TC66 (C), USB-тестер із підключенням USB Type-C і вбудованим тригером для різних протоколів

Ще взимку промайнула інформація про те, що планується випуск нової моделі USB-тестера від фірми RuiDeng. Тоді мене зацікавила саме ця модель, і ось я отримав її для тестування.
В огляді — власне тести, а також пояснення, чому мене зацікавила саме ця модель.


Почну з пояснення, чим цікава ця модель.
Фірма RD випускала багато різних моделей тестерів. Думаю, ви часто бачили їхні огляди, адже була ціла серія різних моделей, але дещо в них було спільне, і це мені не подобалося.
1. Відсутність окремого АЦП, результат — зниження точності вимірювань; фактично в цьому плані він не надто відірвався від своїх дешевших побратимів.
2. Наявність інформації про протокол керування зарядним пристроєм, але повна відсутність можливості керування.

Тут усе це виправлено. Щоправда, тепер тестер має лише роз’єми Type-C і в певному сенсі став менш універсальним, але, з іншого боку, з огляду на дедалі більшу кількість пристроїв із таким типом роз’єму, ця модель радше «на перспективу».


Технічні характеристики, заявлені виробником.


Постачається у пластиковому пеналі, який, своєю чергою, упакований у пінопластову коробку. Коли забрав посилку з пошти, за вагою здалося, що упаковка порожня — настільки легкий тестер.


Перше враження — маленький, я б навіть сказав, дуже маленький.


Розміри у зрозуміліших величинах.


І для порівняння — зі звичайною коробкою сірників, а також моїми робочими тестерами.


1, 2. Зверху невеликий дисплей, знизу — позначення органів керування та роз’ємів.
3. На верхньому торці — дві кнопки керування і два перемикачі.
4. На нижньому торці — роз’єм microUSB.
5, 6. Відповідно, на коротких боках — вхід і вихід USB Type-C.


А — Кнопка зміни значення параметра або переходу до підменю
В — Кнопка переміщення меню; за тривалого утримання — активація вибраного пункту.
С — Перемикач живлення від роз’єму USB Type-C. У вимкненому стані живлення доступне від microUSB для підвищення точності вимірювання та розширення діапазону вимірюваної напруги (майже від нуля).
D — Перемикач режиму керування Power Delivery (PD): в одному режимі подаванням живлення керує тестер, у другому — навантаження, тому без навантаження працюватиме лише один режим.
Е — Роз’єм зовнішнього живлення.


Вмикаємо — і тут одразу проявляється особливість цієї моделі: вона дає змогу вимірювати струм не лише в напрямку від входу до виходу, а й у зворотному. Інші моделі тестерів у такому режимі могли вимірювати лише напругу. Напрямок струму позначено стрілкою.

Екран невеликий, але яскравий і контрастний; є захисна плівка, роботі не заважає.


Загалом режим двонапрямленого вимірювання корисний, і його подають як особливість цієї моделі. Хоча, якщо не плутаю, ZY1276 теж так уміє, але в обох тестерів є проблема: під час зворотного вимірювання (від виходу до входу) вони додають до результату власний струм споживання — близько 20 мА (залежить від яскравості дисплея). На мою думку, програмісти могли зробити корекцію, але не зробили. Відповідно, точність вимірювання струму коректно оцінювати за правильного підключення (від входу до виходу) або живити тестер від додаткового блока живлення.


Приклад відображення без навантаження в обох режимах.


Заодно перевірю струм споживання. Треба сказати, що він майже не залежить від режиму роботи: 17 мА без підсвічування і 26 мА, коли підсвічування ввімкнене на повну яскравість. Від вхідної напруги взагалі не залежить.


Режими роботи.
1. Вимірювання напруги, струму й температури, підрахунок ємності, опору та потужності навантаження. Опір і потужність розраховуються математично на основі напруги на навантаженні та струму в колі.
2. Режим логера — запис виміряних параметрів у пам’ять.
3. Вимірювання напруги, струму, температури, а також напруги на лініях даних USB і визначення протоколу керування зарядним пристроєм.
4. Аналізатор протоколів керування: у цьому режимі прилад може перевірити, які протоколи підтримує зарядний пристрій.
5, 6. Режим ручного керування: тут можна задати потрібний протокол і, якщо зарядний пристрій його підтримує, примусово активувати його.


