Смартфон Cubot Rainbow 2

Як ви вже зрозуміли, значна частина огляду буде присвячена порівнянню. Хоча порівнювати пристрої на базі того самого процесора й з однаковим обсягом оперативної та флешпам’яті не зовсім коректно, відмінності все ж є.

Технічні характеристики:
Колір — чорний, білий, золотий, синій, червоний
Процесор — MTK6580, 4 ядра
GPU — Mali-400 MP
Операційна система — Android 7.0
Пам’ять — 1 ГБ ОЗП, 16 ГБ флешпам’яті.
Дисплей — 5 дюймів, роздільна здатність 1280х720
Тип мережі GSM：2G: GSM 850/900/1800/1900MHz
WCDMA：900/1900/2100MHz
Бездротові інтерфейси — WIFI: 802.11b/g/n, Bluetooth 4.0
GPS, A-GPS
Слот для карти пам’яті — MicroSD, заявлена підтримка до 256 ГБ.
Аудіовихід/мікрофон — роз’єм 3.5 мм.
Тип SIM-карт — 2 шт. micro SIM
Фронтальна камера 2 Мп + підсвічування
Основна камера 8(13) Мп + 5 Мп + підсвічування
Індикатор подій
Акумулятор 2350 мА·год
Розмір 144х72х8,3 мм

Як я вже казав у попередніх оглядах, більшість китайських телефонів — це своєрідні «конструктори»: виробник збирає новий пристрій із різних «кубиків» і зрештою отримує відносно широкий асортимент моделей. Додали пам’яті — ще одна модель, замінили камеру — ще одна модель, збільшили акумулятор і корпус — знову нова модель і так далі.
Цей смартфон не став винятком. У цьому випадку, поглянувши на технічні характеристики, одразу можна відзначити, що змінилося порівняно з попередньою версією:
Android став версії 7.0 замість 6.0
Камер загалом стало три, а раніше було дві.
Акумулятор тепер на 2350 мА·год, а був на 2200
Фронтальна камера отримала підсвічування
Також додали A-GPS, якого не було в першій версії.
Додали модель синього кольору.
Раніше підтримувалися карти пам’яті до 32 ГБ, тепер ліміт — 256 ГБ.

Пристрій упакований у точно таку саму коробку, як і попередній. Упаковка дуже міцна — хоч щось тішить.


До комплекту входять:
1. Смартфон Cubot rainbow 2
2. Зарядний пристрій (блок живлення)
3. Кабель USB-microUSB
4. Чохол для телефона
5. Інструкція та гарантійний талон.


Верхню частину упаковки відокремили від нижньої невеликою картонкою, яка водночас слугує доповненням до інструкції. Навіть згадав Форда з його оптимізацією виробництва, щоправда, там використовували дошки від пакувальних ящиків :)


1. У комплекті були інструкція та гарантійний талон (книжечка). Якщо перше цілком може стати в пригоді, то друге навряд чи.
2. В інструкції є українська мова, що приємно.
3. Кабель USB-microUSB від звичних відрізняється лише роз’ємами. На мою думку, добре, що виробник не став використовувати як удосконалення USB type-C, який набирає популярності.
4. Зарядний пристрій розрахований на струм до 1 А, повне заряджання триває приблизно 3 години.


Але перейду до предмета огляду. Транспортної плівки на пристрої немає, її роль виконує тонкий матовий чохол.


Як і минулого разу, у комплекті був силіконовий чохол. Він, як і раніше, доволі грубий, але по-своєму зручний. Зручність у тому, що його комфортно тримати, але він значно збільшує розміри пристрою, до того ж він жорсткий.



Знизу зроблені прорізи для динаміків. Ні, точніше — для динаміка: другий проріз, схоже, зроблений для симетрії.
Зверху — прорізи для камер і роз’ємів. Зазначу, що чохол помітно заважає під’єднатися до роз’єму microUSB, тож кабель має бути з довгим штекером.


Без чохла пристрій має помітно кращий вигляд. Щоправда, є невелике зауваження: захисна плівка на екрані глянцева, я б навіть сказав — дуже глянцева. Під час користування телефон має цілком непоганий вигляд, доки ви не залишите на екрані свої відбитки... Я, мабуть, віддав би перевагу менш глянцевому вигляду.


