Електронне навантаження Atorch DL24M, комплект на 600 Вт

Почну з невеликого оголошення: щоб завжди бути в курсі нових тем у блозі, рекомендую підписатися на мій інстаграм, де я публікуватиму сповіщення про всі нові теми й, можливо, просто писатиму про щось цікаве — посилання на акаунт

Не так давно я публікував інформацію про відносно нову модель електронного навантаження DL24M, яка є продовженням версії DL24, огляд якої я робив приблизно рік тому.
Коли я публікував інформацію про DL24M, на AliExpress саме тривала розпродаж, і я купив собі це навантаження. Власне, сьогодні хочу про нього розповісти.


Для початку кілька посилань: на анонс версії DL24M і на огляд DL24. Можливо, це буде корисно, тим паче за другим посиланням є опис силового модуля для повторення. Крім того, деякі моменти з опису в огляді я пропущу, оскільки DL24M частково повторює особливості своєї попередниці.

Основні параметри DL24M залежно від комплектації:
Вхідна напруга — до 200 вольт
Струм навантаження — 25, 30, 35, 40 А
Потужність — 150, 300, 450, 600 Вт
Режими роботи — CC, CV, CP, CR
Підключення — чотирипровідне.
Живлення — 12 вольт
Зв’язок — Bluetooth

Упаковано в кубічну коробку відносно великого розміру. Усередині нічого не бовталося, усе приїхало цілим і неушкодженим.


Основний модуль навантаження. У комплект до нього поклали блок живлення, інструкцію з чотирипровідного підключення та пакетик із різною дрібнотою.


У пакетику були:
1. Термодатчик
2. Перехідник для блока живлення
3. Перехідник для підключення через USB-роз’єми
4. Пара силових проводів із затискачами-крокодилами
5. Комплект кріплень

Блок живлення такий самий, як і минулого разу, дуже бюджетний.


На сторінці товару є чотири варіанти комплектації:
1. Основний модуль із радіатором і панеллю керування
2. З одним, двома або трьома силовими модулями.

Основний модуль може працювати самостійно, максимальний струм — 25 А, потужність — до 150 Вт.
Силові модулі можуть працювати лише в комплекті з основним і додають до загального струму по 5 А, а до потужності — по 150 Вт.


Перша важлива відмінність від попередньої моделі — виносний блок індикації та керування. Це справді зручно. Єдине — цей модуль не фіксується засувками в корпусі майбутнього пристрою, а приклеюється на двосторонній скотч.
Зовнішні розміри — 85х62х16 мм, монтажного вікна — 75х52.5
Половинки корпусу з’єднані штифтами, жодних засувок чи саморізів. Усередині, відповідно, плата керування та дисплей.


Усім керує невідомий мені мікроконтролер HC32L170, поруч із ним розташований чип Bluetooth. Настільки спрощеного рішення я ще не бачив: зазвичай це «багатоніжка», а тут лише SO-8.
Зі зворотного боку компонентів немає, зате добре видно якісь контактні майданчики. Судячи з того, що я зрозумів, верхній ліворуч, найімовірніше, призначений для програмування. Нижче й лівіше не розібрався, а от праворуч...

А праворуч — друга важлива відмінність: тепер можна підключити енкодер, ура!!! Там 5 контактів, зліва направо:
On/Off
M
енкодер
енкодер
GND.

Для експерименту я підключив енкодер і можу однозначно сказати, що так керувати набагато зручніше. Крім того, кнопку M краще під’єднати до кнопки енкодера, а вмикання/вимикання зробити окремим. Загалом рекомендую припаяти туди п’ятиконтактне гніздо, підключити енкодер і зробити нормальне керування.


Переходимо до основного модуля. Конструктивно він помітно компактніший за попередній, здебільшого тому, що тепер тут немає дисплея.
Розміри — 110х118х70 мм.


