Акумуляторний перфоратор Worx, або коли під рукою немає нічого, крім молотка, — усе навколо здається цвяхами

Електроінструментами я користуюся часто, і так склалося, що чимало з них живляться від акумулятора. Але перфоратор з акумуляторним живленням я тестую вперше, тож мені подвійно цікаво, що він собою являє.
Загалом усе як завжди: оглянемо, розберемо й протестуємо.


У мене вже є перфоратор — відома багатьом народна Makita 2470. Я вже якось показував її в одному зі своїх оглядів і можу сказати, що без діла вона точно не лежить.
Специфіка моєї роботи така, що час від часу замислюєшся про акумуляторний варіант такого популярного інструмента. Звісно, одразу скажу: більшості домашніх майстрів цілком вистачає мережевого інструмента, і, найімовірніше, вони дивуватимуться, навіщо взагалі потрібен акумуляторний перфоратор, адже можна взяти подовжувач і розв’язати завдання значно дешевше.
Відразу відповім на це запитання: особисто для себе я знаю щонайменше два реальні випадки, коли мережевий інструмент принципово не підходить:
1. Робота далеко від розетки, або, як часто кажуть, у чистому полі. Типовий приклад, з яким я зіткнувся буквально днями, — прокладання кабелю в трубі вздовж паркану, периметр якого приблизно 160х120, а найближча розетка — десь за 70-90 м. До того ж на цій території постійно щось роблять різні будівельники зі своїми лопатами, машинами тощо.
2. Приміщення, де майже постійно працюють люди, але воно не просто вологе, а, можна сказати, мокре. Працювати електроінструментом у такому приміщенні дозволяють лише тоді, коли там нікого більше немає, а отже, доводиться чекати. З акумуляторним інструментом такої проблеми немає.

Є ще третій, менш поширений варіант: свердління невеликої кількості отворів у складних умовах, наприклад на висоті — скажімо, під час встановлення відеокамер у приміщеннях. Начебто можна взяти звичайний перфоратор, але поки набігаєшся з подовжувачем у пошуках розеток...

Деякий час тому я придивлявся до невеликого перфоратора Bosch Uneo — легкого, компактного, але, крім малої сили удару, він має один дуже суттєвий недолік: бури з хвостовиком SDS Quick, а не стандартним SDS+, тож про дешеві витратні матеріали можна відразу забути.


Зрештою я знову махнув рукою на такий інструмент, аж тут мені трапився на очі перфоратор Work. Його вдалося взяти на огляд, і тут я вже не встояв.

Замовив і через деякий час отримав велику фірмову коробку від магазину JD. Усередині були кейс, невелика біла коробочка, інструкція та пакети з повітрям для захисту від пошкоджень.


Одразу зазначу, що в комплекті є досить пристойний кейс для зберігання перфоратора, зарядного пристрою та патрона. Наприклад, у моєї КШМ від Makita кейса немає, доводиться зберігати її в картонній коробці, хоча останнім часом коробка живе окремо від неї. Але все одно це дуже незручно.


Зверху — картонна вкладка, радше для декору, бо, крім зображень, на ній нічого не зрозуміло.


Знизу також є вкладка. Тут різними мовами (крім російської) наведено технічні характеристики та комплект постачання.


Насправді комплект постачання відрізняється від зазначеного, але про це пізніше. Тут же наведено характеристики, з яких можна зрозуміти лише таке:
Енергія удару — 1.5 Джоуля
оберти — до 1100
частота ударів — 5300 за хвилину (88 за секунду)
Живлення — 20 Вольт
Маса — 1.6 кг.

Один із ключових параметрів перфоратора — енергія удару. Тут заявлено 1.5 Джоуля. Для порівняння, у Makita 2470 цей параметр становить 2.4 Джоуля за тієї самої частоти обертання й меншої частоти ударів (4500 проти 5300), тож різниця не така вже й велика.


