Ще п’ять плат герметичних блоків живлення на 36, 60, 100, 150 і 200 Вт

І знову до мене на тест приїхали блоки живлення з однієї китайської фабрики. Як ви пам’ятаєте, усі ці тести спрямовані на пошук або моделей з оптимальним співвідношенням якості й ціни, або на перевірку та виправлення недоліків на рівні фабрики. Хочеться простого: мати певні блоки живлення з достатнім рівнем якості й водночас доступною ціною.

Нагадую: щоб завжди бути в курсі нових тем у блозі, рекомендую підписатися на мій інстаграм, де я публікуватиму сповіщення про всі нові теми й, можливо, просто писатиму про щось цікаве — посилання на акаунт

Також підписатися на оновлення та нові статті можна в телеграм-каналі — https://t.me/KirichBlog


Герметичні блоки живлення тестувати помітно складніше. Це зумовлено тим, що, по суті, це не готовий виріб, а певний напівфабрикат, тепловий режим якого в готовому вигляді може помітно відрізнятися від режиму просто плати. Але я намагався наблизити тестування до реальних умов.
Цей виробник пішов назустріч нашим побажанням і надіслав плати п’яти моделей у тому вигляді, у якому вони перебувають перед заливанням компаундом. Пізніше поясню, чому це важливо.
Власне, згодом ці блоки живлення, але вже в корпусах, продаватимуться, тож я зможу дати на них посилання.

Ці моделі зацікавили мене ще тоді, коли з фабрики надіслали фото. Уже тоді в мене було позитивне передчуття, що від них можна очікувати хороших результатів. Але ось їх надіслали, я, звісно, протестував їх і хочу поділитися результатами.

Виробник дбайливо запакував кожен блок в окрему коробочку. Припускаю, що в таких самих вони й продаються, тож можна оцінити приблизний розмір.


Просто п’ять плат, «як є». Перше, що впало в око, — колір конденсаторів і те, що на всіх блоках вони мають маркування одного й того самого виробника. Чесно кажучи, не знаю, що там у них під термоусадкою, але цілком припускаю, що вони справді від однієї фірми. Можу сказати, що це може бути як перевагою, так і недоліком — залежить від результатів вимірювань. Грубо кажучи, найімовірніше, або все буде однаково добре, або все однаково погано. Думаю, ви пам’ятаєте конденсатори з ємністю вдвічі меншою за заявлену.



Так, усі блоки живлення на 12 В і відрізняються, по суті, лише потужністю.

Почну з найменшого — із заявленою потужністю 36 Вт.


Виглядає акуратно. Компоненти не мають додаткового охолодження: точніше, транзистор віддає тепло платі, а вихідний діод — «у повітря», хоча в разі заливання компаундом умови роботи явно будуть легшими.


1. Вхідного фільтра й термістора немає, зате є варистор, щоправда, і з ним є «нюанс».
2. Вхідний конденсатор на 33 мкФ — для нашої мережі та потужності 36 Вт цілком достатньо, для 115 В замало.
3. Високовольтний транзистор, ШІМ-контролер, обв’язка — усе реалізовано класично.
4. Трансформатор, поруч Y-конденсатор — також без зауважень.
5. Вихідний діод на 3 А — якось замало для блока живлення на 3 А. Добре було б поставити пару діодів паралельно, але подивимося на температурний режим і згадаємо, що блок буде залитий компаундом.
6. Вихідного фільтра також немає, а вихідний конденсатор лише один — на 1000 мкФ, 16 В. Для надійності хотілося б, звісно, на 25 В.


Власне, до друкованої плати зауважень немає, усе чудово. Але згадаймо про «нюанс» із варистором: він полягає в тому, що варистор стоїть паралельно мережі до запобіжника, а це порушення — варистор завжди встановлюють після запобіжника.



Ємність конденсаторів виявилася цілком реальною, відповідала заявленій — це вже приємно. Думаю, ніхто не любить, коли виробник обманює навіть у такому.


