Осциляторна пилка MILWAUKEE 2626-20 M18 CORDLESS MULTI-TOOL

Минулого місяця я вже робив огляд акумуляторного шурупокрута Milwaukee. Тоді ж я сказав, що маю не лише шурупокрут під акумуляторну систему М18, і ось настала черга наступного інструмента.
Кому цікавий не надто дешевий, але цікавий інструмент — прошу під кат.

Більшість знає цей інструмент під назвою реноватор, хоча правильніше його називати мультитулом або осциляційною пилкою.
На мою думку, найвлучніша назва — саме мультитул, адже цей інструмент може виконувати справді багато різних операцій. Звісно, у деяких випадках він поступиться кутовій шліфувальній машині (болгарці) чи шліфувальній машинці, але є операції, які без нього виконати справді дуже важко.

Перш ніж скопіювати технічні характеристики, наведу посилання на сторінку цього інструмента на сайті виробника, а також на її російську версію.

Спочатку загальний опис із короткими характеристиками.


А ось повніший варіант, хоча ключове тут — кут відхилення механізму та частота коливань.


Почну з того, що такі мультирізаки виробляє дуже багато компаній, зокрема й відомі бренди.
Але дивно, що при цьому вони не надто поширені. Наприклад, знайти в нас на ринку витратні матеріали до нього майже нереально — буквально один-два продавці. У великих будівельних магазинах я знайшов кілька варіантів пилок і скребків, але ціни на такі речі зовсім не дитячі.
Кому цікаво, ось посилання на статтю про історію мультитула; деякі фото взято з цієї статті.

Думаю, причин невеликого поширення цього інструмента кілька:
Досить висока ціна — багатьом простіше купити кутову шліфувальну машину.
Не всі розуміють, навіщо взагалі потрібен цей інструмент.
Іноді воліють виконати цю роботу підручними інструментами.
Не надто висока продуктивність порівняно з кутовими шліфувальними та шліфувальними машинками.


Обираючи мультирізак, я орієнтувався на продукцію фірми Milwaukee — на додачу до шурупокрута.
У цієї фірми є лише два варіанти цього інструмента: М12 і М18. Перший варіант відпав через меншу потужність, а оскільки я все одно купував шурупокрут під М18, то й мультирізак узяв тієї ж системи.

Для початку — пара відеороликів, які пояснюють, що можна робити цим інструментом.
Перший — від виробника, але в ньому модель М12.

Другий — від іншої фірми, докладніший.

На момент купівлі було два основні варіанти комплектації: лише «тушка» та різак з акумулятором.
Я вибрав другий варіант, бо різниця в ціні була не надто великою, а зайвий акумулятор не завадить. У комплекті не було нічого, крім різака й акумулятора.






Більша частина корпусу прогумована, це полегшує роботу, адже інструмент працює за вібраційним принципом.


Органів керування небагато: зверху корпусу розташований вимикач.


З лівого боку — регулятор частоти коливань, діапазон регулювання 2–12, або 12000–18000 коливань за хвилину.


На передній частині корпусу є світлодіод підсвічування. Як не дивно, хоча світлодіод і спрямований уперед, завдяки розсіювачу він світить куди треба: освітлена зона починається приблизно за 1–1.5см від корпусу інструмента. Як і в шурупокруті, тут застосовано принцип вимкнення із затримкою: відпустили кнопку — підсвічування працює ще секунд 10, а потім плавно гасне.


Місце встановлення оснащення.
Загалом кожен виробник робить власний «візерунок» фіксувального механізму, але виробники витратних матеріалів не поділяють їхньої думки й випускають універсальні пилки, терки тощо, тому в більшості випадків проблем не буде.


Оскільки інструмент куплено в Америці, він має маркування 2626-20 (або 2626-22). У нас цей інструмент має інше маркування: M18 BMT-421C або M18 BMT-0.
Країна виробництва — Китай.


