Vensmile i10 — невеликий, але цікавий комп’ютер на базі Celeron 3755U

У межах проєкту «переїзд», розпочатого в цих двох оглядах — 1, 2, я купив невеликий комп’ютер.
Комп’ютер сам по собі простий, але має кілька доволі приємних особливостей. Вони мало кому знадобляться, але напевно знайдуться люди, які їх оцінять.

Цей мінікомп’ютер, звісно, має дуже скромні можливості, та й для реального використання ще не все є в наявності, але це не завадило мені його перевірити — власне, про це й буде огляд.

Комп’ютер знадобився мені на заміну старенькому мінікомп’ютеру, який я кілька разів доопрацьовував і який брав участь у цьому огляді.
Цей комп’ютер виконує в мене роль NAS, сховища резервних копій, тестового «полігону» та багатьох інших дрібних функцій.

Загалом комп’ютер коштує 112 доларів, але в продавця була акційна ціна 106, а крім того, є постійний купон на знижку 3 долари, тож вийшло 103 :)

Оскільки пристрій надійшов «порожнім», тобто без WiFi, диска й оперативної пам’яті, розділ тестування буде не таким об’ємним, як раніше, зате розділ огляду апаратної частини буде розширено — мені це було цікавіше.

Для початку — технічні характеристики.
Система: не встановлена
Процесор: Celeron 3755U
Графіка: Intel® HD Graphics 8-го покоління
Пам’ять: макс. 8 ГБ, SODIMM DDR3L, 1 слот, спочатку не встановлена
SATA — 1 x SATA 3 Гбіт/с + 1 х mSATA
Внутрішні інтерфейси — 1 х mPCIE
LAN — 2хGigabit LAN
Відеовиходи: HDMI і VGA
Зовнішні інтерфейси: 4x USB 3.0, 2x RS232
Аудіовихід — роз’єм 3.5 мм
Габарити: 135 x 127 x 39 (без урахування ніжок, антен і роз’ємів)
Маса: 700 г

Комп’ютер надійшов у міцній коробці, усередині якої, наче матрьошка, була ще одна коробочка — взагалі без жодних розпізнавальних знаків. Ще коли забрав її на пошті, відзначив, що посилка помітно важка як на свої розміри.
На зовнішній упаковці є QR-код, який веде кудись туди, куди мені не вдалося потрапити.
Усередині упаковки все гранично просто: жодної пухирчастої плівки, комп’ютер, блок живлення та кабель.


Комплектація комп’ютера ну дуже спартанська:
1. Мінікомп’ютер
2. Блок живлення
3. Кабель живлення

Жодних інструкцій, гарантійних талонів тощо.


Ось тут і криється невелика халепа: у комплекті я не знайшов SATA-кабелів — ні кабелю живлення, ні інтерфейсного.
Я б, мабуть, не звернув на це уваги, але у відгуках покупців є фото, де чітко видно, що в комплекті були й зазначені кабелі, а також, імовірно, кріплення в пакетику.
Тож питання: чи варто відкривати спір і, якщо варто, то як краще вчинити?
Не скажу, що ці кабелі мені аж так потрібні, але якось незручно без них.


Кабель живлення, звісно ж, не з євровилкою :( Але, на щастя, роз’єм для підключення до БЖ цілком стандартний, і зазвичай знайти такий кабель зовсім не проблема — навіть не треба шукати жодних перехідників.


Для блока живлення заявлено вихідну напругу 12 Вольт зі струмом до 5 Ампер.
На вигляд БЖ схожий на звичайну безіменну саморобку.


Звісно ж, БЖ одразу безжально розкрив. Не буду ж я вмикати в свою улюблену розетку невідомо що. :)


Подальше розбирання з докладним оглядом сховане під спойлером, щоб не травмувати ніжну психіку спільноти захисників прав блоків живлення.

А ось і красень. Ні, не той, що з горбом на сірниковій коробці, а чорний, більший. :)
Корпус має насичений чорний колір. Зверху помітне ребрування.
З огляду на те, що охолодження пасивне, чорний колір зовсім не зайвий — він трохи покращує відведення тепла.


Трохи про те, що ж ми маємо:
Спереду
Кнопка ввімкнення
4 порти USB 3.0, а також 2 порти COM. Саме ці два апаратні порти COM і є «родзинкою» цього комп'ютера. Звісно, багато хто вважатиме їх архаїзмом, але не ті, кому вони справді потрібні, власне, саме через їхню архаїчність.