На передній панелі розташовані:
1. Чотириконтактна клемна колодка для підключення пристрою, що тестується, або перехідника. Увага: плюс ліворуч.
2. Роз’єм зовнішнього термодатчика
3. Місця для двох роз’ємів — живлення та вимикача; контакти з’єднані послідовно.
4. Роз’єм вентилятора: три контакти, але тахометр не використовується
5. Восьмиконтактний роз’єм для підключення виносного модуля.
6. Гніздо 5.5х2.1 для підключення блока живлення.

Вентилятор керується автоматично: під час запуску ненадовго вмикається, а під навантаженням працює, якщо потужність перевищує 10 Вт, незалежно від кількості модулів, а також якщо температура перевищує 40–45 градусів. Шумить помірно, хоча іноді може шуміти якось нерівномірно, але регулювання обертів немає.


На трьох із чотирьох торців розташовані майданчики для підключення силових модулів, причому контакти розміщені дзеркально. Під час підключення уважно стежте, щоб вони збігалися з відповідними контактними майданчиками силового модуля, хоча виробник для наочності ще й зробив на платах вирізи різної форми.


Знизу — рамка для фіксації радіатора, а також пояснення щодо призначення роз’ємів плати та інша додаткова інформація, щоправда, китайською.


Третя важлива відмінність: виробник помітно змінив схемотехніку, тепер тут є 2 АЦП HLW8110, кожен із двома каналами: один для вимірювання струму, другий — напруги. Такі АЦП застосовують у лічильниках електроенергії.


Але, як виявилося, тут буквально «накрутили від душі». Повний опис АЦП є за посиланням вище, а я розповім коротко.
Кожен АЦП HLW8110 має два входи, але один із них диференціальний, а другий — звичайний. До диференціальних входів підключені термодатчики — зовнішній і внутрішній, а до звичайних — вимірювання напруги та струму самого навантаження.
Крім того, кожен АЦП має виводи TX і RX для приймання та передавання даних, а поруч на платі встановлена пара оптронів.
Отже, як я зрозумів, цифрові входи/виходи АЦП логічно з’єднані паралельно, але в першого (для вимірювання струму) вони безпосередньо підключені до контролера, а в другого (для вимірювання напруги) розв’язані оптронами.
При цьому GND обох АЦП з’єднані безпосередньо, а в ланцюзі живлення АЦП для вимірювання струму є опір близько 260 Ом.


1. Напруга вимірюється безпосередньо з подільника, а для вимірювання струму встановили додатковий ОП — його видно праворуч, маркування 333, але що це за ОП, я так і не з’ясував. Струм вимірюється на шунті опором 1мОм. І все було б нічого, але, на мій погляд, він замалий для заявленого струму 40А — причому не стільки за потужністю, скільки за перерізом резистивного шару та малою площею контактів. До речі, він приблизно вдвічі товщий за решту.
2. А ось вузол балансування струму між силовими транзисторами зробили правильно: окремий ОП для кожного транзистора. Струм вимірюється на послідовно з’єднаних резисторах по 10мОм, тобто в колі кожного транзистора опір становить 20мОм.
Але є невелика відмінність у головного транзистора: для нього також встановили 20мОм, але набрали їх із восьми резисторів по 10мОм. Це пояснюється тим, що основна модель розрахована на струм до 25А, якщо працює сама, а при додаванні модулів струм розподілятиметься між ними.
Ліворуч видно джампер, який перемикає резистори подільника в колах входів цих ОП. З виходу контролера напруга надходить на вхід ОП через резистор приблизно 10кОм. Джампер 300Вт підключає до нього резистор 10кОм на землю, утворюючи подільник навпіл; джампер 450Вт підключає резистор 4.7кОм, а джампер 600Вт — відповідно резистор 2.7кОм.

На фото також видно невеликий запобіжник, але він стоїть у шині землі, причому далеко від входу, і, судячи з усього, захищає вимірювальні кола. Але, як то кажуть, це не точно.


