Блок живлення 68 Вольт 600 Ватт і ще трохи про перетворювач RD6006

Майже одразу після замовлення перетворювача RD6006 я подбав і про блок живлення до нього, але так сталося, що на своє замовлення я чекав дуже довго, тож продовження огляду неабияк затягнулося. Але, як то кажуть, краще пізно, ніж ніколи.


Отже, замовив я цей блок живлення 27 жовтня, коштував він $55.19, був купон на два долари. Замовив буквально через три дні після перетворювача, але отримав приблизно на місяць пізніше. До того ж продавець спочатку довго його відправляв, а потім у відповідь на моє скромне запитання «що за справи, бро?» видав номер для відстеження, який почав відстежуватися, але за кілька днів надіслав інший номер — найімовірніше, вже саме від моєї посилки.
Ну а крім усіх цих нюансів, замовлення, схоже, везли кур’єрські равлики — я вже втомився чекати.

Але все закінчилося добре, і я таки забрав із пошти коробку зі своїм замовленням. До пакування взагалі жодних питань: картонна коробка, усередині «матрац» із повітрям і друга коробка.


Корпус блока живлення виявився настільки відполірованим і рівним, що його цілком можна використовувати замість дзеркала. До того ж жодного відбитка пальця — зовнішній вигляд просто ідеальний.


Розміри блока живлення дуже схожі на розміри його «молодших братів» потужністю близько 300–500 Вт: довжина й ширина лише трохи більші, зате висота помітно більша — близько 65 мм. Блок без пакування важить майже 1.2 кг.


Збоку, де немає кожуха, також є кріпильні отвори й наклейка з характеристиками: вихідна напруга 68 В, струм 8.5 А.
Загалом у продавця великий вибір блоків живлення з різною напругою, і купив я його саме тому, що була модель на 68 В. Звісно, можна було взяти модель на 60 і «розігнати» до 65–67 В, або на 72 і відповідно знизити напругу до тієї самої. Але просто трапився варіант із відповіднішою напругою — його й купив.


Є два варіанти БЖ — на 500 і 600 Вт, із купою варіантів вихідної напруги. Цікаво, що продавець пропонує відправлення з РФ, але не спокушайтеся: там є лише модель на 500 Вт і 36 В... такі справи.

Заявлені на сторінці характеристики
1, вхідна напруга: 100–120VAC або 200–240 VAC, одна вхідна напруга
2. Вихідна напруга: 12 В, 13,5 В, 15 В, 24 В, 27 В, 36 В, 48 В, 60 В, 68 В, 110 В
3, вихідний струм: 0–50A
4, робоча частота: 47 ~ 63 Гц
5, тип захисту: від короткого замикання, перевантаження, перенапруги, перегрівання
6. Відведення тепла: вентилятор охолодження
7. Робочий стан: зелений індикатор
8, вага: 1,5 кг
9, гарантія 2 роки
10, вхідна потужність: 500 Вт/600 Вт (мабуть, усе ж вихідна, прим. автора)




Зверху є наклейка з інформацією, що блок живлення має функцію автоматичного ввімкнення вентилятора залежно від температури, а нижче — попередження перевірити перемикач напруги живлення 110/220 В, хоча такого перемикача тут немає.
А гарантійна пломба частково пояснила, чому продавець так довго відправляв моє замовлення. Річ у тім, що замовив я його наприкінці листопада, а на наклейці вказана дата виготовлення — листопад 2019 року. Припускаю, що продавець збирає замовлення, а потім передає їх на фабрику, де виготовляють партію блоків із потрібними характеристиками, адже, по суті, відмінності між ними не такі вже й великі, та й стосуються переважно вторинного кола.


Клемник із кришкою, праворуч — резистор регулювання вихідної напруги та світлодіодний індикатор її наявності.


Система охолодження активна, що для таких блоків очікувано. Але, на відміну від менш потужних блоків, тут вентилятор працює на вдув, тобто подає повітря всередину блока живлення, а отвори для виходу гарячого повітря розташовані біля клемника та збоку. Перевага такого охолодження — довший строк служби вентилятора, адже крізь нього проходить холодне повітря, а не гаряче, як у першому випадку.


