98 градусів — майже межа, транзистор — до 96, забагато, але терпимо, діодна збірка — до 125 градусів.

На мій погляд, тривалий струм цього блока — не більше ніж 4 ампери, а може, й менше. По суті, він приблизно такий самий, як у попереднього.



Модель 1206, найпотужніша в цьому розмірі корпусу: 12 вольт, 6 ампер.
Оце вже прогрес — додали X-конденсатор :) А загалом, по суті, це той самий варіант, що й вище, також із невеликими змінами.


Використали два Г-подібні радіатори замість прямих, які проходять через усю плату. Загалом непогане рішення, хоча в подібних блоках я частіше зустрічав П-подібні радіатори, що ще краще. Трансформатор має досить непоганий вигляд, цілком допускаю, що він розрахований на 60–70 Вт.



Вхідний конденсатор на 47 мкФ — явно замало для заявленої потужності. Якщо для 230 В він ще сяк-так підійде, то за 115 В уже будуть проблеми.
Транзистор на 5 А, 65 В — дивно, у показаних вище такий був лише у версії на 3 А, а в решті стоять на 7 А.
Замість Y-конденсатора поставили звичайний високовольтний. Маркування, щоправда, не видно, але я й так можу це сказати.
Вихідна діодна збірка на 20 А, 100 В — тут загалом усе нормально.
Вихідні конденсатори на 1000 мкФ, 25 В — незвично, частіше ставлять на 16 В, приємно.
Ще приємніше те, що на виході стоїть дросель для зменшення пульсацій.



Знизу загалом усе акуратно, щоправда, засмучує те, що, як і всюди, дроти припаяні не в отвори, а просто до контактних майданчиків на платі. Та й дроти тонкі, особливо мережеві.


Фактична ємність вхідного конденсатора — 44 мкФ, тож тут із маркуванням не обманули. На виході теж усе гаразд — маємо 2000 мкФ.


Захист спрацьовує за струму приблизно 7 А. Загалом для блока на 6 А це прийнятно, хоча щось мені підказує, що 7 А він довго не видаватиме.
Напруга без навантаження — 12,33 В, споживана потужність — 0,55 Вт. Під навантаженням у діапазоні 0,5–6,5 А напруга змінюється від 12,33 до 12,26 В — загалом нормально. Але через тонкі дроти на роз’ємі маємо вже просідання від 12,33 до 11,36 В.




Якщо в попередніх моделей зі зростанням потужності трохи зростав і ККД, то тут маємо лише 85% — якось замало на тлі решти.
ККД вимірювався в діапазоні 0,5–6,5 А з кроком 0,5 А.



ВЧ-пульсації очікувано низькі, вимірювання проводилися без навантаження та за струмів 2, 4 і 6 А.
За струму 6 А основна складова становить близько 40 мВ, є короткі викиди, але вони теж невеликі.


А от на частоті 100 Гц усе якось неприємно. Загальний розмах начебто схожий на попередні — близько 350 мВ, але складається враження, що на вході взагалі немає конденсатора, хоча вище ми навіть виміряли його ємність. Потім я виміряв ще й ESR і нічого підозрілого не виявив, але поведінка дивна.



Також зазначу, що під час вимірювання ВЧ-пульсацій осцилограма частіше мала приблизно такий вигляд. Те, що вище вона виглядає майже нормально, — радше випадковість.



Термопрогрів проводився за.... одному значенні струму, взагалі планувалося робити це за струмів 4, 5 і 6 ампер, але перший же тест усе змінив.
До речі, залежність напруги від температури майже відсутня.



Тест за струму 4 ампери я зупинив не випадково: річ у тім, що вже за такого струму з’явився перегрів, після чого я не підвищував струм, а поганяв блок у тому самому режимі ще деякий час.
У підсумку після загалом 45 хвилин маємо (нижні фото): трансформатор — 97, чимало; транзистор — 101 градус, теж немало; діодна збірка — понад 133, тепловізор «зашкалив», явно забагато.


