Beelink BT7, маленький комп’ютер на базі Atom X7-Z8700

Комп’ютери на базі Atom Z8х00 виробляють уже майже рік. Але так уже склалося, що для оглядів мені траплялися пристрої переважно на базі Atom Z8300 і лише раз — на базі Atom Z8500, а от пристроїв на базі топового (якщо так можна сказати) Atom X7-Z8700 я ще не тестував.
Але сьогодні я виправлю цю прогалину в тестах, адже на моєму операційному столі Beelink BT7 — один із дуже небагатьох комп’ютерів, у якому встановлено саме Atom X7-Z8700.
Огляд, тести, а також звичні розбирання й доопрацювання.

Коли в серпні минулого року я дізнався про оновлення лінійки «Атомів», то майже відразу купив собі планшет на базі Atom 8500. Після цього я чекав, що китайські виробники почнуть випускати більше різних моделей пристроїв на базі згаданого вище 8500, але чомусь виробники вирішили переважно використовувати дешевший Atom 8300, який має низку відмінностей.

Основні відмінності процесорів наведено в таблиці. Крім того, була ще й різниця в тому, що 8300 має одноканальний контролер пам’яті з максимальним обсягом 2 ГБ, а 8500 і 8700 — двоканальний, і максимальний обсяг у нього становить 8 ГБ. Хоча китайські інженери змогли створити пристрої на базі 8300 з обсягом оперативної пам’яті 4 ГБ.
Видно, що 8500 і 8700 мають мінімальні відмінності, які полягають переважно в робочих частотах. Тобто 8500 і 8700 ближчі один до одного, ніж 8300. Але чомусь усі пристрої робили переважно саме на 8300.


Під час огляду я спробую порівняти продуктивність цього комп’ютера з його молодшими «побратимами», а поки перейду до звичнішого вступу й опису того, що ж я зрештою отримав.

Комп’ютер надійшов у невеликій, майже кубічній коробці, яка трохи постраждала в дорозі.


У цьому випадку виробник не став скромничати з оформленням коробки й розмістив на її поверхнях усе, що тільки можна, — від короткого опису до призначення роз’ємів.


Навіть на дні є інформація — у цьому випадку основні технічні характеристики комп’ютера.


Технічні характеристики.
Система: Windows 10
Процесор: Intel Cherry Trail X7-Z8700
Графіка: Intel® HD Graphics (восьмого покоління)
Пам’ять: 4GB RAM + 64GB ROM (+слот M.2)
Підтримка: 802.11b/g/n WiFi 2.4/5.8GHz
Ethernet — 1000Mbit
Bluetooth: BT 4.0
Вихід звуку — аудіороз’єм 3.5мм
Екран: HDMI Вихід 1080P
Зовнішні інтерфейси: 3x USB 3.0
Підтримка карт пам’яті: 1 слот SD, макс. 64ГБ (є інформація, що до 128)

Габарити: 120 x 120 x 25 мм (без урахування антени)
Маса: 316гр

На мій подив, коробка всередині була досить щільно упакована.


Комплект постачання досить великий, спартанським його точно не назвеш.
1. Мінікомп’ютер Beelink BT7
2. Блок живлення
3. HDMI-кабель завдовжки 1м
4. HDMI-кабель завдовжки 30см
5. Кріплення VESA
6. Інструкція + гарантійний талон
7. Диск із драйверами для Windows 10 х64.


Трохи докладніше про комплектацію.
1.2. Спочатку мене дуже здивувала наявність у комплекті диска з драйверами — уперше таке бачу з невеликими комп’ютерами. Виходить, виробник від самого початку припускає, що користувач перевстановлюватиме ОС. Зазвичай просто створюють образ для відновлення.
3. HDMI-кабелі досить непоганої якості. Але головне — їх два.
Довгий потрібен, якщо встановлювати комп’ютер під телевізором — це стандартний варіант розміщення більшості пристроїв. Але також поклали й короткий кабель — на випадок монтажу комп’ютера за монітором. Дуже зручно, адже зайвий кабель не бовтатиметься. Я сам так купував невеликий кабель завдовжки близько 30 см.
4. Кріплення VESA для комп’ютера. Розраховане на два стандарти — 75 і 100 мм. У комплекті п’ять гвинтиків, один із них запасний. Як то кажуть, дрібниця, а приємно.
Кріплення прикручується до задньої стінки монітора/телевізора, а сам комп’ютер просто вставляється в нього.


