ACEPC AK1 чи ще один ПК

Ще один огляд, ще один комп’ютер, ще один на базі Intel. Цього разу трохи своєрідний, але по-своєму цікавий комп’ютер. Він не позбавлений недоліків, але все ж цілком життєздатний варіант.
Огляну, розберу, протестую, трохи доопрацюю і знову протестую.

Для початку, мабуть, варто сказати, що цей комп’ютер зібраний не на базі процесора (SoC) Z8xxx, який набув широкого поширення, а на Intel Celeron J3455, побудованому на ядрі Apollo Lake. Цей процесор, звісно, теж загалом далеко не новий і також належить до бюджетного сегмента, але він однозначно кращий за згаданий вище варіант — щонайменше завдяки вищій продуктивності та підтримці SATA.
До речі, саме на цьому процесорі зібрано Vorke V1 Plus, який я нещодавно оглядав. Тоді я скаржився на сильне перегрівання (хоча цю проблему можна розв’язати). Цікаво, як із цим тут.

Технічні характеристики
Система: Windows 10
Процесор: Intel Celeron «Apollo Lake» J3455 1.5 ГГц (2.3ГГц у турборежимі)
Графіка: Intel HD Graphics 500
Пам’ять: 4ГБ
Вбудований накопичувач: eMMC 32 ГБ
SATA — 1 x SATA 3 Гбіт/с + 1 х mSATA
LAN — Gigabit LAN
WiFi — 2.4/5 ГГц
Bluetooth 4.0
Екран: HDMI 1.4
Зовнішні інтерфейси: 2x USB 3.0, 2x USB 2.0, 1х USB Type-C, microSD
Аудіовихід — 3.5мм джек
Габарити: 128 x 128 x 37
Маса: 957р

Комп’ютер постачається у досить великій коробці, на якій наведено короткі технічні характеристики.


До пакування зауважень немає, усе дуже акуратно. Аксесуари розкладені у дві картонні коробочки, а сам комп’ютер додатково загорнутий у поролон.


Та й комплектація цілком нормальна.
1. Комп’ютер ACEPC AK1
2. Блок живлення
3. Кабель HDMI
4. Кріплення VESA
5. Інструкція

Загалом комплектація відрізняється наявністю кронштейна VESA, який дає змогу закріпити комп’ютер позаду монітора (якщо він має таке кріплення і воно не зайняте).


Інструкція повністю англійською, але в ній стільки малюнків, що, думаю, розбереться навіть зовсім недосвідчений користувач.
Кабель HDMI найзвичайнісінький. З огляду на можливість кріплення до монітора, могли б додати й другий, короткий кабель.


Блок живлення на 12 Вольт 2.5 Ампера, зі знімною вилкою, але в комплекті лише одна вилка — та, яку вибрали під час замовлення. У будь-якому разі це краще за перехідники. Під час роботи він ледь теплий, навіть якщо комп’ютер працює з максимальним навантаженням.
Кронштейн зроблений так, що спочатку його прикручують до монітора, а потім на нього навішують комп’ютер.


Перша думка, коли дивишся на цей комп’ютер: якийсь він підозріло великий, а точніше — радше «товстий».


Так і є: загальна висота комп’ютера становить близько 53мм, а не 36, як зазначено в технічних характеристиках.


1. Спереду лише назва фірми та моделі.
2. Праворуч — кнопка ввімкнення, слот для карти пам’яті, пара роз’ємів USB 3.0 і один USB 2.0
3. Ззаду — роз’єм живлення, USB 2.0, USB Type-C, а також роз’єми HDMI, Ethernet і аналоговий аудіовихід.
4. Ліворуч нічого немає.


Знизу, крім чотирьох гумових ніжок, видно відсік для встановлення SATA-накопичувача, пару засувок, а також отвори для кріплення до кронштейна VESA.


Увесь секрет великої товщини пристрою в тому, що він складається з двох частин. Нижня частина — це модуль для встановлення жорсткого диска, а сам комп’ютер встановлюється зверху. Рішення трохи незвичне, але дає змогу зменшити габарити корпусу, якщо жорсткий диск не використовується. Хоча, як на мене, таке рішення лише підвищило ціну пристрою, зате зменшило нагрівання його внутрішніх компонентів від установленого накопичувача.


