UMI Plus E, смартфон на базі Helio P20

Наскільки мені відомо, цей телефон — перший, у якому виробник використав новий SoC Helio P20, і, по суті, це одна з його головних відмінних рис. Саме цим він мене й зацікавив.

Перш ніж перейти власне до огляду, наведу технічні характеристики:

Операційна система: Google Android 6.0
Процесор: 8-ядерний, MediaTek Helio P20 MT6757, 2.3 ГГц
Оперативна пам’ять: 6 ГБ
Флешпам’ять: 64 ГБ + microSD до 256 ГБ
Бездротові інтерфейси: Wi-Fi (b/g/n) DualBand, Bluetooth 4.0
Дротові інтерфейси: USB 3.0 Type-C OTG
Мережа: GSM/GPRS/EDGE, LTE, дві SIM-картки Micro SIM (2100(B1)/1800(B3)/2600(B7)/800(B20) МГц)
Камера: основна 13 Mp Samsung 3L8, фронтальна GalaxyCore GC5005 5 Mp
Навігація: GPS, A-GPS
Екран: ємнісний, Sharp LTPS 5.5'' з роздільною здатністю 1920x1080 точок
Датчики: Accelerometer, Light,Geomagnetic,Gravity, Gyroscope, Proximity
Дактилоскопічний сенсор
Аудіочип AW8738, роз’єм для підключення гарнітури 3.5 мм

Матеріали корпусу: метал (алюміній серії 6000) і скло
Батарея: Sony 4000 мА·год, швидке заряджання 2.5A/1.67A(5V/7V/9V) 1.25A(12V)
Габарити: 152x75x8.2 мм
Вага: 190 г

Перше, чим здивував цей апарат, була упаковка. Як завжди, я розпакував м’який «матрац», у який був запакований телефон, і дістав чорну картонну коробку без жодних розпізнавальних знаків.


Саме відсутність маркування та звичного зазначення IMEI мене трохи здивувала, але все виявилося просто: всередині була ще одна упаковка, цього разу у вигляді пластикової коробки з кришкою.


Рішення з упаковкою трохи оригінальне, але не можу не відзначити, що в такому разі щось зламати під час доставки вельми проблематично (згадав тонку упаковку Leagoo M5).


До комплекту постачання входять:
1. Смартфон UMI Plus E
2. Зарядний пристрій
3. Інструкція
4. Кабель USB — USB type-C
5. Екстрактор



Трохи докладніше про складові комплекту постачання.
1, 2. Кабель дуже м’який, завдовжки близько одного метра.
3, 4. Зарядний пристрій підтримує функцію швидкого заряджання. Під час тестів повне заряджання батареї тривало близько двох годин. Досить дивно, що до смартфона, виконаного в кардинально чорному кольорі, поклали абсолютно білий зарядний пристрій і такий самий кабель.
5. Оскільки телефон має бічний слот для встановлення SIM-карток і карти пам’яті, до комплекту поклали екстрактор.
6. Інструкція в окремому чорному конверті.


Інструкція кількома мовами, але російської серед них немає.


Тепер перейдемо до опису смартфона. Зверху наклеєна захисна транспортна плівка. Колір апарата — чорний, і, наскільки мені відомо, це єдиний доступний колір — прямо як у Генрі Форда.


В анонсах і оглядах часто вказують вагу 180 або 185 грамів, але насправді апарат трохи важчий — 190 грамів. Хоча, коли я порівнюю його зі своїм Doogee X5, можу сказати, що різниці у вазі не відчуваю. X5 трохи легший, але має гострі грані корпусу, через що здається більшим і важчим.


Загалом я не так уже й часто користуюся сучасною технікою, але вона часто потрапляє мені до рук, і мене особисто дуже дратує прагнення виробників зробити все глянцевим, буквально дзеркальним. Тому я навіть зрадів, коли побачив матову захисну плівку, подумавши, що під нею така сама поверхня. Тим паче наклеєна вона була досить акуратно.