Меню керування.
1. Меню довге: перемикання правою кнопкою, вибір пункту тривалим утриманням тієї самої кнопки, зміна параметра лівою кнопкою, вихід — тривалим утриманням правої.
2. Затримка перед автоматичним зменшенням яскравості дисплея. У мене було встановлено 9, і навіть за тривалий час тестер лише раз спробував зменшити яскравість, але потім повернув її назад.
3, 4. Ручне налаштування яскравості, 10 рівнів.
5. Температура в градусах Цельсія або Фаренгейта.
6, 7. Увімкнення режиму зв’язку через USB і Bluetooth (для моделі з індексом С).
8, 9. Поворот зображення, лише на 180 градусів.
10. Примусове підтягування виводу СС під час роботи в режимі Power delivery. У деяких ситуаціях це потрібно під час заряджання пристроїв через USB-тестер.
11. Мова: англійська/китайська
12. Скидання всіх налаштувань.


Є й інші режими відображення.
Також є скорочений режим індикації: лише напруга/струм/потужність.
Останнім пунктом іде інформація про версію прошивки, а також загальний час роботи — так званий лічильник "мотогодин".


Порядок перемикання екранів.


А тепер — нутрощі, куди ж без них.
Корпус, як завжди, дуже простий: плата з екраном та електронікою і пара декоративних накладок. На жаль, виробники вкрай рідко роблять повноцінні корпуси для своїх приладів, а шкода.


Але захист навколо дисплея все-таки зробили, щоправда, компоненти так і залишилися "беззахисними".


Компонування дуже щільне, утім, це було передбачувано, адже вмістити всю начинку в такий розмір дуже непросто.
Загалом складання акуратне. Ліворуч унизу видно модуль Bluetooth. Наскільки я розумію, у дешевій версії його просто не розпаяно, і за бажання можна припаяти його самостійно. Але я не впевнений, адже цю функцію можуть додатково заблокувати у прошивці.


Трохи докладніше про компоненти.
1. Мікроконтролер, який керує всім цим добром.
2. EEPROM обсягом 256 Кбіт (32 КБ), імовірно, для зберігання накопичених даних вимірювань, адже навряд чи прошивка може займати тут такий обсяг, та й зберігати її у зовнішній пам’яті навряд чи зручно.
3. Модуль Bluetooth dialog
4. Шунт для вимірювання струму опором 15 мОм, встановлений у шині живлення.
5. Сигнал із шунта вимірює спеціалізований АЦП INA226, який саме й призначений для таких вимірювань і має максимальну похибку 0.1%, а також Uoffset лише 10 мкВ. Цей самий чип вимірює напругу. Ще одна його особливість: шунт для вимірювання струму можна встановлювати не лише в шині землі, а й у шині живлення. Такий самий стоїть у тестері ZY1276.
6. Чип із маркуванням PBAC, як і в ZY1276, імовірно, відповідає за роботу функції Power delivery.

За начинкою дуже схоже на ZY1276, що є великим кроком уперед порівняно із серією приладів UM24C та подібними, де всі вимірювання виконував мікроконтролер.


Оскільки цей пристрій певною мірою є вимірювальним приладом, як обійтися без перевірки точності вимірювань? Адже, власне, це одна з кардинальних відмінностей цієї моделі від попередніх.

Прилад запускається за напруги близько 3.15 Вольта, щоправда, екран ледь світиться. До речі, ZY1276 запускається за ще нижчої напруги, хоча й ненабагато. І хоча напруга явно нижча за напругу стабілізації, вимірювання чудові. Загалом вимірювання напруг нижче 3.5-4 Вольта треба проводити, живлячи прилад від зовнішнього блока живлення, для чого, зокрема, і потрібен роз’єм microUSB.


Тести за напруги від 3.18 до 27.5 Вольта: якщо коротко, то все дуже непогано — десь трохи краще, десь трохи гірше, але загалом гідно.


Під час вимірювання струму також є невелика похибка, але, на мій погляд, це не так уже й критично.
На двох останніх фотографіях ZY1276 трохи завищує покази, оскільки довелося під’єднати до нього додаткове живлення, і він почав враховувати також струм споживання другого тестера.


Під час автоматичного визначення протоколів керування зарядним пристроєм не визначився лише QC з напругою 20 Вольт, а якщо точніше — понад 12 Вольт. Але в цьому випадку це "особливість" зарядного пристрою, а не тестера.
Водночас іноді виникала помилка визначення протоколу Huawei. Крім того, під час спроби визначити режим Huawei SCP тестер найчастіше перезавантажувався, через що тести довелося проводити з додатковим живленням.
ZY1276 поводився стабільніше й показав схожий список підтримуваних режимів. На жаль, вручну в режимах QC2.0 і 3.0 також можна вибрати лише до 12 Вольт.