Ще під час огляду попередніх моделей я звернув увагу, що термопасти ніде немає, і тут заради експерименту вирішив спробувати виправити цей недолік, сподіваючись, що температура діодної збірки знизиться.
Після цього поганяв блок ще приблизно годину.



За тих самих 4 амперів (на момент початку блок був уже трохи теплий) отримав: трансформатор — 105, транзистор — 113, діодна збірка нагрілася до понад 133 градусів.
Те, що блок перегрівається, — факт, але ще незрозуміліше те, що цей БЖ перегрівається за струму 4 ампери, тоді як попередні моделі за такого самого струму мали нижчу температуру, принаймні не вищу.

Загалом, з одного боку, начебто й непогано, але сильний перегрів псує всю картину: цей блок не витягує навіть 4 ампери, не кажучи вже про 6 чи 7.





П’ятий блок живлення, модель 1207, відповідно, 12 вольт 7 ампер.
Тут корпус уже трохи більший, але плата всередині така сама порожня. До речі, забув зазначити щодо попереднього: плату спочатку розраховано на встановлення мережевого роз’єму, і особисто мені таке виконання подобається більше, але виробник зрештою просто припаяв мережевий кабель, причому досить малого перерізу.




Справді складається враження, що деталей «недоклали» :)


Вхідний конденсатор 68 мкФ, транзистор на 10 ампер — уже непогано.
Діодна збірка на 30 ампер, а вихідні конденсатори — на 1500 мкФ 16 вольт, теж краще, ніж у попередніх, причому вихідні конденсатори Aishi.
Y-конденсатор є, просто його не видно.


Спочатку подумав, що друкована плата така сама, як в одній із попередніх версій, де я сварився через те, що один із радіаторів з’єднаний із високовольтною частиною. Але ні: на перший погляд зазори впритул, проте транзистор має ізольований корпус, тож великої небезпеки немає, а точка кріплення радіатора діодної збірки розташована досить далеко від високовольтної частини.




Фактична ємність вхідного конденсатора — близько 61 мкФ, вихідних — близько 3250 мкФ, що навіть більше за заявлене.
За ємністю вхідного конденсатора складається враження, що він уживаний і вже втратив частину ємності, бо 61 не вкладається в похибку щодо заявлених 68, але стверджувати не буду, хоча в таких блоках часто трапляються вживані компоненти. Для нашої мережі цього достатньо, хоч і впритул, а для 115 буде замало.



Тут теж установили два світлодіоди, причому один — десь збоку плати, а не у штатні отвори. Загалом виходить якась дичина: для проводів отвори є, паяють із нижнього боку плати; для світлодіода є штатне місце, паяють збоку...
І так, ось наочний приклад резервування: працює лише один із двох світлодіодів, щоправда, світить той, що не навпроти отвору :)))



Струм спрацьовування захисту налаштовано приблизно на 6.8-6.9А, у гарячому стані струм ще нижчий — близько 6.5А. Виходить, що він перейде в захист навіть раніше за заявлені 7А, ну, може, це й на краще.
Без навантаження на виході 12.67 вольта, при цьому споживання чимале — 1.55 ватта. Думаю, позначається використання застарілого ШІМ-контролера.
На цей ШІМ я також спишу дивні коливання напруги залежно від струму навантаження. І річ навіть не в тому, що зі зміною струму навантаження від 0.5 до 6.5 ампера напруга падає з 12.67 до 12.51 вольта — це якраз нормально, а в тому, що вона знижується хвилеподібно.




Попри це, ККД блока виявився трохи вищим за 86%, хоча на малих навантаженнях картина так собі. Ну і краще не використовувати його без навантаження через велике споживання.
ККД вимірювався в діапазоні 0.5-7А з кроком 0.5А, за струму 7А на виході було 12.12 вольта.



