Блоки живлення на 5 вольт, 10, 25, 40, 100, 150 і пара на 200 ватів
Сьогодні в мене вийшов справжній бліцогляд: одразу сім блоків живлення, усі на одну напругу — 5 вольт, але різної потужності.
Такі джерела живлення часто використовують для живлення адресних світлодіодних стрічок, світлодіодних екранів та інших подібних пристроїв, але загалом ніщо не заважає використовувати їх і для інших завдань.
Нагадую: щоб постійно бути в курсі нових тем у блозі, раджу підписатися на мій інстаграм, де я публікуватиму сповіщення про всі нові теми й, можливо, писатиму просто про щось цікаве — посилання на обліковий запис
Також підписатися на оновлення та нові статті можна в телеграм-каналі — https://t.me/KirichBlog Зазначу, що на каналі можна обговорювати огляди й статті, а також просто спілкуватися. Рекомендую.
Блоків багато, можна було, звісно, зробити сім оглядів, але оскільки виробник один, напруга однакова, та й надійшли всі одразу, вирішив показати їх усі разом, тож огляд буде довгим.
Як завжди, рухатимуся від меншого до більшого й почну з моделі на 10 ватів — ось такий малюк.
Розміри корпусу 70х39х30мм
Є регулювання напруги, типовий клемник, але цікаво, що навіть у такого малюка є клема заземлення.
Верхня кришка навіть не має кріплень, фактично тримається на виступах корпусу.
Фільтра немає, є лише запобіжник і вхідний конденсатор виробництва Aishi, але це, мабуть, єдиний із семи блоків живлення, у якому встановлено фірмові конденсатори.
На виході — 2х470мкФ, зате на 16 вольт, що для 5 вольт просто шалений запас.
Вихідний діод, здається, на 5 ампер, хоча частіше в такому корпусі стоять діоди на 3 ампери, що для вихідного струму в 2 ампери якось замало, але це покажуть випробування.
Блок живлення побудований на спеціалізованому ШІМ-контролері dk1203 потужністю 12/18 ватів.
Викручуємо один гвинтик — і дістаємося до друкованої плати. Розбирати — одне задоволення :)
Вхідний конденсатор на 10мкФ, Y-конденсатор є.
До речі, про Y-конденсатор. Я часто згадую про них в оглядах і дуже критично ставлюся до того, коли недобросовісні виробники встановлюють звичайні високовольтні конденсатори.
Суть Y-конденсатора в тому, що він безпечний, і довести його до пробою вкрай складно. Тут наведу деякі пояснення
Що буде, якщо поставити на його місце звичайний високовольтний конденсатор? По-перше, навіть конденсатор класу Y1 має витримувати імпульсну перенапругу до 8кВ, а Y2 — до 5кВ. Відповідно, якщо поставити звичайний, часто розрахований лише на 1кВ, то ймовірність пробою буде ще вищою.
Це загрожує кількома неприємностями: по-перше, вас може вдарити струмом, а по-друге, якщо вихідна частина блока заземлена (тоді ймовірність пробою ще вища), може статися коротке замикання з подальшим займанням.
Типовий приклад такого випадку — на фото нижче (взято звідси). Судячи з цього фото, можу припустити, що:
1. Це звичайний високовольтний конденсатор. Характерна особливість конденсаторів Y у тому, що їхні виводи розташовані помітно ширше й часто виходять за межі корпусу, а у звичайних вони розташовані, як на цьому фото.
2. Конденсатор стоїть між холодною та гарячою сторонами блока живлення. На це також указують прорізи на друкованій платі.
Але водночас бачимо, що місце передбачене саме під звичайний конденсатор — конденсатор типу Y туди просто не влізе. Блок живлення явно російського виробництва і, найімовірніше, російської розробки. Можливо, його розробляли студенти, а можливо, це було спеціально задумано кваліфікованим інженером, щоб скоротити чисельність населення :)
Якщо коротко, я можу спокійно поставитися до якості решти компонентів, перегрівання, заниженої потужності тощо, але категорично не схвалюю блоки живлення, у яких замість конденсатора типу Y встановлено звичайний.
Знизу плата чиста й акуратна, зазори достатні — жодних питань.
Виміряна ємність вхідного конденсатора — 8.5мкФ, вихідних — 810мкФ, але можлива певна похибка.
Коли я вперше ввімкнув блок живлення, то здивувався, що на виході було близько 5.5 вольта — це явно забагато. Але потім здивувався ще більше: регулювання просто не дає встановити напругу нижче за 5.03 вольта. Таке бачу вперше.
Загалом викрутив регулятор на мінімум і в такому режимі продовжив тестування.
Здатність працювати під навантаженням я зазвичай перевіряю, поступово підвищуючи верхню межу, але під час першої перевірки блок легко перевершив мої оптимістичні 3.7А, тож довелося підняти планку. Захист спрацював при 4.4А.
На мій погляд, струм спрацювання захисту дещо завеликий, але тут встановлено спеціалізований контролер, а отже, є й термозахист, тож можна не хвилюватися.
ККД оцінювався в діапазоні від 0.2 до 3 ампер із кроком 0.2А й становив близько 78%, що якось замало, хоча з огляду на низьку вихідну напругу та й загалом невелику потужність блока живлення цілком прийнятно.
Пульсації без навантаження та при струмах 1, 2 і 3 ампери.
Якщо орієнтуватися на заявлені 2 ампери, то результат цілком прийнятний — 200/300мВ. При 3 амперах пульсації трохи більші, але загалом теж прийнятні. Та на місці виробника я б установив хоча б найпростіший фільтр або замінив ці два конденсатори на один полімерний: ціна була б приблизно такою самою, пульсації — нижчими, а термін служби — довшим.
До пульсацій на низькій частоті претензій немає.
Тестування під навантаженням проходило у три етапи — при струмах 1, 2 і 3 ампери.
Залежність напруги від навантаження майже відсутня, як і залежність від температури. Ті 10-20мВ, що там коливалися, несуттєві.
Температурні режими.
1А — трансформатор і ШІМ-контролер близько 45 градусів, вихідний діод — 56 градусів. Тут усе чудово.
2А — трансформатор — 59 градусів, ШІМ-контролер — 63 градуси, вихідний діод — 76 градусів. Також чудово.
3А — трансформатор і ШІМ — близько 92 градусів, вихідний діод — 117 градусів. Радше прийнятно, але оскільки це 150% навантаження, то теж чудово.
Друга модель потужніша — тут уже 25 ватів, та й формат корпусу помітно відрізняється
Розміри корпусу — 85х58х38мм.
Типова клемна колодка, регулятор, світлодіод, не менш типовий спосіб розбирання. Хто хоч раз розбирав подібні блоки, той напевно з цим знайомий.
Компонування також типове, монтаж дуже вільний, але вхідного фільтра немає.
1. Заявлена ємність вхідного конденсатора — 47мкФ, але мене тут збентежили і незвичний шрифт, і підозріло малі розміри для такої ємності.
2. В основі цієї моделі — мікросхема CSC7224, це ШІМ-контролер з інтегрованим високовольтним транзистором, призначений для побудови блоків живлення потужністю від 18 Вт у діапазоні 85–265 В. За вужчого діапазону потужність буде ближчою до 24 Вт, що відповідає заявленій.
3. Y-конденсатор є
4. На виході два діоди паралельно, а також два конденсатори — 3300 мкФ і 1000 мкФ на 6,3 В, поставили навіть невеликий дросель.
До друкованої плати особливих претензій немає, хоча місцями зазори могли б зробити й більшими.
Реальна ємність вхідного конденсатора — близько 16 мкФ, отже, це перемаркований конденсатор на 22 мкФ, усе стало на свої місця.
Сумарна ємність вихідних конденсаторів — близько 4000 мкФ, для заявленого струму 5 А цього цілком достатньо.
З регулюванням тут усе гаразд: спочатку було 5,03 В, можна налаштувати в діапазоні 4,58–5,55 В, і я без проблем виставив 5,001 В.
Щодо струму спрацювання захисту, особливо з огляду на застосовану мікросхему, я якось розраховував на менше значення. Насправді захист спрацьовує за струму 7,8 А на холодну і 7,7 А на гарячу. Але, в принципі, це фактично близько 38–39 Вт за заявлених 25 Вт, може, і нормально.
Напругу, до речі, тримає дуже добре.
ККД у діапазоні від 0,4 до 6 А, з кроком 0,4 А. І тут результат приблизно такий самий, як у попередньої моделі: хотілося б краще, але й так згодиться.
Пульсації без навантаження та за струмів 2, 4 і 6 А.
З огляду на напругу 5 В — якось забагато: 150/200 мВ за 4 А і 220/280 мВ за 6 А. Тобто не те щоб жах, але з урахуванням того, що тут усе-таки є крихітний фільтр і чимала вихідна ємність, це забагато.
На низькій частоті маємо той самий розмах, але низькочастотні пульсації невеликі, тож тут усе гаразд.
Тест під навантаженням проводився за струмів 2,5, 5 і 4 А. Чому так — зрозумієте пізніше.
До стабільності напруги в мене взагалі немає зауважень. До речі, що нижча напруга блока живлення, то це критичніше.
Тест на нагрівання.
2 А — трансформатор 56 градусів, ШІМ 89, діоди 80. Якось забагато.
5 А — трансформатор 66, ШІМ 94, а діоди аж 130 градусів — зовсім забагато, тому далі я знизив струм до 4 А.
4 А — трансформатор 70, ШІМ 90, діоди 118 градусів.
Виходить, що реальний максимальний тривалий струм тут не перевищує 4 А і обмежується вихідними діодами. Ви, звісно, запитаєте: чому попередній блок з одним діодом тягнув 3 А, а тут за двох діодів і 4 А нагрівання таке саме, адже за логікою мало б бути 6 А? А все дуже просто: діодів хоч і два, але вони стоять поруч і нагрівають один одного, тому струм вийшов не набагато більшим, ніж у попередньої моделі.
