Акумулятори: підробка чи оригінал — як це буває

Не так давно до мене звернувся приятель із проханням провести щось на кшталт експертизи чотирьох акумуляторів 18650, куплених у нас на ринку. Акумулятори заявлені як фірмові, але людина сумнівалася й тому вирішила перевірити. Ну а я на цій підставі вирішив накидати невелику статтю з реальними прикладами.


Отже, я отримав чотири акумулятори: один LG HG2 і три Samsung — 30Q, 26H і 22P. Узагалі акумуляторів було п’ять або навіть шість — залежно від того, як рахувати, але про останні я розповім окремо наприкінці статті.


Щоб далі говорити про акумулятори однієї фірми, почну з LG.

На акумуляторі є маркування LGDBHG21865 і код — Q154F032A3.
Якщо розшифрувати маркування, виходить, що його випустили 2017 року, на 154-й день року, приблизно наприкінці травня — на початку червня. Але річ у тім, що якщо ввести це маркування в Google, побачимо, що воно вже спливало, причому ті акумулятори купили на FastTech.
Про що свідчить збіг коду? Ну, щонайменше про те, що акумулятори з однієї партії. Припустімо, що це збіг: теоретично таке можливо, хоча на практиці майже нереально.

Плюсовий контакт із трьома променями, мінусовий — гладкий.


Технічна документація на оригінальний LG HG2.


Розміри й вага — тут дуже складно до чогось причепитися, адже навіть у технічній документації ці параметри вказують із помітним допуском.
Внутрішній опір: у технічній документації типовий — 17, фактичний — 14–16, а в отриманого акумулятора майже 19, що явно більше й іще раз свідчить на користь версії про підробку.


Ще один спосіб визначення — форма й кількість «променів» на плюсовому контакті.
Ліворуч — нібито HG2 від Літокали, плюсовий контакт має чотири промені; праворуч — отриманий акумулятор із трьома променями.
В оригінального LG HG2 плюсовий контакт має чотири промені, і тут Літокала підібрала для свого варіанта акумулятор, який більше схожий на оригінал, хоча насправді ним не є. Про той, що оглядаємо, годі й казати: третя відмінність також показує, що це підробка.


Четвертий тест — вимірювання ємності. Ємність оригіналу має бути близькою до 3000 мА·год, а я отримав за струму 1С ємність 2640 мА·год, а за 10 А — 2620 мА·год, що явно менше.


П’ятий спосіб — оцінювання нагрівання акумулятора.
Струм навантаження — 10 А, ліворуч акумулятор, який оглядаємо, праворуч копія від Літокали. Результат однаковий — 74 градуси.


А тепер результати тестів оригінального LG HG2.
Ємність за струму розряджання 1С і напруги завершення розряджання 2,5 В становила 2880 мА·год, або понад 10 Вт·год (у підробки — 9,3 Вт·год).


А ось нагрівання за великих струмів навантаження помітно менше: 79 градусів, але за струму 15, а не 10 А. На превеликий жаль, зараз я не можу коректно протестувати й порівняти оригінали, доводиться користуватися результатами старих тестів, а вони дуже недосконалі. Але, думаю, різниця помітна.


Підсумок —
1. Код — імовірно, підроблений, можливо, скопійований з акумуляторів, які продають на FastTech.
2. Опір — 19 мОм замість 14–17.
3. Плюсовий контакт — із трьома променями замість чотирьох.
4. Ємність — 2640 мА·год замість 2880–3000 мА·год.
5. Нагрівання — 74 градуси за струму 10 А; оригінал має приблизно таку температуру за струму 15 А.

Висновок — 100% підробка.


А тепер — Samsung. Моє знайомство з ними почалося з того, що один з акумуляторів виявився розрядженим до 1,3–1,4 В, чого не буває з фірмовими акумуляторами навіть після тривалого зберігання. Але до цього акумулятора я ще повернуся.



Мої улюблені INR18650-30Q зовні начебто всі зроблені акуратно.


І, відповідно, даташит.


Плюсовий контакт трипроменевий, але якийсь завеликий....
Габарити й вага трохи відрізняються від раніше протестованих, але це ще не свідчить про підробку.
Опір — 20 мОм, у даташиті типовий — 13 +/-2 мОм, фактично було 12.9, тож за цим пунктом уже все погано.


Плюсовий контакт також відрізняється: ліворуч оригінал, праворуч той, що оглядаємо. Думаю, різницю видно неозброєним оком.