Пульсації вимірювалися без навантаження та за струмів 2, 4 і 7 амперів. На мій погляд, картина так собі: навіть за струму 4 ампери маємо близько 300 мВ, а за 7 амперів — узагалі майже 400. Як я писав, для різних освітлювальних потреб цілком нормально, моторчики теж можна живити, але якщо у вас щось чутливе, то краще такі не використовувати.


На частоті 100 Гц пульсації з’являються лише на максимальній потужності, в іншому все цілком нормально.



Нагрівання перевірялося за струмів 4, 5 і 6 амперів. Залежність напруги від температури є, але дуже незначна.


Результати тесту за струмів 5 і 6 амперів.
5 амперів — трансформатор 83 градуси, добре; транзистор 70, теж нормально; діодна збірка 98 — якось забагато, зважаючи на те, що струм лише 5 амперів, а заявлено 7.
6 амперів — трансформатор 105, перегрів; транзистор 92, нормально; діодна збірка 115 — забагато, але терпимо.

За результатами вимірювань цей блок живлення загалом нормальний, але його робочий струм — лише близько 5 амперів, далі буде перегрівання.




Ну і найпотужніша модель у цій лінійці — 1208, на 12 вольт і 8 амперів.

Тут уже й корпус більший, хоча теж напівпорожній, і, оце так, навіть поставили дросель на вході. Але, як і в усіх попередніх, термістора немає, а тут він уже точно не був би зайвим.


Компонування типове й не дуже відрізняється від попередніх.


Так, дросель і конденсатор є, але дивно, що діоди встановлені окремо, а не нормальний потужний модуль. Загалом — економія.
Вхідний конденсатор на 82 мкФ і 450 вольт — незвично. На транзисторі банально немає маркування, і, судячи з усього, його не стерли, а взагалі не нанесли....
На виході дві діодні збірки на 20 амперів і три конденсатори на 16 вольт, 1000 мкФ, причому фірмові. Щоправда, мене гризуть сумніви, що вони нові.
І так, знову два світлодіоди. У них що, біля фабрики перекинувся вантажівка зі світлодіодами?



До компонування друкованої плати особливих претензій немає, усе відносно безпечно.


Вхідний конденсатор має ємність 75 мкФ за заявлених 82 — ну, спишемо на похибку. На виході ємність помітно більша за очікувані 3000, цілком можливо, що конденсатори, якщо й не нові, то явно цілком хороші.


А ось і пара нюансів.
Спочатку я звернув увагу, що залишок спіненого ущільнювача, який притискає плату в корпусі, не збігається з місцем, де встановлено сам ущільнювач.
Якщо придивитися, помітно, що на вхідному конденсаторі є залишки клею, а ущільнювач на корпусі явно правіше й ніяк не міг залишити такий слід, тож конденсатор явно вживаний.
Також помітив, що одну з вихідних діодних збірок притиснуто з перекосом: вона просто вперлася у виступний обмежувач, і її притиснуто лише краєм фланця. Ну, подивимося, як це працює, але вже можу сказати, що навіть якщо все гаразд, така деформація могла спричинити тріщину в корпусі, і використовувати такі компоненти не можна.




Струм захисту встановлено доволі великий — 10 і 9.8 А, буквально впритул до максимального струму навантаження, який становить 10 амперів. Я вже почав побоюватися, що доведеться діставати інший блок.
Без навантаження напруга становить 12.37 вольта, потужність — 1.7 вата. Зі зміною струму навантаження від 0.5 до 9.5 ампера напруга на контактах самої плати знижується з 12.37 до 12.06 вольта, що досить суттєво. Також, як і в попереднього, помітна хвилеподібна зміна напруги. Загалом раніше я якось не надто звертав увагу на ці хвилі, але фактично це особливість застосованого ШІМ-контролера, як і велика споживана потужність без навантаження: усе-таки 1.7 Вт — це справді багато.