Тести малопотужних блоків проводилися за допомогою тестера акумуляторів ZLEtech EBC-A10H, тож вдалося побудувати акуратні графіки. Підключення, звісно, було чотирипровідним.
Отже, за напруги в мережі 230 В і на холодну я отримав максимум 2,9–3 А, а на прогрітому блоці було, власне, те саме.
За напруги в мережі 115 В плата витримала навіть 3,1–3,2 А на холодну й майже 3,2 А на гарячу. Це, до речі, дивно: зазвичай за зниженої напруги захист спрацьовує раніше.

Але в будь-якому разі видно, що захист налаштований буквально впритул до заявленої потужності, а далі контролер починає знижувати напругу, а не переходить повністю в режим захисту. У будь-якому разі можна було б трохи підняти струм захисту, буквально на 5–10%, і було б узагалі чудово.



Щодо пульсацій: спочатку ВЧ — і тут вони передбачувано великі, оскільки в цієї моделі немає вихідного фільтра, а побудована вона за топологією Флайбек, та й вихідний конденсатор лише один.
Основна складова — близько 500 мВ, повний розмах з урахуванням голок — до 2 вольт.


З НЧ загалом усе нормально, 100 Гц не пролазять, а великий повний розмах пояснюється ВЧ-складовою.


Під час тестів, а точніше, вже після їх завершення, мені стало цікаво: а що, як...
1. Перевірити параметри вихідного конденсатора
2. Спробувати замінити його на фірмовий Panasonic
3. Спробувати усунути вплив довжини виводів, адже в цій моделі конденсатор установлений боком.


Загалом узяв новий фірмовий Panasonic і штатний, порівняв їхні параметри й з’ясував, що вони фактично однакові, і це, безперечно, не може не тішити.


Далі провів три порівняння, а точніше, навіть шість. Нагадаю, що зазвичай вимірюю пульсації з ланцюгом С+С перед щупом, і це трохи покращує зображення на осцилографі, роблячи його правильнішим.
Але іноді треба бачити повну картину, тому ліворуч вимірювання просто щупом, праворуч — із конденсаторами 1 мкФ і 0,1 мкФ, підключеними паралельно до щупа.
Перша пара — штатний конденсатор
Друга пара — Panasonic.
Третя пара — той самий Panasonic, але припаяний «під корінь».

У всіх випадках струм навантаження становив 2,5 А, а навантаження використовувалося те саме.
Помітно, що з Panasonic розмах «голок» майже не зменшився, зате зменшилася основна складова. Це пояснюється тим, що ESR конденсаторів майже однаковий, але ємність Panasonic приблизно на 20% більша.
А от коли я усунув вплив довжини виводів, припаявши конденсатор вертикально, зменшилися й «голки».


Зменшення розмаху «голок» пояснюється тим, що виводи конденсаторів часто сталеві й мають помітний опір, який погіршує параметри фільтрації.
Саме тому під час розведення таких кіл використовують варіант підключення, показаний праворуч. А от ліворуч до ESR конденсатора додасться опір доріжок, що погіршить придушення ВЧ-пульсацій і завад. Зважайте на це під час трасування своїх плат.

Якщо спростити, на основну частину пульсацій тут впливає величина ємності, а на розмах «голок» — ESR конденсатора. Тобто можна припаяти вертикально штатний конденсатор і отримати «голки», як на останній парі скриншотів, але основна частина залишиться такою самою, як на першому.
Насправді ці голки чудово гасяться на дротах, особливо якщо після них стоїть конденсатор, і більше впливають на строк служби конденсатора та завади в ефірі.



Тест на нагрівання проводився в чотирьох режимах: 1, 2, 2,5 і 2,8 А. Вище не піднімав, бо далі вже міг спрацьовувати захист.
Тут відзначу дуже високу стабільність вихідної напруги: вона не змінювалася ні від навантаження, ні від нагрівання. Молодці.