Маркування — у цьому випадку окрема тема.
Зовні різниці немає, усе буквально один в один, за невеликим винятком...
Річ у тім, що в акумуляторів Samsung дату виготовлення вказують або на термоусадці під абревіатурою SDI, або під термоусадкою, якщо у вказаному місці порожньо.
А тут термоусадка не лише яскравіша й гарніша, а й без маркування дати виготовлення. Нижче — оригінал. Якщо придивитися, то ліворуч видно бліді символи маркування, яких у того, що оглядаємо, немає, а це однозначно свідчить про підробку.


Під час тестування струмом 1С і 10 А акумулятор видав 2660 і 2700 мА·год відповідно.


Якщо порівняти результати оригіналу (зелений і помаранчевий) з тим, що оглядаємо (червоний і синій), видно, що відрізняється не лише ємність, а й характер кривої розряджання. Підробка за більшого струму віддала трохи більшу ємність, ніж за меншого, а в оригіналу все строго навпаки.


Останнє, найімовірніше, спричинене підвищеною температурою під час розряджання, яка, своєю чергою, зумовлена підвищеним внутрішнім опором.
Ліворуч підробка, праворуч оригінал, струм розряджання — 10 А.


Отже —
1. Код — маркування дати виготовлення відсутнє
2. Опір — 20 мОм замість 12-14
3. Плюсовий контакт — збільшеної площі
4. Ємність — 2660 мА·год замість 2970-3000 мА·год
5. Нагрівання — 76 градусів за струму 10 А, оригінал за такого самого струму має 56 градусів.

Висновок — 100% підробка.


Третій акумулятор — ICR18650-26H. Таких акумуляторів у мене ще не було, тож обчислювати підробку буде цікавіше.



Тут маркування дати виготовлення нанесене на термоусадку — TGQ1 з кодом SDIEM, тож шукаємо в інтернеті калькулятор, який показує дату виготовлення — початок березня 2016 року.


Даташит на цю серію акумуляторів.


Плюсовий контакт має п'ять променів і досить великий майданчик, акумулятор важить на 2 грами менше, ніж зазначено в даташиті.
Опір становить 48 мОм, але тут складно судити, адже в даташиті вказано — менше 100 мОм, і формально начебто все гаразд.


Оскільки такі акумулятори мені ще не траплялися, за фото оригіналу довелося сходити на інший сайт і з'ясувалося, що в оригіналу плюсовий контакт має бути із шістьма променями, а не п'ятьма, та й сама форма сильно відрізняється.


Цікаво, що в наших інтернет-магазинах під виглядом оригіналу продають таку саму підробку з таким самим плюсовим контактом.


Але раптом я помиляюся і це оригінал? Виміряймо його ємність.
Фактично в мене за струму 1С і 2С вийшло 2486 і 2319 мА·год, що загалом навіть відповідає оригіналу, для якого має бути не менше ніж 2340 і 2080 мА·год.

І тут я розповім ще про одну особливість тестування. Мене якось запитували, навіщо взагалі потрібні всі ці графіки, адже достатньо просто виміряти ємність. Ні, річ у тім, що кожен тип акумулятора має свій «почерк», тобто характерні «горби» й «провали», і, порівнявши два графіки, можна з досить високою точністю визначити, оригінал це чи підробка. Але, звісно, лише якщо у вас є графік розряджання оригінального акумулятора.

На згаданому вище сайті я взяв графік розряджання оригінального Samsung 26H і порівняв його з отриманим мною.
Спочатку — той, що оглядаємо, струм розряджання 1С і 2С.


А ось оригінал.
На жаль, тут людина проводить тестування не за стандартною сіткою 0.2С, 0.5С, 1С, 2С тощо, а за струмів 0.2А, 0.5А, 1.0А, 2.0А тощо. що, на мою думку, неправильно, але таке є.
Вище я вибрав кольори, приблизно відповідні кольорам графіка з оригіналом і струмам 3.0А та 5.0А; у моєму тесті це відповідає 2.6 і 5.2А.
Можна помітити дві речі:
1. Спад напруги наприкінці розряду в оригіналу помітно крутіший
2. За струму 5 Ампер оригінальний акумулятор віддав більше, ніж за 3 Ампери, а в того, що оглядається, — навпаки.
3. У всіх тестах ємність була більшою за 2500 мА·год, у моєму випадку в обох тестах вийшло менше ніж 2500, а за 5.2 Ампера — взагалі близько 2300 мА·год.


