ASUS RT-AC1200GU, WiFi-роутер із гігабітними портами

Сьогодні йтиметься про невелике оновлення моєї домашньої мережі. Замінив старий роутер на сучасніший і швидший.
З низки причин огляд буде радше про начиння та програмне забезпечення роутера, ніж про тести швидкості й продуктивності.

Загалом потреба замінити роутер назріла давно: потрібен був пристрій, який нормально працює в діапазоні 5 ГГц. Буквально нещодавно я зіткнувся з тим, що не можу протестувати пристрої, які працюють у цьому діапазоні. Частково тому, що цей діапазон поки що не надто освоєний, а також через меншу дальність дії на таких частотах.
Сам я цим діапазоном не користуюся, але вирішив узяти роутер «на виріст». Це стосується й більшості можливостей самого роутера, але про них розповім уже під час огляду.

Коротко про історію змін у моїй домашній мережі. Навряд чи це буде особливо цікаво, тож краще сховаю під спойлер.

З огляду на попередній досвід, я вибирав сучасніший роутер. Мінімальні вимоги — діапазон 5 ГГц і гігабітні порти; також хотілося пристрій від відомішої фірми, ніж попередній Mercury.
Усі інші можливості розглядалися радше як додаткові.
Спочатку замовив знайомому ASUS RT-AC51U, а потім подумав: чому б і мені самому не оновити свою залізяку, тим паче що хотілося мати діапазон 5 ГГц хоча б для перевірки різних пристроїв.
Тож після купівлі RT-AC51U я замовив собі роутер тієї самої фірми, але моделі RT-AC1200GU.


Технічні характеристики взято з моделі RT-AC1200G+, схожої на ту, яку оглядаємо.

Стандарти — IEEE 802.11a, IEEE 802.11b, IEEE 802.11g, IEEE 802.11n, IEEE 802.11ac, IPv4, IPv6
Категорія — AC1200 enhanced AC performance: 300+867 Mbps
Покриття — будинки середнього розміру
Швидкість передавання даних — 802.11n: up to 300 Mbps, 802.11ac: up to 867 Mbps
Антена — External 5 dBi antenna x 4
Передавання/приймання — технологія MIMO 2.4 GHz 2 x 2, 5 GHz 2 x 2
Процесор — BCM47189+ BCM43217 (у моделі GU встановлено SoC MT7621AT виробництва Mediatek)
Пам’ять — 16 MB Flash, 128 MB RAM
Робоча частота — 2.4 GHz / 5 GHz
Шифрування — 64-bit WEP, 128-bit WEP, WPA2-PSK, WPA-PSK, WPA-Enterprise, WPA2-Enterprise, підтримка WPS
Брандмауер / Контроль доступу — блокування URL, фільтр MAC, фільтр URL, увімкнення фільтра LAN-to-WAN, вебфільтр батьківського контролю
Керування — UPnP, IGMP v1/v2/v3, DNS Proxy, DHCP, NTP Client, DDNS, Port Trigger, Virtual Server, DMZ, журнал системних подій
Тип підключення — WAN
Тип підключення до інтернету: Automatic IP, Static IP, PPPoE(MPPE supported), PPTP, L2TP
Підтримка Multicast Proxy
Підтримка налаштування швидкості Multicast
Інтерфейси — RJ45 for 10/100/1000 BaseT for WAN x 1, RJ45 for 10/100/1000 BaseT for LAN x 4
USB 2.0 x 1
Функції — SmartQoS, WMM, правила для IP/MAC/Port, які задає користувач, керування пропускною здатністю завантаження й відвантаження, ACK/SYN/FIN/RST/ICMP з найвищим пріоритетом
Батьківський контроль
Гостьова мережа: 2.4 GHz x 3, 5 GHz x 3
VPN-сервер: IPSec Pass-Through, PPTP Pass-Through, L2TP Pass-Through, PPTP Server
VPN-клієнт: PPTP client, L2TP client
Покращений медіасервер (сумісний із застосунком AiPlayer)
— Зображення: Jpeg
— Аудіо: mp3, wma, wav, pcm, mp4, lpcm, ogg
— Відео: asf, avi, divx, mpeg, mpg, ts, vob, wmv, mkv, mov
Спільний доступ до даних 3G/4G
Сервер друку
— Підтримка багатофункціональних принтерів (лише Windows)
— Підтримка протоколу LPR
Файловий сервер AiDisk — сервери Samba та FTP з керуванням обліковими записами
Кнопки — кнопка WPS, кнопка скидання налаштувань, кнопка живлення
Світлодіодні індикатори — PWR x 1, LAN x 4, Wi-Fi x 2, WAN x 1, USB x 1
Живлення — вихід постійного струму: 12 В, максимальний струм 2 А
Розміри — 207 x 148 x 35 mm

На нижньому боці коробки — стандартні рекламні картинки, які пояснюють, що відразу після купівлі цього маршрутизатора інтернет буде в усьому будинку, а сам роутер крутіший за всіх :)


На торці коробки вказано короткі характеристики.


