Мережева ударна дриль STANLEY STDH7213

Продовжуючи серію оглядів різноманітного інструменту, хочу розповісти про дриль одного з відомих виробників інструменту — фірми STANLEY.
Огляд буде не дуже великим, але я все одно постараюся якомога докладніше розповісти про цей інструмент.

Загалом, одразу варто зробити невеликий відступ. Фірма Stanley виробляє справді якісний інструмент, але останнім часом я помітив у продажу багато електроінструменту від неї, тож перед замовленням трохи пошукав в інтернеті додаткову інформацію.
З'ясувалося, що останнім часом фірма виробляє частину інструменту на інших підприємствах. Зокрема, електроінструмент, який потрапляє до нас, цілком може бути вироблений фірмою Porter або Black & Decker.
Ось мені й стало цікаво, наскільки Stanley хороший і чи є взагалі сенс його купувати.
А оскільки цей інструмент поширений і в нас, думаю, огляд буде корисним.

Для огляду я вибрав ударний дриль потужністю 720 Вт. Обрав її на заміну тій, якою користуюся зараз, але вона вже дуже «втомилася».

Інструмент постачається в картонній коробці жовто-чорного кольору — власне, цей колір є візитівкою інструменту Stanley.


Нижче наведено короткі технічні характеристики:
Живлення — 220 В, 50 Гц
Потужність — 720 Вт
Діапазон регулювання обертів шпинделя — 0–3000 об/хв.
Частота ударів в ударному режимі — до 54000 ударів за хвилину.
Діаметр затискання свердел — 1.5–13 мм.


Усередині коробки є сліди машинного мастила. Причому, крім того, що сам дриль лежить у поліетиленовому пакеті, патрон також має окремий пакет.
Прикро, що чимало цілком пристойних фірм продають інструмент у картонних коробках, а не у спеціальних кейсах.


До комплекту входять:
1. Дриль STANLEY STDH7213
2. Додаткова ручка
3. Обмежувач глибини свердління.
4. Інструкція
5. Гарантійний талон


Інструкцію теж забруднили мастилом. Коротко, у малюнках, описано, що і для чого потрібно та як зняти патрон. От якби ще поклали таку кутову викрутку, як на нижньому правому малюнку…


Інструкція англійсько-китайська.
Також з інструкції можна дізнатися, що дрилем можна свердлити отвори діаметром:
Метал — до 13 мм
Дерево — до 32 мм
Цегла/бетон — до 16 мм

А ще дриль має функцію реверсу.


Як я вже казав на початку, до комплекту входять додаткова ручка й обмежувач глибини свердління.
Загалом, скільки користуюся дрилями та перфораторами, можу сказати, що обмежувачем глибини не користувався жодного разу, ручкою на дрилі користуюся рідко, а от із перфоратором — навпаки, постійно.


Ручка має розбірну конструкцію, але розбирати її не раджу. Коли я розібрав усе до кінця, випала гайка — ледве запхав її на місце :)


Переходимо безпосередньо до інструменту.
Та сама жовто-чорна гама. Дриль досить велика, на вигляд я б не назвав її маленькою.


На жаль, вибрати тип вилки не можна, тож отримуємо звичний варіант із плоскими штирями.
Я б радив не користуватися перехідниками, а просто замінити вилку — так набагато зручніше, а головне — безпечніше.
Кабель середньої м’якості, завдовжки близько 2.25м, що цілком непогано.
Наприклад, у моєї старої дрилі кабель наче пластмасовий, а в перфоратора Макита, навпаки, дуже м’який. Тут же щось середнє.


Біля ручки є тримач ключа для патрона, доволі зручно: зазвичай ключ примотують до шнура живлення. Щоправда, коли ключ примотаний, ним можна користуватися просто в такому вигляді, а тут його треба виймати.
З власного досвіду я взагалі звик, що ключ валяється в коробці.


До зовнішнього вигляду особливих питань немає: дриль як дриль, тільки жовта.


Збоку є шильдик з основною інформацією, щоправда, більша її частина китайською.
Інструмент, який продається в нас, має такий самий шильдик, тільки англійською.