Ззаду
Аудіороз'єм, чомусь підписаний як мікрофонний.
Два роз'єми Ethernet, причому гігабітні, — ще одна приємна річ, а точніше, дві :)
Роз'єми для під'єднання моніторів: HDMI і VGA.
Вхід живлення 12 В

З боків, окрім вентиляційних отворів, є пара заглушок. Цей комп'ютер може продаватися з установленим модулем WiFi, тож це отвори для встановлення антен (з протилежного боку є такий самий отвір).
Знизу — чотири гумові ніжки (окремий плюс: ніжки м'які й добре гасять вібрацію), а також отвори для кріплення жорсткого диска та кріплення VESA (у комплекті немає).


Порівняльне фото з комп’ютером із цього огляду, згодом вони працюватимуть у парі.


Зовнішній огляд завершено, переходимо до нутрощів, тим паче що комп’ютер купувався без нічого, і розбирати його все одно доведеться.
Дно комп’ютера прикручене чотирма довгими гвинтами, які вкручуються безпосередньо у верхню кришку.
Цікаво, що передня та задня частини знімні й теж алюмінієві, та й увесь корпус виготовлений з алюмінію.


Кілька загальних фото, захопився.




Зібрано дуже акуратно. Останнім часом мене дивує якість китайської комп’ютерної техніки — на вигляд цілком брендова.


На платі видно маркування — GBDW3 — Ver.A
Видно роз’єм SATA, а також роз’єм для підключення передньої панелі, але в цьому комп’ютері він не використовується. За бажання до нього можна під’єднати кнопку скидання та світлодіоди індикації активності жорсткого диска й живлення.


До речі, про кнопку живлення. Виробник використав дуже симпатичну кнопочку з вбудованим світлодіодом і відповідним маркуванням.


Усередині є три роз’єми:
1. Для одного модуля ОЗП DDR3. Судячи з опису процесора, можна встановити модуль обсягом до 8ГБ.
2. MPCIE для встановлення карт розширення, наприклад модуля WiFi
3. MSATA для встановлення SSD-диска.


Біля USB-роз’ємів є запобіжники. Роз’ємів два (подвійних), а також передбачене місце для третього, але воно зайняте COM-портом, хоча запобіжник для цього роз’єму встановлено.


З протилежного боку також є запобіжник — теж для відсутнього USB-роз’єму з маркуванням USB4.
Видно, що плата дуже універсальна й набирається, наче конструктор. Скажу як інженер: зробити настільки універсальну плату не так просто, видно, що розробники постаралися.
Також видно дату випуску — травень 2016 року.


Плата буквально нашпигована перетворювачами живлення, мені навіть спочатку здалося, що верхній бік плати складається майже тільки з них, хоча я був недалекий від істини.


Трохи про компоненти, встановлені на верхньому боці плати (хоча верх чи низ — поняття досить відносне)
1. CH7517, ця мікросхема мені вже знайома з попереднього комп’ютера, це DisplayPort to VGA Converter
2. Вхідний перемикач живлення комп’ютера.
3. TPS51117 від техасців, ця мікросхема — синхронний знижувальний перетворювач.
4. 25Q64FVS, мікросхема пам’яті, у якій зберігається прошивка BIOS.
5,6. Пара дрібних знижувальних перетворювачів.


Вузол живлення процесора, перетворювач виконаний за трифазною схемою, вгорі видно танталові конденсатори. Втім, у цьому комп’ютері використані лише танталові та керамічні конденсатори, жодних звичайних немає.


Так, розбираємо комп’ютер далі. Ця частина вже радше для цікавості, адже під час встановлення пам’яті, диска тощо сюди лізти не потрібно.


Між корпусом і процесором встановлена алюмінієва пластинка. Причому пластинка або нерівна, або просто пасти поклали забагато, але з одного краю вона помітно піднята.
Втім, що там насправді, краще покажуть тести.


Вище я писав, що комп’ютер важкенький. Так от, приблизно половину ваги становить сам корпус-радіатор. Ліворуч — вага самого радіатора, а праворуч — зібраного комп’ютера разом із встановленим жорстким диском.


Кілька загальних фото друкованої плати.




Частину фото окремих вузлів я краще сховаю під спойлер, оскільки вони мають радше загальний характер і можуть бути важливими переважно для ремонтників.

Окремі компоненти, встановлені на нижньому боці плати.
1. Власне, «серце» цього пристрою — SoC Celeron 3755U. Окремо відзначу чотири отвори по кутах, явно призначені для притискання плати до радіатора. Але в цьому комп’ютері з цим цілком справляються і чотири саморізи по кутах плати — вигину практично немає. Після складання я просто притиснув плату пальцем у районі процесора.
2. Чип SuperIO Winbond IT8728F. Саме цього чипа мені бракувало в попередньому комп’ютері, щоб додати два апаратні COM-порти.
3. SP213EEA — мікросхема перетворювача рівнів для COM-порту. Дивно, що мікросхема обслуговує одразу обидва порти, а ліворуч при цьому видно місце для другої такої самої мікросхеми.
4. Чотирипортовий USB 2.0-хаб GL850G.


