UNI-T UT387B, прилад для пошуку прихованих комунікацій

Свого часу я користувався приладом Bosch GBH 4-32 DFR Bosch DMF 10 Zoom, який досить непогано знаходить метал і проводку, але прилад був мого товариша, і щоразу просити його було незручно. Тому, коли з’явилася можливість узяти подібний прилад на огляд, я навіть не вагався.


Модель перфоратора я згадав вище не просто так: поки що найкращий шукач прихованої проводки — це перфоратор :)
Якось ми працювали на одному об’єкті. Об’єкт великий, розміром приблизно з дитячий садок. Ремонт був капітальний, із заміною всього, і все давно було знеструмлено. Але монтажник примудрився знайти кабель у стіні під напругою на знеструмленому об’єкті! Думаю, таке не під силу жодному приладу для пошуку прихованої проводки, тому тепер у нас є улюблена фраза: найкращий шукач прихованої проводки — перфоратор Бош :)
До речі, жарти жартами, але існують перфоратори, поєднані з подібною функцією: вони вимикають двигун, коли наближаються до проводки під напругою.

Як я вже писав вище, раніше я час від часу користувався шукачем Bosch DMF 10 Zoom, тому мені буде простіше порівнювати саме з ним, тим паче що функціонально вони майже однакові.

Але, як завжди, почну з упаковки.
Трохи пом’ята поштою картонна коробка у фірмовому стилі UNI-T і чорна сумка в такому ж стилі.




Комплект приладу гранично простий:
1. Власне сам прилад
2. Сумка
3. Інструкція.

До Бош ще додавали в комплект 2 олівці, але це був бонус, пов’язаний з особливостями його конструкції.


Штамп «ВТК» за листопад минулого року, інструкція англійською та китайською мовами.


Власне англійська частина інструкції, де наведено й характеристики приладу. Перелічу їх окремо:
Максимальна глибина виявлення
Чорних металів (залізні труби мінімальним діаметром 3 см) — 80 мм
Кольорових металів (алюміній мінімальним об’ємом 30*2*2 см) — 80 мм
Проводів під напругою — 50 мм
Деревини (мінімальним об’ємом 20*16*4 см) — 20 мм
Робоча температура 0 …40°C
Температура зберігання -10 … 50°C
Температура, за якої гарантовано точність роботи приладу 18 … 28°C
Вологість понад 75%
Час автоматичного вимкнення живлення 5 хв
Батарея одна лужна батарея типу 9V (6LR61)
Мінімальна робоча напруга батареї близько 7.2V

Характеристики приладу взяв зі сторінки виробника. Чутливість приладів майже однакова, різниця лише в тому, що для Бош заявлена глибина 100 мм для чорного металу, а для Юніт — 80 мм.


Сумочка дуже зручна: прилад притискається гумкою, а у верхній частині є кишенька. Спочатку в кишеньці лежала інструкція, але оскільки користі з неї небагато, її можна використовувати для олівців.



Зовні прилад оформлений у тому ж стилі, що й інша продукція фірми UNI-T: червоно-чорне забарвлення, яке, думаю, впізнає будь-який користувач продукції цієї фірми.


Конструкція майже нічим не відрізняється від того ж Бош Зум: угорі власне сенсор, нижче екран і кілька кнопок.


Хоча ні, одна суттєва відмінність усе-таки є. У Бош усередині сенсора був наскрізний отвір для зручнішого маркування знайдених місць. Власне, тому в комплекті й давали олівці. На мій погляд, це хоч і дрібниця, але досить зручна.


Тут же отвору вгорі немає, тому позначати доведеться «на око»: визначили місце, провели вертикаль/горизонталь, прибрали прилад і позначили місце.


Як і в Бош, передбачена світлодіодна індикація: зелений — нічого немає, червоний — щось знайшли. Яскравість приблизно така сама, як у Бош, але пластик не матовий, а прозорий, тому результат залежить від кута огляду. В обох випадках — і з Бош, і з Юніт — на яскравому сонці індикації не побачите.


Розмір дисплея можна порівняти з Бош, і функціональність у нього переважно така сама. Оскільки обидва прилади мають функцію Zoom, на дисплеї є дві шкали: середня — основна, права — Zoom.