Вага досить невелика, частково це пояснюється акумулятором невеликої ємності.
Але навіть з огляду на те, що попередній варіант без чохла важив 165 грамів, а акумулятор там ще менший.


На вигляд — звичний «чорний брусочок».


Щоправда, цього разу краї скла заокруглили, а минулого разу скло займало лише частину передньої панелі.


Знизу — три звичні сенсорні кнопки, зверху — камера, розмовний динамік, датчик наближення, спалах та індикатор подій.


Далі порівняю два телефони разом: попередню версію та нову.
На мій особистий погляд, нова версія має кращий вигляд, але це дуже індивідуально.



Оскільки передня частина чорна, датчик наближення одразу став непомітним.


А от щодо задньої кришки я не поділяю думку виробника. Думаю, всі (ну, принаймні багато хто) бачили дзеркало. А тепер уявіть його чорним.
Так, задня кришка майже дзеркальна, але до того ж досить слизька. Коли телефон у руках, він має вигляд дорожчої моделі, але ж який він маркий....


Одна з ключових відмінностей нової моделі — додаткова камера. За задумом виробника, вона призначена для створення ефекту розмиття заднього плану на фото, але це я перевірю трохи пізніше.


Збоку та зверху телефони дуже схожі: ті самі кнопки й роз'єми, та ще й майже на тих самих місцях.
Відрізняється ще й колір окантовки. На дотик вона дуже схожа на метал, але це я також перевірю пізніше.


Знизу відмінностей більше: з'явилися отвори для динаміка, а в попередній моделі на нижній торець вивели лише мікрофон, який в оновленому варіанті розташований на стику скла й окантовки.


Екран найзвичайнісінький, роздільна здатність 1280х720, що, втім, нормально для бюджетних моделей телефонів. До якості зображення претензій не було; претензії до екрана (матриці) виникли лише раз, коли в значно дорожчому апараті були помітні биті пікселі.


Навіть під кутом зображення досить непогане: світлішає, але не дуже сильно.


Під час порівняльного тесту мені здалося, що стара й нова версії практично однакові, і водночас трохи яскравіші за мій Doogee Max.


Ще одне порівняння двох версій.


Під кришкою також є відмінність. Із хорошого зазначу, що виробник не став гнатися за модними нині бічними слотами для SIM-карт, а залишив усе як було. Ба більше, я пробував міняти картку на ходу, і вона під'єдналася, але не радив би так робити.
Із мінусів — акумулятор тепер незнімний, хоча й має більшу заявлену ємність.


Останнє зовнішнє порівняння двох апаратів.


Викручуємо гвинти кріплення задньої рамки та корпусу. Зауважу, що гвинти різної довжини. Як ремонтнику, мені таке не дуже подобається, але для користувача це не має жодного значення.


Загальний вигляд без кришки.


Уже під час розбирання я помітив деякі відмінності в конструкції. Зазвичай тут стоїть алюмінієва рамка, а в цьому випадку — металеві стійки. Зніму акумулятор — буде зрозуміліше.


Тепер зрозуміліше. Пам'ятаєте, я вище писав, що апарат став помітно легшим, хоча акумулятор має більшу ємність? У цьому апараті немає алюмінієвого шасі, конструкція тримається на сталевому листі зі стійками. Не скажу, що все аж так погано, але, на мій погляд, така конструкція має бути менш міцною.


Також я вище писав про рамку по периметру корпусу. Коли я вперше взяв телефон у руки, то готовий був заприсягтися, що вона металева. Було певне відчуття жорсткості й холоду.
Але реальність відкрилася разом із задньою рамкою — вона повністю пластикова.
З іншого боку, це поширена практика, та й зроблено непогано, але все ж не варто забувати, що корпус повністю пластиковий.

Зверху й знизу приклеєні друковані антени. Верхня — WiFi/Bluetooth/GPS, нижня — GSM.


Нижня кришка також знімна, під нею (а точніше, на ній) розташований динамік — один, хоча отвори в корпусі зроблені симетрично. Така конструкція останнім часом стала досить поширеною.