Третій піддослідний — 40 Вт, 8 А.
По суті, схожий на попередній, але розміри вже 110х77х37 мм.
Корпус, клемник тощо дуже схожі, але тут знизу є додаткові монтажні отвори — іноді це може бути зручно.
Щоб було зрозуміло, наскільки відрізняються розміри, ось усі три моделі поруч.
Розбираємо, дивимося, що всередині.
Тут уже краще: трансформатор пристойного розміру, ШІМ уже із зовнішнім транзистором, вихідний діод прикрутили до корпусу (що заважало зробити так у попередньому — хз). Навіть термістор і вхідний фільтр поставили — ну просто лакшері :))))
На вході два конденсатори по 22мкФ, ШІМ-контролер залитий лаком, транзистор на 5 ампер і 650 вольт — нічого незвичайного.
Y-конденсатор на місці, діодна збірка на 20 ампер і 45 вольт — цілком нормально.
На виході три конденсатори по 3300мкФ 10 вольт — цілком достатньо. Також тут поставили ще й вихідний дросель для зменшення пульсацій.
Крім того, є додаткові конденсатори для придушення перешкод: два типу Y і один звичайний. Але це нормально, адже фактично він увімкнений послідовно з конденсатором типу Y.
Цікаво, що навіть за такого відносно невеликого струму під вихідний діод поставили тепловідвід. Хоча не люблю я їх у «китайському» виконанні, коли одне криве намагаються прикріпити до іншого, не менш кривого, та ще й без термопасти.
До безпеки й акуратності плати зауважень у мене немає.
Загалом усі вимірювання я проводив своїм мультиметром, а LCR-метр використовував радше паралельно, але тут виникла перша дивина.
З вхідними конденсаторами все гаразд, навіть чудово: 40мкФ за заявлених 22х2 — це добре.
А от із вихідними було незрозуміло: за розрахунками мало бути близько 10000мкФ, і приблизно таке значення показав мультиметр. Але Фнірсі не просто категорично не погоджувався — його ще й мотало, як матроса після вечора в барі. Загалом тут я більше схильний довіряти мультиметру.
Спочатку на виході було 5.08 вольта, діапазон регулювання досить вузький — від 4.9 до 5.38 вольта. А оскільки регулювання виявилося плавним, без проблем виставив майже рівно 5 вольт.
Блок цілком спокійно витримав струм навантаження 10 ампер, хоча вихідна напруга просіла приблизно на 0.09 вольта. Не надто критично, просто помітно.
Тут тест проводився з навантаженням ZKEtech EBC-A10H, у нього максимальний струм 10А. Хотів продовжити перевірку з EBC-A40L, але в нього, здається, максимум 4.7 вольта — прикро, а так зручно будувати графіки.
Довелося під'єднати потужніше навантаження, з яким я й працював далі. Захист спрацьовує приблизно за 11.5-11.6А, що цілком нормально для заявленого струму 8А.
ККД оцінювався в діапазоні 0.6-10А з кроком 0.6А, лише останній крок був із кроком 0.4А.
І тут результат якось гірший, ніж у попередніх: 74%, та й то на піку, а загалом ще менше — ближче до 73%.
Пульсації без навантаження та за струмів 3, 6 і 9 ампер.
А тут усе чудово: навіть за струму 9А маємо не більше 40мВ, хоча заявлено максимум 8 ампер.
А от на низькій частоті з'являються пульсації 100 Гц. В абсолютному вимірі вони начебто невеликі — загальний розмах близько 80мВ, але відносно виглядають негарно. При цьому ємності вхідних конденсаторів достатньо для такої потужності.
Тест під навантаженням проходив у трьох режимах, зі струмами 4, 8 і 10 ампер, інтервалами по 20-30 хвилин.
Тест також показав, що залежність напруги від температури практично відсутня, а от від навантаження є — близько 0.1 вольта. Це в межах допуску, але могли б зробити й краще.
Температури.
4 ампери — трансформатор 51 градус, транзистор 39 градусів, вихідний діод 50, вихідний дросель 55 градусів.
8 ампер — трансформатор 74.5 градуса, транзистор 54 градуси, діод 78 градусів, вихідний дросель 107. Крім дроселя, все чудово.
10 ампер — трансформатор 86.5, транзистор 62, вихідний діод 95, температура дроселя перевищила 135 градусів.
Крім дроселя, все просто чудово: блок живлення легко працює навіть за 10А, не кажучи вже про заявлені 8, але дросель можна було б поставити й на більший струм.
Температура обмоток трансформатора за струму 10А була трохи більшою за 100 градусів, це нормально. Але на правому скриншоті, в самому низу, видно резистор, який нагрівається вище 135 градусів. Судячи з усього, це резистор снабера, і я б щонайменше поставив його на більшу потужність.
Моделька на 100 ватів, відповідно, 20 ампер.
Тут ми переходимо до ще звичнішого формфактора — справжня класика, розміри 199х97х42мм
Тут навіть коментувати нічого, усе типово для таких блоків живлення
Компонування, схемотехніка — усе настільки класичне, що аж ностальгія бере, одразу згадуються щонайменше нульові.
Вхідний фільтр є: і дросель, і X-конденсатор, і термістор — загалом увесь необхідний мінімум.
На вхідних конденсаторах зазначено 220мкФ, але це ми перевіримо.
Схемотехніка звична, на базі TL494б/KA7500 та їхніх численних клонів.
Транзистори 13007, для потужності 100 ватів більш ніж достатньо.
Тут також маємо цілу низку Y-конденсаторів, що добре.
Вихідна діодна збірка на 30 ампер і 100 вольт; я б краще застосував на 40 ампер і 45 вольт — нагрівання було б меншим.
Через особливості топології тут на виході є накопичувальний дросель, у цьому випадку — на одному кільці з порошкового заліза.
На виході п'ять конденсаторів по 2200мкФ 16 вольт, чого цілком достатньо і за ємністю, і за напругою, хоча за напругою вистачило б і 10 вольт.
Плата акуратна, чиста, недоліків не помітив. Тут узагалі складно напартачити, але все ж у декого це іноді виходить.
Але тут і зазори достатні, і є проріз під трансформатором гальванічної розв'язки (ТГР).
Зазначу, що в платі є отвори навпроти кріпильних отворів блока живлення — дуже продумано, гвинт у плату не вкрутите.
Під час вимірювання ємності я зіткнувся з проблемою. З вхідним конденсатором усе гаразд: мультиметр показав 95мкФ, Fnirsi був менш оптимістичним — 90мкФ, але це зумовлено режимом вимірювання. У будь-якому разі ємність близька до заявленої (має бути 110) і нормальна для потужності 100 ватів.
А от із вихідними все було складніше: мультиметр узагалі відмовився вимірювати, а Fnirsi, по-перше, якось сильно занизив ємність, а по-друге, покази помітно плавали. А коли я від'єднав зміщення, покази почало буквально кидати від нуля до 14000мкФ.
Довелося дістати старенького XJW01, який показав молоді, як треба вимірювати: 10600мкФ, і при цьому покази були практично ідеально стабільними — якщо й коливалися, то лише в молодшому розряді. Водночас і результат вимірювання схожий на реальний.
Спочатку на виході було 5.16 вольта, можна змінити в діапазоні 4.64-6.15 В, для тестів я виставив 5.01, налаштування трохи грубе.
Захист налаштований приблизно на 24 ампери, що для блока живлення на 20 ампер цілком нормально.
ККД у діапазоні 1-23 А з кроком 1 А становить приблизно 71-72%, типово для бюджетних моделей із такою топологією.
Пульсації без навантаження та за струмів 7, 14 і 21 ампер.
Тут загалом цілком прийнятно: 100 мВ у найбільш навантаженому режимі, але, по суті, пульсації майже не залежать від навантаження, і за струму 14 А становлять близько 85-90 мВ. Загалом нормально з огляду на чималий струм, та й узагалі 2% пульсацій — це нормально.
На низькій частоті за максимального струму почали помітно з'являтися піки на частоті 100 Гц, але, знову ж таки, усе в межах норми.
Термопрогрів проводився за струмів 10, 15 і 20 ампер.
1. Початкова напруга без навантаження — 5 вольт
2. Під струмом 10 А трохи просіла, до 4.98 вольта.
3. За струму 15 А на вже теплому блоці становила 4.96 вольта
4. За 20 А на прогрітому блоці становила 4.94 вольта
5. За 20 А на гарячому маємо 4.93 вольта
6. Після зняття навантаження напруга піднялася до 4.96 вольта.
Отже, маємо залежність від струму близько 30-40 мВ за 20 А та залежність від температури близько 40 мВ; в обох випадках залежність від'ємна, але цілком у межах норми.
Що маємо з температурами.
10 ампер — на трансформаторі 50, на транзисторах 47.5 градуса, діодна збірка нагрілася до 69 градусів, а вихідний дросель — майже до 100.
15 ампер — трансформатор 58, транзистори 61, вихідний діод 94 градуси, а дросель — 120 градусів. Поки що претензія лише до вихідного дроселя.
20 ампер — трансформатор 68 градусів, транзистори 86 градусів, вихідна діодна збірка 120 градусів, на дроселі тепловізор зашкалив, отже, температура точно перевищила 135 градусів.
Блок не витримує 20 А, його максимум — 15 А. Якщо встановити потужніший дросель і принаймні додати термопасту між тепловідводом діодної збірки та корпусом, працюватиме краще. Ще один варіант — встановити доречнішу діодну збірку, розраховану на більший струм і нижчу напругу.
А ще добряче нагрівалися резистори снабера — приблизно до 131 градуса, краще встановити потужніші
Наступна модель, 150 ват, 30 ампер.
Розміри такі самі, як у попередньої: 199х97х42мм
Конструктивно повністю повторює попередню.