Попри це, ККД становить близько 86%, але за найменшого струму він явно знижується через власне споживання..


Щодо пульсацій, то я б сказав, що навіть непогано. Перевіряв без навантаження та за струмів 3, 6 і 8 А. За максимального струму вони становили близько 100–120 мВ, а оскільки фільтра тут немає, то це явно заслуга хороших конденсаторів.


На частоті 100 Гц також усе без нарікань.


Нагрівання перевіряв за струмів 4, 5, 6 і 7 А. Скрін після зняття навантаження забув зробити, вибачте.


Результати тесту за струмів 6 і 7 А.
6 А: трансформатор — 96 градусів, забагато; транзистор — 76, нормально; діодні збірки — 105–107, причому нижча температура в тієї, що криво притиснута. Може, так і було задумано?
7 А: трансформатор — 115, сильне перегрівання; транзистор — 95, допустимо; діодні збірки — 125 і 126, забагато, більше гріти не варто.

Отже, про цей БЖ можу сказати, що реальний вихідний струм у нього не перевищує 6 А. Короткочасно він може віддати більше, але краще не треба. Та й захист налаштований не надто безпечно — перегріванням його легко вбити.




А тепер — блоки живлення, які вже побували в мене і в які внесли деякі зміни, переважно щодо компонентів та їхніх номіналів.
Тут чотири моделі, усі на 12 В зі струмом 1, 2, 3 і 4 А.


Пара виконана у вигляді адаптера «вилка в розетку», друга пара — для підключення стандартного кабелю живлення.




Почну, звісно, з найменшого — АД-12-1А — ціна 63 грн — посилання

Власне, тут усе просто, хоча з огляду на ціну навряд чи варто очікувати чогось більшого. Утім, важливіші параметри та складання.



Запобіжника як такого немає, його роль виконує резистор, що перегорає, який також обмежує пусковий струм.


На вході конденсатор 15 мкФ, 420 В, що за всіма параметрами має запас для зазначеної потужності та нашої мережевої напруги, хоча, думаю, з невеликим обмеженням потужності працюватиме й за 115 В.
Є Y-конденсатор, вихідний діод, щоправда, замалий, але про це згодом.
Вихідний конденсатор — 25 В, 470 мкФ; дроти, як і в інших, припаяні знизу плати :(




До електробезпеки в мене запитань немає. Окрім того, зазначу два нюанси: по-перше, тут немає оптрона зворотного зв’язку — точність підтримання напруги перевіримо пізніше; по-друге, застосовано інтегрований ШІМ-контролер. Використання ШІМ із вбудованим високовольтним транзистором вважаю перевагою, оскільки є і термодатчик, тож до захисту в мене запитань немає.


З якихось причин мультиметром не вдалося коректно виміряти ємність вихідного конденсатора, а діставати інший прилад було ліньки. Ємність вхідного ж, по суті, відповідає заявленій.


Блок переходить у захист за струму понад 1 А, тобто 1 А тримає без проблем, а за 1.1 А спрацьовує захист. Так, впритул, але, може, це й добре.
Без навантаження напруга на виході — 12.12 В, споживана потужність — 0.4 Вт. У міру збільшення навантаження з 0.2 до 1 А напруга змінюється з 12.12 до 12.43 В. Так, у блока є невелика компенсація падіння напруги на дротах (найімовірніше, паразитна), хоча на графіку чітко видно, коли блок різко підвищує напругу.
Загалом до стабільності в мене нарікань немає.


ККД, на мій погляд, низький, я очікував більшого, хоча тут ще може позначатися відносно велика похибка вимірювання. Вимірював від 0.2 до 1 А з кроком 0.2 А.


Пульсації перевіряв без навантаження та за струмів 0.3, 0.6 і 1 А. За максимальної потужності отримав близько 250мВ — для БЖ такої потужності забагато, але загалом цілком допустимо.