"Материнська плата" смартфона — на вигляд складання доволі бюджетне.


Друга камера не фейкова, а цілком справжня, до того ж вона навіть підключена до плати — залишилося тільки її перевірити :)


Ще кілька фото плати телефона.


Акумулятор приклеєний до сталевої кришки, яку ви бачили на попередніх фото. Приклеєний в одному місці, але досить міцно, та й у корпусі тримається добре — зауважень немає.


Ще на самому початку я написав, що хочу провести порівняльний тест ємності батареї.
Часто в оглядах я бачу вимірювання ємності акумулятора за допомогою USB-тестера. Не зважатиму на те, що тест проводять під час заряджання, адже ємність у мА·год під час заряджання й розряджання літієвого акумулятора якщо й відрізняється, то не дуже сильно. Але сам тест вимірювання ємності без прямого підключення до акумулятора некоректний.
Я повністю розрядив телефон, потім підключив USB-тестер і засік ємність, віддану телефону. На фото я спеціально показав 99% заряду, а не 100%, адже 100% може бути й через хвилину після повного заряджання, і через годину, але покази відрізнятимуться, оскільки завжди є власне споживання телефона (навіть у вимкненому стані), а точніше — схеми заряджання.
Тут видно, що віддано майже 2900 мА·год — непогано для акумулятора із заявленою ємністю 2350 мА·год?


А тепер проведу тест за власною методикою:
Повністю розряджаємо акумулятор у телефоні.
Навантажуємо струмом, з яким проводитимемо тест (у цьому випадку 1 ампер).
Вимірюємо напругу на акумуляторі через 5–10 секунд (у моєму випадку 3.15 Вольта).
Повністю заряджаємо до 4.35 (якщо акумулятор розрахований на таку напругу)
Розряджаємо струмом 1 ампер до напруги 3.15 Вольта — отримуємо ємність, яку використовує телефон.
Розряджаємо до 2.8 Вольта, додаємо до попереднього результату й отримуємо повну ємність.
Заряджаємо, віддавши ємність не меншу за ту, що зняли на попередньому етапі.


У результаті я отримав ємність 2277 мА·год під час розряджання до 3.15 Вольта.
Під час розряджання до 2.8 Вольта я отримав ще 42 мА·год (на скриншоті дві зупинки: 3.0 і 2.8 Вольта).
Отже, загальна ємність акумулятора становить 2277+42 = 2319 мА·год, що зовсім трохи менше за заявлену. Для телефонів цієї групи це цілком нормально, я б навіть сказав — добре; іноді різниця буває набагато більшою.

Невелике пояснення: на акумуляторах і в характеристиках завжди вказують повну ємність акумулятора, а не ту, яку використовує телефон.


На цьому з "залізною" частиною все, перейдемо до "м'якої", тобто програмного забезпечення й тестів.

Робочий стіл і меню програм, як, утім, і їхній список, майже нічим не відрізняються від попередньої версії. Навіть оформлення залишилося тим самим, змінили тільки заставку робочого столу.
Тут же зазначу, що прибрали можливість викликати відкриті програми тривалим утриманням середньої кнопки. Тепер список програм можна викликати коротким дотиком до лівої кнопки.


Якщо за конструкцію, яку розробники залишили незмінною, я їх похвалив, то з ПЗ все трохи складніше. Тепер смартфон працює під керуванням Android 7.0, а не 6; на мій погляд, за наявності лише 1 ГБ ОЗП це було зроблено дарма. Наприклад, іноді під час прокручування списку програм на флешці смартфон помітно пригальмовує, а встановлення ПЗ стало тривати приблизно вдвічі довше. Якщо раніше я міг установити програму, і екран лише починав тьмяніти, то тепер мені доводиться кілька разів торкатися його, щоб він не заснув.
Але самі програми працюють майже так само, як і в попередній версії.
Наразі встановлено останню версію прошивки, але телефон не захотів оновлюватися.
Меню налаштувань також зазнало невеликих косметичних змін, але, на мій погляд, стало навіть трохи зручнішим.


Програм установлено чимало, тож із 16ГБ майже 5 зайнято лише ними. З оперативною пам’яттю ситуація не краща: після перезавантаження та кількох тестів смартфон використовував близько 550МБ, але під час реальної роботи обсяг використовуваної пам’яті становив 770-850МБ, що чимало.