При цьому друга частина корпусу — власне комп’ютер — має окремі гумові ніжки й отвори для кріплення до кронштейна.


Електричне з’єднання здійснюється за допомогою роз’єму, зовні трохи схожого на USB Type-C, але насправді це саморобний роз’єм SATA. Під час огляду я розберу додатковий модуль, але поки обмежуся лише зовнішнім оглядом.


Корпус по периметру має синє підсвічування. Світить не дуже яскраво, мені навіть довелося фотографувати без спалаху, щоб її було видно.


Розбирав я пристрій, як завжди, після тестів, але так само звично покажу це перед ними — для більшої зручності.
Розбирається пристрій досить просто: чотири ніжки, чотири саморізи, кілька не надто міцних засувок — і все.


На верхній кришці закріплений світлодіод підсвічування корпусу. На щастя, конструкція розбірна, тож я відразу від'єднав його, щоб не заважав під руками.


Мабуть, перше, про що варто сказати, — це досить продумана система охолодження. Досить велику частину корпусу займає система активного охолодження, але продуманість полягає в тому, що:
1. Вентилятор може повністю вимикатися
2. Корпус досить великий, і між кришкою та вентилятором є відстань, що покращує забір повітря.
3. У корпусі багато вентиляційних отворів, фактично вони розташовані по всьому периметру.
4. Систему охолодження зроблено так, що більша частина гарячого повітря викидається за межі корпусу.


До лівої стінки корпусу приклеєні дві WiFi-антени, але під'єднуються вони через роз'єми, тож під час розбирання проблем із ними також не виникло.


Від'єднуємо роз'єми антен і виймаємо плату з корпусу.


Ближче до задньої частини корпусу є роз'єм mSATA для встановлення SSD. Трохи дивно бачити в новому комп'ютері не вже звичний M.2, а старіший mSATA. Але в будь-якому разі так краще, ніж нічого.


Знизу майже нічого немає.


Хіба що роз'єм SATA, батарейка та мікросхема EEPROM. Роз'єм SATA, крім досить товстих виводів, додатково зафіксований чимось на кшталт епоксидної смоли.


Як я вже писав, систему охолодження зроблено так, що гаряче повітря частково викидається назовні через верхні отвори корпусу. Для цього праву частину кожуха трохи вигнуто.


З протилежного боку встановлений невеликий вентилятор. На повній потужності його роботу помітно, але я б не назвав його надто гучним. До того ж під час звичайної роботи більшу частину часу він або взагалі вимкнений, або працює на мінімальних обертах.
Цікаво, що роз'єми додатково заклеєні чимось на кшталт тканинної ізоляційної стрічки.


Найімовірніше, існує «розширена» версія цього комп'ютера, адже збоку є місце для роз'єму VGA, але тут його не розпаяно.


Відкручуємо три гвинтики й знімаємо радіатор. Під ним виявилися дві досить товсті прокладки з теплопровідної гуми, завтовшки близько 2.2мм. Одна відводить тепло від процесора, друга радше слугує амортизатором, ніж покращує тепловідведення.


Плата в «чистому вигляді», досить акуратна. Єдине, що псує картину, — сліди від теплопровідної гуми: через неї радіатор знімався вельми неохоче.


1. Процесор (SoC) Celeron J3455
2. Два чипи ОЗП по 2ГБ кожен. Пам'ять виробництва SKhynix
3. Чип eMMC виробництва Samsung. Пізніше я перевірю швидкість, але найчастіше пам'ять цієї фірми працює досить швидко.
4. Флешпам'ять для зберігання прошивки BIOS.
5. Чип SuperIO ITE8987E
6. Контролер кардридера RTS5170 від Realtek.


1. Модуль WiFi від Intel — дрібниця, а приємно :)
2. EJ898 — ця мікросхема трапилася мені вперше. Це контролер PD 2.0 (Power Delivery), докладніше можна почитати тут. Наскільки я можу судити, живлення USB Type-C проходить саме через нього.
Нижче — чип EEPROM, а вище й праворуч — чип, що відповідає за гігабітний Ethernet.
3. Багатоканальний контролер живлення.
4. Якісь дрібні польові транзистори біля кнопки живлення.