Мене трохи здивували розміри упаковки. Причому в обох моделей роутерів це була характерна риса: у таку коробку я спокійно запхну щонайменше два таких пристрої.
Для мене залишається загадкою, навіщо так робити, адже це впливатиме на вартість доставки. Щоправда, у моєму випадку доставка силами Нової пошти була безкоштовною.


До комплекту постачання входять:
1. Маршрутизатор ASUS RT-AC1200GU
2. Блок живлення
3. Патч-корд
4. Інструкція
5. Гарантійний талон.
6. Магазин додав перехідник для блока живлення.


З інструкції користі нуль: усе, що я дізнався, — логін і пароль. Навіть IP-адресу за замовчуванням не вказано.
Патч-корд на вигляд дуже акуратний, але доволі жорсткий. Таке відчуття, що використали не нормальну м’яку виту пару, а звичайнісіньку.
А от блок живлення потішив — ні, не вилкою з плоскими штирями, а характеристиками: 12 В, 2 А для роутера — це чимало. Крім того, у блока живлення дуже цікавий штекер для підключення до роутера — надзвичайно короткий.


Сам роутер має досить впізнаваний вигляд, характерний для лінійки пристроїв Asus. Пара антен складена ззаду, а бічні під час транспортування встановлені паралельно до корпусу.


Зверху розташовані індикатори:
1. Увімкнення
2-5. Активності портів LAN
6. Активності WAN
7. Увімкненого режиму 2.4ГГц
8. Увімкненого режиму 5ГГц
9. Підключення до USB.


Ззаду розташовані роз'єми та кілька елементів керування.
1. Роз'єм живлення
2. Кнопка ввімкнення
3. Роз'єм USB
4. Кнопка скидання
5. Вхід WAN
6. Виходи LAN
7. Кнопка WPS, яку можна налаштувати


Знизу — купа вентиляційних отворів. До речі, під час роботи роутер трохи теплий. Є також отвори для кріплення на вертикальну поверхню.


У штатному положенні на столі всі антени спрямовані вгору, але їх можна повертати.
Якщо встановлювати роутер вертикально, антени зручніше розташувати в одній площині з корпусом.


Звісно, майже відразу поліз усередину. Спочатку зрадів: зняв чотири гумові ніжки й викрутив чотири саморізи, але потім з'ясувалося, що виробник не пошкодував засувок.


Засувки мене, звісно, не зупинили, хоча одна під час розбирання постраждала. Але оскільки корпус скручений саморізами, думаю, що навіть якби я зламав усі засувки, нічого б не змінилося.


На внутрішньому боці верхньої кришки видно місця для купи світлодіодів — цілком можливо, що для якоїсь розширеної версії.
Світлодіоди світять синім, але світло якесь розсіяне. Хоча, найімовірніше, вночі заважатиме, але в моєму випадку це не критично.


Коли відкривав, у голові крутилася думка: зараз відкрию, а там плата розміром із пачку цигарок, як у деяких фірмових моделей. Але реальність виявилася набагато кращою: плата займає майже весь корпус, і при цьому я б не сказав, що вона порожня.


Щоправда, у попереднього роутера плата теж була чимала. Спочатку думав зробити його огляд, навіть підготував усі фото, але вирішив, що він нікому не буде цікавий. Ну а тепер узагалі піде кудись на експерименти.


Плата Asus. Дивно, що на платі є місця для встановлення екранів, але самих екранів немає. Цікаво, у версії + така сама картина?
Усередині видно два окремі ВЧ-модулі. До речі, у назві маршрутизатора фігурує число 1200 — це сумарна швидкість обох модулів, приблизно 300+900. Отримати тут 1200 можна лише за використання двох пристроїв.


Трохи ближче. Вузол живлення, точніше, один із вузлів. До нього я ще повернуся з критикою.


Трансформатори гальванічної розв'язки та пара кнопок керування.