Щоб хоч якось компенсувати слабеньке залізо (принаймні для Android сьомої версії), додали прискорювач інтернету роботи програм, але особливої різниці від нього я не помітив.
Зате тепер є опція, завдяки якій смартфон не блокуватиметься під час фізичного контакту, але про це нижче.


Смартфон підтримує кілька варіантів «розумного» блокування. Тобто він не блокуватиметься, поки ви тримаєте його в руках. Виробник хоч і написав, що використовуються різні датчики, але я й сам можу сказати, що тут задіяні акселерометр і датчик наближення, а за вібрацією телефон розуміє, що його тримають у руках. Функція загалом зручна, але потребує встановлення пароля тощо.
Якщо після активації цієї функції натиснути бічну кнопку, з’явиться повідомлення з поясненням, як тепер примусово заблокувати телефон.


Також можна налаштувати керування голосом і заборонити блокування вдома або за наявності поруч довіреного пристрою. Зручно, не сперечатимуся.


Докладніша інформація про смартфон.
Нічого нового тут не покажу, адже платформа, на якій зібрано смартфон, відома вже дуже давно.


На додачу — кілька знімків екрана з AIDA64.


Щодо кількості датчиків змін немає — усе той самий мінімальний набір. Щоправда, варто зазначити, що телефон тепер підтримує десять дотиків, що рідко трапляється навіть у дорожчих моделей, тож це ще одна відмінність від попередньої версії.


Тести. Постараюся коротко, тим паче що нічого особливо нового тут не буде.
AnTuTu версії 5 і два варіанти версії 6.
У п’ятій версії продуктивність така сама, як у попередника, а от у шостій приблизно на тисячу балів менша.


Geekbench також показує звичну для цього процесора продуктивність.


В Epic Catadel продуктивність помітно знизилася: минулого разу було 48.9 і 25.3, а тепер — 31.8 і 16.9, тобто приблизно в півтора раза менше, ніж у першої версії цього смартфона.


У 3Dmark і PCmark продуктивність, якщо й упала, то зовсім трохи: 2023 — 1943 і 2813 — 2798 відповідно у старої та нової версій.


Цей тест проведено для статистики, тому коментувати результати не буду.


Але при цьому телефон доволі непогано впорався з грою Асфальт, я вибрав максимальні налаштування якості.


І цілком непогано зміг пограти, хоча я й не люблю ігри.


А от що мені в цьому телефоні не просто сподобалося, а й по-своєму вразило, то це чудова якість зв’язку WiFi. Ні, навіть не стільки швидкість, скільки стабільність і «пробивність».
У найгіршому місці квартири, за купою залізобетону, апарат з’єднувався на швидкості 2-10Мбит, а в найкращому було 65Мбит.
Але попри все це тест показав, що в найвіддаленішому місці швидкість передавання даних була близько 3Мбит, та варто було відійти буквально на кілька метрів, у зону, де на одну стіну менше, як швидкість зростала до 7-8Мбит. У першій точці взагалі мало який апарат може з’єднатися з моїм роутером, не кажучи вже про стабільні результати тестів.


Варто було підійти ще трохи ближче до роутера, як швидкість узагалі переставала змінюватися.
1. Пара міжкімнатних стін, до роутера близько 6-7 метрів.
2. Сусіднє приміщення.
3. За метр від роутера.

Як бачите, судячи з тестів, можна сказати, що я взагалі стояв на одному місці.


Акумулятор. Вище я провів тест ємності, який показав майже повну відповідність заявленій, але в житті все виявилося не так просто.
Під час тестів я згадав відомий випуск «Єралашу», де фігурував хлопчик із годинником і двома валізами батарейок.

Отже, по порядку. Перші тести були більш ніж стандартними для моїх оглядів: відтворення FullHD-відео з флешки та YouTube, а потім запуск тесту GeekBench.
Ну так, апарат пропрацював близько чотирьох годин: у першому випадку трохи більше, близько 4.5 години, у другому — приблизно 4 години 10 хвилин. Результат тесту GeekBench пояснювати не бачу сенсу.