1,2. Пара ШІМ-контролерів для живлення різних вузлів комп’ютера.
3. ALC662 відповідає за аналоговий звук
4. Пара RTL8111E відповідають за гігабітну мережу.
5. Ще один ШІМ-контролер, тільки от що він живить — не знаю.
6. Дві прості логічні мікросхеми, такі самі були й в огляді «великого» комп’ютера.


А ось те, чого я боявся.
У комплекті мав бути кутовий SATA-кабель із «дзеркальним» розташуванням роз’єму.
Коли я спробував під’єднати звичайний кабель, то впирався або в передню панель, або в кришку.
Крім того, для тестів мені довелося взяти кабель живлення від попереднього комп’ютера. Для цього доведеться або використовувати саморобний кабель, або встановити диск у роз’єм MSATA.


Знайшовши кабель із найкоротшим роз’ємом, я таки прилаштував диск, але кабель довгий, і запхати його в такий корпус — це ще та головоломка, скажу я вам.
Крім того, довелося поритися в запасах, щоб знайти чотири короткі гвинти з потайною головкою чорного кольору.
Але загалом я таки прикрутив жорсткий диск (звичайний, на 250 ГБ) і перейшов до тестів.


Першим тестом у мене було вимірювання енергоспоживання комп’ютера.
Споживання вимірював до блока живлення.
1. Комп’ютер вимкнений, тобто вимірюється споживання самого блока живлення в режимі холостого ходу.
2. Споживання в режимі «робочого столу».
3. Запущено LinX
4. Запустив 3Dmark і виміряв пікове споживання, середнє трималося на рівні близько 20-21 Ватта.


Раз уже запустив, кілька слів, а точніше — кілька фото BIOS цього комп’ютера.
BIOS майже повністю повторює те, що я бачив у цьому комп’ютері. Я б навіть сказав, що це одне й те саме.



Під час огляду материнської плати я почав трохи сумніватися, що маю справді 2 COM-порти, адже встановлено лише одну мікросхему перетворювача рівнів.
Піддослідною стала миша з COM-портом — нині вже радше раритет, але для перевірки портів цілком підходить. Миша без проблем працювала в обох портах.


Просто фото ввімкненого комп’ютера. Попри оригінальну конструкцію та дивне розташування роз’ємів, виглядає він навіть симпатично :)


Тепер можна перейти до програмної частини тестів.
Коли я робив огляд попереднього комп’ютера, то встановлював систему двічі: спочатку на звичайний 2.5-дюймовий жорсткий диск, а потім на твердотільний накопичувач.
Щоб не встановлювати систему заново, я просто взяв звичайний диск із встановленою Win7 і під’єднав його до комп’ютера, який оглядаю. Система не лише без проблем запустилася, а й не потребувала жодних драйверів, тобто всі драйвери з того огляду повністю підходять і сюди. Про всяк випадок залишу на них посилання.
Єдине, що пішло не так, — злетіла реєстрація Windows, але для проведення тестів це ніяк не завадило.
На знімку екрана видно модель процесора, а також частоту 1.7ГГц.


Частина диспетчера пристроїв. Я не став розгортати всі вкладки, бо не бачу в цьому сенсу, покажу лише основні.


Мережеві карти хоч і відносно прості, але мають безліч налаштувань.
Швидкісні характеристики цих чипів я вже тестував і можу сказати, що вони чесно забезпечують гігабітну швидкість. Крім того, вони під’єднані до порту PCI-e, тобто це не «економні» USB-варіанти, що, безперечно, тішить.


До речі, щодо USB.
Швидкість цілком відповідає інтерфейсу USB 3.0. На знімках екрана показано тестування роботи із зовнішнім USB-диском. Про всяк випадок я провів тест у двох різних версіях програми Crystal Mark.


CPU-Z чомусь вирішив, що в мене встановлено аж Core I7-4650U. Звідки він його там узяв — для мене загадка. Та й сам я це помітив лише на етапі підготовки матеріалів для огляду.



На жаль, процесор має лише два ядра. Останнім часом я так звик до чотириядерних процесорів, що це вже здається мені незвичним.