Та, власне, це і є попередня модель, яку заміною деяких компонентів масштабували для збільшення потужності: ліворуч 100 ват, праворуч 150, а на платі взагалі зазначено 180. Загалом це цілком нормальна практика: так можна трохи погратися з ціною, якщо вам не потрібна більша потужність.
Є деякі зміни, які я зазначу нижче.
1. Діодний міст і вхідний фільтр ідентичні
2. Вхідні конденсатори також залишилися без змін, хоча зазвичай у такому разі встановлюють конденсатори більшої ємності.
3. Транзистори замінили, тепер це 13009. Чорт, я автоматично вказав їхній тип :)
4. Вихідна діодна збірка на 40 А і 45 вольт — така мала бути в попередній моделі, а тут уже варто ставити дві.
5. Дросель намотаний на двох кільцях, та й тепер обмотка складається з трьох дротів, а не з двох.
6. Вихідних конденсаторів, як і було, 5, і вони розраховані на ті самі 16 вольт, але тепер мають ємність 3300 мкФ.
Поки що бачимо, що майже всі необхідні зміни внесено, причому пропорційно збільшенню потужності.
Оскільки вихідний струм у 1.5 раза більший, тут встановили вже не 2, а три шунти. Тобто умовно кожен шунт відповідає приблизно за 11-12 ампер вихідного струму; якщо раніше було 23-24 А, то тут можна очікувати близько 34-35 А.
Оскільки в мене виникли труднощі з вимірюванням ємності, найімовірніше, через баластний опір на виході — у 5-вольтових блоків він зазвичай низький, — далі я проводив вимірювання за допомогою свого старенького LCR-метра.
На вході 91мкФ, як і було, на виході близько 14000мкФ, що майже відповідає заявленій ємності. ESR трохи завищений, бо вимірював уже на клемах, а не безпосередньо на платі.
На виході було 5.16 вольта, можна змінювати в діапазоні 4.72-6.17 вольта, виставив близько 5 вольт.
Захист перевіряв під час вимірювання ККД: блок вимикається за струму близько 34 ампера, як я й думав.
ККД вимірював у діапазоні 1-33А з кроком 2А, останній етап — з кроком 1А.
При цьому я отримав близько 76-78%, і це типово для таких блоків живлення.
Пульсації вимірював без навантаження та за струмів 10, 20 і 30 ампер.
За максимального струму було близько 65-70мВ, що навіть дуже добре й точно краще, ніж у попередньої моделі, де було близько 90-100мВ.
На частоті 100 Гц пульсації помітно більші: вхідні конденсатори ж залишилися ті самі, що й були. Але, на мій погляд, вони цілком нормальні, тим паче навряд чи хтось використовуватиме ці блоки живлення для аудіотехніки.
Випробування під навантаженням проводив у трьох режимах: 15, 22.5 і 40А, тобто 50, 75 і 100% навантаження.
1. Без навантаження напруга рівно 5 вольт
2. За 15А просіла до 4.97 вольта, поведінка схожа на попередню модель.
3. За 22.5А на теплому блоці маємо 4.94 вольта
4. За 40А на вже прогрітому блоці отримав 4.91 вольта
5. За тих самих 40А, але вже на гарячому блоці, маємо 4.89 вольта
6. Після зняття навантаження напруга піднялася до 4.94 вольта.
Тут залежність від струму й прогрівання трохи більша, я б навіть сказав, що вона зростає пропорційно збільшенню потужності: 60мВ від прогрівання і 50мВ від навантаження. Але це цілком нормально: у такому разі можна просто від початку трохи підвищити напругу, що тут і зробили.
Температурні режими.
15А — трансформатор 47 градусів, транзистори 41 градус, діодна збірка 59, дросель близько 70 градусів.
22.5А — трансформатор 61.5 градуса, транзистори 54, діодна збірка 83, дросель 102 градуси.
40А — трансформатор 79, транзистори 75, діодна збірка 110, дросель понад 135 градусів.
Картина схожа на попередню: 75% потужності блок витримує нормально, а за 100% перегрівається. І знову ті самі компоненти — діодна збірка та дросель. По суті, я б щонайменше намотав дросель дротом більшого перерізу або більшою кількістю дротів і, як писав раніше, поставив дві діодні збірки замість однієї.
І пара найпотужніших блоків у цій лінійці — 200 ват, 40 ампер.
Розміри 197х109х50мм.
Тут є два варіанти виконання: з пасивним і активним охолодженням. Почну з першого.
Конструктивно це все той самий блок живлення, що й попередні моделі, але трохи збільшений.
Компонування таке саме, але є деякі зміни. Щонайменше впадає в око, що на вході тут два термістори, а вихідних конденсаторів якось мало.
Заявлена ємність вхідних конденсаторів — 470мкФ, або 235мкФ за послідовного з'єднання.
«Гаряча» частина практично ідентична попереднім, особливо версії на 150 ват.
Транзистори ті самі, що й у версії на 150 ват, — 13009.
Діодних збірок тут уже дві, по 30 ампер 45 вольт.
Вихідний накопичувальний дросель намотаний чотирма дротами на кільці із сендасту, найімовірніше. Це ефективніше, тому тут він на одному кільці.
Вихідних конденсаторів три, по 2200мкФ 10 вольт. Як на мене, для вихідного струму 40А ємності замало.
Шунтів, відповідно, 4 — пропорційно збільшенню струму порівняно з попередніми моделями.
Цікаво, що цей БЖ настільки уніфікований, що навіть розпаяли вузол живлення вентилятора. До речі, поруч видно маркування на платі, що позначає радіатор. Як на мене, він тут справді не завадив би, особливо з огляду на пасивне охолодження.
На платі є необхідні зазори й прорізи, але є зауваження до трасування: вузькі доріжки до конденсаторів зазвичай негативно позначаються на пульсаціях на виході та перешкодах в ефірі.
Особливо в цьому випадку ширина доріжок критична, бо блок хоч і лише на 200 ват, але струм становить 40 ампер.
Але доріжки — дрібниця порівняно з теплорозподільною пластиною. По-перше, вона без термопасти, а по-друге, хоч після розбирання я й поставив її точно в те саме положення, що й раніше, між корпусом і пластиною все одно утворилася помітна щілина.
Я неодноразово писав, що це криве рішення — і в прямому, і в переносному сенсі. Дуже великий шанс, що прилягання буде поганим і нормального відведення тепла не буде. Пластину треба щонайменше закріпити на два гвинти, вона має бути рівною, а між нею та корпусом має бути термопаста.
Ємність вхідного фільтра — 130 мкФ за заявлених 235 мкФ. Схоже, тут підроблені конденсатори.
На виході теж трохи менше від заявленого, але не так критично. А от ESR у 18 мОм для струму 40 А — це явно забагато.
Струм спрацьовування захисту — близько 43,5 А, трохи нижче розрахункового з огляду на кількість шунтів, але це цілком нормально: масштабування тут не завжди точно кратне збільшенню кількості шунтів.
ККД у діапазоні 2–40 А з кроком 2 А. І тут я отримав навіть понад 80%, щоправда, на вузькій ділянці. Але все ж чимала заслуга в цьому належить типу осердя вихідного дроселя, а також двом вихідним діодам замість одного.
Пульсації без навантаження та за струмів 13, 26 і 40 А.
Ну, так, забагато: 150–170 мВ за струму 40 А. Але цього й слід було очікувати: ESR вихідного фільтра досить великий. До того ж мені не сподобалася неприємна гребінка на самих осцилограмах. Частково це може бути наслідком трохи кривого трасування, але перевіряти я цього, звісно, не буду :)
На частоті 100 Гц картинка не дуже приємна: пульсації на цій частоті так і лізуть, виглядає вельми негарно.
Ні, зазвичай це не надто впливає, але все одно неприємно. Найімовірніше, частково це через занижену ємність вхідного фільтра, що також може скорочувати ресурс конденсаторів, а частково — через малу ємність вихідних конденсаторів, трасування та інші параметри самих зазначених компонентів.
Спочатку тест під навантаженням виглядав як 10-20-30-40 А, але 10 А я прибрав із фото, бо це була просто перевірка: чи прийнятний тепловий контакт вихідних діодних збірок, чи треба переробляти.
1. Без навантаження — 5,1 вольта
2. За струму 20 А — рівно вольт
3. За 30 А на теплому блоці живлення — ті самі 5 вольт
4. За 40 А на вже прогрітому блоці маємо невелике просідання — до 4,99 вольта.
5. На гарячому блоці за 40 А — усе ті самі 4,99 вольта
6. Після зняття навантаження знову маємо 5 вольт.
Загалом стабілізація напруги просто чудова: залежність від струму становить буквально 10 мВ, та й то за максимального значення. Одне слово, тут тверді 5 балів.
А тепер — температури компонентів у різних режимах.
20 А — трансформатор 61 градус, транзистори 43 градуси, діоди 74 градуси, дросель 55. Майже ідеально, якби не діоди.
30 А — трансформатор 79, транзистори 51, діоди 105, дросель 85 градусів. І знову діодні збірки гріються сильніше за інші компоненти.
40 А — трансформатор 101 градус, транзистори 70, діодні збірки 126, дросель 125 градусів.
І знову маємо блок живлення, для якого тривалий максимум становить 75% від заявленого. Причому, по суті, за максимального струму нормальна температура лише у транзисторів, решта перегрівається: трансформатор, діоди, дросель, навіть плата нагрівається понад 135 градусів. Але останнє було передбачувано, я про це писав.
.
Цікава різка залежність температури обмоток від струму: якщо за 30 А все чудово — 84 градуси, то за 40 А вже шалені 127 градусів, а всередині обмотки, вочевидь, ще більше.
Загалом можна сказати, що проблему поганої теплорозподільної пластини нівелював перегрів інших компонентів.
Ну і останній на сьогодні блок живлення — ті самі 200 ватів, 40 амперів, але вже з активним охолодженням.