Кнопка класична, поєднана з регулятором потужності та фіксатором, який дає змогу зафіксувати кнопку у ввімкненому положенні.
На кнопці також є регулятор, яким можна встановити максимальну потужність. Зазвичай його використовують у режимі роботи із зафіксованою кнопкою, але можна користуватися ним і просто як обмежувачем. До речі, обмежувач має ступінчасте регулювання — дуже зручно.
Зверху видно перемикач реверсу.
Функція реверсу в дрилі, звісно, дуже зручна. Але особисто я користувався нею від сили пару разів, на відміну від шурупокрута, де користуюся постійно.


Вигляд згори.


Зверху розташований лише перемикач режиму роботи: свердління з ударом або без, позначені відповідними піктограмами — свердлом і молотком.


Отвори, крізь які засмоктується повітря, закриті решіткою. Від пилу це, звісно, не допоможе, але все одно краще, ніж широкі щілини.


Корпус редуктора металевий і доволі великий. Пізніше покажу його в порівнянні з іншою дриллю.


Кулачки патрона мають насічки. Приблизно такі самі насічки я бачив у патроні шурупокрута Мілуокі.
Особисто мені вони здалися не дуже зручними, або я просто їх не зрозумів. Можу лише припустити, що з ними патрон краще тримає круглі хвостовики, але водночас вони можуть створити проблеми з шестигранними хвостовиками.


Заявлений діаметр затискання свердел становить 1.5-13мм — загалом доволі поширений діапазон. Я пробував затискати свердло діаметром 2мм, міг би спробувати й 1-1.5, але не бачу сенсу, адже свердлити отвори такого діаметра відносно важкою дриллю буде незручно.
Як видно на фото, патрон досить рясно змащений, хід дуже м’який, без заїдань.


Виробника патрона ніяк не позначено, є лише вказівка діапазону затискних діаметрів і монтажного розміру різьби патрона — 1/2-20UNF.


Я чесно намагався відкрутити патрон, але застряг на етапі викручування фіксувального гвинта. Оскільки дриль має реверс, а патрон кріпиться на різьбі, цей гвинт перешкоджає відкручуванню патрона.
Але мої викрутки просто прослизали в шліці. В інструкції показано Г-подібну викрутку, але такої в мене вдома немає.


Передній підшипник має ущільнювач, на вигляд щось на кшталт повсті або фетру.


У повністю зібраному вигляді дриль має такий вигляд.
Руків’я можна встановити для правого або лівого хвату. Оскільки я правша, встановив його так, як на фото.


Обмежувач глибини фіксується тим самим гвинтом, що й руків’я. Але можу сказати, що вставляти його не дуже зручно. Я б зняв фаску на правому кінці, щоб він не чіплявся за гвинт під час встановлення.


Сама дриль важить трохи більше ніж 2100 грамів, а в повністю спорядженому стані разом із кабелем — понад 2.5кг. Легкою її не назвеш: принаймні шурупокрут Milwaukee, який я нещодавно оглядав, важить менше.


Без урахування кабелю дриль важить 2380 грамів.


Але точніше про якість інструмента може сказати лише розбирання, чим я зараз і займусь.
Дриль розбирається досить просто, але є й деякі нюанси, яких я спочатку не врахував. Нижче опишу правильну послідовність.
Спочатку відкручуємо задню частину руків’я — три саморізи.
Потім відтискаємо пружини, що притискають щітки, і відводимо щітки від колектора.
Після цього викручуємо чотири саморізи, якими прикручено корпус редуктора.
Усе, далі дриль без проблем розбирається на складові частини.


У руків’ї розташовані регулятор обертів, конденсатор для придушення перешкод і затискач, що фіксує кабель живлення.


Конденсатор для придушення перешкод — це те, на чому заощаджують насамперед, адже користувач усе одно не помітить, є він чи ні. Але його наявність свідчить про те, що під час виробництва виробник усе-таки намагався дотримуватися стандартів.
Також праворуч від кнопки можна помітити спеціально відведене місце для прокладання проводів, відокремлене від кнопки перегородкою, що дуже корисно.


Сама кнопка досить габаритна, усі з’єднання виконані за допомогою гвинтів і клемників.
Кнопку з корпусу я не виймав, але на тих частинах, які зміг оглянути, жодного зрозумілого маркування чи назви виробника не помітив.


Щітки притискаються пружинами — доволі зручна конструкція. Саме ці пружини відводять убік під час заміни щіток або розбирання дриля.
Одразу помітна доволі висока якість виготовлення, тут виробникові однозначно залік — навіть причепитися нема до чого.