Окремо я згодом знайшов усі характеристики російською мовою, але вони трохи відрізняються від тих, що вказані на коробці.
Також скажу, що є три моделі:
WU380.3 — кейс, перфоратор, зарядний пристрій, два акумулятори 20 Вольт 2Ач.
WU380.2 — кейс, перфоратор, зарядний пристрій, один акумулятор 20 Вольт 2Ач.
WU380.9 — лише перфоратор без кейса, зарядного пристрою й акумулятора.

Мій варіант виділено.


Але насправді є й маловідомий четвертий варіант комплектації:
WU380.4 — сумка, перфоратор, зарядний пристрій, один акумулятор 2 Ач і один 4 Ач.

Випадково знайшов, коли дивився огляди.


Кейс водночас і порадував, і засмутив. Порадував тим, що має нормальні петлі, зручну ручку й компактний розмір, але засмутили досить тугі засувки. А головне — у ньому можна зберігати лише акумулятори ємністю 2 Ач, хоча сам інструмент сумісний з акумуляторами на 2, 4 і 6 Ач, а за великого навантаження акумулятори більшої ємності потрібніші.
Тобто ви можете зберігати один акумулятор пристебнутим до інструмента, а другий — у спеціальному відсіку, але розміри відсіку такі, що вміщується лише найменший акумулятор.


Отже, повний комплект містить:
1. Перфоратор Worx WU380
2. Один акумулятор 20 (18) Вольт 2 А·год
3. Зарядний пристрій.
4. Кейс
5. Швидкознімний патрон.
6. Два бури SDS+, 6 і 8 мм
7. Два свердла по металу, 4 і 5 мм.
8. Одне свердло для керамічної плитки або подібних матеріалів.
9. Чотири біти: PZ1, PZ2, PH2 і одна під прямий шліц.
10. Дві інструкції: до перфоратора й зарядного пристрою.

Комплект дуже непоганий, бракує лише другого акумулятора, але за потреби його можна докупити.


Інструкцій дві, тут пішли шляхом інструментів Milwaukee, де друга інструкція додається до зарядного пристрою, що цілком логічно. Але користі від інструкцій небагато — обидві китайською мовою. Втім, як на мене, тут нескладно розібратися й без інструкції.


Крім перфоратора, у комплекті були ще додаткові аксесуари — патрон і різні бури та свердла.


Свердла й бури йдуть радше як бонус, адже навіть лежали окремо від перфоратора.
3, 4. Два бури SDS+ діаметром 6 і 8 мм — як на мене, найпопулярніші розміри.
5. Два звичайні свердла, 4 і 5 мм, а також свердло для плитки діаметром 6,5 мм із шестигранним хвостовиком.
6. Чотири біти: PZ1, PZ2, PH2 і одна під прямий шліц.

Не можу сказати нічого поганого про свердла, біти не перевіряв, адже навряд чи хтось використовуватиме перфоратор як шурупокрут.


А ось патрон лежав у кейсі з інструментом і входить до стандартного комплекту постачання.


Патрон швидкознімний і має хвостовик SDS+, як і бури. Усередині є гвинт для заміни патрона, але відкрутити його я не зміг, хоча доклав справді чималих зусиль.
За допомогою цього патрона можна затискати свердла діаметром від 0,8 до 10 мм. Не скажу щодо 0,8, але максимальний діаметр 13 мм виглядав би краще — це факт.


Також у комплекті є зарядний пристрій. Він дуже легкий, хоча це цілком логічно, адже зараз майже в усіх усередині стоїть імпульсний блок живлення.


Уся індикація виведена на один світлодіод: під час заряджання він блимає зеленим, після заряджання світиться безперервно. Червоним у мене не світився жодного разу.
Заявлений час заряджання акумулятора ємністю 2 А·год становить одну годину; на практиці виходило приблизно так само, ну, може, плюс-мінус кілька хвилин. Відповідно, акумулятори ємністю 4 і 6 А·год заряджатимуться близько 2 і 3 годин. Під час роботи ледь теплий.
Підключення акумулятора — чотириконтактне.