Але якби все було так просто. Зазвичай я трохи користуюся телефоном під час тестів, але оскільки багато працюю вдома, то часто просто кладу телефон поруч. Так от, повністю зарядив його й відклав убік. Наступного дня бачу, що блимає індикатор подій, подумав — SMS прийшла, але ні, залишилося 10% заряду....
Перша думка — якось дивно, ну гаразд, зарядив і засік час. Одна доба! Тобто телефон сам, лише з одним дзвінком тривалістю хвилин 5, без ігор і навіть без увімкнення екрана розряджає акумулятор за добу.
Я провів тест ще раз — помилки немає (на скриншоті WiFi увімкнений, але до роутера не під’єднаний). Але потім я вимкнув WiFi, і телефон одразу став працювати довго. Виходить, що з увімкненим WiFi телефон доведеться заряджати двічі на добу.
Трохи згодом я виявив ще один глюк. Ходив із телефоном, залишив його в кишені куртки, дістаю — а він теплий; WiFi при цьому був вимкнений, і, звісно, акумулятор сильно розрядився. Також після такої ситуації телефон може прокидатися секунд 10-20, страшенно гальмувати, а іноді навіть перезавантажуватися. Часто джерелом проблеми є програма Parallel Space.
Загалом після тестів згадався анекдот про супернаворочений літак із басейнами, барами й слова пілота: «А тепер спробуємо з усім цим злетіти».


Але знайшлося й те, що працює цілком нормально (ну, крім WiFi), — навігація.
Спочатку я трохи засмутився, коли смартфон побачив дуже мало супутників, але тест із треком показав, що не все так погано — принаймні на тлі всього іншого.
Я ввімкнув запис логу, поклав телефон у внутрішню кишеню куртки й прогулявся. На скриншоті червона лінія — це як я йшов насправді, а зелена — як, на думку навігатора. Скажімо так, для не дуже великої кількості супутників результат доволі непоганий.


Ось я й дістався до однієї з особливостей цього смартфона — камер, а точніше, додаткової камери.
Для початку — загальна інформація. Під час фотографування пропонують три варіанти: стандартний, панорама та blur. В останньому режимі можна регулювати розмиття — цей параметр з’являється після спрацювання автофокуса.


Налаштування фотографування нічим не відрізняються від більшості смартфонів. Щоправда, заявлена роздільна здатність знімка — 13 Мп, але насправді камера має роздільну здатність 8 Мп.
Відео знімається з роздільною здатністю 1280х720.


За задумом, друга задня камера смартфона призначена для додаткового ефекту розмиття, коли задній план зображення сильно розмитий порівняно з об’єктом зйомки. На рекламних фото завжди показують красиві знімки з цим ефектом, зроблені професійними камерами. Цей ефект називається боке.
У смартфонах же використовують програмний ефект розмиття, так званий blur, який набагато простіший. Досягти повної схожості зі справжнім ефектом дуже складно й майже неможливо. Причина в тому, що редактору потрібна інформація про відстань до об’єктів на задньому плані — для цього й потрібна друга камера.
Але, наскільки я можу судити, розробники просто програмно розмивають фон навколо об’єкта зйомки й узагалі не зважають на те, що робить друга камера.
Можливо, я помиляюся, але, на мій погляд, коректно обробляти фото програмно з такою швидкістю, з якою знімає смартфон, практично нереально.
Я спробував зробити два знімки в режимі максимального розмиття фону, але в одному випадку друга камера була закрита. Як то кажуть, вгадайте, у якому випадку камера закрита, а в якому відкрита :)
Звісно, можна сказати, що й відстань до об’єкта мала, і умови невідповідні, але ж різниця має бути. Хоча відстань до сірникової коробки була набагато меншою, ніж до стіни.



