Мінікомп’ютер Beelink BT3 Pro, ще один

Буквально зовсім недавно я писав огляд Білінка з Apollo Lake, і ось мені трапився мінікомп’ютер тієї самої фірми, але зі старішою моделлю процесора на ядрі Cherry Trail. Взагалі, я вже робив огляд подібного комп’ютера, але в цьому випадку модель має 4 ГБ ОЗП, 64 ГБ флешпам’яті та приставку Pro у назві. Власне, далі будемо розбирати, тестувати й заодно спробуємо з’ясувати, що означає це «про» в назві.


Навряд чи я скажу щось особливо нове, та й узагалі щось нове, адже комп’ютери з цим процесором (SoC) виробляють уже приблизно рік. Але час минає, а я не полишаю надії, що розробники прислухаються до покупців своєї продукції й нарешті почнуть удосконалювати свої пристрої, а особливо системи охолодження.
Оскільки в мене опинилися два мінікомп’ютери, до того ж досить схожі, то час від часу порівнюватиму їх.

Але не забігатимемо наперед, нехай усе йде своєю чергою. Спочатку, як завжди, технічні характеристики.
Система: Windows 10
Процесор: Intel Cherry Trail x5-Z8350
Графіка: Intel® Intel® HD Graphics 400
Пам’ять: 4GB RAM + 64GB ROM
Підтримка: 802.11b/g/n WiFi 2.4/5 GHz
Ethernet — 1000Mbit
Bluetooth: BT 4.0
Аудіовихід — аудіороз’єм 3.5 мм
Екран: HDMI + VGA
Зовнішні інтерфейси: 2x USB 2.0 + 1x USB 3.0
Підтримка карт пам’яті: 1 слот SD, макс. 128 ГБ
Габарити: 120 x 120 x 24 мм
Маса: 250 г


Паковання більш ніж типове для продукції фірми Білінк: квадратна коробка з цупкого картону й купа написів з усіх боків.


Усередині все так само, як і минулого разу: комп’ютер зверху, комплект постачання знизу, а між ними VESA-адаптер.


Навіть комплект постачання один в один.
1. Мінікомп’ютер Beelink M1
2. Блок живлення
3. Довгий кабель HDMI
4. Короткий кабель HDMI
5. VESA-адаптер
6. Кріплення
7. Інструкція


1, 2. Інструкція загалом така сама, але цього разу додали невелику пам’ятку, де, зокрема, зазначено, що під час першого запуску може з’явитися запит серійного номера Windows. Не хвилюйтеся, натискайте «активувати пізніше» — і все буде гаразд. У мене нічого не запитувало.
3. Як і минулого разу, у комплект поклали два кабелі HDMI, і на них також є стяжки-липучки для зручнішого користування.
4. VESA-адаптер. Підтримуються розміри 75х75 і 100х100.
5, 6. Такий самий БЖ, 12 Вольт 1.5 Ампера. До роботи блока живлення претензій немає, температура в нормі навіть під час підключення зовнішнього жорсткого диска й повного навантаження комп’ютера.


Зовнішні відмінності від Beelink M1 — лише в дизайні верхньої кришки та кольорі.


Відповідно, розміри точно такі самі: 120х120х24 мм. Щоправда, якщо не помиляюся, усі мінікомп’ютери цієї фірми мали подібні розміри.
Написи на корпусі нанесені невдало — їх видно лише під певним кутом. Хоча, зрештою, кому вони там потрібні?


За кількістю роз’ємів і органів керування обидві версії повністю ідентичні, але лише за кількістю.
Спереду є невеликий отвір, у який світить світлодіод індикації ввімкнення.
Праворуч — такий самий слот для карти пам’яті формату SD, але якщо минулого разу тут була пара роз’ємів USB 3.0, то тепер їх спростили до USB 2.0. Крім того, роз’єми розвернули на 180 градусів порівняно з моделлю M1.
Ззаду все так само: кнопка ввімкнення, USB 3.0, HDMI, Ethernet, аудіовихід і кнопка скидання.
Ліворуч також встановлено вихід VGA для підключення другого монітора. Власне, на мій особистий погляд, саме наявність другого роз’єму може бути перевагою. Хоча, як на мене, невисока продуктивність таких мінікомп’ютерів зведе цю перевагу нанівець.


Кілька порівняльних фото двох моделей.



Знизу також є чотири гумові ніжки й дрібні отвори, які я сварив у попередньому огляді. Хоча, точніше, сварив я не отвори — вони ж не винні, що розробники не знають фізики процесів, які відбуваються.


