Короткий огляд малопотужного блока живлення

Цей огляд є своєрідним продовженням розповіді про компактні модульні блоки живлення, розпочатої в огляді подібної моделі від фірми Hi-Link. Але цього разу мені до рук потрапив блок від менш відомої фірми з іншою вихідною напругою, хоча й такою самою потужністю — 3 Ватти.


Як і минулого разу, у мене в руках компактний, практично герметичний блок живлення невеликої потужності. Такі блоки живлення використовують там, де велика потужність просто не потрібна, а крім того, їхня конструкція дає змогу встановлювати їх безпосередньо на друковану плату.

Замовив пару, як то кажуть, — раптом один загублю, а другий зламаю.


На перший погляд — один в один із Hi-Link серії HLK-PMхх.


1. Зверху — логотип виробника, а також короткі характеристики: діапазон вхідної напруги (90-264 Вольта), вихідна напруга (5 Вольт), вихідна потужність (3 Ватта).
Знизу — гладкий шар компаунду, тож умовно можна вважати, що блок живлення герметичний.
2. Одразу звернув увагу на певну кривизну виводів: таке враження, що внутрішні компоненти перед заливанням установили криво, причому в обох блоків живлення однаково.
3. З цікавості дістав попередній блок живлення, розрахований на ті самі 3 Ватта. Виявилося, що він трохи довший (34 проти 30мм), а висота й ширина однакові — 15 і 20мм відповідно.
4. Відрізняється й розташування контактів, причому тут воно протилежне: у Hi-Link відстань між вхідними виводами мала, а між вихідними — велика, у моделі, яку оглядаю, усе навпаки.
У цьому плані оглянутий варіант сподобався мені більше — електробезпека трохи вища.


Але перейдемо до тестів. Під час тестування використовувалися
1. Електронне навантаження ZKE EBC-A10
2. Мультиметр Uni-t UT-181A
3. Тепловізор
4. Осцилограф



Автоматичний тест для визначення наявності захисту від перевантаження та його порога.
Тест показав, що блок живлення:
1. Має захист: після спрацьовування напруга падає до нуля й через 1-2 секунди відновлюється
2. Максимальний вихідний струм — близько 600мА, що фактично впритул до заявленої потужності (5 Вольт 3 Ватта = 600мА).


Під час подальших тестів з’ясувалися ще деякі нюанси.
1. Без навантаження напруга на виході — 4.96 Вольта, усе в межах норми.
2. Якщо навантажити струмом 100мА, а потім зняти навантаження, то протягом кількох секунд на виході маємо близько 4.78 Вольта...
3. Через деякий час напруга досить швидко піднімається до початкових 4.96 Вольта.
4-8. Зі збільшенням струму навантаження вихідна напруга також зростає.
9. Часто спроба навантажити блок живлення струмом 600мА переводила його в режим захисту. Причому навіть після відновлення нормальної роботи нормально навантажити його можна було лише секунд через 20-25; до того часу блок живлення знову переходив у режим захисту навіть за струму 100мА.


Приблизно так виглядав попередній тест зі збільшенням струму навантаження. Струм 0.6 Ампера блок живлення фактично не видає, тому подальші тести я проводив за максимального струму 580мА.


Для коректнішого вимірювання пульсацій я живив навантаження від стабілізованого трансформаторного блока живлення, а щуп осцилографа під’єднав через фільтр із двох конденсаторів (1мкф+100нФ). Крім того, про всяк випадок переконався, що немає контуру заземлення з комп’ютером (я ще не зробив повної гальванічної розв’язки навантаження): під час від’єднання від комп’ютера форма й розмах сигналу не змінювалися.


Розмах пульсацій досить великий: від 300мВ за струму 200мА до 400мВ за струму 580мА. Для блока живлення з вихідною напругою 5 Вольт це забагато.


Мене якось просили порівняти роботу двох осцилографів: нового з живленням від мережі та старого з живленням від акумулятора. Фактично я отримав приблизно те саме, що показав вище, лише трохи менше: 250 і 350мВ відповідно за струмів 200 і 580мА.
Тут також видно, що проміжки між тактами роботи контролера неоднакові — це було помітно й вище. При цьому частота роботи без навантаження помітно нижча, ніж під навантаженням.


А от із нагріванням тут усе чудово: спочатку блок живлення деякий час працював за 50% навантаження, потім я навантажив його струмом 580мА й залишив більш ніж на пів години. Температура корпусу піднялася до 50 градусів. Велику роль тут відіграє залита конструкція, яка є непоганим розподільником тепла.


Минулого разу я не розбирав блок живлення: частково тому, що його фото є в інтернеті, частково тому, що він був куплений, а частково тому, що розібрати його, не пошкодивши, вкрай складно.
А тут у мене було два блоки живлення, власне, один із них від початку брався на розбирання.

Отже, знімаємо пластик. Не скажу, що це просто, але за деякий час я все-таки його зняв.


Усередині виявилася друкована плата з погано відмитим флюсом. До речі, спочатку я думав, що плата стоїть криво, бо щось виступає і перекошує її під час встановлення в корпус перед заливанням. Але виявилося, що їй ніщо не заважає, і як тоді виходить, що виводи криві...


Рідин для розчинення компаунду в мене якось особливо й немає, тож довелося спробувати ацетон. Як виявилося, він трохи розм’якшує верхній шар компаунду, і його можна потроху зішкрібати.


Послідовно заливаючи, зішкрібуючи й знову заливаючи, я все-таки зняв частину компаунду й з’ясував, що:
1. Вхідний конденсатор має ємність 4.7мкФ
2. Вихідний — 100мкФ 16 Вольт
3. Є міжобмотковий конденсатор для придушення перешкод, але здивувало, що його компаунд відносно легко розм’якшується ацетоном, причому легше, ніж компаунд, яким залитий БЖ.


На якомусь етапі мені це страшенно набридло. Тим паче, що спочатку робота йшла більш-менш активно, можна було зчищати по 0.5мм, а потім усе майже зупинилося, і я вирішив, що досить.


Загалом маємо найзвичайнісінький простий блок живлення, керує ним ШІМ-контролер, вхідного фільтра, зрозуміло, немає.


Стабілізація напруги здійснюється за обмоткою живлення ШІМ-контролера, вихідного фільтра також немає. У Hi-Link вихідний фільтр є, власне, тому він і трохи довший.


Минулого разу в коментарях обговорювали, куди застосувати такий блок живлення. Та хоча б для живлення невеликого годинника :)



І, звісно, висновки.
Так, друзі, це явно не Hi-Link, хоча принаймні цей блок живлення працює, не надто гріється, утримує напругу в допустимих межах, але водночас має підвищений рівень пульсацій, вихідний струм, який ледве дотягує до заявленого, і дивний алгоритм роботи захисту від КЗ.
Є й непрямі недоліки: розташування контактів протилежне до модулів Hi-Link, тож якщо припаяти один замість іншого, буде бах. Ну і певна кривизна контактів, що загалом виглядає просто неакуратно.

Другий блок живлення я, звісно, використаю, але рекомендувати не буду, адже приблизно за ті самі гроші можна купити Hi-Link, який під час тестів без жодних проблем видавав у півтора раза більший струм.