Але, на жаль, вона аж надто матова, і, що гірше, вона одна, тобто лише транспортна — залишити її не вийде.


Ще до всіх тестів я помітив угорі світлодіодний індикатор подій. Світлодіод триколірний, про його функції розповім трохи пізніше.


Після зняття транспортної плівки телефон стає абсолютно чорним, що, втім, його не псує. Але, на мій погляд, виробникові варто подумати про альтернативні варіанти кольорового оформлення.


Усі бокові грані телефона чимось зайняті.
1. Знизу розташоване гніздо для підключення кабелю USB Type-C. Приємно, що телефон підтримує режим роботи USB 3.0. Тут же розташований основний динамік.
2. Зверху — лише гніздо для підключення навушників або гарнітури.
3. На правому боці розташовані три стандартні кнопки: увімкнення та регулювання гучності. Кнопки мають помітний люфт і, якщо струсити телефон, можуть трохи "дзеленчати". Не дратує, але виглядає трохи дивно.
4. Ліворуч розташований слот для SIM-карт і карти пам’яті, а також ще одна кнопка. У цьому разі цю кнопку можна налаштувати для різних функцій. На мою думку, її варто було зробити трохи тугішою, адже можливі випадкові натискання, тож потрібен час, щоб звикнути.
Зазначу, що ця кнопка сидить дуже щільно, на відміну від тих, що встановлені праворуч.


SIM-карти й карту пам’яті встановлюють через бічний слот. Це, звісно, мінус, і, на превеликий жаль, чимало виробників ідуть тим самим шляхом.
З одного боку, це трохи підвищує міцність корпусу, але з іншого — обмежує користувача: можна використовувати або SIM + SIM, або SIM + карту пам’яті. Ситуацію трохи пом’якшує те, що підтримується гаряча заміна, а також великий обсяг вбудованої пам’яті самого апарата (64 ГБ).


Вище я сказав, що ліворуч у телефона є додаткова кнопка, але виявилося, що це ще не все. Під екраном, крім стандартних трьох сенсорних кнопок, розташована ще й механічна.
Середня кнопка одночасно сенсорна й механічна, а також працює як дактилоскопічний сенсор. Причому дотик і натискання — це дві різні функції.
Тобто виходить, що в цього телефона загалом 5 механічних і 3 сенсорні кнопки.
До речі, дактилоскопічний сенсор працює чудово, жодних проблем не виявлено.

Зверху, як зазвичай, розташовані розмовний динамік і фронтальна камера, сюди ж виведено датчик наближення та світлодіод індикації подій.


Дисплей телефона захищений склом Dinorex T2X-1 японської компанії Nippon (згідно з інформацією, знайденою в інтернеті). Підігнано все чудово, власне, саме це й завадило мені розібрати цей апарат.
Передню частину підігнано настільки щільно, що мені не вдалося навіть просунути щось між склом і корпусом, щоб відтиснути засувки. Ба більше, навіть пил у цю щілину майже не потрапляє. На фото — вигляд після того, як телефон пробув у мене близько місяця.


Як зазначено в технічних характеристиках, корпус апарата виготовлений з алюмінію (серія 6000). Не буду стверджувати щодо серії, його "авіаційності" тощо, але скажу, що корпус дуже міцний і, судячи з теплоємності, доволі товстий.


Ззаду розташовані камера, двоколірний світлодіод (холодний/теплий), а також незрозумілий отвір. Підозрюю, що за ним може бути другий мікрофон системи шумозаглушення, але оскільки розібрати апарат не вдалося, це лише теорія :(


Скло має олеофобне покриття (хоча за такої вартості хто б сумнівався), що я перевірив. Як і належить, я налив зверху води й спробував розтерти її пальцем по склу — вода миттєво збирається у великі краплі.


Судячи із заяв виробника, у смартфоні встановлено матрицю Sharp LTPS 5.5'' з роздільною здатністю 1920x1080.
Кути огляду й запас яскравості більш ніж достатні. Є як ручне регулювання яскравості, так і автоматичний режим, залежно від рівня зовнішнього освітлення.