А ось так, за задумом конструкторів, має виглядати кронштейн. Звісно, можу прикріпити його до свого монітора, але не бачу в цьому особливого сенсу — конструкція й так проста й зрозуміла.


Блок живлення невеликий, хоча заявлена потужність становить 24 Вт (12 В, 2 А). Приблизно такої потужності блок живлення йшов у комплекті з комп’ютерами PIPO, але був більшим за габаритами.
Забігаючи наперед: за 100% завантаження процесора та живлення зовнішнього USB 3.0-диска блок живлення ледь теплий. Розбирати його я не став, бо довелося б ламати, але склалося враження, що блок живлення цілком якісний.


Комп’ютер невеликого розміру, зверху — назва фірми-виробника.


Корпус виготовлений із металу, імовірно алюмінію, пофарбований у темно-сірий колір.
З прикрас — хіба що фаска по периметру корпусу та напис зверху.


У рекламних проспектах заявлено мало не прецизійне полірування та шліфування. Як на мене, це не більше ніж реклама: особисто я бачу просто якісно виготовлений корпус, не більше.


На боках корпусу розташовані:
1. Спереду є лише індикатор живлення та режиму сну — синій/червоний, досить яскравий, але світить точкою.
2. Ліворуч розташовані вентиляційні отвори на всю ширину.
3. Ззаду розміщені —
Антена WiFi
Роз’єм живлення
Роз’єм USB 3.0
Відеовихід HDMI
Роз’єм Gigabit Ethernet
Роз’єм 3,5 мм для під’єднання гарнітури, можна використовувати як аудіовихід.
Кнопка скидання (за невеликим отвором).
4. На правій стінці встановлено слот для SD-карти пам’яті, а також ще два роз’єми USB 3.0. На мій погляд, слот microSD був би кращим, але це лише моя особиста думка.
Праворуч є кнопка ввімкнення.


Знизу — лише чотири гумові ніжки, навіть вентиляційних отворів немає.
Ніжки дуже м’які, по столу не ковзають.


Загалом комп’ютер має досить гармонійний вигляд. Я вже якось казав, що люблю стриманий дизайн, причому що стриманіший, то краще.


Радше з цікавості зробив фото для порівняння з комп’ютером із цього огляду.


Зовнішній огляд завершено, можна зазирнути всередину.
Хоча ні, насправді я заліз усередину вже після тестування продуктивності та нагрівання, щоб отримати коректніші результати тестів. Але для зручності розбирання опишу зараз.


Оскільки з начинням розібралися, можна спокійно перейти до програмної частини.
Для початку — загальна інформація.
Під час першого ввімкнення комп’ютер встановив роздільну здатність дисплея 1024х768, хоча зазвичай комп’ютери вибирають повну роздільну здатність 1920х1080. Монітор підключався через конвертер HDMI-VGA.
Таке підключення має три цілі:
Вхід HDMI у монітора вже зайнятий.
Через конвертер працювати зазвичай складніше, тож це додаткова перевірка.
Сам конвертер споживає досить багато, тому якщо комп’ютер працює через нього, то без нього точно працюватиме.


Змінюємо роздільну здатність на більш відповідну для мого монітора й переходимо до подальшого огляду.


Насамперед я завжди одразу додаю на робочий стіл значки «Мій комп’ютер», «Панель керування», «Мої документи» та «Мережеве оточення».
Дивно, що їх не додають відразу.


Попередньо встановлено Windows 10 Домашня. Спочатку встановлена англійська мова, але змінити її на російську зазвичай зовсім не складно; у цьому випадку навіть не довелося завантажувати відповідний мовний пакет — усе пройшло швидко й без проблем.
Я міг би зробити інструкцію з русифікації, але якщо це потрібно, можу пошукати посилання на один зі своїх оглядів, де я це описував.