Розміри ті самі: 197х109х50мм.
Тут, по суті, на перший погляд майже те саме, але кришка без отворів, а до неї прикрутили потенційне джерело проблем — дешевий китайський вентилятор.
Але якщо покласти ці два блоки живлення поруч, стає зрозуміло, що відмінностей набагато більше, ніж колір плати чи розташування трансформатора.
У вхідному фільтрі на один X-конденсатор більше.
Резистори снабера потужніші
Плата не з гетинаксу, а зі склотекстоліту
Вихідний дросель, щоправда, простіший, хоч і великий, але так часто роблять, якщо є активне охолодження
Діоди встановлені на радіаторі, про який я писав щодо попереднього блока на 200 ватів
Вихідні конденсатори «жирніші», і їх чотири, а не три.
Тобто вже можна сказати, що цей блок явно потужніший за попередній, а з огляду на активне охолодження, найімовірніше, потужніший за 200 ватів.
Суб'єктивно плата виглядає якіснішою, але здебільшого завдяки склотекстоліту, який і справді кращий за гетинакс. Звісно, сучасний, навіть китайський, гетинакс кращий за те сміття з доріжками, які відвалюються, щойно до них піднести паяльник, але все одно він поступається склотекстоліту.
1. Фільтр, діодний міст на 8 амперів, а не на 4
2. Конденсатори також на 470 мкФ (заявлених), але на 250 вольтів, а не на 200
3. Навіть вузол ШІМ-контролера виглядає якось повнішим
4. Щоправда, транзистори ті самі — 13009, але тут їх цілком вистачає
5. Діодні збірки також на 45 вольтів, але на 40 А, а не на 30.
6. Чотири конденсатори по 3300мкФ 16 вольтів, а не три по 2200 на 10.
Тобто навіть у дрібницях уже є чимала різниця.
Ємність вхідних конденсаторів так само помітно не дотягує до заявленої, але в попереднього вони були по 260мкФ за заявлених 470, а тут — 290. Різниця невелика, але вона є.
На виході — понад 13000мкФ і 11мОм, хоча тут я вимірював на вихідних клемах, тобто насправді це десь ближче до 9-10мОм.
Напруга на виході спочатку була помітно завищена, діапазон регулювання — 4.04-5.75 вольта. Далі я, звісно, виставив значення якомога ближче до 5 вольтів.
Навіть шунтів тут 5 штук замість 4, тобто за розрахунками струм спрацьовування захисту має бути близько 50+ амперів. Та ну, китайці взяли блок на 50 А і промаркували його як 40 А?
Для перевірки захисту взяв навантаження на 50 А. Можна було, звісно, взяти й на 120 А, але це дуже незручно. Чомусь думав, що 50 А не вистачить, але обійшлося.
На фото видно, як зростає струм навантаження. Річ у тім, що тут він збільшується плавно: струм досяг максимальних 50 А, і лише потім почала знижуватися вихідна напруга.
Припускаю, що я потрапив у граничний режим: на холодну струм був більшим, але в міру нагрівання шунтів почав знижуватися. По суті, тут реальний струм, найімовірніше, близько 49-49.5 А. Виходить, цей блок ближчий до 225 ватів, ніж до 200.
А от із ККД справжня біда: оцінював у діапазоні 2-40 А з кроком 2 А. За малих значень потужності отримав від 56%, але це, найімовірніше, через вентилятор. Та й посеред діапазону було лише 77.5% проти 80 у попереднього — можливо, через дросель і вентилятор.
Пульсації без навантаження та за струмів 13, 26 і 40А.
Ну, тут картина явно краща, ніж у попереднього, і це добре помітно: навіть за 40А маємо близько 60-70мВ проти 160-170 у попереднього. Нижчий ESR конденсаторів багато вирішує.
Навіть на 100 Гц пульсації помітно менші. Щоправда, змінився і їхній характер, але викиди 100Гц та й загальна величина помітно менші.
Тут термопрогрів проводився за дещо спрощеною програмою,
Спочатку навантажив на 20А, а потім майже на пів години — на 40А.
1. Без навантаження — 5.01 вольта
2. За 20А напруга знизилася до 5 вольт
3. На прогрітому блоці за 40А напруга знизилася до 4.98 вольта.
4. Від мережі при цьому споживаємо 261 ватт.
5. На гарячому блоці за 40А маємо 4.98 вольта, після зняття навантаження напруга піднялася до 5 вольт.
Тут результати також близькі до ідеальних: втрачаємо 10мВ під час прогрівання і ще 20мВ через залежність від навантаження.
Температури.
20А — трансформатор 40 градусів, транзистори 34 градуси, діоди 54 градуси, дросель 46 — просто ідеально
40А — трансформатор 57, транзистори 57, діоди 102, дросель 80.
Ну, тут, мабуть, зауваження лише до діодів, хоча, справедливості заради, корпус був закритий не до кінця, бо під час тесту доводилося знімати кришку. Але в будь-якому разі температурний режим набагато кращий, ніж у попереднього, тому я й думаю, що це радше БЖ на 225 ватт, 45А, ніж на 200/40.
Висновки
10 ватт — На диво непоганий блок живлення, реально видає до 15 ватт, непогана елементна база, зібраний акуратно. Йому б зменшити струм спрацьовування захисту та додати вихідний фільтр, але й так усе цілком нормально.
25 ватт — Я б сказав, що загалом непогано, але насправді це варіант максимум на 4 ампера тривалої роботи, далі перегріваються діоди.
40 ватт — Дуже непогано: і ємність на вході нормальна, і основні компоненти не перегріваються, і легко тягне 10А, захист спрацьовує на 11.5А — теж нормально, і пульсації невеликі. Але якби вихідний дросель був потужніший, було б супер — тоді тягнув би 10А і тривало.
100 ватт — Непоганий блок живлення на 75 ватт: і за якістю складання, і за результатами тестів. Але 100 ватт він не тягне, перегрівається вихідний дросель, та й конструкція з теплорозподільником так собі.
150 ватт — Результати по суті близькі до моделі на 100 ватт, реальна потужність — 75% від заявленої, пульсації нормальні, але знову перегрівається дросель і помітно нагрівається вихідна діодна збірка. Причому, думаю, діодна збірка грілася радше через невдалу конструкцію.
200 ватт пасивний — Це просто дежавю: ті самі 75% від заявленого, але тепер за 100% навантаження гріється все — трансформатор, діодні збірки, дросель. Тобто БЖ просто не тягне свою потужність, і простими змінами його не поліпшити. Додасте радіатор, збільшите дросель — усе одно грітиметься трансформатор, тож апгрейд нерентабельний. Та й за пульсаціями він так собі, отже, довелося б іще й конденсатори міняти — і на вході, і на виході. Мабуть, сподобалася відмінна стабілізація напруги.
200 ватт активный — А тут картина зовсім інша: блок легко тягне свої 200 ватт і, думаю, потягне й більше, наприклад 225-230 ватт. Пульсації в нормі, нагрівання в нормі, конструкція теж краща: тут уже не теплорозподільна пластина, а цілий радіатор. Але з вхідними конденсаторами обдурили, є сенс збільшити їхню ємність. А найбільше мені не подобається наявність вентилятора, точніше, дешевого китайського вентилятора. Стояв би там Sunon — слова б не сказав, хіба що про проблеми з пилом. А так усе неоднозначно: тільки для чистих приміщень.
Якщо коротко, повністю успішно пройшли тести лише моделі на 10, 40 і 200 ватт з активним охолодженням. У моделі на 25 ватт перегріваються діоди, у моделей на 100, 150 і 200 ватт із пасивним охолодженням реальна потужність становить 75% від заявленої; є зауваження до конструкції та компонентів. Водночас у всіх блоків відзначу досить акуратне складання.
На сьогодні в мене все, дякую за увагу. Дуже сподіваюся, що було корисно, і дякую Віталію за надіслані для тестування зразки.
Такі джерела живлення часто використовують для живлення адресних світлодіодних стрічок, світлодіодних екранів та інших подібних пристроїв, але загалом ніщо не заважає використовувати їх і для інших завдань.
Нагадую: щоб постійно бути в курсі нових тем у блозі, раджу підписатися на мій інстаграм, де я публікуватиму сповіщення про всі нові теми й, можливо, писатиму просто про щось цікаве — посилання на обліковий запис
Також підписатися на оновлення та нові статті можна в телеграм-каналі — https://t.me/KirichBlog Зазначу, що на каналі можна обговорювати огляди й статті, а також просто спілкуватися. Рекомендую.
Блоків багато, можна було, звісно, зробити сім оглядів, але оскільки виробник один, напруга однакова, та й надійшли всі одразу, вирішив показати їх усі разом, тож огляд буде довгим.
Як завжди, рухатимуся від меншого до більшого й почну з моделі на 10 ватів — ось такий малюк.
Розміри корпусу 70х39х30мм
Є регулювання напруги, типовий клемник, але цікаво, що навіть у такого малюка є клема заземлення.
Верхня кришка навіть не має кріплень, фактично тримається на виступах корпусу.
Фільтра немає, є лише запобіжник і вхідний конденсатор виробництва Aishi, але це, мабуть, єдиний із семи блоків живлення, у якому встановлено фірмові конденсатори.
На виході — 2х470мкФ, зате на 16 вольт, що для 5 вольт просто шалений запас.
Вихідний діод, здається, на 5 ампер, хоча частіше в такому корпусі стоять діоди на 3 ампери, що для вихідного струму в 2 ампери якось замало, але це покажуть випробування.
Блок живлення побудований на спеціалізованому ШІМ-контролері dk1203 потужністю 12/18 ватів.
Викручуємо один гвинтик — і дістаємося до друкованої плати. Розбирати — одне задоволення :)
Вхідний конденсатор на 10мкФ, Y-конденсатор є.
