Блок живлення MeanWell HDR-15-24

Знову в мене огляд блока живлення, і мало того — знову на 24 вольти. Але цього разу йтиметься не просто про фірмовий блок живлення, а про модель із лінійки HDR, про яку я вже якось розповідав. І цього разу оглядаю наймолодший блок із цієї лінійки.


Спочатку про серію HDR. Це блоки живлення, призначені для встановлення на DIN-рейку. Водночас вони мають стандартні розміри, що дають змогу монтувати їх у звичайних електричних щитах: висота й глибина такі самі, як у звичайної автоматики.
До серії входять чотири типи блоків потужністю 15, 30, 60 і 100 Вт, і для кожної потужності є блоки живлення з різною напругою, тож можна підібрати найвідповідніший варіант.

Я вже оглядав блоки HDR-60 і HDR-100, а сьогодні оглядаю молодшу серію — HDR-15 потужністю 15 Вт.


Упаковка, як і в інших блоків, із невеликим «віконцем», крізь яке видно назву моделі. Збоку розміщено схему підключення різних блоків до мережі.


Інструкцій, гарантійних талонів та іншого в комплекті немає — лише сам блок живлення


Кому цікаво, може почитати даташит, а я під час огляду наводитиму лише потрібні фрагменти з нього.

До цієї серії входять п’ять варіантів блоків живлення з вихідною напругою 5, 12, 15, 24 і 48 вольт. У мене варіант на 24 вольти.


Ширина блока живлення становить 17.5 мм, що відповідає одному юніту. Висота така сама, як у звичайного АВ, а глибина трохи менша, тож, найімовірніше, у щиті передня панель буде врівень із панеллю щита.


Розміри у звичнішому вигляді.


1, 2. Вхідні й вихідні клеми втоплені в корпус, причому вхідні клеми розташовані знизу. Зверху й знизу є чимало вентиляційних щілин.
3. Клемники «ліфтового» типу, на вигляд досить якісні.
4. Фіксатор для встановлення на рейку не підпружинений, тому має два фіксовані положення.
5. Зверху розміщено всю необхідну для підключення інформацію, а також світлодіодний індикатор роботи й підлаштувальний резистор для встановлення вихідної напруги. Заявлений діапазон — 21.6-29 вольт
6. На бічну стінку винесено всю допоміжну інформацію.


Розбирається блок дуже просто: з боків треба відтиснути пару засувок. У розібраному вигляді він складається з трьох частин: корпусу, нижньої частини з фіксатором і власне плати.


Під час розбирання виявилася цікава «закладка» — відрізаний куточок якогось пакетика. Причому потрапити всередину він міг лише на виробництві... А там, судячи з усього, щось на кшталт металізованої плівки — могло й закоротити.


Зрозуміло, що монтаж дуже щільний: умістити якісний блок живлення, який відповідає всіляким нормам, у такий розмір не так просто.


Плата двошарова, монтаж двосторонній. Знизу розташовані ШІМ-контролер, діодний міст та інші дрібні компоненти.


1. ШІМ-контролер U28740. Заявлено автоматичне підлаштування частоти для зменшення ЕМП, можливість роботи в режимі обмеження струму, захист від підвищеної та зниженої напруги, а також від перевантаження.
2. На виході — випрямний діод, зворотний зв’язок на базі TL431, а для захисту від перенапруги паралельно вихідним клемам встановлено супресор.


1. На вході є мережевий фільтр із синфазним дроселем і X-конденсатором.
2. Не забули й про запобіжник — його встановлено на бічній платі під ізолятором.
3. Вхідний конденсатор має ємність 27 мкФ, виробник, судячи з вигляду, найімовірніше Rubycon. Праворуч видно термістор.
4. Також не забули й про варистор — тут він на 470 вольт.
5. Високовольтний транзистор SVF7N65C, на одному з виводів є феритова намистина.
6. На виході пара конденсаторів: Nippon Chemi-Con ємністю 220 мкФ і маленький Rubycon серії ZLH ємністю 100 мкФ, обидва на 35 вольт. Між конденсаторами встановлено синфазний дросель.