До пульсацій на частоті 100 Гц зауважень немає, усе передбачувано й також допустимо.



Термопрогін проводився за струмів 0.5 і 1 ампер, приблизно по 30 і 40 хвилин на кожному етапі.
Залежність напруги від температури позитивна, близько 110мВ. Не скажу, що це критично, особливо з огляду на відсутність повноцінного зворотного зв’язку.



Нижче три термознімки: на першому — температура трансформатора за струму 0.5А, лише 62 градуси; на другому й третьому — за струму 1А: трансформатор — 94, нормально, вихідний діод — 130, забагато, ШІМ-контролер — 70, чудово.
Кілька слів про діод. Вище я писав, що він трохи замалий, причому під час попередніх тестів зразка його температура була трохи нижчою, інакше я б звернув на це увагу. Тут же я радив або замінити його на потужніший, або встановити паралельно ще один такий самий. Різниця в собівартості становила б щонайбільше 3-5 центів, адже діод на 3 ампери в нас за гуртовою ціною коштує приблизно 6 центів.
Хоча якщо блок живлення працюватиме за струмів 0.7-0.8 ампера, то того, що встановлено, цілком вистачить.




Другий блок живлення, АД-12-2А, ціна 93 гривні — посилання.
Тут корпус трохи більший, та й у компонентах є помітні зміни.




Як і раніше, як запобіжник використовується резистор, що перегорає, але на вході встановлено два конденсатори й дросель, які утворюють CLC-фільтр.


ШІМ-контролер потужніший, такі часто бувають розраховані на потужність близько 24 ватів, тож поки що запитань немає. До речі, тут уже є зворотний зв’язок з оптроном.
Вхідні конденсатори такі самі, як у попереднього блока, але тут їх два, сумарно 30мкФ, що для 24 ватів навіть із запасом.
Y-конденсатор є, на виході — пара конденсаторів 470мкФ 25 вольт для підвищення надійності.



Плата акуратна, зауважень щодо безпеки також немає.


Фактична ємність вхідного фільтра — майже 30мкФ, на виході — 890мкФ, усе в межах похибки.


Струм спрацювання захисту визначається встановленим ШІМ-контролером і становить близько 3 і 2.8А залежно від нагрівання блока живлення.
Без навантаження напруга на виході — 12.29 вольта, потужність — 0.5 ватта. Стабільність вихідної напруги на контактах плати ідеальна: у діапазоні навантажень від 0.2 до 2.8А напруга коливалася в межах 12.28-12.29 вольта. Причому зауважу: це навіть за майже півтораразового перевантаження.



А от ККД не надто високий — близько 76%, міг би бути й вищим.



ВЧ-пульсації без навантаження та за струмів 1, 1.5 і 2А.
За максимальної потужності маємо близько 250мВ — загалом забагато, але цілком у межах допуску для бюджетних блоків живлення. Ситуацію виправив би дросель між конденсаторами, але його тут немає, як немає й місця для нього.


До НЧ-пульсацій претензій немає, усе цілком очікувано. Єдине — трохи дивний вигляд осцилограми, схожий на паркан.



Випробування під навантаженням проводилося за струмів 1, 1.5 і 2 ампери. Залежність напруги від температури позитивна, але становить лише 20мВ — можна навіть не зважати.



А тепер температура основних компонентів: нижче фото після випробування за струмів 1.5 і 2 ампери.
1.5 ампера — трансформатор 81 градус, чудово; ШІМ — 92 градуси, прийнятно; вихідний діод — 104 градуси, прийнятно.
2 ампери — трансформатор 101 градус, гаряче, хоча невеликий запас ще є; ШІМ — 114 градусів, забагато; вихідний діод — 128 градусів, гаряче.