Корпус редуктора складається з двох частин, поруч розташована крильчатка вентилятора охолодження двигуна. Є ще чорна пластмасова рамка, але для фото її довелося зняти.
Корпус редуктора, імовірно, алюмінієвий: литий, із подальшим фрезеруванням деяких елементів для щільнішої фіксації. На фото видно шліфовані площадки біля отворів для саморізів. Якість виготовлення доволі висока, усе акуратно й точно підігнано.


До якоря також жодних претензій: виготовлення на 5 балів, видно сліди балансування, а також заливання лаком і додатковий захист місць з'єднання проводів із ламелями колектора.


Проміжки між ламелями прорізані доволі глибоко. Використано закритий підшипник типу Z809 виробництва Outdo.


Щойно вийняв якір зі статора, одразу звернув увагу на невеликий чорний циліндр.
Спочатку подумав, що це якийсь магніт, бо він прилип до підшипника, але виявилося, що він гумовий.
Деякий час міркував, звідки він узагалі міг узятися.


Але після огляду нутрощів двигуна все стало на свої місця.
Ця гумка так і стоїть біля підшипника, трохи притискаючи його. Для неї навіть передбачене спеціальне місце всередині :)
А от обмотки статора мені не дуже сподобалися: найчастіше їх додатково ізолюють чимось на кшталт лакотканини, а тут лише лак. Не думаю, що в цьому випадку це критично, але з додатковою ізоляцією мені було б спокійніше.


Використано двоступеневий редуктор із передатним числом близько 1:8.
Вал шпинделя входить в отвір редуктора, де розташований додатковий підшипник — його видно в правій частині фото.
Усі шестерні металеві, хоча якось мені трапився дриль із пластмасовими шестернями.
Пластмаса (а точніше, капролон) має свої переваги, наприклад, менше шумить. Вона також має великий ресурс (наприклад, капролоновий черв'як використовують у черв'ячній парі редукторів автоматичних дверей), але металеві шестерні в цьому застосуванні я вважаю надійнішими.

До речі, у характеристиках заявлено, що швидкість обертання шпинделя становить 3000 об/хв. Спочатку я навіть хотів це перевірити, але перевірка відбулася сама собою.
Річ у тім, що 3000 об/хв — це 50 об/с. Коли я вмикав дриль із установленим перовим свердлом, то випадково помітив стробоскопічний ефект: свердло обертається швидко, але якщо на нього подивитися, створюється враження, що воно ледь крутиться. Частота обертання майже кратна частоті пульсацій джерела світла, і хоча пульсації були не дуже помітні (галогенна лампа 40 Вт, 220 В), їх усе одно можна було побачити. Тож можу сказати, що частота обертання справді близько 3000.


Щоб зрозуміти різницю між нормальним редуктором і редуктором у більш «економному» варіанті, я знайшов відео, де видно редуктор дешевшого й менш потужного дриля.


Під лівою шестернею розташований ударний механізм.
Звісно, можна сказати, що ударний дриль — це просто іграшка, а перфоратор набагато кращий, але я вважаю, що кожен інструмент має свої переваги й недоліки.
Перфоратор добре підходить, коли треба ефективно довбати твердий бетон, але під час свердління цегли різниці в продуктивності майже не буде. Перфоратором можна свердлити й у режимі дриля, але люфти (осьовий і радіальний) не дадуть такої точності свердління, як звичайний дриль.
Тож можу сказати, що в ідеалі треба мати обидва інструменти, але якби обирав «для дому, для сім’ї», то, мабуть, узяв би дриль.
Кілька отворів на рік осилить і ударний дриль, зокрема й у бетоні, але якщо їх буде більше, краще докупити перфоратор.


Я не став розбирати механізм, щоб показати принцип роботи ударного дриля (він кардинально відрізняється від принципу роботи перфоратора), але знайшов відео, де цей принцип пояснюють.
Це показано в другій половині ролика. Щоправда, цей режим усе одно називають перфоратором, але це помилка перекладу.
Перфоратор, на відміну від ударного дриля, має саме ударний механізм, а також відрізняється набагато сильнішими, різкішими ударами та меншою їхньою частотою.