Звісно, зарядний пристрій було розібрано. На щастя, це робиться дуже просто — потрібна лише викрутка з шестигранним наконечником, у центрі якого є отвір.


Я не з’ясовував, навіщо від акумулятора йдуть чотири дроти, але всі вони під’єднані до зарядного пристрою. Припускаю, що це дві силові клеми, одна для контролю температури й ще одна для якоїсь сервісної функції.


Подальше розбирання сховав під спойлер, бо трохи захопився кількістю фото.


Збираємо все назад, ставимо акумулятор на заряджання.



Ось я й дістався власне предмета огляду.


За розмірами перфоратор приблизно можна порівняти з акумуляторним ударним дрилем від Milwaukee. Форма помітно відрізняється, адже у Worx двигун розташований не на одній осі з патроном, а знизу, але загальні розміри не надто різняться.


В одному описі була вказана вага 1.5кг, в іншому — 1.6, але реальні цифри зовсім не схожі на заявлені, адже:
1. Сам корпус важить 1.36кг
2. З акумулятором — 1.76кг
3. Патрон важкий, понад 200 грамів, і це тішить
4. Загальна вага інструмента з акумулятором і патроном не дотягнула до двох кілограмів лише 3 грами.

Як бачите, тут і близько немає 1.5 і 1.6 кг, реальна вага — близько 1.76 кг, що для перфоратора навіть краще.


Перше враження, коли взяв його до рук: компактний, причому не просто компактний, а ще й дуже зручний. Баланс із акумулятором на 2 А·год непоганий. Думаю, з 4 А·год буде приблизно так само, а от щодо 6 А·год не скажу — можливо, з легкими бурами інструмент переважуватиме назад.


1. Кнопка ввімкнення та регулювання обертів, ручка вкрита чимось тонким і трохи м’яким.
2. Зверху розташований перемикач напрямку обертання, у середньому положенні кнопка ввімкнення блокується.
3. Власне, третій орган керування — перемикач режиму роботи: свердління та свердління з ударом. Цей перемикач має блокування від випадкового повороту: щоб перемкнути режим, спочатку треба натиснути на нижню частину (у цьому положенні).
4. У нижній частині двигуна є отвори для виходу повітря. При обертанні вправо повітря видувається вперед, при обертанні вліво — у бік руки. Під час роботи двигун особливо не нагрівається.
5. Ліворуч і праворуч біля акумулятора є отвори для встановлення гачків, наприклад, щоб повісити інструмент на пояс або закріпити невикористану біту, але самих гачків у комплекті немає. Цікаво, що у Milwaukee було так само.
6. У нижній задній частині є місце для кріплення ремінця, але ремінця в комплекті теж не було.

Як ви вже помітили, органів керування тут небагато: немає перемикання швидкостей, як у шурупокрутів, а також обмежувача крутного моменту. Власне, саме тому я й не радив би використовувати його як шурупокрут: є чималий шанс зірвати головку шурупа або зламати біту.
У перфоратора, звісно, є захисна «тріскачка», але вона потрібна лише для захисту й налаштована на досить велике зусилля. У мене вона спрацьовувала лише іноді під час свердління дерева свердлом Форстнера діаметром 35мм.


Патрон, або, як його іноді називають у перфораторів, ствол, на вигляд має таку саму конструкцію та принцип фіксації, як і будь-який інший інструмент під хвостовики SDS. Вставляємо бур, трохи повернувши його, щоб він став на місце; виймаємо, попередньо відтягнувши на себе найближчу частину оболонки патрона.


