Спеціальні «крокодили» для підключення до акумуляторів

Оскільки я іноді тестую акумулятори для фотоапаратів, то, побачивши на Taobao спеціальні крокодили для підключення до них, вирішив купити й собі парочку. Але, як виявилося, не все так просто.


Такі тести я проводжу досить рідко, і раніше користувався різними способами — від паяння до скріпок. Причому останній варіант виявився найпростішим і найзручнішим.


Але мені трапилися цікаві крокодили саме для таких випадків, і я відразу вирішив: треба й мені. Замовив, отримав — китаєць навіть загорнув їх у шматочок своєї китайської газети :)


На сторінці товару пропонують два варіанти: звичайний затискач Кельвіна і ось такі спеціальні. Причому можна купити як парою, так і поштучно, але ціна за штуку при цьому не відрізняється.


На вигляд тонкі й маленькі, хоча, власне, навіщо їм бути великими.


До якості виготовлення претензій немає: матеріал — сталь із подальшим фарбуванням, пофарбовано акуратно.


Проводи пропонується під’єднувати паянням до пелюстки. При цьому притискний контакт розташований на іншій «губці», ніж контакт для припаювання проводу. Спочатку я хотів продублювати з’єднання половинок проводом, але зрештою передумав.


Усередині крокодила встановлено так званий Pogo pin, тобто підпружинений контакт. Щоб акумулятор, який перевіряють, не вислизнув із затискача, на одній із губок є гумова накладка.


Принцип підключення дуже простий: розтискаємо губки, притискаємо до контакту акумулятора й відпускаємо.


На сторінці товару все виглядало справді круто й зручно.


Загалом на моєму тестовому акумуляторі все виглядало так само, як на фото вище.


Але, як кажуть, гладко було на папері, та забули про яри.
Уся проблема в тому, що крокодили не мають жодної ізоляції (крім фарби), а за малої відстані між контактами це легко може призвести до КЗ.


І навіть це не проблема — я б просто якось їх ізолював, може, термоусадкою, може, ізоляційною стрічкою, хоча й тут були свої складнощі.
Але всі ці проблеми тьмяніють перед опором цих крокодилів. Хоча й це не так страшно — ще гірше те, що опір сильно коливається: від цілком прийнятних 0.2Ома (0.1 на один полюс) до зовсім сумних 2-3 Ома.


Висновки.
Сама задумка непогана, їх навіть можна використовувати для вимірювання напруги в якихось хитрих контрольних точках.
Але великий опір знищує саму ідею тестування акумуляторів. Причому більша його частина припадає саме на підпружинені контакти, тому немає сенсу встановлювати перемичку між половинками крокодила.

Загалом, на жаль, вийшов облом. Якщо хтось знає посилання на якісніші варіанти, буду дуже радий.