Порівняння з моїм старим дрилем. Купив я його понад 10 років тому, і тоді він коштував близько 30 доларів. Видно, що йому добряче дісталося. До покупки перфоратора я свердлив ним отвори діаметром 10-12 мм навіть у несучій бетонній стіні, не кажучи вже про цеглу. Він досі працює, але люфт патрона став дуже помітним. При цьому рідні щітки ще цілі, хоча в комплекті є пара запасних.


Вище я писав, що звик працювати дрилем без додаткової ручки. У цьому випадку це не дуже зручно, адже інструмент досить важкий і його набагато важче тримати.
Також дається взнаки те, що ручка трохи тонша, ніж у старого дриля, але, можливо, це просто справа звички.
А ось до чого незвично після роботи з шурупокрутом, то це до того, що на кнопку регулятора доводиться натискати двома пальцями, а не одним. Виходить, інструмент треба тримати, стискаючи трьома пальцями, а не чотирма. Та й балансування зовсім інше.
Загалом дрилем набагато зручніше працювати, тримаючи його обома руками, а не однією, але це стосується багатьох дрилів.


Не обійшлося й без невеликого тесту. Цього разу я не став свердлити бетон, адже тестова плита стоїть на спільному балконі, а тягнути туди подовжувач або джерело безперебійного живлення не дуже зручно. Тому я обмежився свердлінням багатостраждальної дошки, яка кочує з одного огляду в інший, і відчуваю, що це далеко не останнє знущання над нею.
Вибрав два свердла: перове 25мм і спіральне 10х220.


Під час роботи я зняв невелике відео, у якому постраждало одне свердло. Під час свердління другого отвору перовим свердлом видно, що на виході його трохи заклинило, а оскільки навантаження я давав досить велике, свердло зігнуло. Під час свердління третього отвору це помітно :(

Вже потім я згадав, що в мене є ще свердло Форстнера діаметром 35мм, але перезнімати не хотілося.


Заодно під час перевірки я виміряв споживану потужність. Оскільки свердлити й фотографувати вкрай незручно, я пробував свердлити зі значним навантаженням, а потім дивився максимальне значення, зареєстроване приладом. Щоб уникнути стрибків, я плавно натискав кнопку.
1. Холостий хід, максимальні оберти.
2. Свердління перовим свердлом 25мм
3. Свердління спіральним свердлом 10мм. Оскільки свердло довге, а свердлив я на всю його довжину, результат вищий, ніж із перовим свердлом. Під час свердління перовим свердлом 35мм навантаження було б більшим.
4. А це я подивився на показання після зйомки тестового відео. Тому під час вимірювання я плавно натискав кнопку, щоб уникнути таких піків.


Наостанок — фото невеликої «сімейки» інструментів від Стенлі. Ключ і викрутку мені надіслали в подарунок із сайту Мастерсити, і тим, і тим я регулярно користуюся та дуже задоволений.


Тепер я можу підбити підсумки.
Плюси
Висока якість виготовлення.
Пристойна потужність.
Наявність реверсу та ударного режиму.
Металевий редуктор

Мінуси
Немає пластикового кейса для зберігання.
У комплекті немає запасних щіток.
Важко працювати однією рукою.

Моя думка. Якщо коротко, інструмент виправдав мої очікування. Хоча я приблизно знав, чого очікувати, адже перед замовленням почитав форуми, а також подивився розбирання КШМ цієї ж фірми — раз, два. Але якість складання все одно тішить. Є невелике зауваження щодо додаткової ізоляції обмотки статора, але, мабуть, на цьому й усе.
Є один нюанс, який я не заніс до мінусів, але особисто для мене він був би критичним.
Дриль має максимальну частоту обертання шпинделя 3000 об/хв. На мою думку, набагато краще було б мати 1500 об/хв, але з удвічі більшим крутним моментом. Вважаю, що діапазон 1500–3000 менш затребуваний у реальному житті, ніж діапазон 0–1500. Звісно, можна сказати, що є регулятор і свердлити можна й на 1500 об/хв, але за такої частоти дриль матиме вже не 720 Вт, а близько 360, а на 750 об/хв — іще менше, близько 180 Вт. Це не плюс і не мінус, але це треба враховувати під час вибору дриля.

На цьому все, як завжди, чекаю на запитання, коментарі й просто спілкування.

Магазин надав купон на знижку — STDH, з ним ціна становитиме 67 доларів.

Товар надано магазином для написання огляду.