А ось у BIOS знайшлися деякі відмінності. Загалом він такий самий убогий, як церковна миша і в попередньої моделі, але дещо корисне все-таки є.
Навіщось додали вибір модуля WiFi — найімовірніше, випускають дві модифікації плати. Зате є функція автоматичного запуску після ввімкнення живлення та вибір варіантів завантаження через локальну мережу. Може, у цьому й полягає приставка «про» в назві?

Нагадую: збільшити зображення можна, клацнувши по ньому.


Знайшлися також деякі відмінності під час першого запуску.
Спочатку комп’ютер запропонував стандартний вибір мови, як зазвичай і буває. Але потім чомусь запитав ще й про регіон — таке формулювання запитання я побачив уперше.
Після цього були також незвичні варіанти запитань про правильність розкладки (а не вибір розкладки) і про додавання інших розкладок клавіатури.
Загалом нічого особливого, просто якось незвично.


Далі, загалом, усе як завжди, щоправда, комп’ютер не побачив мою точку доступу.
Але потім було ще запитання про параметри конфіденційності, якого, здається, раніше мені не траплялося.
Після цього — перезавантаження, фірмова заставка, і далі все як зазвичай.



На робочому столі нічого зайвого — можна було б сказати, що взагалі нічого, але є кошик :)


Після підключення до інтернету активація пройшла автоматично, а російська мова була доступна вже з першого ввімкнення.


Оскільки використовується та сама операційна система й такий самий обсяг флешпам’яті, то й вільного місця стільки ж — близько 46 ГБ.
Звісно, небагато, але значно краще, ніж 32, не кажучи вже про зовсім ексклюзивні економваріанти з 16 ГБ, які взагалі давно пора заборонити як такі, що шкодять здоров’ю :)


Найближчий огляд подібного комп’ютера — це CHUWI HiBox: там використано той самий процесор і такий самий обсяг ОЗП та флешпам’яті, тому продуктивність, мабуть, краще порівнювати саме з ним, а не з дорожчим Beelink M1.
У версії CPU-Z 1.77 він набрав 278/945 балів, а цей — 283/936, що загалом дуже схоже. До речі, і внутрішня будова в нього була схожа, хоча й із деякими відмінностями.


За WiFi і Blutooth тут відповідає модуль Broadcom, а за дротове підключення — Realtek.
У Чуві був точно такий самий набір, а от у Білінка М1 WiFi від Intel.


Чутливість порівнянна з Білінком і помітно вища, ніж у CHUWI HiBox: тоді я побачив лише 16 точок доступу, а тут — 26.


Але подальший тест показав, що з найвіддаленішої точки я хоч і бачу роутер в обох діапазонах, та підключитися до нього нереально.
Три нижні графіки — 2.4 ГГц, відстань до роутера приблизно 6 м, 2 м і 1 м; у першому випадку прямої видимості немає. Верхній графік — 5 ГГц, до роутера 2.-3 м, є невеликі перешкоди.


Як і раніше, я додатково протестував і підключення кабелем. Тут результати трохи кращі, ніж у Білінк М1: коливання швидкості помітно менші, хоча, можливо, минулого разу похибка тесту виникла через навантаження на другий комп’ютер.


На жаль, виробник не подбав про встановлення SSD, обмежившись повільнішою пам’яттю eMMC.
1, 2. Тест флешпам’яті з тестовими файлами обсягом 1 і 8 ГБ. Швидкість читання явно невисока, м’яко кажучи.
3. Із зовнішнім жорстким диском проблем немає, працює стабільно; тест, як завжди, уперся в продуктивність самого диска.
4. Карту пам’яті підключали через перехідник microSD-SD. Швидкість нижча за ту, на яку вона здатна, але не сказав би, що набагато.


Також мене трохи засмутив доволі нерівний графік швидкості читання в першій половині флешпам’яті комп’ютера.


Тут приблизно така сама картина зі швидкістю запису: вона коливалася в межах 30-60МБ/сек, зате швидкість читання становила близько 110МБ/сек — цілком нормально для пам’яті eMMC.


Для прикладу — тест у старішій версії ПЗ, а також порівняння з Білінк М1, у якого пам’ять eMMC виробництва Toshiba.


Ну і на додачу — тест інших моделей комп’ютерів, які побували на моєму столі за кілька років. Власне, саме для такого знімка екрана я завжди проводжу тест в одній і тій самій версії ПЗ.
Voyo Vbook V2
Beelink AP42
Voyo V1 (eMMC)
CHUWI HiBox
Beelink BT7
Pipo X10
Pipo X9
Pipo X7
Pipo X7S
MeeGoPad T02
Pocket P1
Vensmile W10
Teclast X98 Pro
MeeGoPad T03
Wintel Pro CX-W8

Є ще Cube iwork8, але він не потрапив до загального тесту. Також тут немає комп’ютерів із пам’яттю не eMMC.