Результати за струмів 2,5 і 2,8 А. Загалом можу причепитися лише до температури вихідного діода, яка після заливання компаундом, найімовірніше, буде нижчою, ніж та, яку я отримав просто «на повітрі».


Видно, що високовольтний транзистор був ледь теплим, а це дає хороші шанси на роботу за напруги 115 вольт. Зазвичай знижена напруга живлення позначається саме на його температурі, тому я провів відносно короткий тест за 115 вольт — довше просто не мало особливого сенсу.


І так, температура транзистора зросла, але все одно залишилася далекою від критичних значень, а температура решти компонентів майже не змінилася. Тож цей блок живлення цілком нормально може працювати й за 115 вольт.



Другий блок живлення, потужністю 60 ватів.

Тут на транзисторі й діодній збірці встановлені радіатори, і саме за це я хочу подякувати виробникові: він надіслав блоки саме в тому вигляді, у якому їх заливають компаундом. Минулого разу було не зовсім зрозуміло, чи будуть радіатори на компонентах, адже це також має значення під час заливання плати компаундом.


Загалом вигляд такий самий охайний, зауважень поки немає.


1. Вхідного фільтра, як і раніше, немає, зате додалися термістор і X-конденсатор, що, звісно, корисно.
2. Ємність вхідного конденсатора — 68мкФ, із запасом для 230 вольт, але все ж замала для 115.
3. Транзистор на 10А, 650 вольт — більш ніж нормально.
4. Маркування ШІМ-контролера трохи відрізняється: у попереднього було 281Q12, у цього — 281P08, але щось мені підказує, що це одне й те саме.


1. Трансформатор, Y-конденсатор, оптрон — зауважень немає.
2. Вихідна збірка на 30А, 100 вольт, навіть із пристойним запасом.
3. Ще фото оптрона й конденсатора зворотного зв’язку
4. На виході два конденсатори, 2200мкФ і 680мкФ, на жаль, обидва на 16 вольт, зате тут уже є вихідний фільтр, що дуже тішить.


До плати зауважень немає, відстані достатні, до того ж є зазор під Y-конденсатором. І так, тут варистор уже встановлено правильно.


Ємність вхідного конденсатора трохи занижена — 60мкФ замість заявлених 68, але загалом у межах допуску, до вихідних зауважень немає.


Захист налаштований досить грубо й спрацьовує десь у діапазоні 8-8.1А. При цьому блок чудово витримує навантаження, але все ж майже 100 ватт для БЖ на 60 ватт — це якось забагато.
Нагадую, що ідеальний захист має працювати так: якщо перевантаження короткочасне, то витримуємо великий струм, якщо тривале — плюс 10-20 відсотків до заявленого. Реалізувати таке не завжди можливо, але дуже хотілося б принаймні не завищувати струм спрацьовування захисту — нехай 30%, але не 60-70...
Або встановлювати термозахист.



До пульсацій зауважень немає. Як завжди, я намагаюся перевіряти їх у чотирьох режимах: без навантаження, за 33, 66 і 100% навантаження. Тут же я перевіряв за струмів 2, 4 і 6А.


На низьких частотах за струму 6А починають з’являтися 100 Гц. Не те щоб це було критично, але вони зростуть під час живлення від 115 вольт.


Температурний тест проводився за струмів 2, 4 і 6А, або за потужностей 24, 48 і 72 ватта, що більше за заявлені 60.
За 4А картина взагалі без зауважень: трансформатор — 63 градуси, транзистор — 55, діодна збірка — 78.
За 6А також зауважень не було, але, коли робив фото, мабуть, знімок транзистора не зберігся (іноді таке трапляється: натиснув, а знімок не зберігся), тому замість нього — температура вихідного конденсатора. Але в будь-якому разі температура трансформатора — 82 градуси, що просто чудово. Температура транзистора також була в нормі, адже за майже 50 ватт вона становила лише 55 градусів. Єдине — діодна збірка нагрілася до 107 градусів, що дещо забагато, хоча й у межах допуску, особливо з урахуванням 20% перевантаження.




Третій блок живлення, потужністю 100 ватт.