Якщо дивитися "по діагоналі", на чорному тлі все-таки видно підсвічування. Насправді його видно менше, але фотоапарат категорично намагається "витягнути" яскравість.


Кольори насичені, зображення не блякне за сильного засвічення, хоча мені в цьому плані більше подобався екран у Leagoo T1 Plus. На фото — порівняння з Doogee X5 max, яскравість 100%.


А от якщо дивитися на екран прямо, чорний колір має чудовий вигляд, точніше — він чорний, а не сірий.


В інтернеті я зустрічав згадки про наявність битих (у цьому разі "гарячих") пікселів. Не оминуло це й мій екземпляр. На фото їх не дуже добре видно, але по всій площі екрана набереться штук 7-10. Видно їх лише на чорному тлі, на зображенні вони повністю губляться.
Але все одно дивно, востаннє я бачив таке дуже давно.


Після ввімкнення вас зустріне цілком звичний для багатьох Android версії 6.0. Звичайні значки, жодних додаткових меню та певний набір попередньо встановлених програм.
Щоправда, попередньо встановлених програм не дуже багато: плеєри, браузер тощо.


Як і було зазначено в технічних характеристиках, у телефоні встановлено 6 ГБ ОЗП і 64 ГБ флешпам’яті. Обсяг пам’яті дещо незвичний: я звик рахувати 1-2-4-8, але шість так шість. Думаю, тепер буде важко сказати, що в телефоні мало пам’яті :)
Майже те саме стосується й флешпам’яті. Вище я писав, що не можна одночасно використовувати дві SIM-картки й картку пам’яті. Вбудовані 64 ГБ частково розв’язують цю проблему, хоча додатковий слот не завадив би.


Буквально під час першого ввімкнення телефон почав оновлюватися. Я вже було подумав, що на цьому все, але за пару тижнів він отримав ще одне оновлення з вельми дивним поясненням — UMI rebrands to UMIDIGI. Тобто виробник вирішив провести ребрендинг і зробити це за допомогою оновлення розміром 322МБ — вельми оригінальне рішення. На мій погляд, усі зміни торкнулися лише заставки під час увімкнення :)


Трохи про налаштування телефону.
Окрім доволі великої кількості налаштувань екрана й керування запуском програм, виявилася незвична річ — можливість увімкнути екранні кнопки, які, по суті, дублюють ті, що розташовані під екраном. Мені не зрозумілий сакральний сенс цієї дії, тому я не став вмикати цей режим, адже він дратував мене ще в Leagoo.


Більше мене зацікавили додаткові налаштування. Наприклад, можна призначити запуск будь-якої програми на додаткову кнопку (ту, що ліворуч).
Також телефон має розширені налаштування керування енергозбереженням акумулятора (хоча останнім часом це вже стало стандартом), що в сучасних «ненажерливих» пристроях аж ніяк не зайве.


Тут також є налаштування індикатора подій. На нього можна вивести різні системні події, розряджання акумулятора, пропущене SMS або виклик, а ще призначити для них різні кольори.
Щоправда, варто згадати про невелике недопрацювання: якщо, наприклад, налаштувати один колір для SMS, а інший для дзвінків, то в разі одночасно пропущених SMS і дзвінка індикатор блиматиме кольором, призначеним для останньої пропущеної події.
Тобто може бути пропущено 5 SMS, а потім — виклик, і тоді індикатор блиматиме (точніше, дуууже плавно «блиматиме») кольором, призначеним для пропущеного виклику.
Коли перевіряв цю функцію, то думав, що світлодіод змінюватиме колір, наприклад зелений/синій/вимкнено тощо. На мій погляд, так було б логічніше. Але в будь-якому разі мені сподобалася ця функція.
Хоча за багато років я звик до сповіщень, як у мене на телефоні: один спалах — пропущена подія, два — дві події тощо. Якщо пропущено понад 5-6 подій, індикатор блимає безперервно.