Окремо про модулі, яких, по суті, лише три.
PBZ1, модуль процесора


PBZ2, ВЧ-модуль, що працює з бічними антенами.


PBZ3, ВЧ-модуль, що працює із задніми антенами.


Маршрутизатор побудований на базі SoC MT7621AT виробництва Mediatek. Судячи з наявної інформації, це двоядерний мікропроцесор із частотою 880MHz.
Але також є інформація, що, крім усього іншого, він має на борту:
5xGbE, 1xRGMII, 3xPCIe, 1xUSB 3.0, 2xUSB 2.0.
Гаразд, PCIe, але де один порт USB 3.0?

Поруч із ним розташована мікросхема ОЗП обсягом 128 МБ.

Один із ВЧ-модулів побудований на базі MT7612EN того самого виробника. Це модуль зв'язку 2.4/5ГГц із заявленою максимальною швидкістю 867Мбит.
Поруч із ним розташовані ВЧ-комутатори


У другому модулі зв'язку використано чип MT7603EN, також виробництва Mediatek, але вже з максимальною швидкістю 300Мбит. Поруч також розташовані комутатори входів/виходів і якісь чипи, що, ймовірно, виконують функції підсилювача.
Між ВЧ-модулями є два DC-DC перетворювачі живлення.


1. Також кілька перетворювачів «розкидано» по всій платі.
2. Я казав, що критикуватиму. Ось тут я був спантеличений: у цілком фірмовому пристрої використано якісь дешеві конденсатори Chang. Думаю, це вже кандидати на заміну.
3.4 Біля роз'єму живлення розташована ще пара перетворювачів, фото радше для статистики.


Знизу все трохи простіше: тут переважно пасивні компоненти, хоча в районі процесора розташована мікросхема флешпам'яті S25FL128P обсягом 16МБ — усе згідно із заявленими характеристиками.


Як я писав вище, усе обладнання розташоване на балконі. Звісно, це не найкраще місце: перепади температур, крайня точка квартири. Але коли встановлював його, якось не подумав, що зручніше було б розмістити все в центрі квартири, а тепер уже пізно переробляти.
Крім роутера, тут тимчасово вимкнені блоки безперебійного живлення: невеликий Мастек на 600 ВА — для живлення того, що ви бачите на фото, і онлайн-блок на 1000 ВА — для живлення основного комп’ютера, до якого прокладено окрему лінію.
Тут же розташоване сховище на 5 жорстких дисків і мінікомп’ютер, який виконує роль сервера.


Майже в кожному огляді я згадую так звані «контрольні точки», де перевіряю якість зв’язку різних пристроїв, але жодного разу не показував, де саме вони розташовані.
На кресленні позначено:
1. Точка доступу.
2. Правильне місце для точки доступу, але туди виведено лише один кабель.
3. Робочий стіл.
Х1. Точка з найгіршими умовами: якщо тут щось працює, то вже непогано.
Х2. Точка, де зазвичай працюють усі пристрої, але з різною якістю зв’язку.
Х3-Х5, зазвичай тут усе працює нормально.

Відстані на кресленні вказано. Товсті стіни — несучі, тонкі — перегородки завтовшки 70 мм із залізобетону. Біля точки доступу — подвійна стіна: пінобетон із металевою сіткою та несуча стіна. Креслення виконано в масштабі, і всі місця відповідають реальним.
Біля точки 2 є великі дзеркальні двері, тому тут додаткове екранування; на деяких вікнах — алюмінієві жалюзі.


Міняємо одну точку доступу на іншу. На жаль, у мене залишився непідключеним щонайменше один із кабелів, якими користувався, хоча насправді їх ще чотири, тобто всього вісім.
Спочатку я хотів купити роутер із вісьмома портами, але ціни на них зазвичай не надто привабливі, тож доведеться користуватися додатковим комутатором.


Поки що все має такий вигляд, комутатор встановлю пізніше.


Під час підключення виникли певні труднощі. Річ у тім, що я намагаюся використовувати статичні IP-адреси, причому вони в мене в діапазоні 192.168.100.хх, але для різного обладнання прописані також стандартні 192.168.0.хх і 192.168.1.хх.
Тут же спроба підключитися не вдалася, довелося перемкнутися на динамічну IP-адресу й покластися на роутер, який сам призначить адресу. Так от, діапазон був 192.168.50.хх.