Трохи про функцію Zoom. Загалом задум непоганий, але можу сказати, що вона мені жодного разу не знадобилася, адже обидва прилади знаходили все, що мені потрібно, і без неї.
Вона потрібна для точнішого визначення місця розташування об’єкта. Коли прилад показує повну середню шкалу в межах 2-3см, натискаємо кнопку Zoom і за допомогою правої шкали можемо точніше визначити місце розташування. По суті, це «надбудова» над основною шкалою. Але, як я писав вище, мені вистачало точності й без неї.
На дисплеї наклеєна захисна плівка, але її майже не помітно, тож поки вирішив залишити: подряпаю — зніму :)


А от кнопок у Юніта більше, ніж у Боша.
У Боша було чотири кнопки:
Увімкнення
Zoom
Метал
Дерево.
Звук вимикався одночасним натисканням кнопок «метал» і «дерево».
Режим пошуку проводки не вимикався.

Тут же шість кнопок
Увімкнення (жовта)
Дерево
Метал
Проводка
Zoom (червона)
Вимкнення звуку (синя)

Функціонально все те саме: вимкнення звуку винесли на окрему кнопку й додали примусове ввімкнення режиму пошуку проводки.


У робочому режимі на екран виводиться не так багато інформації, перелічу:
1. Пошук металу
2. Пошук дерева
3. Пошук прихованої проводки
4. Коли звук вимкнено, відображається відповідна піктограма.
5, 6. Прилад розрізняє чорні й кольорові метали, відображаючи це відповідним значком.


Знизу є чотири м’які широкі «ніжки». Схоже, їх зробили, щоб акуратніше пересувати прилад по шпалерах, адже під час пошуку на голих бетонних стінах вони, найімовірніше, швидко зіпсуються :(


Зверху позначено місце розташування сенсора. Навіщо це потрібно, не дуже зрозуміло, тож, мабуть, це просто констатація факту.
Живлення від звичної для багатьох «крони», так само, як у Боша, тільки там батарейка була в комплекті (якщо не плутаю). З власного досвіду роботи з Бошем можу сказати, що краще купувати лужні батарейки. Акумулятори, найімовірніше, не підійдуть, адже мінімальна напруга живлення — 7.2 Вольта.


Ну і, звісно, розбирання. Саморізів чотири: пара посередині й ще пара схована під нижніми «ніжками». Коли розбирав, то, розігнавшись, відірвав і верхні «ніжки», але там лише засувки.


Половинки з’єднані шлейфом, доволі коротким, тож я одразу його від’єднав.


Плата з кнопками й дисплеєм не становить інтересу, до того ж мені не вдалося її зняти — засувки надто тугі.


А от на основній платі цікавого більше, спробуймо розібратися, що тут до чого.


Тут розташовані власне котушка, яка в цьому випадку є «сенсором», і електроніка. Також можна відзначити оригінальну форму й розташування доріжок навколо котушки.
Якість виготовлення відмінна, усе дуже акуратно й чисто.


Ззаду немає жодних елементів, думаю, це зроблено, щоб плата щільніше прилягала до корпусу.


Принаймні датчик металу індуктивний. Імовірно, прилад працює за принципом генератора, у контурі якого є котушка. Коли в поле котушки потрапляє металевий предмет, частота генерації змінюється, і цю зміну реєструє прилад. Якщо внести магнітний матеріал (сталь), частота змінюється в один бік, а немагнітний (мідь, алюміній) — в інший. Відповідно, прилад показує, з якого матеріалу виготовлено знайдений предмет.


Навколо котушки, намотаної на каркасі, є також друкована котушка. До речі, я так і не зрозумів принцип визначення дерев’яних предметів.


Зі зворотного боку розташовані екрани з доріжок, які нагадали мені рефлектор антени. Ризикну припустити, що вони потрібні для звуження діаграми спрямованості.


Загалом тут більше тонкощів у взаємному розташуванні всіх цих екранів і котушок, ніж у самій електроніці. Це віддалено нагадало мені ВЧ-техніку й складні візерунки з доріжок на материнських платах, хоча в останньому випадку вони виконують дещо іншу роль.


Трохи докладніше про компоненти.
1. CLC1200 — інструментальний підсилювач, найімовірніше, на його основі зібрано генератор. Поруч ОП LM358, мабуть, детектор. Від’ємна напруга для живлення підсилювачів формується за допомогою CE7660.
2. Також на платі виявлено пару мікросхем дрібної логіки, призначення невідоме.
3. Усім керує мікроконтролер TG842F32, такий мені трапився вперше.
4. Стабілізатори живлення всієї електроніки. Цікаво, що є діод для захисту від переполюсування (нижній ліворуч). Якщо замінити його на діод Шотткі, нижня межа напруги живлення становитиме 6.9–7.0 замість 7.2.