Усередині все дуже акуратно й гарно.


Крім того, це той рідкісний випадок, коли фото на сторінці товару майже повністю відповідають тому, що надіслали насправді. Виняток — вихідна частина: у моєму блоці встановлена одна діодна збірка, а на фото товару їх дві. Найімовірніше, фотографували модель із нижчою напругою, але більшим струмом, тому збірок дві. Також на фото продавця є перемикач 110220 і конденсатори трохи іншого вигляду.


Схему блока живлення цього разу я не креслив, тож компенсую це трохи більшою кількістю фото й дещо докладнішим описом окремих вузлів.

1. Вхідний фільтр змонтований майже повністю: є синфазний дросель і два X-конденсатори, але запобіжник маленький, а про варистор зовсім забули, хоча місце для нього є.
2. На діодний міст установили радіатор, поруч видніється термістор 5D-20.
3. Вхідні конденсатори мають ємність 1000мкФ, напругу 200 Вольт, тож при послідовному з’єднанні виходить 500мкФ 400 Вольт — для «вузького» діапазону цілком прийнятно.
4. На друкованій платі є дві клеми для підключення перемикача 110220, але до них нічого не під’єднано. Можливо, так навіть краще й надійніше.

Одразу зазначу, що плата зі склотекстоліту, а не з дешевого гетинаксу, що останнім часом трапляється не так уже й часто.


Перше, що впадає в око, коли оглядаєш нутрощі, — трансформаторів якось забагато: зазвичай їх два, силовий і для керування транзисторами, а тут аж чотири.
Річ у тім, що, на відміну від звичних блоків живлення на базі набилої оскому TL494, тут застосовано не автозапуск, а окремий невеликий перетворювач, який живить ШІМ-контролер і вентилятор. Напруга на виході — 12-13 Вольт, точно не запам’ятав.
Великий плюс такого рішення — за бажання можна зробити регульований блок живлення з регулюванням майже від нуля, адже живлення ШІМ-контролера не залежить від вихідної напруги. Навіть виникла ідея так зробити.


Ще один трансформатор відповідає за вимірювання струму в колі первинної обмотки трансформатора — знову ж таки, на відміну від інших блоків живлення, де вимірювання відбувається на шунті у вторинному колі. Особисто мені більше подобається варіант із шунтом, але, найімовірніше, тут виробник пішов шляхом уніфікації, адже номінал шунта треба змінювати залежно від вихідного струму, а трансформатор можна використовувати той самий.
Також зверніть увагу на переріз проводів первинної обмотки силового трансформатора. До того ж вона явно намотана у два шари, бо розділена на дві напівобмотки.


ШІМ-контролер теж не TL494, а цілком собі SG3525D, який у подібних (та й будь-яких інших) блоках живлення майже не трапляється. Поруч — операційний підсилювач LM358. Спочатку я вирішив, що він відповідає за вимірювання струму, але все виявилося водночас і простіше, і складніше. Річ у тім, що на обидва його ОП подається напруга з терморезистора, причому один ОП керує вентилятором, а сигнал потім надходить на транзистор (між роз’ємом і підлаштувальним резистором). Другий ОП зміщує сигнал із трансформатора, і струм спрацьовування залежить від температури.
З недоліків конструкції: терморезистор «висить у повітрі», тому, по суті, вимірює температуру повітря «надворі», адже між вентилятором і терморезистором немає нічого, що виділяло б багато тепла.


На трансформаторі є маркування 89 68, відповідно, блок живлення розрахований на таку напругу. Вихідні обмотки — з двох проводів.
На вигляд магнітопровід трансформатора має цікавішу конструкцію, ніж у звичніших китайських блоках живлення.


На виході — великий дросель, чотири конденсатори 100мкФ 200 Вольт і діодна збірка на радіаторі. Також видно навантажувальний резистор на 10кОм.
Конденсатори досить габаритні для своєї ємності, тому цілком вірю, що вони справді на 200 Вольт. У мене такий самий за розміром конденсатор Samwha RD 470 мкФ 100 Вольт.


