MeeGoPad T02, майже найменший комп’ютер під керуванням Windows 8.1

Багато хто вже звик, що комп’ютери постійно зменшуються. От і я, щойно побачив такий маленький комп’ютер, одразу захотів узяти його на огляд. Тим паче мене вже запитували, чи пробував я його. Тепер можу впевнено сказати: пробував, і не лише пробував, а й розбирав та допрацьовував, бо комп’ютер трапився «з характером».
Коротше, кому цікава моя епопея — прошу під кат.

Уперше я побачив комп’ютер у такому формфакторі ще навесні — у виконанні Intel. Я маю на увазі комп’ютери під керуванням Windows, адже комп’ютери з Android з’явилися задовго до цього.
Але трохи згодом я побачив альтернативний варіант і зацікавився.

Цей огляд якось несподівано забрав у мене набагато більше часу, хоча по-своєму був цікавим. Десь я хвалитиму цей мінікомп’ютер, десь сваритиму, але в обох випадках для цього є підстави.
Я знаю, що є люди, які чекали на цей огляд, але з технічних причин я не міг опублікувати його раніше.

Для початку — заявлені технічні характеристики:
Система: Windows 8.1
Процесор: Intel Bay Trail Z3735F
Графіка: Intel® HD Graphics (сьомого покоління)
Пам’ять: 2GB RAM (DDR3L-1333) + 32GB ROM
Підтримка: 802.11b/g/n WiFi 2.4GHz
Bluetooth: BT 4.0
Екран: вихід HDMI 1080P
Зовнішні інтерфейси: 2x USB 2.0, 1x microUSB
Підтримка карт пам’яті: 1 слот microSD, макс. 64ГБ
Звук: аудіовихід 3.5мм.
Габарити: 110 x 43 x 9,9 мм
Маса: 48гр

Далі перейду власне до огляду й традиційно почну з упаковки. У цьому випадку не бачу сенсу ховати її під спойлер.
Мінікомп’ютер упакований у невелику охайну коробочку, у вже знайомому «двоповерховому» стилі: угорі сам комп’ютер, унизу решта комплекту.


Повний комплект, до якого входять:
Мінікомп’ютер
Блок живлення 5 Вольт 2 Ампера
Кабель USB-microUSB
Інструкція
Гарантійний талон.


Спочатку коротко опишу комплект.
1. Гарантійний талон і невелика коротка інструкція.
2. Кабель живлення USB-microUSB, звичайнісінький кабель цілком непоганої якості, завдовжки близько 1м.
3. Блок живлення, невеликий, також цілком стандартний. Такими комплектують більшість мінікомп’ютерів і планшетів. Плюс виробникові за нормальну вилку живлення, для якої в нас не потрібні перехідники.
4. На блоці живлення є маркування із зазначенням діапазону вхідної напруги 100-240 Вольт і вихідних параметрів 5 Вольт 2 Ампера. Також зазначено назву моделі — XL520LA, але за нею нічого не знаходиться.


Перше, що впадає в око, коли бачиш цей пристрій, — його розміри. Він справді компактний, хоча виробник трохи збрехав, указавши розмір 110 x 43 x 9,9 мм: насправді розміри становлять 117 x 43 x 10,3 мм, але не думаю, що це критично.
Загалом розмір цього пристрою — і його перевага, і камінь спотикання, причому доволі великий камінь, але про погане — згодом.
Корпус має покриття Soft-touch, дуже приємне на дотик. Конструкція «збита», у руці здається монолітною.


Щоб краще уявити розмір, я зробив пару фото: на одному він у руці доньки, на другому — поруч із невеликим мобільним телефоном.




Роз’єми та органи керування розташовані на двох довгих боках.
На одному з них є:
Повнорозмірний роз’єм USB 2.0
Роз’єм 3.5 мм для підключення навушників, гарнітури або колонок.
Роз’єм живлення microUSB; судячи з друкованої плати та позначення на ній, це все-таки повноцінний роз’єм, але для його використання потрібен Y-подібний розгалужувач.
Кнопка керування живленням.


На другому довгому боці розташовані слот для картки пам’яті microSD і другий повнорозмірний роз’єм USB.


На одному з коротких боків є роз’єм HDMI, але цього разу він типу «тато», а не «мама», оскільки передбачається, що користувач підключатиме пристрій безпосередньо до роз’єму HDMI телевізора або монітора. Під час експериментів я використовував перехідник «мама-мама» та кабель.
Як на мене, зручніше було б установити стандартний роз’єм і покласти в комплект короткий кабель, але виробнику видніше.
Також помітив в одному з кутів отвір для кріплення ремінця на руку/шию, але самого ремінця в комплекті немає.
На бокових гранях, а також знизу й зверху розташовані вентиляційні отвори.
На верхній грані є отвір індикатора живлення.


Маса пристрою трохи більша за заявлені 48 грамів і насправді становить 50 :)


Перше ввімкнення. ОС чиста, потрібно пройти всі стандартні етапи: вибрати мову, прочитати ліцензію тощо.
На одному з етапів вам запропонують підключитися до WiFi. Якщо у вас немає облікового запису Microsoft, не робіть цього.