Тут уже передбачено кріплення транзисторів і діодної збірки до алюмінієвого корпусу, який виконує роль радіатора. В іншому це, по суті, збільшений варіант двох попередніх моделей.


1. На вході вже є повноцінний фільтр, а також термістор і варистор. Заявлена ємність конденсатора — 100мкФ, що, як і раніше, нормально для мережі 230 вольт і трохи замало для 115. Біля транзистора — доволі пристойний шунт на 0.2 Ома, 2 ватта.
2. Транзистор, як і в моделі на 60 ватт, — 10А, 650 вольт.
3. Фото ШІМ-контролера вийшло нечітким, але, на мою думку, він схожий на ті, що й у попередніх блоках.
4. Як міжобмотковий — правильний Y-конденсатор.
5. Вихідна діодна збірка така сама, як у моделі на 60 ватт: 30А, 100 вольт, і тут вона також із запасом. Нагадаю, що для флайбека нормально мати вихідний діод із розрахунку х3 від струму навантаження.
6. На виході три конденсатори по 1000мкФ, 16 вольт, і дросель для зменшення пульсацій.




До плати зауважень немає, відстані більш ніж достатні, у вузькому місці є захисний проріз, варистор розташований після запобіжника.
До речі, варистори розраховані на 560 вольт амплітудного значення, і тут вони потрібні лише для гасіння імпульсних сплесків, не більше, оскільки конструкція не передбачає ані ремонту, ані заміни запобіжника.



І тут знову немає зауважень до ємності конденсаторів — усе в межах похибки.


Оскільки плата розрахована на відведення тепла на корпус, довелося знову імпровізувати, для чого я використав пару радіаторів від електронних навантажень. До речі, мені не дуже подобається, коли в таких пристроях тепло відводиться на одну стінку корпусу. Логічніше й правильніше було б установити транзистор і діодну збірку на різні бокові стінки корпусу.


Перший тест навантажувальної здатності проводив із тим самим навантаженням, але 10 А виявилося замало і для холодного, і для гарячого БЖ. Водночас відзначу чудову стабілізацію вихідної напруги — утім, так було й у попередніх моделей.


Довелося проводити подальші тести з іншим навантаженням. З’ясувалося, що захист знижує напругу за струму десь між 10 і 11 А — цілком нормально для такого БЖ.


Приблизно оцінив ККД — приблизно, бо потужність, по суті, невелика, а похибка ватметра значно зростає.


Пульсації вимірював без навантаження та за струмів 3, 6 і 9 А, що відповідає приблизно 33, 66 і 100% навантаження.

На ВЧ просто чудово: навіть за максимального навантаження було близько 25 мВ.


На НЧ загалом теж усе непогано, принаймні 100 Гц не просочуються.


Тривалий тест проводив за струмів 3, 6, 9 і 10 А, загальний час тесту — понад 2.5 години.


Термознімки після тестів за струмів 6, 9 і 10 А.
І мушу сказати, що результати цілком нормальні, особливо з огляду на те, що блок працював не в корпусі з компаундом.
Фактично навіть 9 А для цього блока — це перевищення потужності: заявлено 100 ват, а було 108. Тест за 10 А я провів уже додатково, тим паче що це було вже на 20% більше за максимальну потужність.

У підсумку маємо:
За 6 А трансформатор — 71 градус, транзистор — 43 градуси, діодна збірка — 70 градусів.
За 9 А трансформатор — 90 градусів, транзистор — 55, діодна збірка — 97 градусів.
За 10 А трансформатор — 101 градус, транзистор — 63 градуси, діодна збірка — 106.

Власне, видно, що є певний запас на підвищену температуру повітря, а для вхідного транзистора — ще й на роботу від зниженої напруги. Загалом тут у мене зауважень немає. Звісно, результати в корпусі відрізнятимуться, але, думаю, не надто сильно.