Звісно, вирішив подивитися, який транзистор стоїть під радіатором. Термопасти явно не пошкодували :)
Підошва радіатора за розмірами буквально впритул.


1. Встановлено транзистор IRFP250M, що замало, адже такі транзистори нормально розсіюють до 50Вт, максимум — до 75Вт, як, наприклад, у навантаженнях ZKEtech. А 150Вт — це дуже оптимістично. Ліворуч видно захисну діодну збірку STPS41H100CG на струм 40А і напругу 100 вольт, увімкнену послідовно в силове коло входу. Збірка тут узагалі без запасу за струмом і лише на 100 вольт, чого замало для захисту за заявлених 200.
2. Під час роботи випадково з’ясувалося, що термопаста під транзистором там не просто так: під нею ховається терморезистор, я ледь його не підчепив.
3, 4. Просто з цікавості виміряв опір відкритого каналу (за напруги 12 вольт на затворі) та ємність затвора. Вимірювання не зовсім коректне, але загальне уявлення дає: 33мОм і 5.5нф.


Зібрав усе назад і пробую ввімкнути.
На диво, все нормально ввімкнулося, дисплей засвітився — можна подивитися, що ж ми маємо.


А тут, по суті, майже все так само, як було в DL24, але з деякими змінами:
1. Розрядів для задання струму стало більше, тепер крок становить 1мА.
2. А ось вимірювання струму й напруги тепер має дискретність 0.01В і 0.01А. Навіщо в такому разі задавати струм із кроком 0.001А, для мене так і залишилося загадкою. Та ще й шкала виходить до 9999 вольт і 9999 ампер за заявлених 200 і 40.
3. Те саме стосується потужності: діапазон став більшим, а дискретність — меншою.
4. На місце вимірювання внутрішнього опору вивели індикацію температури силового транзистора, вище — температура всередині корпусу модуля керування.

Загалом простіше візуально порівняти різницю в індикації: ліворуч — як було, праворуч — як стало. Поточні показання вже були «з коробки», можливо, їх нарахувало, поки калібрували.
До речі, на передній панелі є світлодіод індикації підключення через ВТ, але його погано видно; краще видно символ ВТ, що виводиться на дисплей. Також на основній платі є світлодіод індикації живлення, світить він справді ледь-ледь.


На жаль, екран, як і раніше, тьмяний, до того ж захисна плівка погіршує читабельність, тому заздалегідь перепрошую за низьку якість фото — витягував як міг.

Основні функції не змінилися: навантаження може працювати в режимах CC, CV, CP і CR, але додалася пара нових режимів. Точніше, один режим додали, а ще один доопрацювали й перенесли в окреме вікно. Обидва режими вибираються кнопкою М і подальшим натисканням +/-
BRT — тест внутрішнього опору батареї, є два режими: мала й велика батарея. У цьому режимі контролер поступово збільшує струм навантаження й одночасно вимірює опір за різних значень струму.
PT — тест блоків живлення: поступово збільшує струм навантаження, одночасно вимірюючи вихідну напругу. Корисна річ, я писав, що мені її бракувало в попередній версії. Але ж як повільно він працює... Це радше тест на витривалість БЖ, ніж тест його навантажувальної здатності. Ні, звісно, це теж корисно, але якби додали хоч якесь налаштування швидкості.