Якщо зі звичайними режимами все просто: вибрав протокол, перейшов до керування, вибрав режим, то з Power delivery трохи складніше.
Потрібно зайти в режим тригера, потім перейти до рядка PD. Після вибору тестер попросить перепідключити його, і після перепідключення ви отримаєте доступ до ручного керування режимами Power delivery. До речі, тут без проблем можна вибрати 20 Вольт від того самого зарядного пристрою.


Завершу тести описом програмного забезпечення для комп’ютера та смартфона.
Щоб завантажити відповідну програму, потрібно або перейти за посиланням, або скористатися QR-кодом з упаковки.

Програма для комп’ютера встановлюється без проблем, але після запуску не хотіла бачити тестер, доки я не вибрав у ній режим встановлення драйверів.


Після встановлення драйвера програма сама знайшла підключений тестер і почала показувати напругу, що відображалася на ньому, хоча я ще навіть не натискав кнопку Connect.
У програми є вкладка Firmware update. Зайшовши до неї, я дізнався, що є нова версія, але під час спроби оновити мене вилаяли нехорошими словами.
Якщо коротко, то для запуску режиму оновлення прошивки потрібно від’єднати від тестера всі кабелі, затиснути ліву кнопку, а потім підключити інтерфейсний кабель. На екрані з’явиться напис про доступ до режиму оновлення прошивки, і лише після цього можна заходити в меню оновлення.


Після натискання Update now програма все зробить сама. Після завершення (приблизно за хвилину) тестер перейде в нормальний режим роботи.


Натискаємо Connect — і програма переходить у нормальний режим роботи.
Функціонал програми гранично простий: праворуч є пара кнопок. В одному режимі відображається те, що відбувається зараз, у другому можна переглянути те, що записано в пам’ять тестера.
Посередині — велика область для побудови графіка струму й напруги.
Унизу три кнопки: перша й третя перемикають режими відображення самого тестера — фактично це те саме, що одноразово натиснути ліву та праву кнопки. Середня повертає зображення на тестері на 180 градусів.
Ось, власне, і все.


Кілька слів про режим реєстратора.
Під час перемикання режимів відображення є екран із написом REC. Довгим натисканням правої кнопки переходимо до режиму налаштувань і запуску запису. Доступні налаштування:
Увімкнення/вимкнення запису
Інтервал вимірювань — 1–60 секунд.
CE — очищення пам’яті.

На екрані також відображаються тривалість запису та зайнятий обсяг у відсотках. Якщо записувати раз на секунду, один відсоток відповідає 14 секундам, тож для повного заповнення пам’яті потрібно 1400 секунд, або 23 хвилини. Якщо вибрати інтервал 60 секунд, пам’яті вистачить на 23 години.


Натиснувши кнопку Offline data, отримуємо доступ до записаних даних, які можна переглянути у вигляді графіка або зберегти у файл.


Програма для смартфона/планшета ще простіша: немає доступу до записаної інформації та оновлення прошивки, а решта така сама.
Підключення до тестера виконується безпосередньо з програми. Під час звичайного пошуку/підключення з’єднатися не вдається.


Отже, що я можу сказати про цей тестер, а також про його порівняння з ZY1276.
Великий крок уперед — це застосування правильної схемотехніки: нарешті виробник вирішив використати зовнішній АЦП.
Крім того, тепер є не лише функція моніторингу протоколів керування зарядним пристроєм, а й можливість керувати режимами, причому виробник замахнувся одразу й на Power delivery.
Фактично це своєрідний спрощений варіант тестера ZY1276, але спрощений програмно, а не апаратно. На користь TC66 зарахую зручніше оновлення прошивки, адже для ZY1276 потрібен програматор, а також програмне забезпечення, з яким у ZY1276 є певні складнощі.

Єдине, що, на мій погляд, незручно, — це наявність лише роз’ємів USB Type-C. У цьому плані ZY1276 гнучкіший, адже має й звичніші USB-А, але для підключення Type-C потрібен кабель Type-C «тато»-«тато». Власне, через те, що в мене такого кабелю немає, я не зміг перевірити керування Power delivery за допомогою ZY1276.

В іншому враження залишилися позитивні: хороша точність, помірна функціональність, наявність автономного реєстратора, режим тригера, компактний розмір, вимірювання струму в обох напрямках (із застереженням), прийнятна ціна, наявність версії з Bluetooth.

На цьому в мене все. Сподіваюся, огляд був корисним. Напевно, щось усе-таки забув описати, тож якщо є запитання — запитуйте, постараюся відповісти.