Підключаюся до роутера й бачу ієрогліфи. Ну, думаю, усе, припливли — повторилася історія з Mercury.
Але з’ясувалося, що роутер від початку розрахований на кілька мов, зокрема російську й навіть українську. Переклад місцями, звісно, міг би бути точнішим, але загалом можу сказати, що на четвірку згодиться, відвертих ляпів не помітив.


Одразу запустився помічник початкового налаштування, з якого я дізнався SSID точки доступу. Далі мені це було нецікаво, бо для налаштування підключення треба лише змінити MAC-адресу на мою (або просто оновити дані в особистому кабінеті).


Далі буде відносно короткий опис інтерфейсу роутера. Щоб детальніше розібратися, що до чого, можна перейти на сторінку емулятора. За посиланням — інша модель, але спільного між ними досить багато.

Після завершення роботи майстра налаштування потрапляємо на головну сторінку інтерфейсу.


Точно така сама сторінка буде, якщо зайти з пристрою під керуванням Android.
Щоб побачити всю сторінку в одному вікні, можна повернути телефон/планшет у вертикальну орієнтацію, але користуватися так не дуже зручно — у горизонтальній краще.


Окрім інформації про WiFi-мережі, на головній сторінці є індикатор завантаження процесора, причому показано 4 ядра, а не 2.
Також на головній сторінці відображається кількість підключених користувачів; можна переглянути й докладнішу інформацію про підключення.


Тут я трохи відволічуся й згадаю про свій роутер TP-Link TL-WR743ND, який має невелику особливість і був придбаний спеціально для певного завдання. Річ у тім, що кілька років тому в мене зник інтернет — на місяць, але оскільки до того провайдер майже 10 років працював чудово, я вирішив не переходити до іншого. Тимчасове рішення знайшлося дуже швидко: поблизу виявилося дві відкриті точки доступу. Тому я придбав роутер із двома антенами, які можуть працювати незалежно одна від одної: одна на «приймання», інша на «передавання». Тобто один модуль зв’язку працює з розшареною точкою доступу, а другий передає все це додому й водночас роздає інтернет кабелем.
Не знаю, чия це була точка доступу, до якої я підключився, але в будь-якому разі дякую цій людині. Тому, коли я побачив, що цей роутер має опцію створення гостьових мереж, то створив дві такі мережі — 2.4 і 5ГГц. Пароль вимкнено, швидкість не обмежена (хоча в цьому режимі вона й так не обмежується), єдине обмеження — вимкнено доступ до внутрішніх ресурсів домашньої мережі. Можливо, комусь стане в пригоді в подібній ситуації.

За бажання в цьому режимі можна задати час роботи, а також пароль.


Моніторинг трафіку є, але, як на мене, живе своїм життям. Точніше, показує начебто коректно, але є якісь незрозумілі піки, спричинені, найімовірніше, кешуванням, і не показує трафік усередині мережі.


Додаткові опції. Тут є чимало корисного, хоча в моєму випадку поки що стала в пригоді лише одна можливість із усіх.

1. Створення мережевого диска з доступом через інтернет.
2. Медіасервер або файловий сервер, якщо підключити диск до USB-порту роутера.
3. Принтсервер, кілька варіантів. Але, на жаль, у моєму випадку це не допомогло: старий LBP810 відмовився працювати.
4. Підключення 3G/4G-модема для доступу до інтернету через нього.
5. Завантаження файлів з інтернету безпосередньо на диск, підключений до роутера, без використання комп’ютера. Доцільність такого рішення для мене під питанням.


У режимі медіасервера можна підключитися з будь-якого пристрою й дивитися кіно/слухати музику з диска, підключеного до USB-порту роутера.


Тут налаштовується доступ до диска, підключеного до роутера. Щоправда, мені довелося змінити назву робочої групи, щоб диск було видно в мережевому оточенні. Спочатку було — Workgroup, змінив на Universal — назву робочої групи, що перейшла ще з далекого 2004 року, коли були районні локальні мережі.

Загалом функція досить зручна, якби не деякі нюанси:
Роутер з’являється в мережевому оточенні через досить тривалий час, близько 30 секунд; допомагає лише пряме посилання на мережеву папку.
Швидкість читання й запису гнітюча: 5-10МБ/сек запису та 10-20МБ/сек читання, залежно від файлової системи.


Тут налаштовується доступ до WiFi. На знімку екрана показано налаштування діапазону 5ГГц, для 2.4ГГц майже так само, різниця мінімальна. Для кожного діапазону — свій пароль і свої параметри.