1. Вхідна діодна збірка GBJ1506, 15А 600В.
2. На виході MUR3060NCT, але даташита на неї я не знайшов. За запитом MUR3060 показує окремі діоди, але знайшовся опис MUR3060PT, де зазначено, що всередині пара діодів по 15А.
3. Послідовно з трансформатором під’єднано пару конденсаторів 2.2мкФ 400 Вольт, з’єднаних паралельно.
4. На платі є маркування FST-600 17.02.09


Діодну збірку встановлено на радіаторі, який не контактує з корпусом, що теж трапляється досить рідко. При цьому на самому радіаторі й друкованій платі є місце ще для двох збірок — знову ж таки, для блока живлення з більшим струмом.


Плату дуже легко вийняти з корпусу: треба лише викрутити чотири гвинти, що кріплять її до корпусу, і один гвинт, який притискає силові транзистори інвертора.


Поки відкручував транзистори, звернув увагу, що кришка кріпилася не в отворах корпусу, а в спеціально запресованих бобишках.
В інверторі застосовано пару польових транзисторів 25N50T. Найближчі схожі — це FQA25N50, 23.5А 600В.


Транзисторами керують через розв’язувальний трансформатор (ліворуч) і найпростіший драйвер, що складається з діода, транзистора й трьох резисторів. Схема примітивна, але помітно допомагає швидше закривати транзистори. Я якось описував таку.
Праворуч видно допоміжне джерело живлення. На виході — дешеві конденсатори Chang, які, мабуть, доведеться замінити, зате встановили дросель для зменшення пульсацій.


Вузол ШІМ-контролера й операційного підсилювача. Уже потім звернув увагу, що резистор R30 насправді не бере участі в роботі: нижній вивід іде «в нікуди», бо стабілітрон ZD1 не запаяний.


Загальний вигляд плати згори


І, відповідно, знизу.


Загалом із паянням усе відносно нормально, але знайшовся «косячок» у вигляді злиплих виводів. Хоча перевірка продзвонюванням показала, що контакту там немає, про всяк випадок роз'єднав їх.


Як я зазвичай пишу в оглядах, якщо в блоці живлення встановлені «безіменні» китайські конденсатори, то, найімовірніше, їхня реальна ємність відповідатиме заявленій — на відміну від варіантів, коли на них зазначено щось на кшталт Rubycon, Nichicon тощо.
Так виявилося і тут. Ємність вхідних — майже 1000 мкФ, вихідних — відповідно майже 400 (4х100). Вимірювання без випаювання спотворило результат, думаю, що насправді там саме 1000 і 100 мкФ відповідно.
На вході можна встановити конденсатори максимальним діаметром 30 мм, зараз там приблизно 25 мм. Висота конденсаторів — майже 50 мм, але можна спробувати «втиснути» і 55 мм.


Переходимо до тестів.
Спочатку перевіримо вихідну напругу та діапазон її регулювання.
Спочатку було встановлено трохи більше, ніж заявлено, хоча це не критично. Повний діапазон регулювання становив 62–81 В. Під час спроби встановити рівно 68 В з'ясувалося, що напруга трохи «пливе» вгору: виставили 68, а за хвилину там уже 68.06. Дрібниця, а неприємно.
Також зазначу, що блок живлення без навантаження помітно «дзижчить», але навіть за невеликого струму цей звук зникає.


Для подальших тестів я використав своє основне електронне навантаження. Оскільки його максимальна вхідна напруга становить лише 50 В, довелося встановити на виході 62 В (із такою напругою я вже працював, і навантаження витримувало). Але оскільки воно може вимірювати максимум до 50 В, на його екрані відображалася не реальна потужність, а струм × 50 В.
Без навантаження БЖ споживає близько 6 Вт. Вентилятор при цьому вмикається одразу, але напруга на ньому становить лише близько 6,5–7 В.

Помітив цікавий глюк: без навантаження — 61.92, із навантаженням — рівно 62. Навантаження споживає невеликий струм, але щоб він так впливав на вихідну напругу...