1. HS-100B від C-Media — аналоговий аудіовихід. Нижче видно незапаяне місце для ще одного чипа — це конвертер DisplayPort-VGA, тож просто встановити роз'єм і отримати відеовихід не вийде.
2. P13USB — наскільки я можу судити, USB-хаб.
3. Ще один перетворювач живлення біля чипів ОЗП
4. Флешпам’ять на звороті плати.


А ось на елементах захисту HDMI та USB заощадили — розпаяно не все.


Ще одне фото плати: праворуч видно роз’єм біля кнопки ввімкнення. Призначення невідоме, припущу, що це підключення передньої панелі.


BIOS комп’ютера урізаний майже повністю. Є лише налаштування вибору джерела завантаження, на жаль, «вирізали» і налаштування автоматичного запуску після подавання живлення.


Спочатку робочий стіл майже порожній, причому чомусь встановилася роздільна здатність 1024х768 — довелося вручну виставляти потрібну.


Windows активувалася автоматично одразу після підключення до інтернету.


Найбільша біда цього пристрою — лише 32 ГБ флешпам’яті, з яких вільними залишаються близько 19. «Малувато буде». Для ОС усе-таки вистачить, але з установленням додаткового ПЗ (особливо «важкого») будуть проблеми: з часом місця постійно бракуватиме. Варіант — установити жорсткий диск або SSD і перенести на нього частину папок чи взагалі встановити на нього ОС, залишивши eMMC як допоміжний накопичувач.


Інформація з CPU-Z. У цьому випадку нічого нового в ній немає, адже процесор далеко не новий.


Тестування я вирішив почати з перевірки швидкості роботи з різними накопичувачами та інтерфейсами. Але спершу кілька слів про модуль для встановлення жорсткого диска.
Як було написано вище, корпус комп’ютера фактично складається з двох частин, причому в нижній є відсік для встановлення жорсткого диска або будь-якого SATA-накопичувача формфактора 2.5 дюйма.


Дістатися до нутрощів можна так само, як і під час розбирання комп’ютера: чотири ніжки та чотири саморізи.


Мушу зізнатися: після первинного огляду я, грішним ділом, подумав, що виробник вивів назовні USB, а всередині модуля встановив перетворювач USB-SATA. Але все виявилося простіше й банальніше: всередині лише дроти та плата без жодних радіокомпонентів. Конструкція проста й акуратна, додаткових запитань не викликала. Роз’єми ідеально підігнані один до одного, особливо з огляду на те, що вони не мають люфту, а закріплені жорстко. Хоча я, мабуть, так би не робив.


В одному з оглядів комп’ютера Vorke я скаржився, що мій тестовий диск завтовшки 9.5мм входить буквально «зі скрипом», а тут такої проблеми немає. Після встановлення його фіксує кришка, до якої приклеєно два шматочки гуми. Входить чудово.


Спершу — тести CrystalDiskMark версії 5.
1. Можу сказати, що вбудована eMMC має пристойну швидкість читання, але середню швидкість запису.
2. Із зовнішнім жорстким диском, підключеним через USB 3.0, усе чудово і за швидкістю, і загалом у роботі.
3. А ось кардридер доволі повільний. Я тестував досить швидку карту пам’яті, і мене дещо дивує, що сучасні «Атоми» навіть без окремого чипа працюють у 2-3 рази швидше, ніж цей варіант.
4. Під час підключення жорсткого диска через SATA також жодних запитань не виникло: швидкість трохи нижча, ніж через USB 3.0, але насправді саме ця швидкість реальніша для цього жорсткого диска.


Окрім наведеного вище тесту, я проводжу додатковий тест накопичувача eMMC за допомогою CrystalDiskMark версії 3.х. Річ у тім, що статистику я почав збирати давно, і тепер доводиться використовувати стару версію програми, адже результати старої та нової версій дещо відрізняються.
Комп’ютер, який оглядаємо, і дві останні протестовані мною моделі — у цьому випадку від Beelink.
Якщо швидкість запису приблизно однакова, то за швидкістю читання модель, яку оглядаємо, далеко попереду.