За струму 5.2 Ампера нагрівання сягнуло майже 60 градусів.


Так, це був складний приклад, але все ж —
1. Код — маркування дати випуску визначається правильно
2. Опір — у межах заявленого в даташиті
3. Маса — на 2 грами менша, ніж у даташиті
4. Плюсовий контакт — п’ять променів проти шести в оригіналу, крім того, відрізняється сама форма контакту.
5. Ємність — 2319 мА·год за струму 2С замість 2500–2550 мА·год
6. Крива розряду — менш крута; через це акумулятор, що оглядається, за струму 2С віддає лише 7.5 Вт·год проти 8.6 Вт·год в оригіналу.

Висновок — 100% підробка.



Ось я й дійшов до акумулятора, який надійшов до мене майже повністю розрядженим. Це Samsung ICR18650-22P.
Напруга була лише 1.3–1.4 Вольта, чого з нормальним (фірмовим) акумулятором бути не повинно. Тут його або невідомо як зберігали, або він має дуже великий струм саморозряду. У мене нормальні акумулятори спокійно лежать по кілька років і залишаються зарядженими — нехай і не на 100%, але явно не «в нуль».


Перша перевірка — дата випуску. На акумуляторі зазначено 5ES2 з кодом SDIEM, що відповідає приблизно середині травня 2014 року. Якщо це оригінал, то хочеться сказати: ух, майже раритет, акумулятору 5 років.


Даташит оригінального ICR18650-22P.


Плюсовий контакт трипроменевий, невеликого діаметра, габарити приблизно відповідають даташиту, а от маса — 45.24 грама, що більше за вказані в даташиті максимальні 44.5 грама.
Опір — 20мОм, загалом навіть непогано: у даташиті заявлено не більше ніж 35мОм. Але погляньте на напругу!


Ставимо на заряджання: в акумулятор «заливається» 1960мАч. При цьому довелося кілька разів запускати заряджання, бо спочатку зарядний пристрій вважав його нікелевим акумулятором і вимикав заряджання.
Опір не змінився, що ще раз показує: за правильного вимірювання змінним струмом опір майже не залежить від ступеня зарядженості акумулятора.


Форма плюсового контакту відрізняється як від інших акумуляторів Samsung, так і від оригіналу з цієї сторінки тестування.
Ключова відмінність — форма «променів»: в оригіналу вони звужуються біля «п’ятачка», а в того, що оглядається, трохи рівніші. На фото я виділив місце, на яке треба дивитися. Різниця невелика, але вона є.
Крім того, діаметр «п’ятачка» трохи більший, ніж у моїх оригіналів, і він шорсткіший. Але оскільки це інші акумулятори, я не можу брати їх за зразок.


За струму розряду 1С (2 Ампери) та 10 Ампер я отримав ємність 1995 і 1857 мА·год.


Крива розряду дуже схожа на криву розряду оригінального акумулятора, з тією лише різницею, що в оригіналу ємність у цих самих режимах становила не 1995 і 1857 мА·год, а приблизно 2050–2100мАч і була однаковою для обох режимів розряду.
Ємність у Вт·год становила 7.4 і 6.6 Вт·год, а в акумулятора, що оглядається, — відповідно 7.2 і 6.15Втч.


Взагалі був ще тест струмом 5 Ампер, але, на жаль, від нього залишилося лише термофото. У цьому режимі акумулятор нагрівся до 61 градуса, тому вирішено було провести тест струмом 10 Ампер (друге фото), де температура піднялася до 77.5 градуса.


На мою думку, цей тест був найскладнішим
1. Код — маркування дати випуску визначається правильно
2. Опір — у межах заявленого в даташиті
3. Маса — на 0,75 грама більша за максимальну в даташиті
4. Плюсовий контакт — дуже схожий на оригінал, хоча й має невеликі відмінності
5. Ємність — 1857мАч за струму 10А замість 2050–2100мАч
6. Крива розряду — дуже схожа на оригінальну

Висновок — дуже схоже на оригінал. Є невеликі відмінності, але якщо акумулятору справді 5 років і його зберігали абияк, про що свідчать напруга 1.4 Вольта та підвищений струм саморозряду, то результати тестів цілком можуть бути такими, як показано в огляді.
Єдине, що найбільше свідчить про відмінності від оригіналу, — невелика відмінність форми плюсового контакту та трохи більша маса. Але в будь-якому разі я б не став купувати такі акумулятори саме через те, що невідомо, як їх зберігали весь цей час.