До речі, про Y-конденсатор. Я часто згадую про них в оглядах і дуже критично ставлюся до того, коли недобросовісні виробники встановлюють звичайні високовольтні конденсатори.
Суть Y-конденсатора в тому, що він безпечний, і довести його до пробою вкрай складно. Тут наведу деякі пояснення
Стандарт суворо забороняє перехід Y-конденсатора в режим короткого замикання в разі виходу з ладу, адже коротке замикання миттєво виведе небезпечний потенціал мережі (220) В на металевий корпус пристрою. Якщо при цьому в розетці немає заземлення або воно обірване, дотик до корпусу стане смертельно небезпечним.
Саме тому, згідно зі специфікаціями виробників (наприклад, Knowles, Kemet, Vishay), сертифіковані Y-конденсатори проєктують із контрольованим типом відмови — лише з обривом. Після цього пристрій перестане фільтрувати високочастотні перешкоди, але залишиться цілком безпечним для користувача.
Саме тому, згідно зі специфікаціями виробників (наприклад, Knowles, Kemet, Vishay), сертифіковані Y-конденсатори проєктують із контрольованим типом відмови — лише з обривом. Після цього пристрій перестане фільтрувати високочастотні перешкоди, але залишиться цілком безпечним для користувача.
Як фізично відбувається перехід в обрив?
У переважній більшості сучасних мережевих фільтрів як Y-конденсатори використовують металоплівкові або спеціалізовані керамічні компоненти.
Перехід в обрив («fail-open») реалізується двома способами:
Ефект самовідновлення (Self-healing) металоплівки: під час подавання критичного імпульсу напруги в місці дефекту діелектрика проскакує мікроскопічна електрична дуга. Найдрібніше металеве напилення (електрод) навколо цієї точки миттєво випаровується від високої температури за частки мікросекунди. Місце пробою ізолюється, коротке замикання зникає, а загальна ємність конденсатора лише трохи зменшується. За численних сильних пробоїв випаровується критична маса напилення, і конденсатор повністю втрачає ємність, перетворюючись на ізольований обрив.
Сегментовані електроди (Patterned Electrodes): внутрішні обкладки Y-конденсаторів поділені на десятки ізольованих сегментів, з’єднаних тонкими металевими перемичками (мікрозапобіжниками). Якщо в одному сегменті стається серйозний пробій, струм різко зростає, перемичка миттєво перегорає («відстрілює»), фізично від’єднуючи пошкоджену ділянку від решти кола.
У переважній більшості сучасних мережевих фільтрів як Y-конденсатори використовують металоплівкові або спеціалізовані керамічні компоненти.
Перехід в обрив («fail-open») реалізується двома способами:
Ефект самовідновлення (Self-healing) металоплівки: під час подавання критичного імпульсу напруги в місці дефекту діелектрика проскакує мікроскопічна електрична дуга. Найдрібніше металеве напилення (електрод) навколо цієї точки миттєво випаровується від високої температури за частки мікросекунди. Місце пробою ізолюється, коротке замикання зникає, а загальна ємність конденсатора лише трохи зменшується. За численних сильних пробоїв випаровується критична маса напилення, і конденсатор повністю втрачає ємність, перетворюючись на ізольований обрив.
Сегментовані електроди (Patterned Electrodes): внутрішні обкладки Y-конденсаторів поділені на десятки ізольованих сегментів, з’єднаних тонкими металевими перемичками (мікрозапобіжниками). Якщо в одному сегменті стається серйозний пробій, струм різко зростає, перемичка миттєво перегорає («відстрілює»), фізично від’єднуючи пошкоджену ділянку від решти кола.
Що буде, якщо поставити на його місце звичайний високовольтний конденсатор? По-перше, навіть конденсатор класу Y1 має витримувати імпульсну перенапругу до 8кВ, а Y2 — до 5кВ. Відповідно, якщо поставити звичайний, часто розрахований лише на 1кВ, то ймовірність пробою буде ще вищою.
Це загрожує кількома неприємностями: по-перше, вас може вдарити струмом, а по-друге, якщо вихідна частина блока заземлена (тоді ймовірність пробою ще вища), може статися коротке замикання з подальшим займанням.
Типовий приклад такого випадку — на фото нижче (взято звідси). Судячи з цього фото, можу припустити, що:
1. Це звичайний високовольтний конденсатор. Характерна особливість конденсаторів Y у тому, що їхні виводи розташовані помітно ширше й часто виходять за межі корпусу, а у звичайних вони розташовані, як на цьому фото.
2. Конденсатор стоїть між холодною та гарячою сторонами блока живлення. На це також указують прорізи на друкованій платі.
Але водночас бачимо, що місце передбачене саме під звичайний конденсатор — конденсатор типу Y туди просто не влізе. Блок живлення явно російського виробництва і, найімовірніше, російської розробки. Можливо, його розробляли студенти, а можливо, це було спеціально задумано кваліфікованим інженером, щоб скоротити чисельність населення :)
Якщо коротко, я можу спокійно поставитися до якості решти компонентів, перегрівання, заниженої потужності тощо, але категорично не схвалюю блоки живлення, у яких замість конденсатора типу Y встановлено звичайний.
Знизу плата чиста й акуратна, зазори достатні — жодних питань.
Виміряна ємність вхідного конденсатора — 8.5мкФ, вихідних — 810мкФ, але можлива певна похибка.
Коли я вперше ввімкнув блок живлення, то здивувався, що на виході було близько 5.5 вольта — це явно забагато. Але потім здивувався ще більше: регулювання просто не дає встановити напругу нижче за 5.03 вольта. Таке бачу вперше.
Загалом викрутив регулятор на мінімум і в такому режимі продовжив тестування.
Здатність працювати під навантаженням я зазвичай перевіряю, поступово підвищуючи верхню межу, але під час першої перевірки блок легко перевершив мої оптимістичні 3.7А, тож довелося підняти планку. Захист спрацював при 4.4А.
На мій погляд, струм спрацювання захисту дещо завеликий, але тут встановлено спеціалізований контролер, а отже, є й термозахист, тож можна не хвилюватися.
ККД оцінювався в діапазоні від 0.2 до 3 ампер із кроком 0.2А й становив близько 78%, що якось замало, хоча з огляду на низьку вихідну напругу та й загалом невелику потужність блока живлення цілком прийнятно.
Пульсації без навантаження та при струмах 1, 2 і 3 ампери.
Якщо орієнтуватися на заявлені 2 ампери, то результат цілком прийнятний — 200/300мВ. При 3 амперах пульсації трохи більші, але загалом теж прийнятні. Та на місці виробника я б установив хоча б найпростіший фільтр або замінив ці два конденсатори на один полімерний: ціна була б приблизно такою самою, пульсації — нижчими, а термін служби — довшим.
До пульсацій на низькій частоті претензій немає.
Тестування під навантаженням проходило у три етапи — при струмах 1, 2 і 3 ампери.
Залежність напруги від навантаження майже відсутня, як і залежність від температури. Ті 10-20мВ, що там коливалися, несуттєві.
Температурні режими.
1А — трансформатор і ШІМ-контролер близько 45 градусів, вихідний діод — 56 градусів. Тут усе чудово.
2А — трансформатор — 59 градусів, ШІМ-контролер — 63 градуси, вихідний діод — 76 градусів. Також чудово.
3А — трансформатор і ШІМ — близько 92 градусів, вихідний діод — 117 градусів. Радше прийнятно, але оскільки це 150% навантаження, то теж чудово.
Друга модель потужніша — тут уже 25 ватів, та й формат корпусу помітно відрізняється
Розміри корпусу — 85х58х38мм.
Типова клемна колодка, регулятор, світлодіод, не менш типовий спосіб розбирання. Хто хоч раз розбирав подібні блоки, той напевно з цим знайомий.
Компонування також типове, монтаж дуже вільний, але вхідного фільтра немає.
1. Заявлена ємність вхідного конденсатора — 47мкФ, але мене тут збентежили і незвичний шрифт, і підозріло малі розміри для такої ємності.
2. В основі цієї моделі — мікросхема CSC7224, це ШІМ-контролер з інтегрованим високовольтним транзистором, призначений для побудови блоків живлення потужністю від 18 Вт у діапазоні 85–265 В. За вужчого діапазону потужність буде ближчою до 24 Вт, що відповідає заявленій.
3. Y-конденсатор є
4. На виході два діоди паралельно, а також два конденсатори — 3300 мкФ і 1000 мкФ на 6,3 В, поставили навіть невеликий дросель.
До друкованої плати особливих претензій немає, хоча місцями зазори могли б зробити й більшими.
Реальна ємність вхідного конденсатора — близько 16 мкФ, отже, це перемаркований конденсатор на 22 мкФ, усе стало на свої місця.
Сумарна ємність вихідних конденсаторів — близько 4000 мкФ, для заявленого струму 5 А цього цілком достатньо.
З регулюванням тут усе гаразд: спочатку було 5,03 В, можна налаштувати в діапазоні 4,58–5,55 В, і я без проблем виставив 5,001 В.
Щодо струму спрацювання захисту, особливо з огляду на застосовану мікросхему, я якось розраховував на менше значення. Насправді захист спрацьовує за струму 7,8 А на холодну і 7,7 А на гарячу. Але, в принципі, це фактично близько 38–39 Вт за заявлених 25 Вт, може, і нормально.
Напругу, до речі, тримає дуже добре.
ККД у діапазоні від 0,4 до 6 А, з кроком 0,4 А. І тут результат приблизно такий самий, як у попередньої моделі: хотілося б краще, але й так згодиться.
Пульсації без навантаження та за струмів 2, 4 і 6 А.
З огляду на напругу 5 В — якось забагато: 150/200 мВ за 4 А і 220/280 мВ за 6 А. Тобто не те щоб жах, але з урахуванням того, що тут усе-таки є крихітний фільтр і чимала вихідна ємність, це забагато.
