Акумулятор Liitokala HG2, або як дурять китайські продавці, частина 2

Після огляду китайської копії акумулятора VTC6 один із читачів попросив протестувати інший акумулятор, цього разу, щоправда, під брендом Liitokala і з індексом HG2, схожим на маркування та зовнішній вигляд іншого, дуже відомого акумулятора — LG HG2.
Зрештою людина замовила на мою адресу один акумулятор як зразок (за що їй окрема подяка), а я, відповідно, отримав його й провів кілька тестів, які, сподіваюся, допоможуть зрозуміти, що це за акумулятор.


Доставили Міст Експресом, і у відділенні мені видали невеликий жовтий конвертик, знайомий, думаю, багатьом покупцям. Усередині, у пакетику, лежав акумулятор. У точно таких самих пакетиках мені надходили акумулятори інших марок із цього магазину, але оскільки зазвичай я замовляв багато, їх пакували в коробку. Зрозуміло, що тут усе простіше.


Основні технічні характеристики, заявлені виробником, я опустив; температурні режими в цьому випадку до справи не стосуються. Взято звідси.


Є й другий варіант опису — посилання
Тут більше уваги приділено зазначенню внутрішнього опору акумулятора, і цей параметр часто дає змогу порівняно простим способом визначити, чи оригінальний акумулятор.


Зовнішнє виконання дуже акуратне, мабуть, від оригіналу його відрізняє лише наклейка Liitokala.


Розміри, вага — усе точно як у даташиті, просто один в один.
А ось і ознака підробки: внутрішній опір понад 30 мОм, тоді як для оригіналу заявлено не більше ніж 17, а типове значення — 14–16. Тобто опір цього зразка вдвічі вищий, ніж в оригіналу.


Далі закономірно постає питання: а як узагалі відрізнити підробку від оригіналу без приладів? Та, по суті, майже ніяк.
В інтернеті радять дивитися на плюсовий контакт. Це допомагає, але не завжди, тим паче китайці теж не дурні й намагаються підбирати модель зі схожим зовнішнім виглядом.
1, 2. Ліворуч оригінал, праворуч копія.

Крім того, радять порівнювати код — він не має бути однаковим. Точніше, якщо він однаковий, то це, найімовірніше, підробка. Метод поганий тим, що потрібні щонайменше два акумулятори, а в моєму випадку акумулятор лише один, тож перевірити не вийде.
3, 4. Ліворуч оригінал, праворуч копія. І так, на лівому фото код при цьому однаковий.


Можна було б сказати, що в мене теж копія, але насправді це не так. Ось фото трьох акумуляторів, які потрапили мені до рук кілька років тому: у третього акумулятора код відрізняється. Тож, отримавши два показані вище, можна вирішити, що це теж підробка.
Ще радять звертати увагу на шов термоусадки — в оригіналів його майже не видно. Річ у тім, що й у того, який я оглядаю, він майже непомітний, і без досвіду дуже складно розібратися, як має бути. Потрібен зразок для порівняння.


Тож єдиний дієвий варіант — вимірювати.
Вище я показав внутрішній опір акумулятора, тепер перевірю його ємність.
Для початку ставлю його в простий зарядний пристрій — для першого циклу.
1. Акумулятор надійшов досить помітно розрядженим: під час першого заряджання набрав близько 2200–2300 мА·год. Фото зроблено під час заряджання.
2. Під час розряджання струмом 500 мА віддав 3089 мА·год — дуже навіть непогано.


Далі під’єднуємо акумулятор до електронного навантаження.


Перший тест — струмом 0,2C; саме для такого струму розряджання заявлено ємність 3000 мА·год.
Розряджання стандартно проводилося до трьох ключових значень напруги — 3,0, 2,8 і 2,5 В. Виробник декларує ємність під час розряджання до 2,5 В, тож підрахуймо, що вийшло.
2865+100+67=3032 мА·год, або 11,05 Вт·год.
Тут запитань немає: ємність і в А·год, і у Вт·год відповідає LG HG2, для якого заявлено 3000 мА·год і 11 Вт·год.


Наступний тест трохи складніший: тут струм розряджання вже 10 А, хоча насправді це далеко не максимальний струм.


Граничні напруги ті самі, що й раніше; ємність рахуємо для напруги 2,5 В.
2393+320+244=2957 мА·год, або 9,62 Вт·год; для оригіналу заявлено 2925 мА·год, або 9,8 Вт·год.

І тут начебто все більш-менш нормально. Але мушу сказати: після тестів із нормальним тримачем я з’ясував, що за великих струмів моє навантаження через нагрівання завищує результат приблизно на пару відсотків. Небагато, але все ж таки, тож насправді різниця більша.


Температура під час тесту зі струмом 10 А за напруги на акумуляторі 3 В і безпосередньо перед вимкненням, тобто при 2.5 В.
LG HG2 ніколи не були особливо «холодними», але, на мій погляд, це забагато — 73 градуси наприкінці тесту.