Заодно хотів показати, як відрізняється температура різних конденсаторів. У корпусі вона, звісно, вирівняється, але я хотів показати просто різницю залежно від умов роботи.
Перший має 88 градусів, нагрівається через підвищений рівень пульсацій і сусідні компоненти.
Другий — 77 градусів, здебільшого нагрівається від пульсацій.
А от третій має лише 55 градусів: тут пульсацій майже немає, тому нагрівається він переважно від інших компонентів.

Власне, до чого я. Конденсатори до дроселя завжди працюють у важчому режимі через підвищений рівень пульсацій, тому помітно швидше виходять з ладу. А от конденсатор після дроселя почувається краще, адже пульсацій майже немає.
Саме тому до вибору перших конденсаторів висувають підвищені вимоги: їх зазвичай більше, і працюють вони менше. Щоправда, є ще нюанс: вихідний конденсатор також може страждати, якщо саме навантаження має виражений імпульсний характер.




Четвертий блок живлення, 150 ват.



Конструкція майже ідентична моделі на 100 ват, але загалом усі чотири моделі побудовані за однією схемотехнікою: лише додаються деякі компоненти (елементи фільтрів і кількість конденсаторів), збільшується ємність трансформаторів і конденсаторів — і, по суті, все.


1. Вхідний фільтр майже повний, зауважень немає. Конденсатор на 120 мкФ — прийнятно для 230 вольт і замало для 115.
2. Транзистор уже на 16 А, 650 вольт, проти 10 А в попередніх — ну, це логічно.
3. ШІМ-контролер такий самий, як у попередніх моделей, але, схоже, додали емітерний повторювач, щоб збільшити навантажувальну здатність ШІМ-контролера й поліпшити роботу високовольтного транзистора.
4. Міжобмотковий конденсатор типу Y
5. Вихідних конденсаторів тут уже чотири, проти трьох у моделі на 100 ват.
6. Діодні збірки на ті самі 30А, 100 вольт, але тут їх дві паралельно, без питань.



З друкованою платою майже все гаразд, є невелике зауваження до однієї з доріжок, яка розташована відносно близько до вихідних кіл, але там приблизно 4 мм, до того ж плату буде залито компаундом, тож не скажу, що це аж критично, хоча хотілося б трохи більшої відстані або прорізу.
Є зауваження до дрібних крапель припою на трансформаторі. Я б забракував таке, якби не заливання компаундом, яке не дасть їм потрапити куди не треба.


Ємність вхідного конденсатора хоч і в межах допуску, але все ж хотілося б більшої, наприклад 140–150 мкФ.
З вихідним усе гаразд.


Тут я вже встановив на плату три радіатори: один на транзистор і пару на вихідні діодні збірки. При цьому на транзисторі стоїть такий самий радіатор, як і під час тестування моделі на 100 ват.
Але зазначу, що тут силові компоненти розташовані правильно: тепло від транзистора відводиться на одну бокову стінку, а від діодів — на іншу.



Тут усі тести проводилися з навантаженням на базі CL24. До речі, це навантаження продається: одне вже поїхало, другим поки користуюся для своїх потреб, зате воно перевірене й працює чудово.

Щоб спростити тестування, вирішив використовувати вимірювання напруги самим навантаженням із чотирипровідним підключенням.


Захист налаштований приблизно на 14А, тобто при 13.8А напруга ще нормальна, а при 14А вже знижується. Ну що ж, думаю, нормально, принаймні працюватиме надійніше.


ККД близько 86.5% — ні добре, ні погано, цілком звичайний результат.


ВЧ-пульсації також на дуже низькому рівні. Результати без навантаження та при струмах 4, 8 і 13А, тож тут жодних зауважень.


А от на НЧ з’явилися пульсації на 100 Гц, особливо при максимальному струмі. Дається взнаки, що ємність вхідного конденсатора все ж замала для такої потужності. Відповідно, я б не рекомендував використовувати цей БЖ при вхідній напрузі 115 вольт або з помітним обмеженням потужності — думаю, не більше 100–120 ват.