Після огляду я перейшов до стрес-тестів.
Два послідовні запуски LinX змогли нагріти процесор лише до 63 градусів. На мій погляд, результат доволі непоганий.
Річ у тім, що тест проходив за температури повітря близько 26 градусів, а комп’ютер працюватиме там, де іноді буває і 40-45. Тож навіть у найгіршому разі температура не перевищить 78-83 градуси.
Продуктивність, звісно, не вражає. Для порівняння: Core-I3-5010U набирає в такому тесті 45000, а мій старий Core 2 Duo E7500 — близько 14000 (у 32-бітному режимі). А процесор, який ми оглядаємо, показав лише близько 12500.




Далі був стандартний тест 3Dmark — частково для перевірки продуктивності, а також для оцінювання нагрівання.
Тут процесор нагрівся трохи сильніше — до 67 градусів. Думаю, якби поганяти його довше, температура ще зросла б, але оскільки мені не потрібні його 3D-можливості, я спокійно поставився до такого результату. А для домашнього використання за температури 25-30 градусів, думаю, запасу буде навіть із надлишком.
Різниця в продуктивності тут значно менша: Core-I3-5010U набирає 5300 балів, а стара GeForce 210 — узагалі лише 2700.




Cinebench показав у графічному тесті приблизно таку саму продуктивність, як Core-I3-5010U, але помітно поступився в математичних обчисленнях. Результат Core-I3-5010U — 17.9/2.4, а в Core 2 Duo E7500 із GeForce 210 результати ще сумніші — 6.85/1.4


Ну і пара тестів просто для статистики, особливого сенсу вони не мають.
7zip


WinRAR


Під час тестів я зробив кілька термограм.
Спочатку — температура корпусу та блока живлення після тестів 3Dmark


Температура жорсткого диска та «начинки» комп’ютера.
З огляду на виміряну температуру я б не радив використовувати звичайні жорсткі диски — краще встановити твердотільний накопичувач. Він стійкіший до температури та споживає менше енергії.


Фото комп’ютера у розібраному вигляді після прогрівання. Цікаво, що найвища температура — біля роз’єму MSATA, хоча процесор розташований біля роз’єму оперативної пам’яті.


Як завжди, перелічу переваги й недоліки цього комп’ютера, а також висловлю власну думку про нього.
Переваги.
Пасивне охолодження.
Безшумність (якщо встановити твердотільний накопичувач)
Компактні розміри
Якісне виготовлення.
Відсутність перегрівання
Велика кількість інтерфейсів — USB 3.0, RS232, HDMI, VGA, Gigabit LAN.
Низьке енергоспоживання
Ціна

Недоліки
Зі звичайним жорстким диском можливе його перегрівання.
Блок живлення бажано доопрацювати
У комплекті немає кріплень і SATA-кабелів (можливо, це окремий випадок).
Лише один роз’єм для встановлення оперативної пам’яті
Не надто висока продуктивність.

Моя думка. Що можна сказати про цей комп’ютер? Переваг у нього однозначно більше, ніж недоліків, це факт. Звісно, є певні недопрацювання, особливо щодо блока живлення, який бажано доопрацювати, якщо комп’ютер працюватиме цілодобово. Безперечно тішить наявність чотирьох роз’ємів USB 3.0 і двох гігабітних мережевих карт, а про пару апаратних COM-портів і говорити годі. Звісно, більшість запитає: навіщо такі роз’єми в сучасному обладнанні? Річ у тім, що цей комп’ютер добре підійде і для промислового використання, де час плине трохи повільніше, ніж у звичайному побутовому світі, і такі порти досі досить часто використовують. А відсутність активного охолодження ще більше сприяє такому застосуванню: забиватися пилом там нічому, та й вентилятори міняти не потрібно.
Єдине, що я порадив би для промислового використання, — не купувати комп’ютер у зборі, а встановити пам’ять і накопичувач на місці, обравши продукцію перевірених брендів. Так буде дорожче, зате надійніше.
Такий комп’ютер цілком можна використовувати і як заміну стаціонарному — наприклад, для інтернету, мультимедіа та ігор. Звісно, важкі ігри на ньому не запустити, але зі старенькими 3D-іграми він цілком упорається. Думаю, і «Танки» працюватимуть на ньому цілком нормально.
І не забуваймо, що до комп’ютера можна під’єднати два монітори.

Звісно, можна сказати, що комп’ютер слабкий і в багатьох удома стоїть у рази потужніший. Але, з іншого боку, не з кожним цілком повноцінним комп’ютером можна зробити таке фото :)


Дякую всім за перегляд! Як завжди, чекаю на запитання, пропозиції щодо тестів і просто думки про цей пристрій.
Сподіваюся, огляд був корисним.