Пам’ятаючи про стару версію драйверів відеокарти, оновлення яких чомусь залишають на розсуд користувача, я оновив їх і тут, щоправда, вибір був трохи іншим. Наприклад, запропонувало драйвер виробничої серії.


Але оновлення драйвера вплинуло лише на одну версію тестової програми Cinebench.
На знімках екрана 1 і 2 — версія 11 до та після оновлення, 3 і 4 — версія 15, до та після оновлення.


Щоб не розтягувати надто сильно, одразу перейду до важчих тестів.
3Dmark видав 2657 балів, CHUWI HiBox видавав 2824, але лише після доопрацювання охолодження. Під час тесту температура вийшла за червону зону.


Нова версія видала 214 балів, нагрівання було майже таким самим, тому повторювати знімок екрана не буду.


Цей тест на CHUWI HiBox я не проводив, але Beelink M1 у ньому видавав 878 балів, і це був далеко не найкращий результат серед мінікомп’ютерів.


Як не дивно, результат тесту стиснення за допомогою WinRAR майже збігся з Beelink M1, хоча процесор у нього трохи потужніший.


Тест LinX зупинився через 37 хвилин, оскільки почався тротлінг — це видно за зниженням продуктивності. Далі перевіряти не було сенсу, явно потрібне доопрацювання охолодження.


Щоб доопрацювати охолодження, або принаймні спробувати це зробити, комп’ютер спочатку треба відкрити. Для цього відклеюємо чотири гумові ніжки й викручуємо чотири саморізи.


Проводимо по периметру чимось твердим і тонким, щоб відщепнути засувки, і розкриваємо корпус.


Одразу звернув увагу, що антену встановили одну, а не дві, як у Beelink M1, та ще й роз’єм залили термоклеєм.
Щоб не обірвати кабель під час роботи, відколупав термоклей і від’єднав роз’єм. Якщо діяти обережно, нічого складного, але певний ризик є.


Усередині досить гарний і великий радіатор, який займає значну частину внутрішнього об’єму. Як і в Beelink M1, у нього товста основа, щоправда, він не чорний, а конфігурація ребер трохи інша.


Як можна помітити, роз’єму для підключення SSD тут не передбачено, а шкода. Загальна якість складання дуже непогана, хоча до Beelink у цьому плані зауваження бувають доволі рідко.


Зате є роз’єм для підключення вентилятора, але, судячи з усього, без можливості регулювання обертів. Щоправда, цю функцію в Beelink M1 я не перевіряв, тому не стверджуватиму, що там є регулювання, але підключення явно відрізняється.


Знизу та сама фігурна сталева пластина, що виконує роль додаткового тепловідводу, але плата явно відрізняється — такого рішення мені, здається, ще не траплялося.


Окрім звичної батарейки, знизу розташовані чотири чипи пам’яті, але вони закриті екраном, а між цим екраном і чипами є теплопровідна гума. Наскільки я розумію, у цьому разі це зроблено для захисту чипів пам’яті від надмірного нагрівання, але не від нагрівання самих чипів, а від нагрівання процесора. Тобто процесор нагріває плату з одного боку, а сталева пластина охолоджує їх з іншого. Ну, з погляду підвищення надійності, думаю, таке рішення цілком виправдане.


Плата без корпусу. Якщо порівняти це фото зі старими моделями — і Білінка, і CHUWI HiBox, — то буде добре видно, що радіатор тут набагато кращий і за якістю, і за площею.


Тут проблем із радіатором не виникло: три гвинти — і радіатор лежить окремо, хоча це навіть тішить :)


Власне, після демонтажу цього радіатора я й дізнався, як відводиться на нього тепло в попередній моделі.
Гумова прокладка посередині — процесор, праворуч — контролер живлення, ліворуч — чотири чипи ОЗП.
Товщина всюди 1.5мм.


До речі, компонування елементів помітно відрізняється від Білінк М1: там чипи ОЗП були ближче до модуля WiFi, і їх було явно менше. Тут же виходить, що використано 8 чипів пам’яті: чотири зверху й чотири знизу.


1. На процесорі (хоча правильніше — SoC, система на чипі) не сколи, а сліди від теплопровідної гуми. Відтираються без проблем, але тут я їх залишив, щоб фотоапарату було легше сфокусуватися.
2. ОЗП виробництва Micron, дуже хороший виробник.
3. А флеш-пам’ять — від Foresee, економія, адже цей виробник належить до бюджетних.
4. Багатоканальний перетворювач досить відомий — це AXP288.