1. Меню основних налаштувань, увійти до нього можна тривалим утриманням кнопки вмикання/вимикання. Прибрали калібрування струму/напруги, додали вибір мінімальної дискретності вимірювання струму — 10 або 1 мА, пізніше покажу.
2. Якщо перед увімкненням живлення затиснути кнопку М, потрапимо в меню налаштування підключених силових модулів, відповідно, з двома модулями вибираємо 300 Вт тощо. Щоб перемкнути, просто продовжуємо утримувати кнопку М після ввімкнення й відпускаємо, коли виділиться потрібний рядок.
3, 4. А в цей режим я потрапив випадково, а потім довго й нудно перебрав комбінації, щоб з’ясувати, як у нього потрапити. Наскільки я розумію, це режим калібрування, але як ним користуватися — не зовсім зрозуміло. Потрапити в нього вдавалося після входу кнопкою М і почергового натискання кнопок -, М, + або вкл, -, М, +.
Спочатку виділено верхній рядок, якщо подати живлення, виділиться рядок нижче й зміняться параметри. Натискання будь-якої кнопки виводить на екран ОК, як я розумію, це збереження налаштувань; вийти можна, лише вимкнувши живлення. Я пробував змінювати напругу калібрування (судячи з усього, треба подати 0.5 В), але нічого не змінювалося.


Спочатку подав живлення на один основний модуль, навантажив на 100 Вт — усе нормально. Спробував підняти до 150 — також без проблем, але варто було трохи більше змінити струм або напругу, і навантаження миттєво повідомляє про перевищення потужності. Захист — це добре, але тут він дуже чутливий і спрацьовує від найменшого перевищення.
Знизив потужність до 140 Вт, трохи поганяв і вже на цьому етапі помітив, що температура дуже швидко зростає: навіть за короткий час вона піднялася до 83 градусів і на цьому не зупинилася, хоча в кімнаті було зовсім не спекотно.


А це тест мінімальної вхідної напруги, за якої навантаження продовжує стабілізувати струм. За струму 15 А з’ясувалося, що при 1.58–1.65 (залежить від температури) струм ще стабілізується, але якщо знизити напругу ще більше, струм починає зменшуватися.
Звісно, за більшого струму цей поріг буде ще вищим, а додавання силових модулів загалом не змінить картини, оскільки збільшуватиметься падіння напруги на вхідному діоді й шунті вимірювання струму.


Ще тести, багато фото, але загалом дивитися на них необов’язково — простіше прочитати висновки.

Задання струму в діапазоні від 1 мА до 5 А з кроком 1, 2, 5.
За малих струмів працює нестабільно, виходить на режим приблизно від 10 мА, точність цілком прийнятна, а за струмів від 100 мА — навіть хороша.


За 10 А також проблем немає, можна було б виміряти й більше, але це додасть складнощів; на мій погляд, навантаження працює нормально.
А от за малих струмів не лише велика похибка встановлення, а й коливання: наприклад, за встановлення 1 мА струм узагалі може бути 0.02 мА, а за 5 мА знижуватися до 3 мА.


Ось так це виглядає за струму 5, 50, 100 і 500 мА. Складається враження, що струм змінюється приблизно на +/-3-4 мА, просто на малих значеннях це помітніше.



У меню можна вибрати режим підвищеної точності, тоді роздільна здатність задання струму стає кратною 0.1 мА. І знову не розумію, який у цьому сенс, якщо все одно можемо вимірювати лише з кроком 1 мА. На мою думку, це якийсь оверінжиніринг.


Тут навантаження хоч і дає встановити малі значення струму, але більш-менш адекватно працює за струмів від 5 мА. Задавався струм — 0.1, 0.2, 0.5, 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500мА
Причому зазначу, що «розкид» помітно менший, ніж у попередньому режимі. Загалом, щоб забезпечити таку точність на малих струмах із шунтом 1мОм, треба ще дуже постаратися.


У режимі високої роздільної здатності за струмів 50 і 500мА.


Також не було проблем і за струмів до 2А. Хотів би сказати, що все просто чудово, але не скажу: максимальний струм у такому режимі — лише 2 ампери, а щоб перемкнути режим, треба знову лізти в меню. На мій погляд, можна було зробити два діапазони, які перемикалися б автоматично.