ККД вимірювався за вихідної напруги 62 В і струму навантаження 1–10 А. Зазначу, що ККД виявився дуже непоганим, але наприкінці тесту вихідна напруга зросла з початкових 62,00 В до 62.42.


Не менш дивно пройшла й перевірка реакції на перевищення вихідної потужності. За допомогою двох навантажень я навантажив БЖ струмом 12 А, тобто приблизно 750 Вт, але захист і не думав спрацьовувати.


Термопрогрів проводився без кожуха, оскільки знімати його «на ходу» трохи небезпечно. Але згори та збоку я закрив блок коробками, щоб імітувати кожух і не порушувати повітряні потоки.


Тест проводився в таких режимах:
20 хвилин зі струмом 3 А, потужність 186 Вт
20 хвилин зі струмом 6 А, потужність 370 Вт
20 хвилин зі струмом 8 А, потужність 500 Вт.

1. Самий початок тесту: на фото виділяються вузол снабера, транзистор керування вентилятором, трансформатор і трохи вихідного дроселя.
2. Через 20 хвилин добре видно нагрів снабера первинної обмотки, двох елементів паралельно вихідній діодній збірці та термістора.
3. Снабер у первинній обмотці дуже сильно нагрівається: за вихідної потужності 186 Вт температура резисторів становила близько 176 градусів.


1. Ще через 20 хвилин розподіл зон нагрівання майже не змінився, так само гріються снабери й термістор.
2. Але температура резисторів високовольтного снабера вже перевищує 200 градусів.
3. Наприкінці тесту все так само, змінилися лише температури. Але, наприклад, трансформатор буквально теплий: за потужності 500 Вт він нагрівся лише до 52 градусів.


Окремі вузли ближче.
1. Транзистори інвертора — 56 градусів
2. Снабер у первинній обмотці — 240 градусів.
3. Снабери паралельно вихідній діодній збірці — 132 градуси, вихідний дросель — близько 60 градусів.

Можу сказати, що розподіл температур дуже дивний. Зазвичай сильно нагріваються трансформатор і вихідний дросель, трохи менше — транзистори інвертора та вихідні діоди. Тут же температура всіх цих елементів не перевищує 60 градусів за потужності 500 Вт, зате гарячі резистори снаберів, особливо в первинній частині. Усе-таки 240 градусів за вихідної потужності 500 Вт — це забагато.


Перевірка залежності вихідної напруги від навантаження та температури.
1. Перед запуском без навантаження.
2. Через 25 хвилин за струму 3 А
3. Збільшив навантаження до 6 А
4. Через 20 хвилин за струму 6 А
5. Збільшив навантаження до 8 А
6. Через 20 хвилин за струму 8 А

Зміна напруги за годину прогрівання та за потужності від 0 до 500 Вт становила 0,7 В або трохи більше ніж один відсоток. Не дуже багато, терпимо, але просто не подобається.


1, 2. Завершення прогрівання: вихідний струм 8 А, потужність близько 500 Вт, від мережі споживається 578 Вт, ККД близько 87%.
3, 4. Зняв навантаження. Виходить, що більша частина зміни напруги була спричинена температурою — близько 0,6 В. Через 10 хвилин роботи без навантаження напруга повернулася до початкового значення.


Вимірювання пульсацій вихідної напруги в різних режимах.
Тут використовувалося одне навантаження, оскільки тест був короткочасним.


Перевірка проводилася в чотирьох режимах: без навантаження, за струму 3,3, 6,6 і 10 А, що відповідає потужності 205, 410 і 620 Вт.
Можу сказати, що для блока живлення з такою вихідною напругою та малою ємністю на виході розмах 150 мВ за потужності 620 Вт — це просто чудово.


На частоті 100 Гц пульсації мають гірший вигляд: даються взнаки короткі викиди, але основна частина перебуває приблизно на рівні 300 мВ. Навіть повний розмах з урахуванням коротких викидів вкладається в 650 мВ, або близько 1% від напруги.


Висновки щодо блока живлення згрупую наприкінці огляду, а поки перейду до невеликого доопрацювання та пояснень.

