Блог про електроніку й техніку    /    Статті    /    Сторінка 3

Сьогодні я хотів би розповісти й описати особливості різних типів акумуляторів у контексті їх застосування в ДБЖ, а загалом — для автономного тривалого енергопостачання. Спробую пояснити різницю між різними типами акумуляторів, особливості їх застосування в тій чи іншій ситуації, а також нюанси, пов’язані із заряджанням.

Дуже часто трапляється поширене запитання: який блок живлення вибрати для живлення підсилювача, світлодіодного підсвічування, регульованого перетворювача та інших не менш корисних пристроїв. Вибір блока живлення — відповідальне завдання, тож спробуймо розібратися, чим вони відрізняються і як вибрати «той самий».

Минулого разу ми розглянули відносно компактні пристрої для накопичення електроенергії — вони можуть допомогти зарядити телефон, ноутбук або планшет. Але передбачаю закономірне запитання: що робити, коли потрібно живити щось потужніше або пристрій, якому потрібен змінний струм? Отже, сьогодні розповім про джерела безперебійного живлення та нюанси, пов’язані з їх використанням.

Останнім часом мені вже неодноразово ставили запитання на одну й ту саму тему — безперебійне живлення різних пристроїв і приладів у разі відключення електроенергії. Сьогодні я хотів би трохи розповісти про це, щоб не повторювати відповіді кожному в особистих повідомленнях, заощадити трохи часу собі й дати вам розгорнутіші відповіді.

Насправді сьогодні йтиметься про один блок живлення. Власне, ідея цієї статті спала мені на думку спонтанно, коли я перебирав удома всілякий мотлох і натрапив на один із блоків живлення.

Кілька слів про поточні події в блозі.

Останнім часом напрям самостійного складання акумуляторних батарей дуже розвинувся, і багато початківців-саморобників стикаються з питанням: як правильніше розподілити акумулятори в таких батареях, щоб отримати максимальну ємність. Сьогодні йтиметься про зручний калькулятор для їх розрахунку.

Вирішили цього року відпочити, але виявилося, що все не так просто, як здається, тож вирішив запитати поради в читачів.

У мультиметра Unit UT181A є одна корисна річ — вбудований годинник реального часу. Але з’ясувалося, що в нього є глюк, а точніше, глюк є в моєму екземплярі мультиметра. Можливо, хтось іще зіткнеться з цією проблемою, тож сьогодні я розповім про один зі способів її розв’язання.

Мені до рук потрапив несправний блок живлення, і я вирішив накидати нотатку про його ремонт, а заразом трохи відповісти на запитання, які мені ставлять, так би мовити, на конкретному прикладі.

Не раз я зустрічав у коментарях фрази на кшталт «китайські акумулятори швидко вмирають». Загалом я з цим згоден, але мене зацікавило це питання, і я вирішив дослідити його трохи ґрунтовніше, а точніше — провести тест на кількість циклів. Докладніше — у статті.

Після того як я почав публікувати огляди різних корисних речей, придбаних на китайському торговельному майданчику TaoBao, мене дедалі частіше запитують: Кіричу, поясни, як там узагалі купувати? Приблизно рік-півтора тому я публікував огляд, у якому був додаток про покупки на TaoBao, але то був мій перший досвід. Тепер статистики стало більше, та ще більше я дізнався про різні нюанси, і сьогодні спробую про них розповісти.

Я вже якось розповідав про схему, яка дає змогу індикувати струм навантаження вище певного порога. Сьогодні розповім, як за допомогою цієї схеми доопрацювати простий перетворювач напруги й отримати в результаті стабілізатор струму.

Деякий час тому я публікував огляд набору, з якого можна зібрати простий осцилограф. Усе було б нічого, але в нього була дуже обмежена частота вимірюваного сигналу. Не скажу, що прилад, який я сьогодні оглядаю, набагато крутіший, але для нього заявлена смуга пропускання до 4 МГц. Подивімося, що це таке і як воно працює :)

Я вже досить тривалий час користуюся саморобним вимірювачем ємності та ESR конденсаторів, зібраним за схемою автора GO з форуму ProRadio. Паралельно я користуюся й іншим, не менш популярним вимірювачем FCL із сайту cqham. Сьогодні в огляді прилад, який має заявлену вище точність, а також фактично поєднує обидва згадані вище прилади. Увага: багато фото, мало тексту; це може бути критично для користувачів із дорогим трафіком.

Резистор, мабуть, найпоширеніший радіокомпонент. Ризикну припустити, що це також найстаріший компонент, яким ми користуємося. Власне, з нього я й почну свою докладну розповідь про різні радіокомпоненти.

Невелике відео, яке сміливо можна віднести до рубрики «Нотатки на полях».

Цією статтею я хотів би розпочати цикл про різні електронні компоненти: діоди, конденсатори, резистори, варистори тощо. Компонентів дуже багато, усі вони різні, і мене не полишає відчуття, що поки я закінчу про них розповідати, уже випустять щось нове :) А почну я з конденсаторів типу X, тим паче що ця стаття буде доповненням до моєї попередньої статті про Y-конденсатори.