У програмах також знайшлося керування світлодіодами «спалаху», які можуть працювати в режимі ліхтарика.
Оскільки для встановлення різного ПЗ я користуюся карткою пам’яті, то спробував вставити її, не вимикаючи телефон, а заодно й тестову SIM-картку. Апарат без проблем автоматично розпізнав і те, й інше, хоча, наприклад, Cubot уперто пропонував її відформатувати.
На мій погляд, можливість «гарячої» заміни SIM-карток можна записати в плюси.
<

Смартфон побудований на базі нової SoC MediaTek Helio P20 MT6757, оснащеної вісьмома ядрами Cortex-A53, виготовленими за 16нм техпроцесом і здатними працювати на частоті до 2.3 ГГц.
За обробку графіки відповідає Mali-T880, що працює на частоті до 900МГц.
На жаль, усі програми повідомляють про відсутність Root-доступу. Як я вже писав, особисто для мене це не так важливо, але я також не дуже люблю, коли обмежують мої дії.


Набір датчиків доволі великий і відповідає тому, що був у раніше протестованому мною смартфоні Cubot Cheetah 2.
Отже, до списку входять як звичні датчики наближення, освітленості й звуку, так і датчики магнітного поля та орієнтації.




Як додаткову інформацію наведу дані з програми Aida 64.


Aida не повідомляє виробника камер, установлених у смартфоні, але відомо, що принаймні тилова камера виробництва Samsung має роздільну здатність 13 мегапікселів.


Також є інформація про підтримку діапазону WiFi 5ГГц, хоча, на мій погляд, відсутність такої можливості в апараті вартістю понад 200 доларів була б дивною.


До речі, про WiFi. Оскільки зараз я маю змогу перевіряти й діапазон 5ГГц, то з нього й почав.
Навіть у най«важчому» місці квартири (кілька несучих залізобетонних стін, відстань 12м) смартфон без проблем побачив мою мережу й під’єднався до неї.
Щоправда, швидкість з’єднання була вкрай низькою, але за таких умов у мене рідко який апарат узагалі працює. У діапазоні 2.4ГГц зв’язку взагалі не було.


Зазвичай я тестую техніку в 5 точках квартири, але сьогодні тест буде трохи скороченим.
Спочатку діапазон 5ГГц.
1. близько 11м, прямої видимості немає, на заваді залізобетонні стіни.
2. близько 6м, прямої видимості немає, кілька міжкімнатних стін.
3. 1.5м від роутера.


Ті самі умови, що й у попередньому тесті, але діапазон 2.4ГГц. Тут чітко видно, що зв’язок став набагато гіршим, у діапазоні 5ГГц швидкість значно вища.
Я не став тестувати швидкість за допомогою SpeedTest і цього разу вирішив обмежитися лише утилітою iPerf, оскільки вона реалістичніше показує швидкість зв’язку.


Смартфон обладнаний GPS-приймачем, а також підтримує A-GPS. Але все це працює трохи дивно: хоча на відкритому просторі видно не так багато супутників, телефон цілком нормально «чіплявся» до кількох у доволі складних умовах, де зазвичай телефони пасують перед залізобетоном і алюмінієвими жалюзі.
Також відзначу цілком адекватну роботу компаса — минулого разу в мене з цим були певні труднощі.


Але попри все трек вийшов цілком адекватним, лише кілька разів відхилившись приблизно на 6-8 метрів від реального маршруту.
Щоб не плодити зайві скриншоти, скажу, що сенсорний екран підтримує п’ять одночасних дотиків, жодних проблем у роботі не помічено.


Трохи про продуктивність. AnTuTu версій 5.2.0 і 6.1.3 видають близько 50500 і 61000 балів відповідно.
У тесті AnTuTu версії 6.2.1 апарат набрав 61500 балів, хоча в інтернеті я зустрічав інформацію про результат понад 62000. Але цього разу не вдалося досягти такого результату.