Під час огляду я часто згадував таку назву, як «снаббер». Спробую «на пальцях» пояснити, що це таке.
Під час роботи імпульсного блока живлення постійно відбувається перемикання транзисторів, передавання енергії в трансформатор, а потім із трансформатора в навантаження. Але оскільки ми з вами живемо в неідеальному світі, це стосується й компонентів.

Коли енергія «закачується» в трансформатор, а потім передається в навантаження через вихідні діоди, виникає невелика пауза, зумовлена двома чинниками:
Неідеальністю самого трансформатора
Часом відкривання вихідних діодів.

Через це під час закривання транзисторів на первинній обмотці трансформатора виникає короткий викид напруги, який бажано якось погасити. Для цього використовують снаббери, тобто «поглиначі», а в автомобільному світі — «ресори». Простий снаббер — це RC-ланцюжок, його виділено на схемі ліворуч. Крім того, подібні ланцюжки встановлюють паралельно вихідним діодам, щоб зменшити завади під час їх перемикання, а також частково для того, щоб він прийняв на себе перший «удар», поки не відкриється вихідний діод.

Зрештою снаббер перетворює всю «зайву» енергію на тепло. Але кількість цього тепла залежить і від того, наскільки добре з’єднані обмотки трансформатора. Для цього застосовують багатошарове намотування, у якому первинна та вторинна обмотки чергуються. Крім того, бажано, щоб провід обмотки займав усю площу каркаса, а також краще намотувати трансформатор не одним товстим проводом, а кількома тонкими.
Нагрівання снаббера також залежить від того, наскільки «швидкі» діоди встановлено на виході: що раніше вони відкриються, то більше енергії візьмуть на себе вихідні конденсатори. Саме тому має сенс ставити діоди Шотткі навіть за високих напруг, де, здавалося б, підійшли б і звичайні, адже падіння напруги на них уже буде порівнянним.

Розраховувати снаббер «за наукою» не дуже зручно, тому частіше застосовують «емпіричний» метод, тобто просто підбирають компоненти на основі досвіду моделювання інших блоків живлення та їхніх характеристик, насамперед потужності й трансформатора.


На змінному струмі конденсатор можна умовно вважати еквівалентом певного опору, а знаючи опір і напругу, можна обчислити струм і потужність, що виділяється на резисторах снаббера.

Спочатку тут снаббер складався з двох резисторів по 51 Ом, з’єднаних паралельно, і конденсатора 4,7 нФ. Робоча частота інвертора — 70 кГц. Опір конденсатора на такій частоті становитиме близько 483 Ом, що за напруги 150 В (у нас напівміст) дасть струм 0,31 А.
Сумарний опір резисторів становить 25,5 Ом. За струму 0,31 А падіння напруги буде 7,9 В, а за напруги 7,9 В і струму 0,31 А потужність на резисторах снаббера становитиме 2,45 Вт, або близько 1,2 Вт на кожен резистор.

Розрахунок дуже приблизний, оскільки не враховує багатьох чинників, зокрема несинусоїдальність струму, викиди тощо. Крім того, під час розрахунку струму я не враховував самі резистори снаббера. Але для оцінки цього мені вистачило.


Мені не хотілося вносити значних змін, тому я вирішив замінити штатний конденсатор на інший, ємністю 3,3 нФ, знову ж таки емпірично.
Оскільки його опір змінному струму пропорційно більший, має зменшитися і струм, а відповідно й нагрівання резисторів. Але наголошую: це дуже грубий метод.


Конденсатор випаяв із якогось фірмового БЖ, саме зі снабера, але заодно вирішив замінити й резистори на потужніші.
Може здатися, що перша смужка на старих резисторах синя, але це оптична ілюзія: насправді вона зелена, адже опір резисторів також становить 51 Ом. Найімовірніше, колір змінився через нагрівання.


Щоб зрозуміти, як працює снабер, правильно було б виміряти розмах викидів на первинному боці, але мені якось не хотілося туди лізти, та й для мене було важливіше, щоб на виході нічого не змінилося.
У підсумку розмах «голок» залишився приблизно таким самим або навіть став меншим. Ліворуч — до переробки, праворуч — після.