Коротке пояснення принципу встановлення оснащення.
1. Відкриваємо зверху фіксувальний механізм.
2. Викручуємо гвинт. Викрутка для цього не потрібна — гвинт легко викручується пальцями.
3, 4. Встановлюємо пилку (або те, що потрібно), водночас можна вибрати зручне для роботи положення.
5. Вкручуємо на місце фіксувальний гвинт. Затягувати не треба, достатньо, щоб гвинт просто вперся.
6. Повертаємо фіксувальний механізм у вихідне положення — і все.


Принцип роботи цього інструмента дуже простий. Під час роботи вал із великою частотою (12000–18000 коливань за хвилину) повертається ліворуч/праворуч, але на невеликий кут.
У цієї моделі кут повороту ±1.7 градуса, тобто сумарно 3.4 градуса.
Завдяки цим невеликим рухам можна різати, шліфувати тощо. Але оскільки рух невеликий, уся система виходить цілком безпечною.


Випускається багато різних витратних матеріалів і оснащення: вузькі та широкі пилки, скребки, алмазні шліфувальні насадки, насадки для наждачного паперу.


Види робіт, які можна виконувати за допомогою такого інструмента.


Цікаво, що в комплект поклали не акумулятор на 1.5А·год, як це було із шурупокрутом, а на 2А·год.
На вигляд акумулятор точно такий самий: ті самі розміри й той самий індикатор заряду.


Такий самий прогумований низ, щоправда, етикетка трохи відрізняється.


У попередньому огляді я вже писав, що є сумніви щодо оригінальності акумулятора. Тоді мене збентежило, що на акумуляторах шурупокрута не було зазначено ємність великими цифрами, як на акумуляторі мультитула. Можливо, це нормально, не знаю.
Зверху — акумулятор мультитула, знизу — шурупокрута.


Спочатку здалося, що акумулятор не дуже щільно сидить у гнізді, але згодом з'ясувалося, що саме посадкове гніздо спеціально зроблене не жорстким, там навіть є спеціальні гумки, які й створюють такий ефект.


У будь-якому разі тепер у мене є три акумулятори (1 х 2А·год і 2 х 1.5А·год) і, відповідно, один універсальний зарядний пристрій. :)


Під час підготовки огляду зробив «контрольне» зважування.
Сам мультитул важить 1266 грамів, а в зборі з акумулятором — майже заявлені 1700 грамів.
До речі, акумулятори мають однакову вагу, тому для роботи краще купувати 2 А·год, а не 1.5 А·год. Думаю, те саме стосується і 4 та 3 А·год: там, найімовірніше, різниці у вазі також не буде.


Ємність акумулятора, звісно ж, виміряв. Результат — 1849мА·год.
Трохи дивно, що ємність також виявилася дещо меншою за заявлену. Така сама картина була й минулого разу.
Акумулятор заряджався за допомогою штатного зарядного пристрою. На графіку також помітні дивні сходинки. Причину останньої я знаю — поворушив контакти тестера, а причина попередніх незрозуміла.

Утім, акумулятор у будь-якому разі працює нормально: я вже кілька разів користувався ним, повністю розряджав і заряджав.


Оскільки інструмент для мене доволі новий, то, звісно, захотілося його розібрати.
Спочатку я почав розбирати його неправильно, а правильну послідовність зрозумів уже під час складання. Виявилося, що інструмент розбирається дуже просто й зручно.


Фото в повністю розібраному вигляді.
Ліворуч видно площадку акумулятора, оснащену шістьма гумовими амортизаторами.


Збираємо все назад і переходимо до тесту. На жаль, поки що в мене є лише одне різальне полотно. Хотів купити в магазині ще кілька різних, але ціни зовсім не тішать, не кажучи вже про мізерний вибір: наприклад, скребок для зняття фарби був лише увігнутий, який радше підходить для зняття фарби з труб, а мені потрібен був рівний або опуклий.
Цей «диск» підходить для різання пластику, дерева та м’яких металів.