Термопрогін проходив за класичною схемою, при струмах 4, 8, 13 і... 12.6А, приблизно по 20–25 хвилин на кожному етапі.

1. Напруга без навантаження.
2. Струм 4А, холодний БЖ
3. Струм 8А, теплий блок
4. Струм 13А, плата вже помітно прогрілася



Усе йшло добре, але в міру прогрівання при струмі 13А вихідна напруга почала трохи знижуватися, тобто почало спрацьовувати обмеження потужності, мабуть, через зміну опору струмовимірювального шунта.
Я спочатку знизив струм навантаження до 12.7А — напруга повернулася до норми, але потім знову почала трохи знижуватися.
Знизив струм до 12.6А і завершив тест у цьому режимі.

По суті, захист чітко налаштований на 150 ват, що, на мій погляд, навіть добре: такий блок спалити набагато складніше, ніж моделі із завищеним струмом спрацювання захисту.
Вихідну напругу блок живлення при цьому тримав дуже добре, фактично вона не залежить від потужності навантаження й температури. Респект.




Результати після тестів зі струмом 8 і 12.6А.
При 8А в мене взагалі немає питань, ну майже немає: збентежила деяка дивина з температурами вихідних діодних збірок — ліва (ближча до трансформатора) помітно гарячіша за праву. Ну, зрозуміло, що ліву підігріває трансформатор, але, на мій погляд, різниця якось завелика.
При 12.6А температури були такі: трансформатор — 105, забагато, можливо, у компаунді буде трохи менше; транзистор — 70 градусів, запас для роботи при 115 вольт є, але заважає мала ємність вхідного конденсатора; вихідні діодні збірки — 107 і 79 градусів: ліва працює майже на межі, права має великий запас.




Ну і п’ятий блок живлення, 200 ват.




Цю модель виконано за іншою топологією, і це правильно та логічно: використовувати флайбек на потужностях понад 150 ват уже немає ні сенсу, ні практичної користі. Тут уже з вигляду зрозуміло, що використовується косий напівміст — для такої потужності чудовий варіант. Альтернатива — однотактний прямоходовий перетворювач, але він трапляється помітно рідше.

Зазначу, що тут, як і в моделі на 150 Вт, силові компоненти розташовані правильно: транзистори вздовж одного боку, діоди — вздовж іншого.



1. На вході повноцінний фільтр із термістором і варистором, ємність вхідного конденсатора — 150 мкФ. Можна було б і більше, але загалом, з огляду на те, що цей БЖ розрахований лише на вузький діапазон вхідної напруги, це нормально.
2. Транзистори на 16 А, 500 В.
3. ШІМ, звісно, інший — NCP1252
4. Дві діодні збірки на 30 А, 100 В, але тут вони ввімкнені не паралельно, а працюють в умовно верхньому й нижньому плечах.
5. На виході пара конденсаторів по 2200 мкФ, 16 В — тут у мене до них претензій немає.
6. Також на виході, звісно, є накопичувальний дросель — це особливість цієї топології. А от у трансформаторі краще виглядав би літцендрат, але це вже не принципово.



До друкованої плати претензій немає: зазори й прорізи є.


Вхідний конденсатор насправді має ємність близько 133 мкФ — загалом у межах похибки, нормально. На виході все чудово.


Тут довелося збільшити площу радіаторів, а крім того, розставити транзистори й діоди «хто в ліс, хто по дрова». Інакше довелося б пересвердлювати радіатори, а робити це просто ліньки.


Підключаємо навантаження з тим самим чотирипровідним підключенням, бо насправді ліньки ще й тестером тикати :)


ККД вимірювався в діапазоні 1–21 А і становив близько 87%, що загалом нормально. За струму 21,5 А починав спрацьовувати захист від перевантаження, причому тут захист тригерний, а не у вигляді зниження вихідної напруги. Стабілізація напруги дуже добра: у повному діапазоні потужності від 12 до 250 Вт напруга знизилася приблизно на 0,02 В

Загалом, на мій погляд, струм спрацьовування захисту завищений, я б рекомендував знизити його приблизно до 18 А.