Диск поділено на три розділи, один із яких — розділ відновлення. Але, судячи з обсягу, там зберігається не образ системи, а інсталяційний пакет, тож перевстановлення, найімовірніше, буде довгим.
Оскільки на комп’ютері встановлена лише одна ОС, вільного місця майже 46ГБ, що не може не тішити.


Трохи інформації з програми CPU-Z. Нічого особливо нового вона не дасть, але для розуміння того, що перед нами, цілком вистачить.




Першим у мене був тест швидкості вбудованої пам’яті eMMC.
Про всяк випадок тепер проводжу два тести за допомогою різних версій програми.


Але результати тестування мене не дуже потішили. Скажімо так, могли б бути й кращими.
Поки що найшвидша пам’ять, яка мені траплялася в мінікомп’ютерах, була виробництва Samsung.
Для порівняння — результати тестів інших мінікомп’ютерів із пам’яттю eMMC.
Pipo X9
Pipo X7
Pipo X7S
MeeGoPad T02
Pocket P1
Vensmile W10
Teclast X98 Pro
MeeGoPad T03
Wintel Pro CX-W8


Наступною «болючою» темою я звик вважати якість роботи WiFi.
Для початку — інформація з WiFiInfoView.
На жаль, я не виявив жодної точки доступу в діапазоні 5ГГц, тому інформація про наявність цього діапазону ґрунтується лише на описі модуля WiFi.


Після цього я провів низку тестів швидкості підключення та передавання даних і був дещо здивований результатами (тоді я ще не читав даташит на модуль).
Три тести: швидкість з’єднання на відстані 12 метрів від роутера, за купою стін, потім приблизно 10–11 м і насамкінець — пара бетонних стін та відстань близько 6–7 м.
Приємно здивувало те, що комп’ютер без проблем з’єднався з моїм роутером на великій відстані — останнім часом таке трапляється дедалі рідше. Але водночас засмутило, що відгук системи під час керування комп’ютером через Радмін у бездротовому режимі був дуже повільним.


Ще пара тестів з іншими роутерами. Перший тест — за кілька метрів від одного з китайських роутерів.
Другий тест я проводив із роутером TP-Link. Здивувався, що швидкість з’єднання не перевищувала 65 Мбіт навіть за пів метра від роутера.


А ось тест швидкості передавання даних.
1. Спочатку тест із підключенням через кабель, щоб дізнатися реальну швидкість зв’язку.
2. 12 м до роутера, багато бетонних стін.
3. 11 м до роутера, кілька бетонних стін
4. 6–7 м до роутера, дві бетонні стіни, прямої видимості немає.
5. 1–2 м до роутера.
6. 0,5 м до роутера.


Ну а далі — стандартні тести на нагрівання та продуктивність, без них ніяк :)
Спочатку LinX.
Комп’ютер легко перегрівся, але водночас показав непогані результати.


3Dmark. Ситуація приблизно така сама: я очікував вищої продуктивності та меншого нагрівання.
Хоча якщо порівнювати з процесором 8300, то все чудово, адже його результат набагато скромніший — близько 2150.


Цей тест проводився переважно для статистики та порівняння, пізніше я повторю його.





А тепер тести вже після перероблення, а заразом і порівняння з результатами до перероблення.
3Dmark, 3621 проти 3238.
Процесор 8300 набирає близько 2150 балів, а 8500 — 3800 балів
Так, чомусь у тесті 3Dmark я отримав навіть більше на цьому планшеті.


LinX у 32-бітному та 64-бітному режимах. Обидва режими наведено тому, що перший тест проходив у режимі х64, а проміжні — у режимі х32.
Результат у цьому випадку непоганий, але мене більше цікавило те, що продуктивність практично не падає в міру прогрівання.