Оскільки за специфікою роботи я все-таки ближчий до інженерів, а не до фотографів, то ризикну висловити свою думку щодо двох камер і смартфонів.
Припускаю, що камера не лише фізично під’єднана (інформація про це є в Aida64), а й використовується. Але розрахунок ефекту в будь-якому разі має займати певний час. І хоча я вірю в потужність сучасних процесорів і в те, що космічні кораблі борознять простори Великого театру усе це можна зробити програмно за допомогою стереокамери, процесори смартфонів (принаймні недорогих) не оптимізовані для цього завдання й виконують звичайне програмне розмиття, яке не має нічого спільного з роботою двох камер.
Можна також сказати, що я вибрав не зовсім коректний варіант тестування. Але якщо знімати так, щоб фон був далі, почне працювати «апаратний» ефект, коли задній план просто не у фокусі. Такий ефект можна отримати й за допомогою однієї камери.

Гаразд, із цим начебто розібралися, тож хотілося б дізнатися, на що взагалі здатна камера цього смартфона.
Як і в багатьох інших оглядах, я порівнював цей апарат із Vernee thor, адже він має доволі якісну камеру.
Фото стиснуті для сайту — цього достатньо, щоб оцінити передавання кольорів. А для оцінювання деталізації знімка зроблено окремі кропи з основного фото. Щоб розглянути все детальніше, я виклав оригінали, з яких робив стиснуті версії для огляду.


Кроп у тому самому порядку, що й фото вище.




Тут є спроба порівняти з увімкненою функцією Blur, щоправда, сюжет для цього не дуже підходить.



Ще порівняння.


Кроп





Загальна якість знімків доволі непогана.


Але чіткість у Тора однозначно краща. Складається враження, що ПЗ у Кубота намагається програмно підвищити чіткість, через що з’являється щось схоже на шум. Хоча самі знімки загалом мають цікавіший вигляд, ніж у Тора.



Тепер підсумую, спочатку — переваги (так, вони в цього апарата є).
Справді хороший зв’язок WiFi.
Попри невисоку чутливість, GPS працює непогано.
Охайний зовнішній вигляд (моя особиста думка)
Ємність акумулятора відповідає заявленій.
Чохол у комплекті.
Сенсорний екран на 10 дотиків.
Є індикатор подій.

На жаль, недоліків більше.
Сира прошивка.
Спонтанне значне споживання енергії.
Інтерфейсу Android бракує плавності.
Час автономної роботи — менше доби з увімкненим WiFi.
Періодичні проблеми з ПЗ, через які іноді навіть «пробудження» телефона триває близько 20 секунд.
Самовільне перезавантаження.
Додаткова камера хоч і є, але її функціональність майже нульова.

Моя думка. Виробникові вдалося зробити по-своєму непоганий на вигляд телефон, і я навіть готовий був би заплющити очі на слабеньке апаратне забезпечення — зрештою, не всім телефон потрібен для ігор. Але, схоже, на цьому все й закінчилося. Щойно справа дійшла до ПЗ цього смартфона, тут «знайшла коса на камінь». Не розумію, як можна домогтися такої поведінки апарата на доволі перевіреній і обкатаній платформі, адже їй уже щонайменше рік. Судячи з усього, в усьому винен Android версії 7.0, а також виробник, який досі не випустив оновлення, адже не помітити, що апарат може просто швиденько «з’їсти» весь заряд акумулятора, просто неможливо. Теоретично я все ж допускаю, що оновлення ПЗ буде, але чи стане краще — не знаю.

Тепер про камери. Як я писав в огляді, друга камера має лише надавати інформацію про глибину зображення, але мій (і не тільки мій) тест свідчить, що, можливо, так і задумано, але на практиці це поки не реалізовано. Якщо використовувати стандартний режим знімання, то, як не дивно, камера знімає відносно непогано, принаймні щодо якості передавання кольорів.
Фронтальна камера загалом знімає непогано. На заявлені 13 Мп це не дуже схоже, я радше схиляюся до 8 Мп — принаймні тести показали, що це ближче до реальності. Порадувала наявність спалаху (підсвічування) у фронтальної камери, любителі селфі оцінять.

Ось що справді приємно здивувало, то це дуже висока чутливість WiFi — таке я зустрічав лише кілька разів.

Порівняння старої та нової версій показало, що, по суті, це все той самий Cubot rainbow, до якого додали третю камеру й Android сьомої версії, а потім помістили в красивіший корпус.

На цьому, мабуть, усе. Як завжди, чекаю на коментарі і щодо смартфона, і щодо порівняльного тесту ємності акумулятора.