На низькій частоті маємо той самий розмах, але низькочастотні пульсації невеликі, тож тут усе гаразд.
Тест під навантаженням проводився за струмів 2,5, 5 і 4 А. Чому так — зрозумієте пізніше.
До стабільності напруги в мене взагалі немає зауважень. До речі, що нижча напруга блока живлення, то це критичніше.
Тест на нагрівання.
2 А — трансформатор 56 градусів, ШІМ 89, діоди 80. Якось забагато.
5 А — трансформатор 66, ШІМ 94, а діоди аж 130 градусів — зовсім забагато, тому далі я знизив струм до 4 А.
4 А — трансформатор 70, ШІМ 90, діоди 118 градусів.
Виходить, що реальний максимальний тривалий струм тут не перевищує 4 А і обмежується вихідними діодами. Ви, звісно, запитаєте: чому попередній блок з одним діодом тягнув 3 А, а тут за двох діодів і 4 А нагрівання таке саме, адже за логікою мало б бути 6 А? А все дуже просто: діодів хоч і два, але вони стоять поруч і нагрівають один одного, тому струм вийшов не набагато більшим, ніж у попередньої моделі.
Третій піддослідний — 40 Вт, 8 А.
По суті, схожий на попередній, але розміри вже 110х77х37 мм.
Корпус, клемник тощо дуже схожі, але тут знизу є додаткові монтажні отвори — іноді це може бути зручно.
Щоб було зрозуміло, наскільки відрізняються розміри, ось усі три моделі поруч.
Розбираємо, дивимося, що всередині.
Тут уже краще: трансформатор пристойного розміру, ШІМ уже із зовнішнім транзистором, вихідний діод прикрутили до корпусу (що заважало зробити так у попередньому — хз). Навіть термістор і вхідний фільтр поставили — ну просто лакшері :))))
На вході два конденсатори по 22мкФ, ШІМ-контролер залитий лаком, транзистор на 5 ампер і 650 вольт — нічого незвичайного.
Y-конденсатор на місці, діодна збірка на 20 ампер і 45 вольт — цілком нормально.
На виході три конденсатори по 3300мкФ 10 вольт — цілком достатньо. Також тут поставили ще й вихідний дросель для зменшення пульсацій.
Крім того, є додаткові конденсатори для придушення перешкод: два типу Y і один звичайний. Але це нормально, адже фактично він увімкнений послідовно з конденсатором типу Y.
Цікаво, що навіть за такого відносно невеликого струму під вихідний діод поставили тепловідвід. Хоча не люблю я їх у «китайському» виконанні, коли одне криве намагаються прикріпити до іншого, не менш кривого, та ще й без термопасти.
До безпеки й акуратності плати зауважень у мене немає.
Загалом усі вимірювання я проводив своїм мультиметром, а LCR-метр використовував радше паралельно, але тут виникла перша дивина.
З вхідними конденсаторами все гаразд, навіть чудово: 40мкФ за заявлених 22х2 — це добре.
А от із вихідними було незрозуміло: за розрахунками мало бути близько 10000мкФ, і приблизно таке значення показав мультиметр. Але Фнірсі не просто категорично не погоджувався — його ще й мотало, як матроса після вечора в барі. Загалом тут я більше схильний довіряти мультиметру.
Спочатку на виході було 5.08 вольта, діапазон регулювання досить вузький — від 4.9 до 5.38 вольта. А оскільки регулювання виявилося плавним, без проблем виставив майже рівно 5 вольт.
Блок цілком спокійно витримав струм навантаження 10 ампер, хоча вихідна напруга просіла приблизно на 0.09 вольта. Не надто критично, просто помітно.
Тут тест проводився з навантаженням ZKEtech EBC-A10H, у нього максимальний струм 10А. Хотів продовжити перевірку з EBC-A40L, але в нього, здається, максимум 4.7 вольта — прикро, а так зручно будувати графіки.
Довелося під'єднати потужніше навантаження, з яким я й працював далі. Захист спрацьовує приблизно за 11.5-11.6А, що цілком нормально для заявленого струму 8А.
ККД оцінювався в діапазоні 0.6-10А з кроком 0.6А, лише останній крок був із кроком 0.4А.
І тут результат якось гірший, ніж у попередніх: 74%, та й то на піку, а загалом ще менше — ближче до 73%.
Пульсації без навантаження та за струмів 3, 6 і 9 ампер.
А тут усе чудово: навіть за струму 9А маємо не більше 40мВ, хоча заявлено максимум 8 ампер.
А от на низькій частоті з'являються пульсації 100 Гц. В абсолютному вимірі вони начебто невеликі — загальний розмах близько 80мВ, але відносно виглядають негарно. При цьому ємності вхідних конденсаторів достатньо для такої потужності.
Тест під навантаженням проходив у трьох режимах, зі струмами 4, 8 і 10 ампер, інтервалами по 20-30 хвилин.
Тест також показав, що залежність напруги від температури практично відсутня, а от від навантаження є — близько 0.1 вольта. Це в межах допуску, але могли б зробити й краще.
Температури.
4 ампери — трансформатор 51 градус, транзистор 39 градусів, вихідний діод 50, вихідний дросель 55 градусів.
8 ампер — трансформатор 74.5 градуса, транзистор 54 градуси, діод 78 градусів, вихідний дросель 107. Крім дроселя, все чудово.
10 ампер — трансформатор 86.5, транзистор 62, вихідний діод 95, температура дроселя перевищила 135 градусів.
Крім дроселя, все просто чудово: блок живлення легко працює навіть за 10А, не кажучи вже про заявлені 8, але дросель можна було б поставити й на більший струм.
Температура обмоток трансформатора за струму 10А була трохи більшою за 100 градусів, це нормально. Але на правому скриншоті, в самому низу, видно резистор, який нагрівається вище 135 градусів. Судячи з усього, це резистор снабера, і я б щонайменше поставив його на більшу потужність.
Моделька на 100 ватів, відповідно, 20 ампер.
Тут ми переходимо до ще звичнішого формфактора — справжня класика, розміри 199х97х42мм
Тут навіть коментувати нічого, усе типово для таких блоків живлення
Компонування, схемотехніка — усе настільки класичне, що аж ностальгія бере, одразу згадуються щонайменше нульові.
Вхідний фільтр є: і дросель, і X-конденсатор, і термістор — загалом увесь необхідний мінімум.
На вхідних конденсаторах зазначено 220мкФ, але це ми перевіримо.
Схемотехніка звична, на базі TL494б/KA7500 та їхніх численних клонів.
Транзистори 13007, для потужності 100 ватів більш ніж достатньо.
Тут також маємо цілу низку Y-конденсаторів, що добре.
Вихідна діодна збірка на 30 ампер і 100 вольт; я б краще застосував на 40 ампер і 45 вольт — нагрівання було б меншим.
Через особливості топології тут на виході є накопичувальний дросель, у цьому випадку — на одному кільці з порошкового заліза.
На виході п'ять конденсаторів по 2200мкФ 16 вольт, чого цілком достатньо і за ємністю, і за напругою, хоча за напругою вистачило б і 10 вольт.
Плата акуратна, чиста, недоліків не помітив. Тут узагалі складно напартачити, але все ж у декого це іноді виходить.
Але тут і зазори достатні, і є проріз під трансформатором гальванічної розв'язки (ТГР).
Зазначу, що в платі є отвори навпроти кріпильних отворів блока живлення — дуже продумано, гвинт у плату не вкрутите.
Під час вимірювання ємності я зіткнувся з проблемою. З вхідним конденсатором усе гаразд: мультиметр показав 95мкФ, Fnirsi був менш оптимістичним — 90мкФ, але це зумовлено режимом вимірювання. У будь-якому разі ємність близька до заявленої (має бути 110) і нормальна для потужності 100 ватів.
А от із вихідними все було складніше: мультиметр узагалі відмовився вимірювати, а Fnirsi, по-перше, якось сильно занизив ємність, а по-друге, покази помітно плавали. А коли я від'єднав зміщення, покази почало буквально кидати від нуля до 14000мкФ.
Довелося дістати старенького XJW01, який показав молоді, як треба вимірювати: 10600мкФ, і при цьому покази були практично ідеально стабільними — якщо й коливалися, то лише в молодшому розряді. Водночас і результат вимірювання схожий на реальний.
Спочатку на виході було 5.16 вольта, можна змінити в діапазоні 4.64-6.15 В, для тестів я виставив 5.01, налаштування трохи грубе.
Захист налаштований приблизно на 24 ампери, що для блока живлення на 20 ампер цілком нормально.
ККД у діапазоні 1-23 А з кроком 1 А становить приблизно 71-72%, типово для бюджетних моделей із такою топологією.
Пульсації без навантаження та за струмів 7, 14 і 21 ампер.
Тут загалом цілком прийнятно: 100 мВ у найбільш навантаженому режимі, але, по суті, пульсації майже не залежать від навантаження, і за струму 14 А становлять близько 85-90 мВ. Загалом нормально з огляду на чималий струм, та й узагалі 2% пульсацій — це нормально.
На низькій частоті за максимального струму почали помітно з'являтися піки на частоті 100 Гц, але, знову ж таки, усе в межах норми.
Термопрогрів проводився за струмів 10, 15 і 20 ампер.
1. Початкова напруга без навантаження — 5 вольт
2. Під струмом 10 А трохи просіла, до 4.98 вольта.
3. За струму 15 А на вже теплому блоці становила 4.96 вольта
4. За 20 А на прогрітому блоці становила 4.94 вольта
5. За 20 А на гарячому маємо 4.93 вольта
6. Після зняття навантаження напруга піднялася до 4.96 вольта.
Отже, маємо залежність від струму близько 30-40 мВ за 20 А та залежність від температури близько 40 мВ; в обох випадках залежність від'ємна, але цілком у межах норми.
Що маємо з температурами.