Кілька порівняльних фото.
Угорі мої оригінальні акумулятори, унизу — ті, що оглядаю.


Угорі оригінал 30Q, нижче — ті, що оглядаю. Особливо помітна різниця у відтінку рожевої термоусадки: у клонів вона насиченішого кольору.
Також можна порівняти форму й вигляд завальцювання біля плюсового контакту, але для коректного порівняння іноді бажано тримати оригінал у руках, адже на фото не завжди все видно.


Плюсові контакти: угорі оригінали — 30Q, 35E, 20S, унизу ті, що оглядаю, — 30Q, 26H, 22P.



А це вже «бонус-трек» — ще один INR18650-30Q, парочка яких потрапила до мене ще раніше.


Акумулятори — просто взірцевий приклад «типової підробки», причому на одному з них уже почала злазити термоусадка.


Два акумулятори мають цілком однакове маркування, але при цьому різні плюсові контакти!


До речі, щодо маркування: у цих акумуляторів воно має бути під термоусадкою, і на парі оригіналів (ліворуч) його навіть трохи видно, а на правих, відповідно, його немає. Головне — на термоусадці немає коду дати випуску, і якщо ви бачите акумулятор без одного з кодів, то це 100% підробка.


Ліворуч два оригінальні 30Q, праворуч дві підробки — коментарі зайві...


І все ж опір одного з акумуляторів становив 18.6 мОм — приблизно як у першого 30Q, який я показував вище, а в другого — майже 33 мОм і напруга лише 1.8 Вольта.


Та попри все, ємність хоч і становила лише 2650-2700мАч, майже не відрізняється за струмів розряду 3, 6 і 10 Ампер і зі зростанням струму також зростає.


Температура акумулятора за струму розряду 6 і 10 Ампер: оригінал за струму 10 Ампер має температуру 56 градусів, тоді як цей — 74.
Загалом, це відносно непоганий клон: максимальний струм 10 Ампер, ємність трохи нижча, і загалом він мені дуже нагадав різницю між оригіналами LG HG2 та їхніми клонами — там приблизно така сама картина.


Але найбільше вразив другий акумулятор із пари: ось так він виглядає після приблизно 8-10 місяців просто лежання у товариша. Я пробував його заряджати — він намагається заряджатися, але потім я подумав: а навіщо це взагалі потрібно? Тож обмежився тим, що зняв термоусадку, бо використовувати таке не можна, його можна лише утилізувати.


А це товариш, який торгує акумуляторами, розбирає фейковий «акумулятор» у повербанку з AliExpress, як то кажуть — і сміх, і гріх...



Що ж можна сказати за підсумками.
Найчастіше підробляють популярні моделі акумуляторів, у цьому випадку це «шоколадки» LG HG2 і Samsung 30Q. Також показаний ICR18650-26H явно схожий на підробку, а от із ICR18650-22P не все так однозначно: якщо не зважати на трохи іншу форму контакту й вагу, можна сказати, що так поводився фірмовий акумулятор, який ці п'ять років пролежав десь у далекому кутку неопалюваного й неохолоджуваного складу. Тим паче акумулятор не дуже поширений, а отже, менш схильний до підробок.

Якщо ви купили акумулятори й не впевнені, що це оригінал, зазвичай це перевіряють за кількома ознаками:
1. Відповідність даташиту: наприклад, вага акумулятора, ємність і опір.
2. Якщо акумуляторів кілька, то опір має бути майже однаковим, а в клонів він зазвичай «плаває» від екземпляра до екземпляра.
3. Форма плюсового контакту: у клонів вона часто сильно відрізняється.
4. Крива розряду має бути як в оригіналу, буквально «один в один».
5. Маркування, а особливо дата випуску. Крім того, у деяких виробників (SonyMurata) код унікальний для кожного акумулятора, а в LG — для партії, тож шанс купити два однакові насправді не дуже високий.
6. Якщо начебто все схоже, але ви не впевнені, проконсультуйтеся з тим, хто може допомогти, хоча б у коментарях під цією статтею.
7. Якщо ви купили акумулятори на AliExpress, то з імовірністю 99% це підробка. Можна купувати на Taobao: там є відносно непогані акумулятори китайського виробництва без наклейок відомих брендів. Принаймні це не обман, коли за Samsung можуть видати що завгодно.

На цьому в мене все, сподіваюся, було корисно, і, як завжди, буду радий запитанням.