SSD KingDian S280 480GB — просто швидкий SSD

Кілька місяців тому я таки «переїхав» на новий комп’ютер і під час «притирання» зіткнувся з однією складністю, зумовленою моєю роботою.
Огляд, тести, пояснення — як завжди, під катом.

Складність переїзду полягала в тому, що для роботи мені зазвичай потрібно тримати на комп’ютері певні оперативні дані. Коли я відставив убік старий комп’ютер, то в новий одразу встановив звичайний жорсткий диск обсягом 500ГБ (він трапляється в моїх оглядах).
Так я пропрацював приблизно місяць, усе було чудово, за винятком шуму: я ж хотів повністю безшумний комп’ютер. Чесно кажучи, я не очікував, що диск 2.5 дюйма буде таким шумним, а точніше — гудітиме. Крім того, через особливості конструкції корпусу комп’ютера він помітно нагрівався.
Гаразд, переніс усе на мережеве сховище, але користуватися ним було не дуже зручно, бо швидкість становила лише 100Мбіт. Тим часом я замінив роутер і отримав гігабіт, але дискомфорт усе одно залишився: достатньо було відкрити одразу 5-10 файлів розміром 2-3МБ, і ставало сумно.

Тобто я намагався розв’язати задачу альтернативними способами, але виходило, що жорсткий диск усередині — гріється й гуде, мережеве сховище — повільне, а точніше, має великі затримки. Тому вирішив встановити SSD, але оскільки обсяг файлів становив близько 240ГБ, вирішив, що потрібен SSD на 480ГБ.
Оскільки збереження даних для мене не надто важливе (щоденне автоматичне резервне копіювання всіх даних), та й сама швидкість роботи теж не має особливого значення, вирішив поставити китайський SSD.
Обійшовся він мені в 115 доларів, бо накопичилися поінти.

SSD продається в тоненькій картонній коробочці, яка навіть не пом’ялася в дорозі. Це було трохи дивно, адже буквально кілька днів тому я отримав свердла, і там коробку буквально стиснули рази в півтора.



Зі зворотного боку ледве знайшов інформацію, яка підтверджує, що це саме S280 480GB



На вигляд — звичайна тонка й легка металева коробочка.



Ще до тестів зазирнув усередину :) Корпус навіть не скручений: на одній половинці зроблено невеликі отвори, а на іншій — виступи, вийшли такі собі засувки. Навіть жодних гарантійних наклейок не було. Щоправда, після розбирання залишилися невеликі подряпини — можливо, виробник так визначає, чи розкривали його пристрій.
Хоча, з іншого боку, mSATA і M.2 взагалі виконані у вигляді плати.



Плата займає приблизно половину корпусу. На одному боці є вільне місце під мікросхеми пам’яті — ризикну припустити, що для версії на 1ТБ.





Використано досить відомий контролер SM2246EN (цікаво, що тут писали про SM2256). Пам’ять набрана двома мікросхемами TLC обсягом по 256ГБ кожна. Крім контролера й мікросхем пам’яті, на верхньому боці розташовані перетворювачі живлення.
На зворотному боці плати встановлено мікросхему ОЗП для організації кеш-пам’яті обсягом 512МБ (у версіях на 120 і 240ГБ — 256МБ), а також ще один стабілізатор живлення.



Оскільки поки що не хотів лізти в комп’ютер, першу частину тестів проводив у зовнішньому USB-боксі — заодно хотів перевірити, на що він здатен.



Далі створюю розділ і форматую. Мені було зручніше зробити весь диск одним розділом, хоча мій системний Samsung на 250ГБ розбитий на два.



Після форматування користувачеві доступно 447 ГБ. Якщо рахувати кратно 1000, а не 1024, то виходить 480 000 000 000/1024/1024/1024, тобто 447.03 — усе правильно.



Цікаво, що SSD уже мав напрацювання в годинах, 6 увімкнень і щонайменше 626 ГБ записаних даних.



Для порівняння — мій SSD Samsung, який працює в мене з осені минулого року в режимі 24/7.



Насамперед я запустив утиліту для тестування реального обсягу диска, але не для того, щоб його протестувати, а щоб перевірити нагрівання.
Так, я пам’ятаю, що не так давно в коментарях обговорювали нагрівання SSD у пластиковому боксі, і з цікавості вирішив перевірити це: спочатку повністю записати весь обсяг, а потім повністю його зчитати.
До речі, швидкість, показана на скриншоті, залишалася незмінною протягом усього тесту.



У режимі запису нагрівання виявилося трохи більшим, ніж у режимі читання. Повний запис диска (як, утім, і читання) тривав близько 35 хвилин.