Перевірка точності вимірювання напруги.
На вхід я подавав напругу в діапазоні від 0.1В до 61В, знову за рядом 1, 2, 5; виняток — лише верхнє значення.
За напруги 0.1 вольта навантаження нічого не відобразило, далі все було непогано, але майже за всіх тестових напруг результат був завищений приблизно на 0.2 вольта. Загалом результат непоганий і мене влаштовує. Думаю, його можна було б поліпшити, але апаратно скоригувати не вийде: це програмна помилка калібрування, треба розбиратися.


Як і в попереднього навантаження, є складнощі з режимом CV: найімовірніше, через плавне наростання струму воно «вилітає» за встановлене значення, блок живлення скидає напругу, і все повторюється по колу.


А це теж CV, але в різних режимах — 10В 2А, 20В 2А, 20В 5А; далі я випадково підняв ще вище, здається, до 30В, і навантаження перейшло в захист.



Як я писав на самому початку, навантаження було придбане в «максимальній комплектації», тобто з трьома силовими модулями.
Суть силового модуля гранично проста: плата, на ній транзистор, зверху радіатор. На всі чотири боки плати виведені контактні майданчики: пара у прямому вигляді, пара — у дзеркальному.
У комплекті до кожного модуля дали по п'ять гвинтиків і гайок; такий самий комплект був і до основного модуля, але там він ні до чого — вважатимемо, що це просто запасний.


Далі все гранично просто. Щоб отримати систему на 600Вт, треба:
1. Під'єднати всі три силові модулі, дотримуючись маркування на платах. Якщо модулів менше, їх можна розташовувати відносно основного модуля як завгодно, але правильність підключення також треба дотримуватися. У повній конфігурації їх можна встановити лише так, як на фото.
2. Переставити джампер у положення 600Вт
3. Перед подаванням живлення затиснути кнопку М і, утримуючи її, вибрати 600Вт 40А
4. Після цього у звичайному меню стане доступним режим 600Вт.


Не пам'ятаю, з якого режиму почав тести, це не так важливо, але далі вирішив перевіряти за напруги 50 вольт і струму навантаження 10А.
Виставляю на блоці живлення 50 вольт, обмеження 15А, подаю напругу на вхід навантаження, на навантаженні задаю 10А. За 1–2 сек чую дуже короткий звук «зззз..», спочатку не звернув на нього уваги, а далі намагаюся зрозуміти, чому за заданих 10А на навантаженні маю 15А, а напруга трохи більша за два вольти...

У цьому випадку можна сказати, що легко відбувся, адже живив навантаження від регульованого блока живлення, і він просто перейшов в обмеження струму. А якби перевіряв акумулятор, було б сумно. До речі, запобіжник треба ставити ОБОВ'ЯЗКОВО, причому не абиякий, а такий, що витримає напругу, за якої ви плануєте використовувати навантаження.



Спочатку спробував визначити «погорільця» міліомметром, але зрештою просто від'єднав перший-ліпший силовий модуль.


І відразу натрапив саме на той, що вийшов з ладу, хоча спочатку підозрював основну плату. Транзистор майже закоротився. Перевіряти польові транзистори, звісно, треба спочатку розрядивши ємність затвора. Решта три транзистори були справні.

Причиною стало те, що транзистори й так працювали в граничному режимі, а крім того, зі зростанням напруги їм стає ще важче. І слід враховувати, що 2 вольта 100А, 20 вольт 10А і 200 вольт 1А — це хоч і однакова потужність, але для польового транзистора, що працює в лінійному режимі, різниця велика.


Швиденько замінюю його на інший і продовжую тести. Заодно спала на думку перевірити, як розподіляється тепло між модулями та як балансується струм.


Щоб перевірити балансування струму, вимірювали падіння напруги на ділянці між мінусом силового входу навантаження та витоками транзисторів. На основній платі вимірювали безпосередньо на виводі транзистора, на додаткових — на з'єднувальних клемах.
У результаті отримано такі значення за струмів 1, 3, 6, 12 і 18А.