Ну і для порівняння — знімок екрана з усіма протестованими комп’ютерами
Voyo Vbook V2
Beelink AP42
Voyo V1 (eMMC)
CHUWI HiBox
Beelink BT7
Pipo X10
Pipo X9
Pipo X7
Pipo X7S
MeeGoPad T02
Pocket P1
Vensmile W10
Teclast X98 Pro
MeeGoPad T03
Wintel Pro CX-W8



Тест Cinebench не показав нічого нового. Хоча ні, показав. Зазвичай я проводжу цей тест двічі: до оновлення драйвера відеокарти й після. Найчастіше оновлення дає приріст продуктивності, але в цьому випадку нічого не змінилося. Навіть здалося, що стало гірше, тому наведено перший варіант тесту версіями 11 і 15.


PassMark показав нижчу продуктивність, ніж у того самого Vorke, але переважно бали знизилися через те, що тут використано накопичувач eMMC, а у Vorke — SSD.


А ось у тесті 3Dmark 2006 продуктивність виявилася навіть трохи вищою: 4000 проти 3758 у Vorke. Перегріву при цьому не було.


Після запуску нової версії 3Dmark результати підтвердилися: тут також вийшло 396 проти 372 у Vorke. Різниця, звісно, мізерна, але на краще.


У коментарях мене просили провести додаткову перевірку за допомогою Cinebench. Мені, загалом, нескладно, тож відтепер цей тест буде в усіх оглядах мінікомп’ютерів.


Комп’ютер має два варіанти підключення до локальної мережі: гігабітний дротовий інтерфейс і дводіапазонний WiFi. Для дротового підключення використовується чип Realtek, а для бездротового — модуль WiFi від Intel.


Чутливість WiFi не дуже висока: програма знайшла лише 23 точки доступу, тоді як Vorke з таким самим модулем у тому самому місці бачив 32.


У діапазоні 2.4 ГГц у межах кімнати швидкість майже не змінюється: хоч комп’ютер і стоїть у протилежному від роутера кутку, хоч за метр від нього — швидкість становить близько 25-30 Мбіт.
Діапазон 5 ГГц забезпечує помітно вищу швидкість: на відстані приблизно 2-3 м від роутера, за наявності перешкоди, показав близько 125-150 Мбіт


За дротового підключення швидкість коливається в межах 400-700 Мбіт, що для інтерфейсу 1 Гбіт не так уже й багато.



Оскільки процесор уже досить відомий, наведені вище тести зазвичай показують однакові результати. Власне, тому для мене набагато важливіший тест на перегрів, адже більшість подібних комп’ютерів мають проблеми саме з охолодженням.
Для початку запустив тест блока живлення (математика й 3D) OCCT. За 55 хвилин тесту максимальна температура сягнула 82 градусів, при цьому процесор не знижував частоту.


А ось у тесті LinX температура сягнула 91 градуса, але, судячи з того, що продуктивність не знижувалася, можна сказати, що тротлінгу теж не було. Щоправда, задля справедливості варто сказати, що температура наблизилася до верхньої граничної межі.


Для експерименту вирішив трохи допрацювати конструкцію, а заразом подивитися, наскільки це трудомістко.
Вище я писав, що товщина теплопровідної гуми становить близько 2.2 мм, тому спочатку вирішив спробувати варіант із тонкою (0.5 мм) гумою та алюмінієвою пластиною (близько 1.8 мм). Але, на жаль, через невелику кривизну пластини й малу усадку гуми радіатор перекошувався. Не ризикнув ставити без гумки — знову ж таки, через не зовсім рівну поверхню пластини, а відповідної, але рівної не було :(


Зрештою відламав від якогось блока живлення шматочок імпровізованого радіатора завтовшки 0.9 мм, додав шматочок якісної теплопровідної гуми завтовшки 1 мм і вирішив використати таку комбінацію, а між пластиною та радіатором нанести теплопровідну пасту.


На процесор — теплопровідна гума, зверху алюмінієва пластина, а потім термопаста. Сендвіч, звісно, досить незручний, але для експерименту, думаю, підійде.
Набагато кращий результат дала б пластина завтовшки близько 1.5-1.6 мм і просто термопаста.


А тепер повторні тести.
В OCCT температура знизилася на 6 градусів.


У LinX — на 7 градусів, але оскільки перегріву не було й раніше, продуктивність залишилася на тому самому рівні.