1. Флеш-пам’ять для зберігання прошивки BIOS
2. RTD2166 перетворює сигнал із Displayport у VGA. Підозрюю, що в Білінк Мй стоїть точно такий самий конвертер.
3. Ethernet на вже досить відомому Realtek 8111G.
4. Модуль WiFi AP6255, підтримує два діапазони WiFi + Bluetooth.
5. За аналоговий аудіовихід відповідає ALC5651, також від Realtek.
6. Невідомий контролер живлення біля вхідного роз’єму.


Загальне фото частини плати в районі роз’ємів. Видно, що захист ліній виходу HDMI спрощений, як останнім часом робить більшість виробників. Власне, тому я завжди рекомендую спочатку підключати HDMI, а відключати останнім.


Дійшла черга й до невеликого доопрацювання. Усе ніяк не замовлю мідні пластинки різної товщини, тож доводиться керуватися принципом з одного відомого мультфільму: «Використовуй те, що під рукою, і не шукай собі іншого».
У цьому випадку я виколупав зі старої плати монітора імпровізований радіатор, виготовлений із металу завтовшки близько 0.4-0.5мм, і вирізав пару квадратиків приблизно за розміром кристала процесора.


І зробив такий собі «бутерброд» із двох пластинок і трьох шарів термопасти. Варіант доопрацювання так собі, але сподіваюся, що в будь-якому разі буде краще, ніж гума завтовшки 1.5мм.
На фото може здатися, що пасту нанесено товстим шаром. Ні, шару достатньо лише для компенсації нерівностей самих пластинок.


Далі дуже обережно (щоб не зсунути пластинки) ставлю радіатор на місце й збираю всю конструкцію назад.
Спочатку я вирішив запустити OCCT. Під час попередніх тестів я його не використовував, бо вистачило й самого LinX.


Після майже годинного тесту нагрів явно значний, але нагадаю: OCCT належить до екстремальних тестів, за звичайної роботи такі навантаження практично не виникають.


Прогін LinX тривалістю понад годину показав, що температура явно знизилася, тротлінг так і не ввімкнувся, хоча температура трималася на високому рівні. Власне, охолодження можна поліпшити, якщо використати нормальні мідні пластинки, а не бозна-що, та ще й у два шари.


На результат тесту Cinebench переробка ніяк не вплинула, оскільки під час тестів до переробки температура не піднімалася до критичного значення.


3Dmark видав 2815 замість 2657.


Нова версія також показала трохи кращий результат: 228 замість 214. При цьому після переробки в обох тестах температура коливалася на рівні 74-79 градусів, а до переробки становила 83-84 і вмикався тротлінг.


Результати основних тестів зведено в загальну таблицю. Загалом давно час доповнити її й іншими тестами, які я проводжу зараз і не проводив раніше, але все руки не доходять.


Вже зовсім наприкінці я спробував пограти на цьому комп’ютері, навіть була думка зняти відео цього процесу. Але потім згадав, що вже робив це з комп’ютером на базі Atom Z3735, і там результат був навіть кращий. Роздільна здатність була 1920х1080, якість — висока, згладжування вимкнене.


А тепер, як завжди, підсумки всього цього процесу.
На мій погляд, ця модель виявилася гіршою за М1 від того самого виробника — є перегрівання. Але варто зауважити, що температура спрацьовування тротлінгу тут нижча, тому ця модель раніше перегрівається. Тобто і М1, і BT3 нагріваються однаково, просто в першому випадку процесор має вищу критичну температуру, а в другому — нижчу.
Звісно, пасивне охолодження — це плюс, але чому розробники не зробили його належним чином — загадка.
Заради економії та через апаратні обмеження є лише один порт USB 3.0. Хоча, з іншого боку, оскільки комп’ютер має невисоку продуктивність і навряд чи підійде для складних завдань, думаю, конфігурація 2x USB 2.0 + 1x USB 3.0 цілком прийнятна: до портів 2.0 під’єднуємо мишу й клавіатуру, а до 3.0 — флешки або жорсткий диск.
Наявність відеовиходу VGA може бути доволі корисною: якщо не для під’єднання другого монітора, то хоча б для універсальності підключення, адже HDMI є не в кожного монітора. За якістю нарікань не було: зображення хороше, принаймні за роздільної здатності 1920х1080.
Якщо звести переваги й недоліки до кількох речень, вийде приблизно так:
Переваги — цілковита безшумність, 64 ГБ флешпам’яті та 4 ГБ ОЗП, дводіапазонний WiFi, відеовихід VGA, можливість доопрацювання.
Недоліки — перегрівання й потреба в доопрацюванні, повільна флешпам’ять, низька чутливість WiFi.

По суті, цей комп’ютер є аналогом CHUWI HiBox, тільки пульта немає, зате є відеовихід VGA.

А щодо приставки Pro — та просто так написали :)

На цьому все. Сподіваюся, огляд був корисним і допоможе не помилитися з вибором.