Пульсації без навантаження та за струмів 6, 12 і 18 А.
Жодних претензій, але здебільшого це заслуга топології цієї моделі. У будь-якому разі близько 100 мВ за потужності понад 200 Вт — це добре.



До низькочастотних пульсацій також особливих питань не виникло, хоча за струму 18 А почали з’являтися невеликі пульсації на 100 Гц, але це не критично.


Термопрогін проводився за струмів 6, 12 і 17 А, тобто в повному діапазоні потужності, навіть на кілька відсотків більше.

1. Без навантаження
2. Струм 6 А, холодний блок
3. Струм 12 А, теплий
4. Струм 17 А, прогрітий
5. Струм 17 А, гарячий
6. Без навантаження, гарячий.

Видно, що максимальна різниця становила лише 20 мВ — чудовий результат.


З температурами все справді чудово, я навіть замилувався :)
За струму 8 А маємо: трансформатор — 59 градусів, транзистор (найгарячіший із двох) — 51 градус, діодні збірки — 68 і 85 градусів (тут нерівномірна температура є особливістю топології), дросель — 62 градуси.
За 17 А температури зросли, але все одно: трансформатор — 70, чудово; транзистор — 70, чудово; діодні збірки — 94 і 120, для другої явно забагато; дросель — 83, чудово.

Мабуть, претензія лише до однієї з діодних збірок. Можливо, заливання компаундом поліпшить ситуацію, а може, й ні. Але температура всіх інших компонентів — та й за 200 Вт у пасивному режимі — справді чудова.


Захопившись цією картиною, я вирішив перевірити температуру конденсаторів, і тут усе виявилося ще краще: 50 і 48 градусів за струму 17 А після прогрівання. Ну погодьтеся, результат дуже хороший. Думаю, такий блок має прослужити досить довго.



Отже, спробуймо звести все сказане вище до чогось на кшталт висновків.
1. Модель на 36 Вт — сподобалося майже все, претензії до двох моментів: варистор перед запобіжником і пульсації — вони все-таки завеликі, хоча для невибагливих навантажень цілком підійде.
2. Модель на 60 Вт — тут претензія до завищеного струму спрацьовування захисту, хоча сам блок нормально працює і за 120% навантаження. Пульсації, нагрівання, безпека — усе нормально.
3. Модель на 100 Вт — по суті, претензій у мене немає. Це приклад дуже непоганого блока живлення з низькими пульсаціями, правильно налаштованим захистом і прийнятним температурним режимом. Ще б рознести транзистор і діодну збірку по різних боках.
4. Модель на 150 Вт — температура трансформатора трохи завищена, але в корпусі, залитому компаундом, усе, найімовірніше, буде нормально. До того ж захист дуже точно налаштований, тож спалити його буде складніше. Загалом непогано, хоча йому не завадив би конденсатор більшої ємності на вході — десь на 150 мкФ, було б чудово.
5. Модель на 200 Вт — ну, ця мені справді сподобалася: непогано спроєктована, з низькими пульсаціями та малим нагріванням. Хіба що можу причепитися до одного з вихідних діодних складань, а точніше — до його нагрівання.

Щодо всіх моделей зазначу кілька спостережень:
1. Плати спроєктовані доволі грамотно: зазори, прорізи — тобто безпека.
2. Ємність конденсаторів у межах похибки відповідає заявленій. Перевірка конденсатора на 1000 мкФ 16 В показала також, що вони низькоімпедансні, а це, звісно, корисно для терміну служби.
3. У всіх моделей, звісно, можна знайти дрібні недоліки, але, справедливості заради, вони не псують загалом непоганого враження. Ну, може, якби трохи пройтися наждачним папером (а не допилювати напилком), було б узагалі чудово.


На сьогодні, мабуть, усе. Огляд великий, тестів багато, я трохи задовбався, але дуже сподіваюся, що інформація була корисною. І дякую Віталію за надані для тестування плати.