Pocket P1, мінікомп’ютер, співмірний за розмірами зі смартфоном.

Я вже якось писав про мінікомп’ютер з операційною системою Windows 8.1
Цей комп’ютер дуже схожий на нього, але водночас має помітні відмінності, переважно на краще. Та ідеальних речей не буває — про це я й спробую розповісти в огляді.
Одразу скажу: розбирання буде :)

Хтось в одному з коментарів обмовився, що такими темпами скоро з’являться смартфони з Atom і Windows на борту.
Якщо йдеться про використання такого поєднання у смартфоні, то я дуже сумніваюся в його доцільності. А от за габаритами вже з’явилися комп’ютери, співмірні зі смартфонами.
Про один із таких комп’ютерів і йтиметься в цьому огляді.

Не думаю, що за швидкодією будуть якісь відмінності, адже платформа та сама, що й в інших схожих пристроях, хоча тестування я проведу.
Головна відмінність цього комп’ютера — його конструкція.

Для початку кілька фото паковання, але їх я краще сховаю під спойлер.
Хоча саме паковання вже мало непоганий вигляд.

Коробка була розділена на два «поверхи»: зверху комп’ютер, знизу решта комплекту.


До комплекту входять:
1. Мінікомп’ютер
2. Кабель Micro HDMI — HDMI
3. Кабель Micro USB — USB
4. Блок живлення
5. Інструкція.



Ну ось і сам красень.
Спочатку технічні характеристики:
Процесор — Intel Baytrail T Z3735F
Графіка — Intel HD Graphic
Оперативна пам'ять — 2 ГБ
Флешпам'ять — 32 ГБ (як же хотілося б 64, але поки що це велика рідкість)
Роз'єм для картки Micro SD, заявлений максимум — 32 ГБ
WiFi — IEEE 802.11 b/g/n
Bluetooth: Bluetooth 4.0
Акумулятор — 2х1500мАч 3.7 Вольт
Роз'єми — HDMI, 2xUSB, 1x micro USB, 3.5мм аудіо
Розміри — 152 x 83 x 11,4 мм
Маса — 227гр


Корпус сріблястого кольору, матеріал — алюміній.
Зверху нанесено логотип виробника — Beelink і виробника процесора — Intel
Також зверху зазначено напругу живлення та споживаний струм. Незвично: зазвичай таке вказують або ззаду, або знизу.
На передню та задню панелі наклеєно захисні плівки. Згодом я їх зняв, але на цих фото їх ще видно, точніше, видно невеликі язички, за які їх знімають.


Знизу взагалі нічого немає, якщо не рахувати наклейки із серійним номером.
Навіть ніжок немає.


Фото вже без захисних плівок.
Чесно кажучи, я не люблю слово «стильний», але в цьому випадку воно дуже добре описує зовнішній вигляд.
На передній панелі немає нічого, навіть світлодіода індикації (що дуже тішить), — просто чорна лаконічна панель, має справді гарний вигляд. Я дуже люблю мінімалістичний технодизайн, і тут виробник догодив мені на всі 100%.


Задня панель — повна протилежність передній: тут зайнято все.
І так, по порядку:
Роз’єм USB
Світлодіод індикації ввімкнення/режиму сну, спочатку я його взагалі не помітив.
Другий роз’єм USB
Роз’єм Micro USB, через нього живиться пристрій. При живленні від акумулятора це повноцінний роз’єм USB. У мене немає Y-перехідника, але думаю, що можна одночасно живити пристрій і використовувати цей роз’єм як повноцінний порт.
Роз’єм Micro HDMI
Слот для карти пам’яті Micro SD (третє слово «мікро» в описі задньої панелі)
Роз’єм 3.5мм для підключення аудіовиходу та мікрофона.
Кнопка ввімкнення живлення.


Як я й писав в описі, довжина становить близько 15см.


Втриматися від розбирання такого цікавого пристрою я не зміг, але цього разу вирішив не повторювати помилку, якої припустився з PIPO X7. Розбирати почав уже після проведення всіх тестів: найважливіше було перевірити, як нагрівається пристрій (усі пам’ятають камінь спотикання у Піпо).
Та й мені, як інженеру, простіше судити про якість пристрою з того, як його зібрано.

Наведене вище розбирання показало, що до складання й конструкції зауважень немає: тепло чудово відводиться від процесора та контролера живлення на алюмінієвий корпус. Також порадувало якісне й продумане складання. Щоправда, розбирати було не дуже зручно, але думаю, мої інструкції стануть у пригоді. Тепер розібрати було б простіше — головне, щоб не запилився двосторонній скотч, інакше доведеться його міняти.
Під час складання, про всяк випадок, наніс пасту КПТ 8 на екранувальну кришку, але різниці не помітив.
До речі, під час розбирання помітив, що весь цей «сендвіч» сидить у корпусі дуже щільно, і щоб його виштовхнути, доведеться докласти певних зусиль. Мабуть, саме це забезпечує щільний притиск процесора до корпусу. Що сказати, мені подобається.

Далі будуть тести в різних програмах і опис особливостей програмного забезпечення цього мінікомп’ютера.
Як я вже писав вище, цього разу спочатку провів усі тести, а вже потім розібрав пристрій.
Зробив це, щоб отримати точніші результати тестування.


Завершивши перемикання системи на російську мову, я вимкнув плитки, які мене дратували.
Точніше, не вимкнув, а просто ввімкнув режим, у якому комп’ютер завантажується одразу на робочий стіл, оминаючи їх.