Зате температура резисторів значно знизилася: ліворуч — під час попереднього тесту з потужністю близько 390 Вт, праворуч — після 20 хвилин прогрівання за потужності 320 Вт (так уже вийшло). Різниця в нагріванні явно більша, ніж різниця у вихідній потужності.
Але скажу чесно: я все одно залишився незадоволений, хочеться ще краще. До речі, цю енергію можна навіть використати, наприклад, поставити діодний міст і живити щось у блоці, але це вже надто незручно.


У підсумку я зробив три доопрацювання:
1. Замінив елементи снабера
2. Поставив на виході пару конденсаторів 0.1мкФ. Один конденсатор стоїть замість навантажувального резистора: я його прибрав і замінив на купку SMD1206, установлених знизу плати, заодно трохи зменшивши опір. Тож формально доопрацювань чотири.
3. Притиснув терморезистор до радіатора вихідних діодів. Там навіть був отвір із різьбою — найімовірніше, просто «оптимізували» витрати. Тепер вентилятор поводиться трохи інакше: після ввімкнення поступово трохи збільшує оберти, буквально на 5-10% від початкових.
4. Це не доопрацювання, просто поставив позначки, у який бік обертати підлаштувальний резистор, щоб зменшити/збільшити струм спрацьовування захисту. Насправді я пробував робити 10 обертів і навантажувати БЖ, але захист так і не спрацював, хоча, мабуть, правильніше сказати — обмеження струму.


Про використання.

Спочатку я хотів установити блок трохи інакше — без кожуха й так, щоб залишити лише один вентилятор: або витяжний самого БЖ, або штатний корпусний вентилятор перетворювача. Була думка, щоб він протягував повітря крізь увесь БЖ.
Загалом думка непогана, але потім я все це покрутив і вирішив установити БЖ «як є», принаймні поки що.

Він став майже ідеально. Це радше для тих, хто планує купити такий корпус разом із перетворювачем «на виріст». Тобто БЖ на 600 Вт можна купувати й використовувати, можливо, навіть на 800 Вт уміститься.


1. Оскільки кріпильні отвори розташовані зовсім в інших місцях, я просто просвердлив корпус перетворювача, нарізав різьбу М3 і вкрутив короткі гвинтики.
2. Плата вентилятора теж стала як рідна, до того ж терморезистор навіть трохи заходить у корпус самого БЖ і точно обдувається повітрям із нього.
3. Проблема виникла з проводами: фазний провід від вимикача виявився закоротким, довелося обтиснути інший.
4. Напругу БЖ про всяк випадок регулював без підключеного перетворювача й плати вентилятора — мало що. Виставив на виході близько 66.5 Вольта.


Після огляду перетворювача RD6006 мене просили провести додаткові тести, що я й зробив.
1, 2. Подавання та зняття напруги 5 Вольт на виході перетворювача без навантаження.
3, 4. Реакція на підключення/відключення навантаження. На виході було виставлено 12 Вольт, постійно був підключений резистор 30 Ом, а паралельно до нього підключався (або відключався) резистор 3.3 Ома. Відповідно, тут реакція на зміну струму 0.4-4А і 4-0.4А.
Зазначу, що для зняття осцилограми з підключенням резистора доводилося робити це багато разів, бо пік униз траплявся рідко (1 раз на 7-8 спроб), тоді як пік угору був майже завжди.
5, 6. А це трохи цікавіший тест — перехід із режиму CV у CC і навпаки. Номінали тестових резисторів ті самі, як і напруга на виході — 12 Вольт. Різниця лише в тому, що вихідний струм було встановлено так, щоб під час підключення резистора 3.3 Ома перетворювач перейшов у режим CC. Ліворуч CV-CC, праворуч CC-CV.


Крім того, мене попросили провести тест із паяльником, що імітує відносно низькоомне навантаження з періодичним підключенням/відключенням. Для тесту використовувався паяльник TS100 після прогрівання та переходу в режим підтримання температури.