Усередині є гумовий ущільнювач, при цьому бур сидить дуже щільно. Тут я знову порівняю цей перфоратор із Makita: там після встановлення бур рухається дуже легко, доки не впирається у стіну, але ударний механізм не працює. Тут такої функції немає, удар починається відразу, а сам бур майже не рухається відносно передньої частини, тому припускаю, що ущільнювач служитиме довго. Цей ущільнювач потрібен під час свердління стелі, коли шлам падає в патрон, що йому зовсім не на користь.


Під час встановлення патрон частково заходить на пластмасову частину ствола. Встановлювати й знімати його зручно, навіть однією рукою. Але патрон двомуфтовий, а механізм не має блокування шпинделя, тому затягувати оснащення все одно доведеться двома руками.
Спочатку патрон сидить щільно, люфту практично немає, але з досвіду роботи з Makita (цього разу чужою, бо власного патрона в мене немає) знаю, що з часом він усе одно розхитається.


Є світлодіод для підсвічування робочої зони, світить непогано й саме куди треба. Його можна ввімкнути так, щоб обертання не було, — достатньо злегка натиснути кнопку. Але затримки вимкнення немає. Milwaukee мене цим розбалувала, тож буду доробляти.


На правій частині немає жодних регуляторів чи перемикачів, лише шильдик із коротким описом характеристик. Зрозумілі лише напруга акумулятора та частота обертання.


На відміну від зарядного пристрою, тут акумулятор під’єднується через три контакти, а четвертий контакт, очевидно, використовується лише для роботи із зарядним пристроєм. Акумулятор сидить щільно, без люфтів, знімається та встановлюється легко, навіть трохи легше, ніж у Milwaukee.


І, звісно, я поліз подивитися, що всередині. Саморізів накрутили від душі, та ще й досить тугих, тож розбирати краще за допомогою шурупокрута.
Мастила теж явно не шкодували.


Насправді розібрати перфоратор не так просто. Спочатку треба буквально відірвати передню частину «патрона» — вона гумова, потім зняти стопорну шайбу, і лише після цього зняти більшу частину «патрона». Без цих операцій розібрати не вийде.


Усередині все компактно й навіть певною мірою просто, але навіть на око помітна явна відмінність від звичної механіки шурупокрутів. Річ у тім, що тут не звичний планетарний редуктор. Власне, конструкція тут нічим особливо не відрізняється від мережевих перфораторів із подібним принципом роботи.


Кнопка керування має радіатор, максимальний струм — 25.1 Ампера, напруга — 24 Вольта. Під час роботи радіатор трохи нагрівається.


Двигун підключений через невеликий фільтр перешкод.


Як і в моєї Milwaukee, встановлено двигун із чотирма щітками. Це зумовлено великим струмом, що протікає через обмотки й помітно перевищує струм у більшості шурупокрутів.


Та й сам двигун намотаний дротом дуже пристойного перерізу.


Редуктор з ударним механізмом.


Ствол перфоратора, іноді кажуть — патрон, але мені звичніший перший варіант, адже оснащення в ньому не затискається, а просто вставляється й утримується підпружиненою кулькою.


Залежно від положення перемикача режимів роботи змінюється положення нижньої частини механізму, і відповідно вмикається або вимикається передавання обертання на «п'яний підшипник».
Ліворуч ударний механізм вимкнений, праворуч — увімкнений.


Конструкція повністю аналогічна конструкції «дорослих» побратимів. Різниця лише в тому, що в них двигун частіше розташований на одній осі з буром, а тут двигун розташований під кутом. Але не варто плутати цю конструкцію з так званими «бочковими» перфораторами: там ударний механізм має кривошипно-шатунний вузол, а тут застосовано «п'яний» підшипник. Колись були ще перфоратори, де за удар відповідав потужний електромагніт, але їх уже не виробляють.


Під час обертання вала двигуна (5) обертання передається на «п'яний» підшипник (1), який переміщує поршень (2), а той, своєю чергою, приводить у рух таран (3), з'єднаний із бойком (4), що б'є по торцю бура.
При цьому знизу видно ще одну шестерню, яка передає буру крутний момент.