Видно, що за малих струмів є помітний дисбаланс, який потім значно зменшується. Це створює додаткову проблему під час роботи за високої напруги. Тобто якщо ми перевіряємо джерело з напругою 100 вольт і струмом 3-5А, то, крім зміщення зони безпечної роботи, отримуємо ще й нерівномірне навантаження між каналами. Відповідно, якийсь із каналів раніше вийде за межі безпечної зони й буде перевантажений ще більше.

За низької напруги ситуація протилежна: транзисторам працювати легше, а баланс кращий.


Температура плат у різних режимах. Тут уся конструкція лежить вентиляторами донизу, тож охолодження погіршене, зате можна подивитися на нагрівання транзисторів за температурою плати під ними.
Режими:
40 вольт 1А
40 вольт 2А
10 вольт 6А

В останньому режимі довелося закрити ділянку, де розташований захисний діод: він сильно «світив» в ІЧ-діапазоні.
До речі, саме через додаткові компоненти основна плата працює в більш навантаженому режимі: нагріваються і транзистор, і захисний діод, а також струмовимірювальні шунти. За струму 40А на всьому цьому розсіюватиметься понад 30Вт!

Також слід враховувати, що за використання лише одного додаткового модуля важким буде й режим роботи струмовимірювальних шунтів балансувального вузла. Основний модуль розрахований на 25А й використовує шунт 20мОм, набраний із восьми резисторів по 10мОм. Відповідно, на них розсіюватиметься 12.5Вт, або близько 1.5Вт на кожному резисторі. За двох модулів і струму 30А на транзистор припадає по 15А, що, звісно, добре для шунтів основного транзистора, а от та пара, яка використовується для додаткового, розсіюватиме 4.5Вт, або по 2.25Вт на кожному резисторі. За трьох або чотирьох модулів ситуація помітно краща; найкритичніший саме варіант з одним силовим модулем.


Навчений гірким досвідом, вирішив перевіряти вже за напруги 40 вольт, поступово збільшуючи струм навантаження. Заодно оцінив точність встановлення струму за допомогою амперметра блока живлення й скажу, що тут усе чудово.
Зате на фото добре видно, наскільки яскравіший і чіткіший екран блока живлення, ніж у навантаження. Без спалаху видно, звісно, непогано, але помітно гірше, ніж у блока живлення.


За потужності близько 560Вт уся ця конструкція досить швидко (десь за хвилину-півтори) перевищила межу в 100 градусів і вимкнулася через перегрівання. При цьому пристрій був не в корпусі, а просто лежав на столі радіаторами догори, та й у кімнаті було близько 20 градусів, тож про жодні 600Вт і мови бути не може..


Термознімок одразу після вимкнення. До речі, виявився суттєвий недолік: якщо навантаження вимикається через перегрівання, то разом із ним вимикаються й вентилятори, а вмикаються вони після натискання будь-якої кнопки, тобто після скидання повідомлення про перегрівання. Рекомендую встановити термовимикач, який не давав би вимикатися вентиляторам за високої температури; можна взяти хоча б на 60-80 градусів.


Ще одна невелика особливість, яку помітив. Транзистор основного модуля гарячий, навантаження вимкнене, вентилятори працюють, температура падає, але якщо знову ввімкнути навантаження, значення температури на дисплеї спочатку трохи знизиться, і лише потім знову почне зростати. Це не критично, просто спостереження.


Минулого разу мене просили виміряти пульсації в силовому колі навантаження, тоді якось забулося, але цього разу вирішив провести й цей тест.
Пульсації вимірювалися на струмовимірювальному шунті основного модуля з підключеними силовими модулями за струмів 0.5, 1, 2, 5, 10 і 20А. Відповідно, пульсації виміряні на резисторі 20мОм за струмів 0.125, 0.25, 0.5, 1.25, 2.5 і 5А.