Судячи з тестів вище, 10 Ампер — це той струм розряду, який акумулятор витримує нормально, але я вирішив навантажити його струмом 15 Ампер.
Для цього:
1. Взяв електронне навантаження та новий тримач. Силові контакти тримача під’єднав до входу навантаження, а вимірювальні — до мультиметра. Для чотирипровідного підключення навантаження потребує доопрацювання.
2. Обнулив лічильник А·год, навантажив струмом 15 Ампер і засік різницю між напругою, яку вимірює навантаження (з урахуванням падіння напруги на проводах), і реальною напругою, виміряною на контактах акумулятора.
3. Вимкнув розряд, виставив напругу завершення розряду з урахуванням поправки 0.3 В, вийшло 2.2 В
4. Оскільки лічильник А·год обнуляється лише вручну, продовжив тест із раніше накопиченими даними.
5. За напруги 3 В віддана ємність становила 1827 мА·год.
6. Повна ємність під час розряду до 2.5 В виявилася 2781 мА·год, виробник для такого режиму розряду заявляє 2913 мА·год.


Нагрівання. Ось тут і вилізло «боком» високе внутрішнє сопротивлення, мені навіть довелося перервати тест.
1. Під час розряду до 3 В акумулятор нагрівся до 87 градусів, але насправді температура була б трохи вищою, оскільки на самому початку я ненадовго перервав тест, поки вносив поправку.
2. Оскільки мені не хотілося остаточно вбити акумулятор, на цьому етапі я вимкнув розряд і охолодив його.
3. Потім продовжив тест із розрядом до 2.5 В, і навіть з урахуванням проміжного охолодження температура знову піднялася майже до 80 градусів.


Для прикладу — розряд оригінального акумулятора. Тут розряд відбувався без пауз, поправка не вносилася, але проводи короткі, тому різниця значно менша: нехай не 0.3, а 0.1 В, відповідно, розряд до 2.6 В, а не до 2.5, як показано на дисплеї.
Але навіть у такому варіанті акумулятор:
1. Віддав більше — 2849 мА·год. Думаю, під час розряду до 2.5, а не до 2.6 В, було б заявлених у даташиті 2900.
2. Нагрівся менше — до 79.5 градуса за майже повного розряду без пауз.


То що ж це за акумулятор насправді? Тут є кілька варіантів, основні такі:
1. Якийсь китайський варіант, але підібрати такий, щоб мав схожий плюсовий контакт, досить складно. Хіба що його спеціально виробляють, і це справді підробка.
2. Фірмовий акумулятор, але з гіршими характеристиками.

Другий варіант імовірніший: тут навіть особливо не треба підробляти зовнішній вигляд — узяв схожий акумулятор, зняв оригінальну термоусадку, наклеїв нову й отримав нові характеристики.

Наприклад, є акумулятор LG INR18650 MG1 —даташит
Крім кольору термоусадки, зовнішніх відмінностей немає: такий самий розмір, вага, плюсовий контакт


Навіть ємність приблизно схожа, а з огляду на те, що в описах зазвичай вказують дані «із запасом», то дуже близька до тієї, яку отримав я.
От тільки вони розраховані на струм до 10 Ампер і мають опір до 35 мОм. У мене, знову ж таки, вийшли приблизно ті самі параметри: за струму понад 10 Ампер маємо сильне перегрівання (для HG2 заявлено тривалий розряд струмом до 20 Ампер). І приблизно такий самий опір — 30.6 мОм, а у фірмових описах цей параметр вказують із запасом: наприклад, для оригінального HG2 заявлено 17 мОм, типове значення — 14–16.


Отже, схема обману проста.
1. Беремо фірмовий акумулятор (найімовірніше), який підходить за ємністю та має такі самі зовнішні ознаки, як той, що нам потрібен.
2. Знімаємо термоусадку, робимо нову, клеїмо свою наклейку, вказуємо ємність і марку, але не виробника.
3. Отримуємо акумулятор із кращими характеристиками.
4. Профіт!

Чому найчастіше цього не помічають?
1. Дивляться лише на ємність — вона відповідає заявленій.
2. Просто не використовують акумулятор «на повну» й не бачать різниці. Наприклад, якщо поставити такий акумулятор у шурупокрут, він працюватиме, хіба що крутитиме трохи гірше й працюватиме менше, трохи сильніше нагріватиметься. Але оскільки режим роботи зазвичай короткочасний, цього не помітно.

У більшості випадків достатньо виміряти внутрішній опір акумулятора: якщо він явно завищений — це 100% підробка; якщо в нормі — вимірюємо ємність, і, найімовірніше, вона буде нижчою, як у мене було з VTC6.
Якщо опір і ємність приблизно відповідають нормі, то, найімовірніше, це якийсь «китайський» акумулятор, і ви просто отримаєте менше робочих циклів.

Власне, тому й раджу: якщо часто доводиться працювати з акумуляторами, придбання тестера внутрішнього опору значно скоротить час і спростить перевірки. Наприклад, YR1030 або YR1035. Дешевший варіант — ZH-YU ZB206+ (без корпусу й вентилятора 9 доларів, у повній комплектації 20 доларів). Відмінність від більшості зарядних пристроїв у тому, що перелічені вище пристрої вимірюють опір змінним струмом і мають чотирипровідну схему підключення, на відміну від побутових, до яких належать різні Opus, Liitokala, iMax та ін.
Доповнення — ZH-YU ZB206+ вимірює не змінним, а пульсівним струмом, але, на мою думку, це все одно точніше, ніж вимірювання постійним струмом. Замовив собі його для тестів, коли прийде — порівняю зі своїм приладом.
На жаль, адміністрація AliExpress із великою ймовірністю не прийме результати вимірювань, оскільки зазвичай спирається на наочніший показник — вимірювання ємності.


На цьому, власне, і все. Сподіваюся, інформація була корисною, і ще раз дякую wadikpinsk за надісланий зразок акумулятора.