Увесь процес у динаміці.


І без удару



І остання, але не менш важлива частина інструмента — акумулятор.
Тут дали наймолодшу модель ємністю 2 А·год із заявленою напругою 20 Вольт, хоча фактичну напругу коректніше було б указувати як 18. До речі, ємність у Ватт-годинах наведена саме для 18 Вольт (18х2=36 Втч).
На торці є індикатор заряду з трьох світлодіодів. Він активується натисканням кнопки й світиться, поки її утримуєш.


Акумулятор також розібрав, і його конструкція віддалено нагадала мені акумуляторний блок від Milwaukee, щоправда, мої акумулятори на 1.5 і 2.0 А·год.

У продажу є акумулятори ємністю 2, 4, 6 і, здається, 5 А·год, але останні коштують досить дорого — на рівні таких самих брендових DeWalt, Milwaukee, Hilti.


Усередині п'ять елементів ємністю 2 А·год виробництва Samsung — даташит. Дуже дивно, що виробник використав такі акумулятори, адже є варіант 25R більшої ємності — 2500 мА·год замість 2000, із такими самими розрядно-струмовими характеристиками.


Модуль з акумуляторами являє собою своєрідну касету, уже запаковану в спільний корпус.



На торці встановлено плату індикації, зверху вкриту захисним лаком, а знизу — герметиком. Проводи прокладено в спеціальних пазах, щоб їх не перетискало.


Наскільки можу судити, балансира тут немає. Втім, усю електроніку залито чималим шаром герметика, тому в мене залишилося враження, що за захист від надмірного розряджання відповідає електроніка інструмента, а не акумуляторного модуля, хоча на платі проглядаються якісь елементи.


Якщо затримкою вимкнення підсвічування я ще планую зайнятися, то затримку вимкнення індикації рівня заряду додав одразу: встановив пару конденсаторів ємністю 3.3 мкФ паралельно кнопці, а після цього додатково вкрив плату лаком.


Про всяк випадок виміряв ємність акумулятора. Для цього спочатку зарядив його за допомогою комплектного зарядного пристрою, а потім розрядив і знову зарядив уже за допомогою електронного навантаження.


Акумулятор розряджався до напруги 2.5 Вольта на елемент. У результаті я отримав 1912 мА·год, або 35,15 Вт·год, а на подальше заряджання пішло 2062 мА·год. У цьому випадку схиляюся до думки, що штатний зарядний пристрій трохи недозаряджає акумулятор, адже заряджання за допомогою електронного навантаження показало 2.062 А·год, а ємність, яку літієві акумулятори віддають і приймають під час розряджання та заряджання, відрізняється незначно.


Захист не спрацював, розряджання відбувалося штатно — до напруги 12.5 Вольта, або 2.5 Вольта на елемент.



Оскільки демонстрація роботи в статичному режимі не має особливого сенсу, нижче — відеоверсія огляду з демонстрацією свердління дерева, цегли та бетону.
Власне, демонстрація роботи починається з 8:44, тож кому цікаве саме це, можуть перемотати вступ.
Тут маю дещо пояснити: над завершенням тесту свердління бетону є позначка зі швидкістю та часом свердління. Уже після монтажу відео я подумав, що насправді припустився великої помилки під час тесту. Річ у тім, що під час свердління перфоратор вибиває частину бетону з протилежного боку стіни, тож її товщина трохи зменшується, що спотворює результати тестування наступних бурів. Фактично найточніші результати були для першого й останнього бура.
Але навіть у такому варіанті перфоратор свердлить дуже жваво, майже не поступаючись своїм мережевим аналогам.


У відеоогляді я кажу, що бури діаметром 10 і 12 мм старі, через що свердління ними тривало помітно довше. Як і обіцяв, наведу фото цих бурів.
Ліворуч — бури 10 і 12 мм, праворуч — комплектні після тестів.