По суті, щодо температури ШІМ-контролера хвилюватися не варто: на крайній випадок у нього є термозахист. А от вихідний діод нагрівається надто сильно, тож я наполегливо радив би додати паралельно ще один такий самий діод. Це трохи зменшить нагрівання завдяки меншому падінню напруги й кращому відведенню тепла; можливо, на кілька градусів знизиться й температура трансформатора.

тобто цей БЖ цілком може тривалий час видавати й 2 ампери, але краще обмежитися рівнем 1.7-1.8А; цілком можливо, що після додавання діода за 5 центів отримаємо й тривалі 2А.




Блок живлення АД-12-3А, 12 вольт 3 ампери, ціна 167грн - посилання

Тут корпус уже під стандартний мережевий кабель, що добре.


На вході є фільтр, що складається з дроселя й конденсатора, до того ж установили термістор. Вхідний конденсатор зафіксований клеєм, під силовими компонентами є термопаста.


Вхідний конденсатор приклеєний, ємність, здається, 68мкФ, було незручно дивитися, пізніше виміряю.
За маркуванням транзистор, найімовірніше, розрахований на 10 ампер і 600 вольт. Поруч — струмовимірювальний шунт, здається, ви підбирали його номінал для оптимального струму спрацювання захисту.
Y-конденсатор є, але розташований досить близько до радіатора, про це пізніше.
Вихідна діодна збірка на 10 ампер — цілком нормально. Вихідні конденсатори — 1000мкФ 25 вольт, є навіть невеликий дросель із феритової трубочки — звісно, іграшковий, але краще так, ніж ніяк. Конденсатори на 25 вольт замість 16 — це була наша вимога до виробника, такий запас підвищує надійність.


На перший погляд, плату зроблено добре й правильно, є навіть захисні прорізи.


Але, на жаль, є певна проблема з безпекою. Я писав про неї ще на початковому етапі роботи з цією моделлю, напишу й зараз.
На фото виділено полігон, до якого припаяний вивід, що тримає радіатор. При цьому на радіаторі встановлена діодна збірка в неізольованому корпусі.
Якщо не вносити змін до друкованої плати (по суті, треба просто зсунути радіатор праворуч приблизно на 10-15мм, щоб кріпильний вивід опинився з холодного боку оптрона), можна було б:
1. застосувати діодну збірку в ізольованому корпусі — різниця в ціні кілька центів.
2. покрити плату захисним лаком — ціну не скажу, але думаю, це просто недоцільно з технологічного погляду.

Правильний і безкоштовний варіант — зсунути радіатор. Поки що я не радив би використовувати цей БЖ там, де можливий одночасний дотик до вихідних контактів і, наприклад, якогось заземленого предмета — підлоги чи стін.



Для захисту від пробою на розташовані поруч компоненти застосовано просте й ефективне рішення — ізоляційну стрічку на радіаторі. У корпусі вона не надто погіршує теплові характеристики радіатора.


Виміряна ємність вхідного конденсатора — 60мкФ. Для 36 ват це більш ніж достатньо, нормально навіть для вхідної напруги 115 вольт. На виході — близько 2100мкФ, чудово.


Захист налаштували на струм приблизно 3.9-4 ампери, пізніше ви побачите, чому саме так.

Вихідна напруга без навантаження — 12.54 вольта, потужність — 0.45 ватта. У діапазоні навантаження 0.5-3.5А вихідна напруга на контактах плати змінюється в межах 12.48-12.33 вольта.


ККД, по суті, типовий — близько 84%. Вимірювання проводилися в діапазоні 0.5-3.5 ампера з кроком 0.5А.



Високочастотні пульсації без навантаження та за струмів 1, 2 і 3 ампери.
Навіть за максимальної потужності основна складова становить лише близько 30мВ. Є «голки», але й розмах у них не дуже великий — допомагають добра вихідна ємність і навіть «кумедний» дросель.


На частоті 100 Гц також усе гаразд, позначається добра ємність вхідного конденсатора.