Уже як додатковий експеримент провів тест CPU OCCT. З’ясувалося, що ці процесори в такому режимі нагріваються сильніше, ніж у комбінованому тесті CPU+GPU, хоча раніше все було навпаки. Схоже, доведеться проводити обидва тести, щоб точно визначити максимальну температуру. У такому режимі температура сягнула 90 градусів. З урахуванням переробки початкова температура в цьому тесті раніше становила б близько 96–97 градусів.
Нагадаю, тести OCCT і LinX належать до серії екстремальних тестів, у реальному житті комп’ютер найчастіше не зазнає такого навантаження.

Після переробки вентилятор став вмикатися ще рідше й більшу частину часу не працює.


Оскільки декодування відео виконується апаратно, завантаження процесора під час відтворення файла 4K із бітрейтом 100 Мбіт становить близько 10%. Відтворювався файл із флеш-картки, під’єднаної через кардридер USB 3.0.


Про FullHD годі й казати: навантаження трохи більше ніж два відсотки.


На додачу вирішив заодно виміряти загальне енергоспоживання в різних режимах.
1. Вимкнено.
2. Робочий стіл
3. Відтворення відео 4K.
4. Максимальне навантаження за тестом OCCT.
В останньому випадку споживання може сягати 15 Вт, коли вентилятор працює на повну потужність. Якщо встановити жорсткий диск, споживання зросте ще на 1–2 Вт залежно від режиму роботи.


Більшість результатів тестів зібрав в одній таблиці. У середньому продуктивність приблизно така сама, як у згаданого мною під час огляду Vorke V1 Plus. Втім, вони побудовані на базі одного й того самого «заліза», тож на жодного прориву я й не чекав. Але, думаю, варто визнати, що на відміну від Vorke система охолодження тут працює помітно краще.


Цілком випадково провів «краш-тест». Точніше кажучи, навіть не зрозумів, на якому етапі тестування це сталося.
Нижня частина кріпиться за допомогою чотирьох засувок, які відводяться повзунками знизу корпусу. Якось я помітив, що нижня частина стала триматися гірше. З’ясувалося, що я зламав три з чотирьох засувок. Найімовірніше, це сталося під час тестування жорсткого диска, коли я встановлював і знімав верхню частину з «основи». Це свідчить про те, що засувки не дуже міцні й можуть зламатися, якщо спробувати роз’єднати половинки в закритому стані.


А тепер підсумую.
Якщо говорити про переваги, то мені сподобалися досить непогана продуктивність, відсутність перегрівання під час звичайної роботи, можливість встановити накопичувачі mSATA і SATA, хороша швидкість у діапазоні 5 ГГц, стабільна робота й попередньо встановлена операційна система. Також відзначу наявність не лише чотирьох роз’ємів USB, а й одного USB Type-C.
Крім того, оскільки жорсткий диск встановлюється фактично в окремому корпусі, його температура однозначно буде нижчою, ніж у Vorke, де він прилягає до материнської плати.
Приємний бонус — кронштейн VESA, що входить до комплекту.

Тепер про сумне. Одразу засмучує відсутність можливості додати оперативної пам’яті, тож 4 ГБ — це максимум. Та й 32 ГБ флешпам’яті не так уже й багато, хотілося б 64, але це підвищило б загальну ціну, тож питання трохи спірне. Напевно, простіше додати SSD і встановити систему на нього.
Wi-Fi у діапазоні 2,4 ГГц хоч і показав стабільну роботу, але швидкість у тестах була не дуже високою.
Встановлення жорсткого диска в зовнішньому корпусі позитивно позначилося на його температурі, але саме рішення з рознімною конструкцією виявилося механічно ненадійним. Думаю, виробникові варто було використати ширші засувки.

Зрештою, комп’ютер призначений для нескладних завдань: браузер, офісні програми, старенькі ігри, музика, відео, скайп, фотошоп тощо. З огляду на низьке енергоспоживання, він цілком може стати непоганим варіантом для цілодобової роботи.


На цьому все. Як завжди, чекаю на запитання й просто коментарі. Сподіваюся, огляд був корисним.

Є купон GBAK11, який знижує ціну до 129.99. Перевірив — працює. Але скільки ще діятиме, невідомо. Як на мене, за таку суму це взагалі чудовий варіант.