У тестах 3DMark і PCmark результати становлять 586 і 5200. Загалом я очікував від цього процесора трохи більшої продуктивності, але, спробувавши кілька справжніх ігор, скажу, що її цілком вистачає для більшості завдань.
А ось що справді приємно, то це швидкість роботи з внутрішньою флешпам’яттю та оперативною пам’яттю.
Флешпам’ять показала понад 200МБ/сек на читання і 150 на запис — чудовий результат. Але швидкість роботи з оперативною пам’яттю відстала від неї не набагато (наскільки я розумію, тут пам’ять працює у двоканальному режимі) — 4500МБ/сек. У попередніх протестованих мною апаратів було максимум 3500МБ/сек.


Кілька тестів GeekBench.
Версія 3 — 1011/4643, наприклад, у Cubot Cheetah 2 було 600/2571
Версія 4 — 824/3513, у Cubot Cheetah 2 — 593/2067
Версія 4 Compute — 2209, у Cubot Cheetah 2 — 1281.
Виходить, цей апарат у 1.5-2 рази швидший за Cubot Cheetah 2.


Я протестував Epic citadel у трьох режимах, і у двох із них програма майже досягла обмеження, тобто подальше зростання продуктивності вже не підвищує результат. Тому, якщо орієнтуватися на тест у режимі Ultra High Quality, виходить так:
UMI Plus E — 45.0
Cubot Cheetah 2 — 26.1
Vernee Thor — 43.4 (за роздільної здатності 1280х720)


Продуктивність під час відтворення відео не дуже висока, та й список підтримуваних форматів невеликий, що позначилося на результатах тесту тривалості роботи від акумулятора.
Хоча навіть у цьому тесті апарат набрав 807 балів проти 601 у Cubot Cheetah 2.


До речі, про час роботи від акумулятора. На жаль, оскільки я не зміг розібрати телефон, то не зміг провести один із важливих тестів — виміряти реальну ємність акумулятора. Але зупинятися не збираюся й усе-таки спробую його розібрати.
До того ж варто зазначити, що з цим телефоном не вийде виміряти ємність під час заряджання. Річ у тім, що апарат підтримує швидке заряджання та роботу за напруги понад 5 Вольт, а отже, всередині стоїть не лінійний стабілізатор і не просто резистор, а цілком собі ШІМ-контролер, і струм до нього не дорівнює струму після нього.

Виробник заявляє, що встановлено акумулятор ємністю 4000мАч виробництва Sony. Якщо вірити заявам, то дуже непогано, дуже.

В інтернеті я зустрічав інформацію, що заряду акумулятора вистачає на 12 годин відтворення відео. Ну, не знаю: чи то в мене відео нестандартне (хоча всі тести я проводжу з одним і тим самим файлом FullHD), чи то ще щось, але в мене вийшло лише 8 годин. Трохи менше телефон протримався під час відтворення відео FullHD з Ютуба.
Тест GeekBench 3 також показав результат у 6 годин.
Але при цьому в повсякденному житті заряду телефона вистачає приблизно на дві доби звичайного користування (інтернет 3G, книжки, розмови) або приблизно на день-півтора досить активного використання.


Вище я згадав про невелику кількість підтримуваних відеоформатів. Річ у тім, що на результат тесту часу роботи під час відтворення відео сильно впливає підтримка апаратного декодера. Так от, поки що в мене був лише один смартфон, який не нагрівався під час відтворення тестового відео: Leagoo T1 Plus. Він відтворював це саме відео 9 годин за ємності акумулятора 2600мА·год і при цьому залишався холодним.
Тут же вийшло 8 годин, але багато енергії йшло на нагрівання. До речі, сильніше нагрівається верхня частина телефона, що цілком передбачувано.
Власне, до чого я веду: якщо телефон може нагріватися 8 годин поспіль, то це радше свідчить про велику ємність акумулятора, ніж про малу. Ось така оригінальна методика оцінювання ємності акумулятора :)
На фото температура після приблизно 7 годин роботи.