Спочатку я виставив на виході 24 Вольта, і все виглядало як звичайне зниження вихідної напруги. Але потім я вирішив підняти напругу до 25 Вольт, щоб було наочніше, і тут же сам зрозумів проблему та її масштаб.
На осцилограмі червоним я позначив виставлену напругу 25 Вольт, і, думаю, ви помітите, що насправді напруга не просто просідає на деякий час після підключення нагрівача, а й підвищується після його відключення.
За струму навантаження близько 3А напруга підвищується на 1-1.5 Вольта, а знижується на 4 Вольта. На мою думку, перетворювач цей тест провалив, ну а я додав до своєї скарбнички тестів ще один, дуже наочний, за що дякую читачеві, який його запропонував.


Також було запитання щодо температурної стабільності за високої напруги та великого струму. Я виставив 50 Вольт і задав струм навантаження 5А.
На старті було 49.996, через 10 хвилин — 49.978, різниця становила 10мВ. Після вимкнення навантаження напруга піднялася до 50.02, відповідно, різниця — 40мВ, хоча в моїх тестах зазвичай було менше.
Але в будь-якому разі тест температурної стабільності, на мою думку, пройдено.


За час від розпакування посилки до підбиття підсумків моя думка про цей БЖ кілька разів змінювалася на діаметрально протилежну.
Після розпакування, розбирання й огляду — та загалом непогано, акуратне складання (щоправда, не без косяків), відносно якісні комплектуючі, хороша схемотехніка, загалом сподобалося.
Після тестів — І це коштує понад 50 баксів? Здається, я сильно переплатив, мабуть, простіше було трохи доплатити (а то й не доплачувати) і взяти пару LRS-350-6, з'єднати послідовно й отримати 700 Ватт, та ще й із фірмовими БЖ. Щоправда, виникла б проблема з компонуванням через два вентилятори. Блок живлення дзижчав без навантаження, шумів вентилятором, нагрівав повітря снаберами, не хотів вимикатися під час перевантаження, змінював вихідну напругу залежно від навантаження та прогрівання. Загалом жах :(
Після невеликого доопрацювання й осмислення результатів тестів — Та загалом усе не так уже й жахливо: основні компоненти (трансформатор, транзистори, діоди, дросель) працюють із пристойним запасом, а проблема, по суті, лише в кількох речах:
1. Неправильний розрахунок снаберів
2. Економія на намотуванні трансформатора, як наслідок — поганий зв'язок між обмотками.
3. Дрібні недоліки: неприкручений терморезистор, доволі шумний вентилятор і писк без навантаження.

Трансформатор я, звісно, перемотувати не хочу, а от зі снабером ще пограюся, але результати вже є, і вони позитивні. Взагалі я намагався додати LC-фільтр між вихідними конденсаторами та виходом БЖ, але під'єднав його до кола ЗЗ (як це зазвичай і роблять), та отримав дикий свист під навантаженням. Зрештою просто прибрав фільтр, треба буде зробити трохи інакше.

Крім того, на користь БЖ «з Китаю» свідчить і те, що там без особливих проблем можна знайти варіанти на 60, 72, 80 Вольт тощо. Наприклад, асортимент фірмових БЖ у цьому плані набагато скромніший, а навіть якщо такі й є у виробників, до нас їх майже не привозять. Тож або «Китай», або ставити пару фірмових послідовно.
Зараз, здається, діє купон на знижку в 5 доларів, а продавець дає ще 2 долари під час купівлі від 39 — раптом стане в пригоді, посилання на різні варіанти БЖ.

Тепер щодо перетворювача.
Думаю, осцилограми досить красномовно говорять самі за себе. Якщо до підключення/відключення навантаження в мене особливих запитань немає — як я писав раніше, даються взнаки мала ємність вихідних конденсаторів і відносно «повільний» ШІМ-контролер, — то «паяльниковий» тест засмутив: виходить, що перетворювач можна загнати в режим, коли повний розмах пульсацій становитиме близько 5 Вольт.

На цьому, здається, все, але якщо у вас виникнуть запитання, буду радий відповісти. Сподіваюся, було корисно.