У меню розширених налаштувань є інші опції, але насправді мені знадобилося лише змінити місце розташування, оскільки від цього залежить список доступних каналів. Цей параметр змінюється синхронно для обох діапазонів.


Налаштування маршрутизатора для роботи з IPTV. У моїй мережі було якесь мовлення, але я так давно ним не користувався, що не зміг запустити. Є кілька варіантів налаштувань, наприклад, власне доступ і вибір портів, через які цей доступ буде відкрито.


Налаштування підключення до інтернету. Є кілька варіантів підключення, у моїй мережі використовується зовсім простий: усе автоматично, ідентифікація за MAC-адресою мережевої карти. Треба або клонувати її з комп’ютера, або ввести вручну. Оскільки комп’ютера з цією мережевою картою вже немає, ввів вручну. Можна було зайти в особистий кабінет провайдера й обнулити цей параметр, але мені простіше ввести руками :)
Усе інше залишив як є.


Переадресація портів. Я цим і не користуюся, але річ цілком корисна й може стати в пригоді.


Сервіс DDNS дає змогу налаштувати доступ до своєї мережі або пристроїв у ній через інтернет. Наприклад, підійде для організації доступу до системи домашнього відеоспостереження без використання «хмарних» технологій.
Є різні сервіси, що пропонують таку послугу, є й варіант від Asus.com.


Налаштування параметрів IPv6. Щоправда, поки не знаю, чи може це бути корисним особисто для мене, але хай буде.


Мережевий екран, тут налаштувань безліч. Поки все стоїть за замовчуванням, навіть не знаю, чи налаштовуватиму.


Роутер може працювати у трьох режимах: роутер, міст і точка доступу. Як на мене, для такого пристрою три режими — це замало. Наприклад, згаданий вище TP-Link TL-WR743ND мав п’ять режимів — клієнт-роутер / роутер / повторювач / міст як точка доступу / клієнт.
Причому режимом «Клієнт-роутер» я користувався досить довго — він мене й виручив, коли я залишився без власного інтернету.
Загалом тут усе скромно, дуже скромно.


Налаштування самого роутера: пароль доступу (за замовчуванням admin/admin), часовий пояс та інше.
На налаштуванні часу зупинюся трохи докладніше. Це те, що мені в цьому роутері зовсім не сподобалося. Час синхронізується із сервером NTP, але живе своїм життям: наприклад, я синхронізую час, а через 30 хвилин годинник роутера відстає на 5, а то й на 10 хвилин. Причому роутер показує, наприклад, 11.40, переходжу в інше меню й одразу повертаюся назад — уже 11.35. Тобто повне безглуздя, тож відпадає купа опцій, прив’язаних до реального часу, наприклад обмеження доступу за розкладом, не кажучи вже про журнали, які тепер узагалі неможливо зіставити з подіями в реальному часі. Що робити — поки не знаю. Наприклад, зараз 12.20, а годинник роутера показує 11.46 :(

Зате тут є зручне налаштування. На задній панелі роутера є кнопка WPS, яку можна налаштувати як кнопку ввімкнення/вимкнення WiFi. Знаю, що є люди, які користуються цією функцією.


Спроба оновити прошивку завершилася повідомленням, що в мене встановлено останню версію. Водночас на сайті Asus прошивки з такою версією немає, а ті, що є, мають номер нижчий за встановлений тут.


Журнали, різні журнали, але, на жаль, поки що вони марні через відсутність прив’язки до правильного часу.


Варіанти діагностики мережі, у моєму випадку — марні.


Налаштування примусового ввімкнення комп’ютерів за допомогою функції WOL (Wake-on-LAN) — справді зручна річ, але наразі жоден із моїх комп’ютерів її не підтримує.


На додачу — ще трохи знімків екрана й тестів.
Як я писав вище, спроба під’єднати принтер завершилася невдачею. Хоча, можливо, це й на краще: я б засмутився, якби дізнався, що мій принтер працює, і довелося б розв’язувати дилему — тягнути роутер до принтера чи нести принтер на балкон.
Під час підключення з’явилося повідомлення, що мій принтер видно.


Потім треба завантажити програмне забезпечення для зв’язку з комп’ютера. Завантажив, установив, але далі справа не пішла — система не бачить принтер. :(
Річ у тім, що для мого улюбленого принтера немає драйверів для 64-бітної ОС, тому зараз я взагалі друкую через віртуальний комп’ютер із ХР.