10 ампер — на трансформаторі 50, на транзисторах 47.5 градуса, діодна збірка нагрілася до 69 градусів, а вихідний дросель — майже до 100.
15 ампер — трансформатор 58, транзистори 61, вихідний діод 94 градуси, а дросель — 120 градусів. Поки що претензія лише до вихідного дроселя.
20 ампер — трансформатор 68 градусів, транзистори 86 градусів, вихідна діодна збірка 120 градусів, на дроселі тепловізор зашкалив, отже, температура точно перевищила 135 градусів.
Блок не витримує 20 А, його максимум — 15 А. Якщо встановити потужніший дросель і принаймні додати термопасту між тепловідводом діодної збірки та корпусом, працюватиме краще. Ще один варіант — встановити доречнішу діодну збірку, розраховану на більший струм і нижчу напругу.
А ще добряче нагрівалися резистори снабера — приблизно до 131 градуса, краще встановити потужніші
Наступна модель, 150 ват, 30 ампер.
Розміри такі самі, як у попередньої: 199х97х42мм
Конструктивно повністю повторює попередню.
Та, власне, це і є попередня модель, яку заміною деяких компонентів масштабували для збільшення потужності: ліворуч 100 ват, праворуч 150, а на платі взагалі зазначено 180. Загалом це цілком нормальна практика: так можна трохи погратися з ціною, якщо вам не потрібна більша потужність.
Є деякі зміни, які я зазначу нижче.
1. Діодний міст і вхідний фільтр ідентичні
2. Вхідні конденсатори також залишилися без змін, хоча зазвичай у такому разі встановлюють конденсатори більшої ємності.
3. Транзистори замінили, тепер це 13009. Чорт, я автоматично вказав їхній тип :)
4. Вихідна діодна збірка на 40 А і 45 вольт — така мала бути в попередній моделі, а тут уже варто ставити дві.
5. Дросель намотаний на двох кільцях, та й тепер обмотка складається з трьох дротів, а не з двох.
6. Вихідних конденсаторів, як і було, 5, і вони розраховані на ті самі 16 вольт, але тепер мають ємність 3300 мкФ.
Поки що бачимо, що майже всі необхідні зміни внесено, причому пропорційно збільшенню потужності.
Оскільки вихідний струм у 1.5 раза більший, тут встановили вже не 2, а три шунти. Тобто умовно кожен шунт відповідає приблизно за 11-12 ампер вихідного струму; якщо раніше було 23-24 А, то тут можна очікувати близько 34-35 А.
Оскільки в мене виникли труднощі з вимірюванням ємності, найімовірніше, через баластний опір на виході — у 5-вольтових блоків він зазвичай низький, — далі я проводив вимірювання за допомогою свого старенького LCR-метра.
На вході 91мкФ, як і було, на виході близько 14000мкФ, що майже відповідає заявленій ємності. ESR трохи завищений, бо вимірював уже на клемах, а не безпосередньо на платі.
На виході було 5.16 вольта, можна змінювати в діапазоні 4.72-6.17 вольта, виставив близько 5 вольт.
Захист перевіряв під час вимірювання ККД: блок вимикається за струму близько 34 ампера, як я й думав.
ККД вимірював у діапазоні 1-33А з кроком 2А, останній етап — з кроком 1А.
При цьому я отримав близько 76-78%, і це типово для таких блоків живлення.
Пульсації вимірював без навантаження та за струмів 10, 20 і 30 ампер.
За максимального струму було близько 65-70мВ, що навіть дуже добре й точно краще, ніж у попередньої моделі, де було близько 90-100мВ.
На частоті 100 Гц пульсації помітно більші: вхідні конденсатори ж залишилися ті самі, що й були. Але, на мій погляд, вони цілком нормальні, тим паче навряд чи хтось використовуватиме ці блоки живлення для аудіотехніки.
Випробування під навантаженням проводив у трьох режимах: 15, 22.5 і 40А, тобто 50, 75 і 100% навантаження.
1. Без навантаження напруга рівно 5 вольт
2. За 15А просіла до 4.97 вольта, поведінка схожа на попередню модель.
3. За 22.5А на теплому блоці маємо 4.94 вольта
4. За 40А на вже прогрітому блоці отримав 4.91 вольта
5. За тих самих 40А, але вже на гарячому блоці, маємо 4.89 вольта
6. Після зняття навантаження напруга піднялася до 4.94 вольта.
Тут залежність від струму й прогрівання трохи більша, я б навіть сказав, що вона зростає пропорційно збільшенню потужності: 60мВ від прогрівання і 50мВ від навантаження. Але це цілком нормально: у такому разі можна просто від початку трохи підвищити напругу, що тут і зробили.
Температурні режими.
15А — трансформатор 47 градусів, транзистори 41 градус, діодна збірка 59, дросель близько 70 градусів.
22.5А — трансформатор 61.5 градуса, транзистори 54, діодна збірка 83, дросель 102 градуси.
40А — трансформатор 79, транзистори 75, діодна збірка 110, дросель понад 135 градусів.
Картина схожа на попередню: 75% потужності блок витримує нормально, а за 100% перегрівається. І знову ті самі компоненти — діодна збірка та дросель. По суті, я б щонайменше намотав дросель дротом більшого перерізу або більшою кількістю дротів і, як писав раніше, поставив дві діодні збірки замість однієї.
І пара найпотужніших блоків у цій лінійці — 200 ват, 40 ампер.
Розміри 197х109х50мм.
Тут є два варіанти виконання: з пасивним і активним охолодженням. Почну з першого.
Конструктивно це все той самий блок живлення, що й попередні моделі, але трохи збільшений.
Компонування таке саме, але є деякі зміни. Щонайменше впадає в око, що на вході тут два термістори, а вихідних конденсаторів якось мало.
Заявлена ємність вхідних конденсаторів — 470мкФ, або 235мкФ за послідовного з'єднання.
«Гаряча» частина практично ідентична попереднім, особливо версії на 150 ват.
Транзистори ті самі, що й у версії на 150 ват, — 13009.
Діодних збірок тут уже дві, по 30 ампер 45 вольт.
Вихідний накопичувальний дросель намотаний чотирма дротами на кільці із сендасту, найімовірніше. Це ефективніше, тому тут він на одному кільці.
Вихідних конденсаторів три, по 2200мкФ 10 вольт. Як на мене, для вихідного струму 40А ємності замало.
Шунтів, відповідно, 4 — пропорційно збільшенню струму порівняно з попередніми моделями.
Цікаво, що цей БЖ настільки уніфікований, що навіть розпаяли вузол живлення вентилятора. До речі, поруч видно маркування на платі, що позначає радіатор. Як на мене, він тут справді не завадив би, особливо з огляду на пасивне охолодження.
На платі є необхідні зазори й прорізи, але є зауваження до трасування: вузькі доріжки до конденсаторів зазвичай негативно позначаються на пульсаціях на виході та перешкодах в ефірі.
Особливо в цьому випадку ширина доріжок критична, бо блок хоч і лише на 200 ват, але струм становить 40 ампер.
Але доріжки — дрібниця порівняно з теплорозподільною пластиною. По-перше, вона без термопасти, а по-друге, хоч після розбирання я й поставив її точно в те саме положення, що й раніше, між корпусом і пластиною все одно утворилася помітна щілина.
Я неодноразово писав, що це криве рішення — і в прямому, і в переносному сенсі. Дуже великий шанс, що прилягання буде поганим і нормального відведення тепла не буде. Пластину треба щонайменше закріпити на два гвинти, вона має бути рівною, а між нею та корпусом має бути термопаста.
Ємність вхідного фільтра — 130 мкФ за заявлених 235 мкФ. Схоже, тут підроблені конденсатори.
На виході теж трохи менше від заявленого, але не так критично. А от ESR у 18 мОм для струму 40 А — це явно забагато.
Струм спрацьовування захисту — близько 43,5 А, трохи нижче розрахункового з огляду на кількість шунтів, але це цілком нормально: масштабування тут не завжди точно кратне збільшенню кількості шунтів.
ККД у діапазоні 2–40 А з кроком 2 А. І тут я отримав навіть понад 80%, щоправда, на вузькій ділянці. Але все ж чимала заслуга в цьому належить типу осердя вихідного дроселя, а також двом вихідним діодам замість одного.
Пульсації без навантаження та за струмів 13, 26 і 40 А.
Ну, так, забагато: 150–170 мВ за струму 40 А. Але цього й слід було очікувати: ESR вихідного фільтра досить великий. До того ж мені не сподобалася неприємна гребінка на самих осцилограмах. Частково це може бути наслідком трохи кривого трасування, але перевіряти я цього, звісно, не буду :)
На частоті 100 Гц картинка не дуже приємна: пульсації на цій частоті так і лізуть, виглядає вельми негарно.
Ні, зазвичай це не надто впливає, але все одно неприємно. Найімовірніше, частково це через занижену ємність вхідного фільтра, що також може скорочувати ресурс конденсаторів, а частково — через малу ємність вихідних конденсаторів, трасування та інші параметри самих зазначених компонентів.
Спочатку тест під навантаженням виглядав як 10-20-30-40 А, але 10 А я прибрав із фото, бо це була просто перевірка: чи прийнятний тепловий контакт вихідних діодних збірок, чи треба переробляти.
1. Без навантаження — 5,1 вольта
2. За струму 20 А — рівно вольт
3. За 30 А на теплому блоці живлення — ті самі 5 вольт
4. За 40 А на вже прогрітому блоці маємо невелике просідання — до 4,99 вольта.
5. На гарячому блоці за 40 А — усе ті самі 4,99 вольта
6. Після зняття навантаження знову маємо 5 вольт.
Загалом стабілізація напруги просто чудова: залежність від струму становить буквально 10 мВ, та й то за максимального значення. Одне слово, тут тверді 5 балів.
А тепер — температури компонентів у різних режимах.