У режимі х64 я отримав 7.92 — 7.83 проти 7.83 — 5.86 до перероблення. 8300 у цьому тесті показує близько 5.0-4.5, а 8500 — 7.3-6.9 (у тесті х32)…
Цікаво, що в усіх тестах четверте ядро процесора гарячіше за інші на 3-5 градусів.


А ось Cinebench показав практично той самий результат, що й до перероблення. Це пояснюється тим, що тест короткий і процесор не встигає прогрітися.


Ну і пара тестів для статистики.
WinRAR


7ZIP


Наприкінці ще кілька тестів.
Перші два тести знайомі багатьом.
1. Швидкість роботи з картою пам’яті. Не знаю, що вплинуло, але швидкість роботи відповідає швидкості USB 2.0, хоча я точно знаю, що з картами пам’яті цей процесор уміє працювати на вищих швидкостях. Чи винен перехідник, чи просто кардридер під’єднаний інакше — не знаю, але високої швидкості я не отримав :(
2. А ось із зовнішніми жорсткими дисками швидкість нормальна й у моєму випадку обмежена лише швидкістю диска.
3. 4, трохи незвичний тест, але він дає змогу оцінити (або порівняти) швидкість роботи оперативної пам’яті.
Для цього тесту я створив RAM-диск і запустив його тестування. Цей тест я час від часу проводитиму, адже його результати можуть бути по-своєму корисними.


З цікавості також зробив кілька вимірювань температури корпусу під час навантаження на процесор.
Перше вимірювання зробив ще на самому початку тестів, але чомусь мені здавалося, що температура насправді була вищою.
Друге зроблено вже після доопрацювань. Різниця температури невелика, але вона є.


Ну і заразом виміряв споживаний струм у режимі робочого столу та під навантаженням LinX.


Ігрові та відеотести наводити особливого сенсу немає, адже цей процесор (8300 і 8500) уже багато разів тестували. Навіть я трохи пограв у цьому огляді.
Реальна продуктивність трохи вища, ніж у 8500, і помітно вища, ніж у 8300.

Що можна сказати наостанок? Спершу — звичні плюси й мінуси товару.
Плюси
Якісне складання
Можливість встановити SSD.
3 роз'єми USB 3.0
Гігабітна мережа
Захист портів USB.
Кронштейн VESA у комплекті
Додатковий короткий кабель HDMI у комплекті.
Непоганий блок живлення.
Wi-Fi 2.4/5GHz
Попередньо встановлена Windows 10.

Мінуси
Наявність вентилятора
Непродумана конструкція системи охолодження
Досить повільна флешпам'ять.
Швидкість кардридера відповідає USB 2.0 (імовірно)
Не надто висока швидкість з'єднання Wi-Fi за нормальної чутливості.

Моя думка. Якось не хочеться сварити цей комп'ютер, адже зібраний він непогано, видно, що до проєктування підійшли ґрунтовніше. Але таке відчуття, що плату розробляли одні люди, а систему охолодження — зовсім інші. Як можна було замкнути вентилятор у невеликому об'ємі, не передбачивши виходу гарячого повітря назовні, мені незрозуміло. Це ж основи проєктування таких систем.
Приємно порадувала наявність роз'єму для підключення SSD, щоправда, менш поширеного формфактора M.2 замість звичного mSATA. Але водночас розчарував кардридер. Можливо, винен мій перехідник, а можливо — підключення. Стверджувати не буду, бо швидкої SD-карти в мене немає.
З Wi-Fi теж усе неоднозначно: хороша чутливість, зовнішня антена, діапазон 5 ГГц і низька максимальна швидкість. Знову плюс на мінус.

Загалом маємо, з одного боку, якісне складання, непоганий процесор, хорошу комплектацію та можливості для розширення, а з іншого — уже звичні проблеми з охолодженням і не надто високу швидкість з'єднання Wi-Fi.

На цьому, мабуть, і все. Як завжди, чекаю на запитання, пропозиції щодо тестів та й просто коментарі.
Сподіваюся, огляд був корисним.
До 31 липня діє купон GBBT76, який знижує ціну на цей комп'ютер до 168.99

Товар надано магазином для написання огляду.