Так виглядає роутер для доступу з мережі. Звісно, ім’я можна змінити, але, найімовірніше, я цього не робитиму, а можливо, взагалі вимкну цю функцію.
Як на мене, такий режим більше підходить для резервного копіювання, адже користуватися диском зі швидкістю доступу навіть 20МБ/сек (насправді ближче до 10-15) не дуже зручно.


Наскільки я зрозумів, обмеження швидкості спричинене не надто високою продуктивністю процесора роутера. На знімку екрана показано завантаження під час перегляду фільму з флешки, підключеної до роутера. До речі, для відтворення відео швидкості доступу цілком вистачає, проблеми можуть виникнути лише з «важкими» файлами 4K.


А ось під час безпосереднього запису та читання з флешки завантаження процесора помітно вище.


Оскільки в мене немає пристроїв, за допомогою яких можна нормально перевірити швидкість зв’язку, я вирішив хоча б порівняти, що змінилося після заміни роутера.
Тестова точка 2 (на кресленні, наведеному вище): потужність сигналу навіть знизилася порівняно з попереднім роутером. Зрозуміло, що такий тест не зовсім коректний, але я намагався забезпечити відтворюваність експерименту. Планшет, за допомогою якого проводилася перевірка, лежав на тому самому місці; я його навіть не вимикав, а просто перемикав точки доступу.


Тестова точка 1 — місце з найслабшим сигналом. Тут сигнал нового роутера також слабший.
Але цікаво, що якість зв’язку стала кращою. Не скажу, що набагато, але різниця цілком помітна.


Як ще одну перевірку я протестував швидкість через дротовий інтерфейс.
iPerf показав швидкість 270 Мбіт/с.


Хоча швидкість копіювання з мого сервера становила понад 100МБ/с, чого мені більш ніж вистачило. Я пробував копіювати як із жорстких дисків, підключених до сервера через USB 3.0, так і з SSD-диска, підключеного через mSATA. Результат однаковий: обмеженням є мережа, а не диски.


На сторінці магазину було написано, що роутер оригінальний. Уже радше з цікавості я вирішив це перевірити, зареєструвавши його в особистому кабінеті на сайті Asus.
Реєстрація пройшла без проблем, за серійним номером мені автоматично визначило номер моделі.
Хотів оформити розширену гарантію, але потрібно вказати адресу й телефон продавця. Поки не знаю, де їх узяти, хіба що переписати з конверта :)


Під час підготовки огляду я намагався позичити в когось на певний час пристрій, за допомогою якого можна нормально перевірити швидкість через Wi-Fi, але поки що не знайшов :(

На цьому, здається, все. Спробую якось оцінити, що ж я зрештою маю.
Переваги
Гарна якість складання
Наявність діапазону 5 ГГц
Гігабітні порти (4 LAN + 1 WAN)
USB-порт для підключення принтера й накопичувачів
Можливість використання з 3G/4G-модемами
Досить потужний блок живлення
Широкі функціональні можливості

Недоліки
Низька швидкість роботи з накопичувачами
Проблеми з внутрішнім годинником
Усього три режими роботи — роутер, міст і точка доступу
Вхідні конденсатори невідомого виробника.

Моя думка. Роутер я брав «на виріст», тому наразі використовую не більш як 10–15% його можливостей. Загальне враження залишилося неоднозначним: з одного боку, непоганий, працює, але якось не полишає відчуття певної «кривизни». Швидкість нормальна, інтернет роздає, але збій із вбудованим годинником здивував.

Також під час використання помітив одну «особливість»: після ввімкнення живлення та завантаження роутера доступу до інтернету немає. Тобто сам роутер підключився до провайдера, пінг із роутера проходить, мережа працює, але з комп’ютера доступу до інтернету немає. Заходжу в налаштування самого роутера, натискаю «Перезавантажити» — після цього все гаразд. Що саме спричиняє проблему, поки не знаю, бо вона виникає не завжди.

USB-порт — дуже зручна річ. Погрався з підключенням флешок і жорстких дисків і, якби не низька швидкість, сказав би, що все чудово. Але швидкість дуже обмежена, тож особисто для мене ця функція поки що під питанням.

Заодно виникло кілька запитань.
1. Чи можна щось виправити, замінивши прошивку на альтернативну?
2. Якщо можна, то як про всяк випадок зберегти стару прошивку?
3. Якщо все вищезазначене можливо, то як у разі чого повернути все назад?

Здається, нічого не забув. Якщо є запитання чи поради, буду дуже радий :)