Оскільки інструмент у мене вже досить давно, то вперше я застосував його цілком практично: за його допомогою різав алюмінієвий радіатор для огляду лабораторного блока живлення (фото з огляду). Виявилося дуже зручно, а головне — це можна робити навіть у квартирі. З болгаркою такий номер не пройде, а звичайною ножівкою працювати менш зручно. Альтернатива — електролобзик, але для нього треба жорстко фіксувати заготовку.


Крім того, я зняв невелике тестове відео і, відповідно, зробив фото того, що різав.
У тесті брали участь —
Соснова вагонка
Сосновий куточок
Шматок меблевого плінтуса (метал + пластик).

Хотів ще додати мідну трубку, що залишилася після монтажу кондиціонерів, але не зміг її знайти :(


Для демонстрації я також спробував виправити отвори в дерев’яній заготовці: спочатку зробив отвори, потім розсвердлив їх, забив у них дерев’яний шкант, а тоді обрізав його врівень із дошкою. Звісно, демонстрація не зовсім така, яку можна було б зробити: наприклад, потім треба встановити шліфувальну шкурку й зачистити місце ремонту, але все ж.


Відео.


Результати тесту.


«Відновлення» дерев’яної дошки. Цей тест я провів двічі: першого разу в мене вимкнувся фотоапарат, довелося перезнімати, але результати першої спроби були кращими, та й шканти були довші — забивати їх простіше.
Спочатку те, що було на відео.


А це те, що не потрапило на відео.


Ну і пропили.
З деревом мультитул справляється найкраще. Пропил виходить чистішим, без сколів, властивих електролобзику, а швидкість лише трохи менша.


Тут залишилося трохи бруду після різання пластику: я експериментував у перерві між зніманням відео й помітив це лише згодом.


З плінтусом трохи гірше. Але варто зазначити, що правильний вибір швидкості мультитула має велике значення. Пластик краще різати в діапазоні 2–4, інакше він може плавитися, дерево — у діапазоні 6–12, метал — 10–12.
Але слід враховувати, що різальне полотно не нове: я вже встиг ним попрацювати, зокрема різав алюмінієвий радіатор.


Інструмент дуже зручно тримати в руці, до ергономіки зауважень не виникло. В одному варіанті палець зручно лягає на вимикач, і той слугує упором. У другому хват такий, як у болгарки, — великий палець упирається у виступ корпусу. Оскільки інструмент досить довгий, його задня частина впирається в руку — теж доволі зручно.


У підсумку вийшов такий комплект інструментів під акумулятор M18. Тепер чекаю на інструмент під M12 — компактніший, на додачу до того, що вже є.


Розумію, що я не «розкрив» інструмент і не показав, на що він здатен, але навіть того, для чого я його пробував використовувати, більш ніж достатньо, щоб зробити певні висновки.
Переваги
Відмінна якість виготовлення.
Універсальність застосування
Хороша ергономіка.
Надійна конструкція.
Спеціально автономність не перевіряв, але навіть від штатного акумулятора інструмент працює досить довго.
Наявність підсвічування робочої зони.
Стабілізатор обертів двигуна.

Недоліки.
Певні труднощі з придбанням насадок: ціна/наявність
Ціна.

Моя думка. Насамперед хочу сказати, чим мені сподобався власне мультитул.
Якщо порівнювати з болгаркою, він тихіший, безпечніший і працює набагато чистіше. Наприклад, мультитулом можна вичистити шви між облицювальною плиткою, не наробивши бруду й пилу, а болгаркою це майже неможливо. Для роботи вдома це значна перевага; недолік — менша швидкість роботи, зате точність вища. Також зазначу, що він набагато безпечніший за болгарку чи електролобзик. І, звісно, інструмент дає змогу різати впритул до поверхні — це особливо зручно у важкодоступних місцях, куди лобзиком чи болгаркою просто не дістатися.
Тож для мене придбання такого інструмента — це просто більша зручність під час роботи вдома.
Єдине, що засмутило, — це ціна, хоча, якщо порівнювати з шуруповертом, не така вже й висока, як здається. І не варто забувати, що такий інструмент радше додатковий, а не основний.

На цьому все, сподіваюся, огляд був корисним.