Для прикладу — та сама стіна, але свердління ударним дрилем Milwaukee: огляд.


А це фото з буром діаметром 16 мм. В описі заявлено максимум 18 мм, але такого вдома не знайшлося.


І трохи про розрахунок часу автономної роботи. Тут усе, звісно, так собі.
Повного тесту на час роботи не проводив, не хотів лякати сусідів, але приблизно оцінити вже можу. Після першої та другої частин тесту акумулятор повністю заряджали й засікали час, потрібний для відновлення заряду. Взагалі я хотів виміряти ємність, витрачену на відновлення, але з невідомої причини електронне навантаження відмовилося дозаряджати батарею, тому результат орієнтовний.
Перший тест — шість наскрізних отворів діаметром 10 мм у дошці завтовшки 50 мм + два майже наскрізні отвори діаметром 35 мм + два наскрізні отвори в силікатній цеглі. На відновлення заряду пішло 15–17 хвилин.
Другий тест — п’ять наскрізних отворів у бетонній стіні бурами 6, 8, 10, 12 і 16 мм, загальний час свердління — близько 1 хв 40 секунд, повне відновлення зайняло 25 хвилин.

У відео я говорив про розряджання на 25–30 і 40–45% після тестів, але насправді ця оцінка не зовсім коректна, адже останні хвилин 5 зарядний пристрій заряджає малим струмом, і фактично відновлення тривало ближче до 10–12 і 20 хвилин. Тобто, якщо рахувати для бетону, розряд становив близько 33% за 1 хв 40 секунд, або 100% за 5.5–6 хвилин безпосереднього свердління.
Наскрізне свердління стіни завтовшки 75 мм (у відео) бурами 6–8 мм займає близько 10 секунд, а отже, заряду вистачить щонайменше на 30–36 таких отворів. Але у відео я свердлив отвором діаметром 16 мм, а там не лише час свердління більший, а й навантаження під час обертання помітно вище, тому автономність я б оцінив радше у 35–40 наскрізних отворів бурами 6–8 мм або 60–65 отворів завглибшки 40 мм.

Так, небагато. Краще мати два акумулятори й міняти їх по черзі або акумулятор ємністю 4–6 А·год. Але розрахунок показав, що реальна потужність перфоратора становить близько 300–360 Вт, якщо виходити з ємності батареї, її напруги та часу роботи (тобто споживаного струму). У Makita 2470 потужність сягає 780 Вт, що приблизно вдвічі більше.


А тепер висновки.
Сам по собі перфоратор цілком працездатний: без проблем свердлить якщо не несучу стіну, то міжкімнатну — точно, хоча де шукати стіни з важкого бетону «серед чистого поля», я поки не знаю. Власне, перфоратор уже днями вирушить на свою першу роботу, де знадобиться прокласти трубу вздовж паркану загальною довжиною понад 550 м. Щоправда, працювати доведеться так: насвердлили отворів, поки вистачає акумулятора, потім акумулятор на заряджання, а поки він заряджається — кріпимо трубу. На щастя, повне заряджання триває не так довго. У будь-якому разі мережевим інструментом там особливо нічого не зробиш, а ударний дриль стільки не витримає.

Із недоліків відзначу два пункти — ємність комплектного акумулятора й не зовсім зручний кейс, у який не можна покласти акумулятор ємністю понад 2 А·год. Хоча, мабуть, можна ще причепитися до того, що в кейсі немає місця для зберігання бурів, але, здається, я вже знайшов вихід із цієї ситуації.

Загалом для більшості завдань акумуляторний перфоратор особливо й не потрібен, але там, де він потрібен, знайти йому заміну важко, і він справді може виручити.


На цьому все. Сподіваюся, огляд був корисним, і, як завжди, чекаю на запитання та просто коментарі. Наразі ціна — $152.59, начебто є ще купон на 5 доларів.