А також за струмів 10 і 20А (2.5 і 5А на шунті 20мОм) у режимі з швидшою розгорткою. Короткі імпульси, які тут видно, і шум на скриншотах вище, найімовірніше, створює блок живлення осцилографа; як джерело, яке навантажували, використовувалася батарея акумуляторів.


Як було зрозуміло від самого початку, підключити навантаження до ПК або телефона можна лише через Bluetooth, адже звичного USB тут немає. Але в цьому випадку так виявилося навіть зручніше, та й гальванічна розв’язка — додатковий плюс.
Я використовую Windows 10, зайшов у налаштування підключення через BT, під час пошуку виявився пристрій DL24M, вибрав його.


У диспетчері пристроїв з’явився і пристрій DL24M, і два віртуальні COM-порти — COM12 і COM13.


Завантажив ПЗ, вибрав COM12, ПЗ підключилося — аж якось нецікаво, а де ж танці з бубном?
Але ПЗ не вирізняється «розумом і кмітливістю», нічого нового в ньому не з’явилося, на жаль. Ну чому не зробити нормальне ПЗ, хоча б як у ZKEtech, чи це справді настільки складно? Адже ПЗ фактично порожнє...


Висновки.
На мій погляд, навантаження по-своєму цікаве, має низку поліпшень порівняно з попередньою версією, наприклад:
1. можливість підключення трьох силових транзисторів додатково до основного
2. додано тест навантажувальної здатності блоків живлення
3. можна підключити енкодер
4. є режим підвищеної точності встановлення та вимірювання струму, але лише до 2А
5. дисплей і контролер винесено в окремий модуль
6. Температуру силового транзистора вимірюють коректніше.
7. Вимірювання внутрішнього опору джерела за різного струму навантаження.

Але не обійшлося без недоліків:
1. Транзистори явно не мають запасу за потужністю, особливо це проявлятиметься за напруги понад 50 вольт
2. 600Вт можна отримати лише короткочасно, далі — перегрівання
3. Шунти для вимірювання струму працюють у граничних режимах, особливо це стосується основного шунта та допоміжних, якщо використовується лише один силовий модуль.
4. Захисний діод застосовано без запасу за струмом
5. Тьмяний дисплей
6. Немає інформації про калібрування навантаження
7. Нудне ПЗ
8. Надто повільний процес тестування навантажувальної здатності блоків живлення, немає регулювання швидкості.
9. Знову проблеми з режимом CV
10. «Стрибання» струму за малих значень.

Загалом рекомендую до купівлі, але, можливо, доведеться доопрацювати:
Якщо робити «якнайкраще», то винести транзистор із плати на окремий радіатор із вентилятором, але в такому разі треба замінити діод (його в будь-якому разі краще замінити) на потужніший і також охолоджувати. Можливо, на тому самому радіаторі, що й транзистор, тим паче на його фланці такий самий потенціал, як на транзисторі, тобто можна встановити на одному радіаторі без ізоляції.
Далі — шунти. В ідеалі замінити загальний на 1мОм, бажано чотирипровідний, як я колись показував, але виникає проблема калібрування: або підбирати «апаратно», або розбиратися, як зробити це програмно.
Шунти балансування можна залишити як є, але я б також замінив їх на потужніші, бо вони теж нагріватимуться за великих струмів.
Енкодер однозначно варто додати — він значно спрощує керування.
Клемник прибрати: 40А для нього забагато, вхідні дроти припаяти безпосередньо.

Крім того, якщо купувати, то, на мій погляд, вигідніше брати лише основну плату, адже на ній є все необхідне для повноцінної роботи із зовнішніми транзисторами, а радіатор і транзистори використати свої. Для роботи за потужності 600Вт краще застосувати інші транзистори і, як завжди, охолоджувати, охолоджувати й ще раз охолоджувати!

Ну, а поки що, здається, все. Сподіваюся, було корисно.