Для встановлення в комп’ютер я «сколхозив» ось таку конструкцію.
Спочатку стояв жорсткий диск, але, як я писав, він сильно нагрівався і шумів, тому я його просто прибрав. Десь навіть були фотографії і диска, і процесу встановлення, а також вимірювання всіх розмірів теплорозподільної пластини під процесором, але, мабуть, випадково видалив :(
Загалом SATA-кабель узяв від іншого комп’ютера (тут потрібен досить рідкісний кабель), а живлення просто роздвоїв за допомогою перехідника живлення SATA.



А тепер — реальніші тести. Тестування проводилося на порожньому диску.
Першим іде звичний усім CrystallDiskMark: 5 проходів, 32 ГБ.



Anvils



AS SSD



Потім я скопіював на цей SSD усі потрібні мені файли з мережевого сховища — це одразу зайняло більше половини диска (близько 250 ГБ). Після цього почав просто заповнювати вільне місце фільмами для перевірки.
Лінійна швидкість копіювання мережею — близько 100 МБ/с, але, як показала практика, під час роботи з дрібними файлами це не дуже допомагає.



Загалом кілька разів так записав — диск нагрівся приблизно до 56 градусів, а потім температура швидко впала до 52 градусів..



Видалив те, що копіював для тесту, залишивши зайнятими 250 ГБ, і продовжив тестування вже за допомогою іншого ПЗ.



HD Tune





Ну і, звісно ж, досить відома утиліта SSD-Z.
Що дивно, вона показала, що всередині встановлено контролер SM2256K, хоча на фото чітко видно SM2246EN. І кому тут вірити — показам програми чи власним очам?
Цей тест проводився вже після всіх експериментів. Під час роботи температура коливається в діапазоні 47–50 градусів. Це зумовлено тим, що система охолодження комп’ютера пасивна, а всередині досить спекотно. Samsung трохи прохолодніший — 45–47, він розташований біля задньої стінки.



Згодом я вирішив провести ще кілька тестів.
Оскільки на самому початку я тестував швидкість за допомогою h2testw, то повторив тест із накопичувачем, установленим у комп’ютері.
Результати вищі, ніж із USB-боксом, але не такі, як в інших програмах.


Я вже було засмутився, бо знав, що спочатку запис відбувається у «швидкому» режимі, але потім усе одно перемикається на «повільний», у якому працює TLC-пам’ять.
Запустив тест на запис одного файла обсягом понад 50ГБ. Увесь час запису швидкість була на одному рівні — трохи більше ніж 400МБ/сек.
Читання відбувалося з SSD-диска Samsung 850EVO.


А потім я вирішив провести зворотний тест. Оскільки KingDian працює досить швидко на читання, то я спробував записувати на Samsung 850EVO.
І ось тут проявився згаданий вище ефект: спочатку запис зі швидкістю 500МБ/сек, але потім дуже швидко (буквально через 5–7ГБ) швидкість падає до скромних 220МБ/сек (якщо усереднити, то буде взагалі 180–200). Виходить, що на запис KingDian удвічі швидший за Samsung.


Після цієї операції SSD нагрівся до 63 градусів, до цього температура становила 51 градус.


Загалом, поки SSD «під наглядом», спостерігатиму за його роботою. Але він працює вже щонайменше кілька днів, я кілька разів переписав увесь обсяг, причому другу половину тестував більше — за нею і стежитиму періодично.
Зараз у Samsung за 4 місяці обсяг запису менший, ніж в оглядуваного накопичувача за кілька днів, тому вважаю тест цілком адекватним. До речі, KingDian не зовсім коректно показує час роботи: лише 8 годин, хоча насправді набагато більше. Samsung у цьому плані значно чесніший.

Переваги
Хороша швидкість запису/читання
Міцна конструкція
Наявність кеш-пам’яті
Невелике нагрівання

Недоліки
Незрозуміла ситуація з типом контролера
Ціна
Невідомо, що з гарантією.
Дещо сумнівне походження флешпам’яті.

Моя думка. SSD цілком придатний, можу розповісти про його долю в одному з наступних оглядів. Здивувала невідповідність типу контролера: зазначено один, а насправді — інший. Але дуже потішила швидкість запису/читання, хоча, по суті, мене влаштували б і скромніші характеристики.
Коли вже купив, то засмутився, бо побачив у нас в офлайні Kingston SSDNow UV400 за ті самі гроші. Заспокоювало лише те, що купував за поінти, тож вийшло дешевше, а кеш у KingDian — 512 проти 256 у Kingston. Але в Kingston є гарантія та репутація.
Загалом є докладніше тестування SSD KingDian, можливо, буде корисним.

Згодом з’ясувалося, що насправді встановлено флешпам’ять MLC, а не TLC. Цим і зумовлена висока швидкість роботи накопичувача в режимі запису.