З попередньо встановленого ПЗ на комп’ютері був лише PCRemoteServer, який я без жалю видалив.
Також під час цього я якимось чином випадково встановив SHAREit від Lenovo. Як я це зробив, незрозуміло, але оскільки в мене немає нічого від Lenovo, то видалив і його. Більше нічого зайвого не помітив.
Наприкінці, для зручності користування, встановив Classic Shell — без нього мені не зовсім зручно працювати з Win 8.

Після всіх цих маніпуляцій перейшов власне до тестування.
Як завжди, почав зі звичного для мене тесту продуктивності WinRAR.
Результат, звісно, схожий на результати інших пристроїв із таким процесором (було б дивно, якби він помітно відрізнявся).


Після цього запустив тест у 7-ZIP і отримав результат навіть вищий, ніж у PIPO X7 (там було 3874), хоча там встановлено процесор із вищою частотою в турборежимі. Це ще раз підтверджує мої здогадки: до максимальної частоти процесор розганяється дуже рідко й ненадовго, а під навантаженням переважно працює на частоті близько 1.55 ГГц.


Тест Crystal Disc Mark.
Результат трохи кращий, ніж у PIPO, але зовсім ненабагато.


У 3D-mark результат практично ідентичний PIPO.
Під час тестування я також вимірював температуру процесора, і максимум, який отримав, — 71 градус. Під час інших тестів температури були нижчими, тому наводити їх не буду.


CPU-Z не надав жодної нової інформації. Таке відчуття, що це той самий комп’ютер, хоча, по суті, так воно і є.


Навіть BIOS той самий і від того самого виробника. Хіба що мені здалося, що цього разу налаштувань ще більше, але стверджувати не буду.


Тест CineBench, уже звичніший для мене. На скриншоті повторний тест, результат попереднього — у колонці ліворуч унизу. Повторив тест, щоб виміряти температуру під навантаженням.


Тест роботи з пам’яттю в AIDA64.


Тестування флешнакопичувача популярною програмою для перевірки жорстких дисків HD Tune Pro.


Оскільки пристрій має акумулятор, я, звісно, виміряв час автономної роботи.
Тестування проводилося у двох режимах.
1. Відтворення фільму в роздільній здатності 1080p, до комп’ютера під’єднано дротові мишу, клавіатуру та флешку (з неї й відтворювалися фільми), WiFi під’єднано.
2. Усе те саме, тільки фільм у роздільній здатності 720p.
Паралельно перевіряли завантаження процесора та його температуру.
В обох режимах спочатку зарядив акумулятор до 99% (чомусь до 100% він не хоче заряджатися), вимкнення відбулося за 6%.

У першому режимі комп’ютер пропрацював 2 години 15 хвилин.
У другому режимі час роботи був довшим — 3 години 25 хвилин. Далася взнаки менша завантаженість процесора, яка становила близько 20–25%.
Повне заряджання триває близько 3.5 години.
Заодно помітив, що під час відтворення відео FullHD з YouTube завантаження процесора помітно нижче й становить близько 20%.


Звернув увагу, що в диспетчері завдань видно контролер USB 3.0, а також контролер UART, яких, крім як у диспетчері, ніде не видно, а так хотілося б :(


Ну а наприкінці — фото процесу тестування: на комп’ютері запущено WiFiInfoView, знайдено 25 точок доступу.



Підсумок:
Переваги
Маленький розмір
Низьке нагрівання, що в поєднанні з компактними габаритами дуже тішить.
Досить висока швидкодія для такого маленького пристрою.
Наявність вбудованого акумулятора (про це нижче)
Гарний дизайн пристрою, якісне складання.

Недоліки
Дуже хотілося б USB 3.0, і не всередині, а зовні :)
Трохи засмутила відсутність можливості під’єднання через LAN-кабель, але за таких габаритів роз’єм і поставити було б нікуди.

Моя думка. Комп’ютер мені дуже сподобався. Не скажу, що він ідеальний, але конструкція, а особливо нагрівання, приємно порадували. Під час роботи з повним навантаженням корпус нагрівався приблизно до 45 градусів, вважаю, це непоганий результат.
Дивує, чому виробники не хочуть встановлювати в ці комп’ютери USB 3.0: на мій погляд, це помітно обмежує можливості пристрою. Ну і, як я написав у підсумку, бракує можливості під’єднання звичайним LAN-кабелем. WiFi, звісно, добре, але звичайний кабель якось звичніший і надійніший.
Не зовсім зрозумів, навіщо в цьому пристрої акумулятор, адже там, де є телевізор-монітор, є й розетка, а де розетки немає, там і монітор увімкнути нікуди. Але, можливо, я помиляюся і це справді корисна річ. Акумулятор зручний тим, що під час використання комп’ютера як офісного чи домашнього не потрібен блок безперебійного живлення. У такому разі це перевага.
На вигляд гарний, нічого зайвого.

Комп’ютер придбав у магазині gearbest, хоч і з великою знижкою.

У попередньому огляді подібного пристрою я вже згадував, що збираюся купити кілька штук, але захотілося чогось новенького, тож і вибрав цей варіант. Думаю, не прогадав.

Сподіваюся, огляд стане у пригоді під час вибору мінікомп’ютера.
Зараз діє знижка на купівлю з купоном P1, у такому разі ціна становитиме близько 99 доларів.