У цьому випадку схемою люб’язно поділився один із читачів блогу, за що йому величезне спасибі. Думаю, вона стане в пригоді в разі ремонту.


Зібрав усе назад і підключив до мережі. На виході 24.22 вольта, споживання — на межі чутливості ватметра.
Діапазон регулювання вихідної напруги — 20.8-29.9 вольта. Заявлено було 21.6-29, тож навіть із запасом. Регулювання не надто точне, оскільки підстроювальний резистор звичайний, але тут воно, по суті, й не потрібне.


З тестами виникли невеликі труднощі, адже моє електронне навантаження для такого БЖ дещо «грубувате»: за ручного вибору мінімальний крок установлення струму становить 10мА, а за автоматичного — 100мА, що знизило точність тестів.

Під час автотесту блок вимкнувся приблизно за струму 700-800мА, після чого автоматично перезапустився.


Під час ручного регулювання струму з’ясувалося, що блок має режим, у якому починає знижувати напругу, а не вимикає її повністю.
Максимальний струм становив 780мА, потім напруга почала знижуватися, а в захист БЖ перейшов за струму 910мА.


Заявлений ККД блока живлення — 86%, насправді вийшло 86-87%


Вимірювання рівня пульсацій на виході: в описі заявлено до 150мВ р-р, вимірював прямим підключенням щупа, у результаті отримав не більше 50мВ навіть у найгіршому режимі.
Нижче осцилограми без навантаження та за струмів 250, 500 і 750мА. Також помітно, що коротких викидів, так званих «голок», немає.


Ті самі режими, але за повільнішої розгортки. Пульсації на частоті 100Гц практично відсутні, видно лише ВЧ-шум.


Тест на нагрівання я вирішив провести за спрощеною схемою: навантажив блок живлення струмом 700мА за максимально заявлених 630мА й залишив так на годину. Розрив графіка наприкінці спричинений тим, що під час термозйомки я випадково закоротив вихідні клеми блока, але після усунення КЗ блок запустився, ніби нічого й не сталося.


Блок лежав на боці, що погіршує охолодження: вентиляційні отвори майже перестають працювати. Але водночас він не стояв в електричному щиті, тож фактично одне компенсувало інше.
Температура корпусу біля трансформатора становила 63 градуси, температура самого трансформатора — 81.5, у найгарячішій точці зі зворотного боку — 67.5 градуса.

Можна сказати, що температура на межі, але слід враховувати, що блок працював із 10% перевантаженням, тож, на мій погляд, усе нормально.


Стабільність вихідної напруги та її залежність від температури.
1. Блок прогрітий, струм навантаження 700мА
2. Блок прогрітий, без навантаження
3. Після охолодження.

У підсумку маємо: за навантаження 110% напруга просідає на 40-50мВ, але від температури майже не залежить — різниця становила лише 5мВ. За паспортом заявлена точність стабілізації 1%, фактично вийшло близько 0.2%.


Ну і, звісно, порівняння зі «старшими братами».
1. Той, що оглядаємо
2. HDR-60
3. HDR-100

Для повної колекції бракує лише HDR-30.


Уже після публікації огляду зі мною зв’язався відомий багатьом Електрошаман і сказав, що в серії HDR є також модель на 150Вт, та навіть поділився фотографіями, за що йому велике людське спасибі.
Ширина корпусу — 6 юнітів.


Причому поділився фотографіями не лише зовнішнього вигляду, а й нутрощів. Публікую одну з них тут.


Висновки.
А що тут, власне, сказати нового? MW укотре підтвердив, що виробляє якісні блоки живлення. Мабуть, єдине, до чого можу причепитися, — це сміття всередині корпусу, що мене справді дуже здивувало.
В іншому БЖ поводився нормально: немає питань ані до температури, ані до якості складання та комплектуючих, ані до точності стабілізації й запасу за струмом.


На сьогодні в мене все, сподіваюся, огляд був корисним.