Цікаво, що «зелений» режим працює на відносно високій частоті. До речі, усі протестовані блоки живлення працюють тихо і без навантаження, і в будь-якому з режимів.



Нагрівання перевіряли в чотирьох режимах — за струмів 1, 2, 3 і 3.5А. Залежність напруги від температури є, вона від’ємна, але становить лише близько 60мВ.



Нагрівання за струмів 3 і 3.5А.
3 ампери — трансформатор 78 градусів, чудово; транзистор 72 градуси, чудово; діодна збірка 88 градусів, чудово.
3.5 ампера — трансформатор 86 градусів, чудово; транзистор 80 градусів, чудово; діодна збірка 101 градус, дуже добре.

Значення струму спрацювання захисту ми підбирали експериментально так, щоб блок живлення не перегрівався в жодному з режимів: тобто або температура нормальна, або спрацьовує захист. Причому захист налаштований не впритул — є навіть певний запас. Думаю, у нас усе вийшло: за заявленого струму 3 ампери блок легко тривалий час витримує 3.5 А і навіть більше.




Ну і останній блок, АД-12-4А, ціна 195грн — посилання

Багато в чому схожий на попередній, але вхідного фільтра немає. Це було певною мірою вимушене рішення, але термістор на вході є, і, на мій погляд, це набагато важливіше. Також встановлено пристойний діодний міст для підвищення надійності.


Компонування помірно щільне, вхідний конденсатор також зафіксований.


Вхідний конденсатор на 82мкФ 450 вольт; для підвищення надійності встановлено транзистор на 5 ампер 650 вольт, Y-конденсатор, діодну збірку на 10 ампер, вихідні конденсатори 1000мкФ 25 вольт (наша вимога), а тут на виході вже повноцінний дросель.


Плата також на вигляд акуратна.


І, на жаль, є також одне вузьке місце з погляду безпеки. Ми писали про нього виробнику й продовжимо писати, щоб це виправили.
Суть у тому, що полігон, до якого припаяний вивід кріплення радіатора, розташований близько до доріжки, на якій може бути як нуль мережі, так і фаза.
Я рекомендував для підвищення безпеки замінити вихідну діодну збірку на таку саму, але в ізольованому корпусі, або можна змістити доріжки так, щоб це місце стало безпечнішим. Спробуємо ще раз натиснути на виробника.




Фактична ємність вхідного конденсатора — 75мкФ, вихідних — близько 2100мкФ, чого цілком достатньо як для 230 вольт, так, загалом, і для 115.


Захист спрацьовує приблизно при 4.9А для холодного і 4.7А для гарячого блока живлення, тобто ми залишили невеликий запас, але без фанатизму.

Без навантаження на виході 12.45 вольта, споживання 0.45 ватта; у діапазоні струмів навантаження 0.5-4.5 ампера напруга на контактах плати падає з 12.45 до 12.40 вольта.


ККД у діапазоні 0.5-4.5А становить близько 83-85%, нижче шкала кратна 0.5А.


Пульсації без навантаження та при струмах 1.5,3 і 4.5А.
Навіть у режимі 10% перевантаження пульсації становлять близько 15мВ, а навіть з урахуванням «голок» — лише 40мВ. Тут узагалі немає до чого причепитися.



На частоті 100 Гц картина трохи дивна: сам розмах пульсацій невеликий, лише до 100мВ, але характер не зовсім зрозумілий. Вище я показував щось подібне, але тут із блоком явно все гаразд: і вхідна ємність, і вихідний фільтр.
Втім, з огляду на невеликий розмах на це можна просто не зважати.




Термопрогін проводився при струмах 2, 3, 4 і 4.5 ампера. Залежність напруги від температури становить лише 10мВ, можна сказати, що це в межах похибки.


Тепер температура компонентів при струмах 4 і 4.5А.
4 ампери — трансформатор 86 градусів, чудово; транзистор 92.5, цілком нормально; діодна збірка 102 — не скажу, що мало, але запас цілком пристойний.
4.5 ампера — 93 градуси, чудово; транзистор 104 градуса, терпимо; діодна збірка 111 градусів — забагато, але невеликий запас є.