Якщо вибрати підключення до мережі, наприкінці з’явиться пропозиція ввести логін і пароль від свого облікового запису, і без них запустити ОС не вдасться. Власне, тому я й не раджу під час першого запуску підключатися до мережі, якщо у вас немає облікового запису.


Після успішного завершення першого запуску потрапляємо до стандартного плиткового інтерфейсу Win 8.1


Після завантаження насамперед я зазвичай дивлюся, скільки вільного місця на флеш-накопичувачі, адже потім почнуться оновлення, установлення програм тощо, і обсяг зміниться.
Вільного місця — 21.2 ГБ. Це майже максимальне значення; більше було лише у Венсмайл, там було вільно 21.5 ГБ.
На комп’ютері не встановлено нічого зайвого, офісного пакета теж немає — мені більше подобається саме такий варіант постачання.


Після цього підключаюся до домашньої мережі — треба ж усе-таки русифікувати цю коробочку :)
Приємно порадував WiFi: одразу показав швидкість підключення 90Мбит. При цьому пристрій був за 12 метрів від роутера, за трьома бетонними міжкімнатними стінами, без прямої видимості. Чутливість приблизно така сама, як у середнього планшета або оглянутого мною раніше Билинк.


Одразу перевірив реальну швидкість у цьому місці. Тут, звісно, гірше, але все одно приблизно на тому самому рівні, що я вказав вище. Здивувала висока швидкість віддавання, точніше — різниця між швидкостями.


Далі я трохи відволічуся від теми. Кілька разів на форумах я зустрічав прохання показати, як русифікувати англомовну Windows.
Річ у тім, що навіть якщо під час першого запуску вибрати російську мову, але не підключитися до мережі, завантажиться англомовний інтерфейс. А підключитися до мережі не вдасться, бо без облікового запису не можна завершити перше завантаження. Ось таке замкнене коло.
Оскільки, найімовірніше, багато читачів знають цю процедуру, сховаю її під спойлер.


Windows активувалася автоматично після підключення до інтернету (якщо раптом не активується, перевірте, чи правильно встановлено дату).
Жодної нової інформації я не надам, адже цей комп’ютер на 95% має таке саме «залізо», як і його більші побратими.


Флешнакопичувач стандартно поділено на три розділи: додатковий розділ, операційна система та розділ відновлення.


Вбудований Wi-Fi забезпечує швидкість підключення до 150Мбіт. На жаль, мені ні на чому перевірити, чи працює діапазон 5ГГц, але згідно з цією інформацією, він підтримує лише 2.4ГГц.


Меню налаштувань дуже скромне, у Венсмайл їх було набагато більше :(


Ще одне тестування швидкості.
Швидкість підключення — 120Мбіт, відстань — 7м, дві міжкімнатні бетонні стіни, прямої видимості немає.


Оскільки комп’ютер побудований на вже всім відомому процесорі Atom Z3735F, Aida64 і CPU-Z нічого нового мені не показали :)
Хоча під час доопрацювання ці скриншоти мені дуже допомогли.

Мої читачі звикли, що на цьому етапі я зазвичай переходжу до тестів продуктивності, а вже потім — до розбирання.
Цього разу я зробив трохи інакше, і на те були вагомі причини.
Тестування продуктивності справді проводилося до розбирання, щоб дотриматися чистоти експерименту, але результати виявилися такими, що краще я наведу їх після доопрацювання, порівнявши з доопрацьованим варіантом.


А тепер будуть слайди тестування.
Хоча, точніше, частина тестування, яка стала відправною точкою для доопрацювання.

Отримавши певну інформацію про нагрівання пристрою та вибравши потрібний радіатор, я взявся за доопрацювання.

А тепер можна показати й заодно порівняти результати тестування до та після доопрацювання.

Ну і трохи про те, куди я його поки що застосував :)

Ну і, як заведено, підсумки.
Переваги
Маленький розмір.
Якісне складання
Комплектний БЖ з європейською вилкою.
Після доопрацювання має хорошу продуктивність
Непогана якість зв’язку WiFi

Недоліки
Дуже сильно нагрівається.
Через сильне нагрівання без переробки має низьку продуктивність.

Моя думка. Пристрій по-своєму цікавий, переважно завдяки маленькому розміру, але сильне нагрівання зводить нанівець усі переваги. Звісно, його можна доопрацювати, але далеко не кожен зможе це зробити, хоча після доопрацювання вийшов справді маленький і швидкий комп’ютер.
На форумах я також зустрічав згадки про зависання й перезавантаження через перегрівання. Можливо, так і є, але під час тестування пристрій нагрівався, гальмував, проте жодного разу не завис і не перезавантажився.
Не хочеться надто лаятися, але інженери, які розробляли цей мінікомп’ютер, дуже помилилися, зробивши таке слабке охолодження. Мабуть, це його єдиний недолік. Тим паче, що в умовах виробництва цілком реально було досягти і маленьких розмірів, і пасивного охолодження, і нормального охолодження. Мій експеримент це цілком довів.

Сподіваюся, мій огляд був цікавим і корисним.
Я не був упевнений, чи варто відносити цей огляд до категорії «Зроблено власноруч», і вирішив, що не варто.

Доповнення: існує точно такий самий мінікомп’ютер, тільки з Ubuntu, ціна — 78 доларів.


Товар надано магазином для написання огляду.