У телефоні встановлено дві камери. Якщо фронтальна нічим особливим не вирізняється, то про основну я трохи розповім.
За заявою виробника, у смартфоні встановлено камеру виробництва Samsung, модель 3L8, з роздільною здатністю 13мп.
Основне вікно стандартне для більшості смартфонів: є вибір режиму знімання, а також роздільної здатності знімка.


Водночас є й розширені налаштування, які викликаються після активації режиму pro-photo. Не скажу, що налаштувань аж так багато, але за бажання можна трохи поліпшити знімок. Із правого меню можна перейти до розширеного режиму; можна вибрати будь-який пункт меню — результат буде однаковим. Усі налаштування можна плавно регулювати, хоча, по суті, це вже радше тонке налаштування, і цілком вистачило б перемикання з фіксованими кроками.
Також камера цього смартфона може знімати відео в роздільній здатності 4к. Щоправда, під час першої спроби чомусь з’явилося повідомлення, що швидкість флешпам’яті замала, хоча все записується у вбудовану флешпам’ять, а її швидкість — 150МБ/сек.
Після цього повідомлення більше не з’являлося. Але перевага камери не лише в можливості запису в 4к, а й у тому, що під час знімання постійно працює автофокус, а також можна сфокусувати камеру на будь-якій ділянці екрана, натиснувши на відповідне місце. Та, на жаль, якість роботи в режимі 4к залишає бажати кращого. Думаю, насправді краще використовувати звичайний режим FullHD.


Звісно ж, порівняльні фото. Під час знімання помітив, що автофокус не завжди встигає спрацювати як слід, тому краще спочатку натиснути на екрані, щоб сфокусуватися, і лише потім фотографувати.






Також кілька окремих фото.
Трохи контрового світла.


І вічний студент із ноутбуком :)


А ось макрофото виходять доволі непоганими: камера може фокусуватися навіть на дуже малій відстані.



Автоматичний баланс білого працює не зовсім коректно, точніше, я не цілком упевнений у правильності його роботи, хоча фото на вулиці показали цілком непоганий результат.
Для порівняння наведу два фото: освітлення природне, час і умови знімання однакові, але ліворуч — автоматичний баланс, праворуч — ручний вибір режиму «сонячний день».


Завдяки посиланню на відео з розбиранням, яке дав один із читачів, я зміг розібрати смартфон. Коли намагався зробити це раніше, то не врахував двох речей:
1. Спочатку потрібно зняти пластикові накладки, розташовані на задній частині корпусу. За ідеєю, там мали бути лише засувки, але в моєму випадку накладки ще й були приклеєні.
2. Під накладками розташовано шість гвинтів
3. Виймати потрібно не лише частину з дисплеєм, а й пластикову рамку дисплея, хоча в інших смартфонах було інакше.


Крім того, всередині доведеться відкрутити й відщепнути ще дві пластикові рамки.


Угорі й унизу корпусу розташовані антени: дві вгорі й одна внизу.


Загальний вигляд.


"Материнська" плата смартфона.


Основою слугує досить масивне алюмінієве шасі. Загалом трохи дивує, що виробникові вдалося вмістити у вагу 190 грамів і акумулятор на 4000мА·год, і шасі, і начинку з дисплеєм діагоналлю 5.5 дюйма.


1, 2. Якщо дивитися на телефон ззаду, ліворуч буде антена GPS+WiFi, праворуч — GSM, також праворуч помітний другий мікрофон (лівіше контактів антени)
3. А ось що це за антена внизу — не зовсім зрозуміло. Можу припустити, що це теж WiFi, але 5 ГГц.
4. Підключення акумулятора й вимірювальний резистор, до самого зарядного пристрою я не дістався.


Як і було зазначено в характеристиках, установлено акумулятор ємністю 4000 мА·год. Але поки смартфон проходить тестування, точну ємність напишу пізніше.