20 А — трансформатор 61 градус, транзистори 43 градуси, діоди 74 градуси, дросель 55. Майже ідеально, якби не діоди.
30 А — трансформатор 79, транзистори 51, діоди 105, дросель 85 градусів. І знову діодні збірки гріються сильніше за інші компоненти.
40 А — трансформатор 101 градус, транзистори 70, діодні збірки 126, дросель 125 градусів.
І знову маємо блок живлення, для якого тривалий максимум становить 75% від заявленого. Причому, по суті, за максимального струму нормальна температура лише у транзисторів, решта перегрівається: трансформатор, діоди, дросель, навіть плата нагрівається понад 135 градусів. Але останнє було передбачувано, я про це писав.
.Цікава різка залежність температури обмоток від струму: якщо за 30 А все чудово — 84 градуси, то за 40 А вже шалені 127 градусів, а всередині обмотки, вочевидь, ще більше.
Загалом можна сказати, що проблему поганої теплорозподільної пластини нівелював перегрів інших компонентів.
Ну і останній на сьогодні блок живлення — ті самі 200 ватів, 40 амперів, але вже з активним охолодженням.
Розміри ті самі: 197х109х50мм.
Тут, по суті, на перший погляд майже те саме, але кришка без отворів, а до неї прикрутили потенційне джерело проблем — дешевий китайський вентилятор.
Але якщо покласти ці два блоки живлення поруч, стає зрозуміло, що відмінностей набагато більше, ніж колір плати чи розташування трансформатора.
У вхідному фільтрі на один X-конденсатор більше.
Резистори снабера потужніші
Плата не з гетинаксу, а зі склотекстоліту
Вихідний дросель, щоправда, простіший, хоч і великий, але так часто роблять, якщо є активне охолодження
Діоди встановлені на радіаторі, про який я писав щодо попереднього блока на 200 ватів
Вихідні конденсатори «жирніші», і їх чотири, а не три.
Тобто вже можна сказати, що цей блок явно потужніший за попередній, а з огляду на активне охолодження, найімовірніше, потужніший за 200 ватів.
Суб'єктивно плата виглядає якіснішою, але здебільшого завдяки склотекстоліту, який і справді кращий за гетинакс. Звісно, сучасний, навіть китайський, гетинакс кращий за те сміття з доріжками, які відвалюються, щойно до них піднести паяльник, але все одно він поступається склотекстоліту.
1. Фільтр, діодний міст на 8 амперів, а не на 4
2. Конденсатори також на 470 мкФ (заявлених), але на 250 вольтів, а не на 200
3. Навіть вузол ШІМ-контролера виглядає якось повнішим
4. Щоправда, транзистори ті самі — 13009, але тут їх цілком вистачає
5. Діодні збірки також на 45 вольтів, але на 40 А, а не на 30.
6. Чотири конденсатори по 3300мкФ 16 вольтів, а не три по 2200 на 10.
Тобто навіть у дрібницях уже є чимала різниця.
Ємність вхідних конденсаторів так само помітно не дотягує до заявленої, але в попереднього вони були по 260мкФ за заявлених 470, а тут — 290. Різниця невелика, але вона є.
На виході — понад 13000мкФ і 11мОм, хоча тут я вимірював на вихідних клемах, тобто насправді це десь ближче до 9-10мОм.
Напруга на виході спочатку була помітно завищена, діапазон регулювання — 4.04-5.75 вольта. Далі я, звісно, виставив значення якомога ближче до 5 вольтів.
Навіть шунтів тут 5 штук замість 4, тобто за розрахунками струм спрацьовування захисту має бути близько 50+ амперів. Та ну, китайці взяли блок на 50 А і промаркували його як 40 А?
Для перевірки захисту взяв навантаження на 50 А. Можна було, звісно, взяти й на 120 А, але це дуже незручно. Чомусь думав, що 50 А не вистачить, але обійшлося.
На фото видно, як зростає струм навантаження. Річ у тім, що тут він збільшується плавно: струм досяг максимальних 50 А, і лише потім почала знижуватися вихідна напруга.
Припускаю, що я потрапив у граничний режим: на холодну струм був більшим, але в міру нагрівання шунтів почав знижуватися. По суті, тут реальний струм, найімовірніше, близько 49-49.5 А. Виходить, цей блок ближчий до 225 ватів, ніж до 200.
А от із ККД справжня біда: оцінював у діапазоні 2-40 А з кроком 2 А. За малих значень потужності отримав від 56%, але це, найімовірніше, через вентилятор. Та й посеред діапазону було лише 77.5% проти 80 у попереднього — можливо, через дросель і вентилятор.
Пульсації без навантаження та за струмів 13, 26 і 40А.
Ну, тут картина явно краща, ніж у попереднього, і це добре помітно: навіть за 40А маємо близько 60-70мВ проти 160-170 у попереднього. Нижчий ESR конденсаторів багато вирішує.
Навіть на 100 Гц пульсації помітно менші. Щоправда, змінився і їхній характер, але викиди 100Гц та й загальна величина помітно менші.
Тут термопрогрів проводився за дещо спрощеною програмою,
Спочатку навантажив на 20А, а потім майже на пів години — на 40А.
1. Без навантаження — 5.01 вольта
2. За 20А напруга знизилася до 5 вольт
3. На прогрітому блоці за 40А напруга знизилася до 4.98 вольта.
4. Від мережі при цьому споживаємо 261 ватт.
5. На гарячому блоці за 40А маємо 4.98 вольта, після зняття навантаження напруга піднялася до 5 вольт.
Тут результати також близькі до ідеальних: втрачаємо 10мВ під час прогрівання і ще 20мВ через залежність від навантаження.
Температури.
20А — трансформатор 40 градусів, транзистори 34 градуси, діоди 54 градуси, дросель 46 — просто ідеально
40А — трансформатор 57, транзистори 57, діоди 102, дросель 80.
Ну, тут, мабуть, зауваження лише до діодів, хоча, справедливості заради, корпус був закритий не до кінця, бо під час тесту доводилося знімати кришку. Але в будь-якому разі температурний режим набагато кращий, ніж у попереднього, тому я й думаю, що це радше БЖ на 225 ватт, 45А, ніж на 200/40.
Висновки
10 ватт — На диво непоганий блок живлення, реально видає до 15 ватт, непогана елементна база, зібраний акуратно. Йому б зменшити струм спрацьовування захисту та додати вихідний фільтр, але й так усе цілком нормально.
25 ватт — Я б сказав, що загалом непогано, але насправді це варіант максимум на 4 ампера тривалої роботи, далі перегріваються діоди.
40 ватт — Дуже непогано: і ємність на вході нормальна, і основні компоненти не перегріваються, і легко тягне 10А, захист спрацьовує на 11.5А — теж нормально, і пульсації невеликі. Але якби вихідний дросель був потужніший, було б супер — тоді тягнув би 10А і тривало.
100 ватт — Непоганий блок живлення на 75 ватт: і за якістю складання, і за результатами тестів. Але 100 ватт він не тягне, перегрівається вихідний дросель, та й конструкція з теплорозподільником так собі.
150 ватт — Результати по суті близькі до моделі на 100 ватт, реальна потужність — 75% від заявленої, пульсації нормальні, але знову перегрівається дросель і помітно нагрівається вихідна діодна збірка. Причому, думаю, діодна збірка грілася радше через невдалу конструкцію.
200 ватт пасивний — Це просто дежавю: ті самі 75% від заявленого, але тепер за 100% навантаження гріється все — трансформатор, діодні збірки, дросель. Тобто БЖ просто не тягне свою потужність, і простими змінами його не поліпшити. Додасте радіатор, збільшите дросель — усе одно грітиметься трансформатор, тож апгрейд нерентабельний. Та й за пульсаціями він так собі, отже, довелося б іще й конденсатори міняти — і на вході, і на виході. Мабуть, сподобалася відмінна стабілізація напруги.
200 ватт активный — А тут картина зовсім інша: блок легко тягне свої 200 ватт і, думаю, потягне й більше, наприклад 225-230 ватт. Пульсації в нормі, нагрівання в нормі, конструкція теж краща: тут уже не теплорозподільна пластина, а цілий радіатор. Але з вхідними конденсаторами обдурили, є сенс збільшити їхню ємність. А найбільше мені не подобається наявність вентилятора, точніше, дешевого китайського вентилятора. Стояв би там Sunon — слова б не сказав, хіба що про проблеми з пилом. А так усе неоднозначно: тільки для чистих приміщень.
Якщо коротко, повністю успішно пройшли тести лише моделі на 10, 40 і 200 ватт з активним охолодженням. У моделі на 25 ватт перегріваються діоди, у моделей на 100, 150 і 200 ватт із пасивним охолодженням реальна потужність становить 75% від заявленої; є зауваження до конструкції та компонентів. Водночас у всіх блоків відзначу досить акуратне складання.
На сьогодні в мене все, дякую за увагу. Дуже сподіваюся, що було корисно, і дякую Віталію за надіслані для тестування зразки.
Цю сторінку знайшли, коли шукали:
усилитель двухполярный
усилитель двухполярный
Ця модель є у зведеній таблиці: Порівняння блоків живлення: пульсації, ККД і нагрів
Цифри з цього огляду є в базі вимірювань: Блоки живлення
Порахувати самомуУсі калькулятори
Товари зі знижкою
Вас може зацікавити
Товари зі знижкою
Підтримати проєкт
Усі матеріали на сайті та поради безкоштовні, однак ми будемо вдячні за підтримку проєкту та каналу!
Коментарі9
Обговорити на форуміЄ запитання чи власний досвід? Обговоріть статтю з автором і читачами: на форумі зручно показувати схеми та фото.
Перейти на форумКоментувати можуть зареєстровані читачі. Це займає хвилину, і можна увійти через той самий акаунт, що й на форумі.
УвійтиРеєстрація
Коментарі публікуються мовою оригіналу.