Оскільки цей прилад не є вимірювальним, я провів кілька перевірок і спробував зняти їх на відео.
Спочатку — порядок перевірок
1. Арматура в міжкімнатній стіні. Арматура тонка, близько 4–5 мм, у вигляді сітки, розташована майже на поверхні стіни.
2. Арматура в несучій стіні. Тут арматура вже більша — 10–12 мм, якщо не помиляюся, розташована на глибині близько 30–40 мм, товщина стіни — 160 мм.
3. Провідка, прокладена в каналі на глибині близько 20 мм. Це одне з двох місць, де залишилася стара проводка, тому вона в каналі, а не ближче до поверхні.
4. Алюмінієва трубка діаметром близько 5 мм, пруток такого самого діаметра з невідомого сплаву, імовірно латуні, бур діаметром 8 мм.
5. Сталева лінійка, шматок фольгованого склотекстоліту, свердло по бетону діаметром 12 мм (діаметр хвостовика).
6, 7. Попередні «учасники» разом із проводом 3х0.75, заземлювальний провідник не під'єднаний.


Тепер пояснення.
А. Заявленої відстані у 80 мм я не отримав: насправді було близько 50 мм. Але в мене й була не трубка діаметром 30 мм, а лише хвостовик свердла діаметром 12 мм.
Б. Алюміній і мідь від сталі відрізняє без проблем, на алюміній реагує погано, відстань суттєво менша.
В. На пруток із невідомого сплаву реагує чудово, але визначає його як чорний метал.
Г. Проводи в стіні бачить і досить непогано визначає їхнє розташування. На провід, що лежить на столі, реагує надто активно.
Д. Перевірити деревину в стінах не зміг, бо не маю її під рукою. На звичайний шматок дерева не реагує, що цілком зрозуміло.

Комусь може здатися, що прилад пищить і де треба, і де не треба. Так, по суті, воно так і є: дивитися треба на дисплей, де за шкалою все зрозуміліше, адже прилад починає пищати навіть за слабкого впливу.
Щоб легше визначити розташування проводки, краще покласти другу руку на ту саму стіну — працюватиме чіткіше, просто потрібна практика.
Так, зовні весь процес схожий на шаманство: щоб нормально розуміти, де що лежить, потрібна практика.
Якщо порівняти Бош Зум і прилад, який я оглядаю, то, на мій особистий погляд, якщо різниця й є, то вона вкрай незначна, адже прилади належать до одного класу.

Ну а якщо вам потрібно з високою точністю знати розташування всього на світі, є інший клас приладів, але цінник там, м'яко кажучи, інший — приблизно на порядок вищий.


Ну і наприкінці моя червоно-чорна «сімейка» :)


Не буду окремо перелічувати переваги й недоліки, просто напишу загалом.
На мій погляд, прилад не дуже відрізняється від Bosch DMF 10 Zoom, принаймні поводиться він приблизно так само, як і той, що я оглядаю. Тим паче, що перевіряв я його на тій самій стіні, де перевіряв і Бошем під час ремонту.
Під час роботи з приладами цього класу більше залежить від оператора, а не від приладу. Але можу сказати точно: якщо не пищить, то свердлити можна. А якщо пищить (а він робить це майже завжди), дивимося на дисплей і вирішуємо, що робити.
Зазвичай пошук зводиться не до перевірки конкретної точки, а до сканування всього в радіусі 30–40 см. Арматура частіше лежить ближче до поверхні й розташована у вигляді сітки, тож потрібен просто досвід.
З проводкою складніше: якщо стіна волога або в ній багато дрібної арматури, дзвеніти буде всюди. Максимум, чим можна зарадити, — прикласти другу руку до стіни, але про це я вже писав вище.

В іншому це звичайний прилад: чудова якість виготовлення, міцний корпус, захист від переполюсування, окремий режим пошуку проводки (якого немає у Бош). Але отвір для зручнішого позначення місця пошуку зробили замалим.

Загалом приладів такого типу існує чимало: одні кращі, інші гірші, але в одному ціновому діапазоні працюватимуть вони приблизно однаково.

На цьому, загалом, усе. Чекаю на запитання :)