Тестування ємності проводилося стандартно, так, як я роблю це в усіх своїх оглядах.
Смартфон попередньо розрядили до моменту автоматичного вимкнення, потім підключили до тестера й навантажили певним струмом. Далі цей струм розряду використовувався під час тесту.


У цьому випадку я вибрав струм розряду 2 А, напруга на акумуляторі під навантаженням становила 3,12 В.


Потім іде цикл заряджання струмом 2 А, розряд припиняється, коли зарядний струм знижується до 1/10 від установленого.
"Залилося" 3777 мА·год.
Далі мав іти цикл розряду струмом 2 А із зупинкою в двох контрольних точках: 3,12 В (напруга вимкнення самого телефона) і 2,80 В (мінімальна напруга акумулятора).
Але програмне забезпечення спрацювало некоректно, а простіше кажучи — зависло на значенні близько 2660 мА·год.


Оскільки тестер акумуляторів працює майже автономно, далі я просто стежив за показами на його власному екрані. У мене вийшло:
Ємність, використана смартфоном, — 3700 мА·год
Залишок заряду в акумуляторі після розряду до 2,80 В — 92 мА·год
Повна ємність акумулятора — 3700+92=3792 мА·год.
Заявлена ємність акумулятора становила 4000 мА·год, реальна приблизно на 5–6% менша.



Загалом усе, підбиваю підсумки.
Переваги
Дуже охайний зовнішній вигляд.
Якісне складання й припасування корпусу
6 ГБ ОЗП і 64 ГБ швидкої флешпам’яті.
З’єднання з комп’ютером через USB 3.0.
"Швидкий" зарядний пристрій.
Можливість "гарячої" заміни SIM-картки й карти пам’яті.
Хороше зображення.
Ємний акумулятор
Стабільна робота GPS
Триколірний індикатор подій
Додаткова багатофункціональна кнопка.

Недоліки
Спільний слот для SIM-картки й карти пам’яті.
Деяка кількість битих пікселів на екрані
Очікував від камери трохи кращої якості
Не дуже добре працює режим знімання відео 4K.

Моя думка. Після майже місяця періодичного використання можу сказати, що апарат мені радше сподобався, ніж ні. Звісно, я розумію, що зовнішній вигляд — не головне, але в цьому плані телефон справді привабливий, я б навіть сказав — солідний.
Наявність 6 ГБ ОЗП і 64 ГБ доволі швидкої флешпам’яті також приємно тішить. Продуктивність могла б бути й вищою, але для реального використання її більш ніж достатньо.
GPS працює трохи дивно, але зі своїм завданням справляється досить чітко, запитань у мене не виникло. Під час підключення до комп’ютера телефон має високу швидкість передавання даних, переважно завдяки USB 3.0. WiFi стабільний, але хорошу швидкість показує лише в діапазоні 5 ГГц. Індикатор подій хоч і працює не дуже зручно, показуючи лише останню подію, але загалом полегшує життя.

З того, що особисто мені не сподобалося, відзначу спільний слот для SIM-картки й карти пам’яті, але таке відчуття, що зараз це стає дуже популярним, на жаль. Виробника, утім, можна частково виправдати: він намагався зробити міцний апарат.
Судячи з рекламних заяв, я очікував дуже хорошої камери, але такою її не назвав би. Зображення непогане, але не дотягує навіть до Vernee Thor, переважно заважає повільне автофокусування. Зате приємно потішила наявність автофокусування під час знімання відео.
Биті пікселі справді здивували: не очікував побачити їх в апараті цієї цінової категорії, тим паче, як з’ясувалося, це дуже поширений дефект. Але особисто мені вони не заважали, бо помітні лише на повністю чорному тлі. Буквально за кілька днів я перестав їх помічати.


На цьому закінчую, як завжди, чекаю на коментарі.

Магазин надав купон GBUME на цей смартфон, із ним ціна становитиме $214.99.