Як і в попередньому випадку, струм захисту підбирався так, щоб блок було складно перегріти: при струмі 4.5 ампера (понад 10% перевантаження) блок живлення впевнено працює, але якщо підвищити струм ще більше, блок перейде в захист. Ну і зрозуміло, що заявлені 4 ампери блок живлення видає абсолютно без проблем.





А тепер коротко підсумую щодо всіх моделей.
1203 — Був би непоганий блок живлення, якби не шалено завищений струм захисту: 5.7А за заявлених 3 амперів. Думаю, після певного доопрацювання він має право на життя.
1204 — Зі струмом захисту все гаразд, як і з нагріванням та безпекою, але пульсації трохи завеликі. Думаю, можна спробувати довести його до ладу — і теж вийде непоганий блок.
1205 — За параметрами фактично дуже близький до попереднього, хіба що трохи потужніший, тож особливого сенсу в ньому немає. Можливо, його буде легше довести до ладу, ніж попередній, але це вже буде модель на реальні 4 ампери.
1206 — Щось геть сумне, особливо через шалене нагрівання. Формально цей блок розрахований на реальні 3 ампери, доопрацьовувати його немає сенсу: мороки більше, ніж користі.
1207 — Пульсації дещо завищені, думаю, можна доопрацювати, але з огляду на нагрівання це блок на реальні 5 амперів або близько того.
1208 — Якщо перемаркувати його на 1206, вийде відносно непоганий блок живлення, якщо, звісно, виробник не вирішить ставити на виході безіменні конденсатори замість якісних.
АД-12-1А — За максимального навантаження перегрівається вихідний діод. Якщо не рахувати відсутності вхідного фільтра, це всі проблеми. Можливо, у наступних ревізіях виправлять і цей недолік.
АД-12-2А — По суті, все аналогічно попередній моделі: за максимального струму вихідний діод сильно нагрівається. Якщо додати другий, цієї проблеми теж не буде.
АД-12-3А — Єдине зауваження стосується безпеки. В іншому блок живлення фактично може тривалий час працювати й на більшій потужності, ніж заявлено, а з огляду на те, що вихідні конденсатори розраховані на 25 вольт, а не на 16, то, найімовірніше, ще й довго.
АД-12-4А — Висновки повністю такі самі, як щодо попередньої моделі: хороша модель із запасом потужності, але з певною проблемою з безпекою.

Якщо ви уважно читали статтю, то напевно помітили, що я часто згадую про безпеку. Річ у тім, що цей параметр абсолютно не пов’язаний із характеристиками блока живлення. Тобто можна мати блок живлення, який створює пульсації й гріється, як пічка, але буде цілком безпечним. І навпаки: ідеальні характеристики живлення, але не така вже й безпечна конструкція.
Але річ у тім, що вважайте це моїм особистим «пунктиком»: я неодноразово стикався з подібними проблемами безпеки навіть у цілком брендових пристроях, які продаються великими накладами й на які ніхто не скаржиться. Але особисто я вважаю цей момент важливим (за певних умов експлуатації) і завжди прагнутиму, щоб пристрій був не лише якісним, а й безпечним. Тож якщо за нашими рекомендаціями фабрика виготовила недорогий, надійний блок живлення з хорошими характеристиками, наступним кроком буде зробити його ще й максимально безпечним. Але, на жаль, не все одразу. Хто не розуміє, спробуйте поспілкуватися не просто з продавцем на AliExpress, а з виробником — зрозумієте: партія 1000шт для них — це щось близьке до роздрібного продажу, а тямущого інженера там знайти складно.

Власне, на сьогодні в мене поки все. Дуже сподіваюся, що було корисно, і ще раз дякую Віталію за надані зразки.